Рішення № 87795317, 12.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року Справа № 160/9532/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та звільнення від сплати пені,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0179031304 від 18.05.2018 року про нарахування податкового боргу в розмірі 64089,80грн. та 16022,45грн. штрафних санкцій;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №0179021304 від 18.05.2018 року про нарахування штрафу у розмірі 170,00грн.;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0179041304 від 18.05.2018 року про нарахування податкового боргу в розмірі 5340,82грн. та 1335,21грн. штрафних санкцій;

- звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від сплати пені в розмірі 8955,01грн. за податковим повідомленням-рішенням №0179031304 та 746,25грн. за податковим повідомленням-рішенням №0179041304.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що контролюючий орган неправомірно включив до оподатковуваного доходу прощений (анульований) банком борг ОСОБА_1 у загальному розмірі 356743,47грн. за іпотечним кредитом в іноземній валюті, оскільки згідно з п.п.165.1.59 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються доходи у вигляді суми, прощеної (анульованої) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити). Так, 13.05.2016р. банк анулював залишок основного боргу позивача за договором іпотеки в іноземній валюті у сумі 356743,47грн., однак, частина цієї суми, а саме: різниця між основною сумою боргу за іпотечним кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) на дату зміни валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014р., не є додатковим благом відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку із чим не повинна була включатися до оподатковуваного доходу, оскільки ця сума є курсовою різницею, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), а, отже, не відноситься до доходів платника податків і не підлягає оподаткуванню. Зважаючи на наведене, сума додаткового блага, отримана позивачем, має бути розрахована наступним чином: 356743,47грн., що є розміром прощеної заборгованості - (396268,47грн., що є розміром заборгованості на момент зміни валюти кредиту - 216166,77грн., що є розміром заборгованості станом на 01.01.2014 року за курсом НБУ) = 176641,77грн. Таким чином, до оподаткування має бути врахована сума 176641,77грн., як отримане платником податку додаткове благо, тобто податок на доходи фізичних осіб має становити 31795,52грн., а військовий збір - 2649,63грн. З огляду на наведене, позивач вважає, що відповідачем невірно зроблено розрахунок отриманого ОСОБА_2 додаткового блага і, як наслідок, невірно розраховано суму податків і зборів до сплати у бік суттєвого збільшення. Також через вказані обставини, відповідачем безпідставно нараховано пеню за несвоєчасну сплату позивачем вищевказаних грошових зобов`язань, тому позивач просить звільнити її від сплати такої пені.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2019р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви та її копій відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, з викладенням в ній обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо звільнення її від сплати пені, а також належним чином завіреної копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності (паспорту тощо).

23.10.2019 року на виконання вимог ухвали від 07.10.2019 року позивач усунув вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень та звільнення від сплати пені прийнято до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі №160/9532/19 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 26 листопада 2019 року о 10:00.

11.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року встановлено порушення ОСОБА_1 приписів п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179, абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки у перевіреному періоді ОСОБА_1 отримала доходи від АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166) в сумі 356743,47грн. у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126), які згідно абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України підлягають включенню до загального річного оподатковуваного доходу та мають бути відображені платником податків в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, водночас, в порушення норм чинного законодавства, ОСОБА_1 станом на дату складання акта документальної позапланової невиїзної перевірки податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік не подала і податкові зобов`язання з отриманого доходу не сплатила. Отримання ОСОБА_1 додаткового блага, яке включається до об`єкта оподаткування, підтверджується листом АТ «ОТП Банк» від 23.06.2017р. за №01-05-19-6/2261-6т, в якому зазначено, що АТ «ОТП Банк» здійснило списання кредитної заборгованості ОСОБА_1 у сумі 356743,47грн. у 2 кв. 2016 року, повідомивши боржника відповідно до вимог абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції чинній момент списання кредитної заборгованості боржника) про анулювання боргу шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) борг, при цьому, сума анульованої заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 356743,47грн. включена АТ «ОТП Банк» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за 2 квартал 2016р. за ознакою доходу « 126» (додаткове благо). Згідно з відомостями ЦБД ДРФО із суми доходу, отриманого ОСОБА_1 від АТ «ОТП Банк» у розмірі 356743,47грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався. Відтак, у зв`язку із отриманням позивачем у 2 кварталі 2016 року доходу - додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, відповідачем правомірно донараховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за 2016 рік.

У підготовчому судовому засіданні 26 листопада 2019 року у представника позивача витребувано додаткові докази у справі, а саме: копію судового рішення у справі, в якій контролюючий орган звертався з позовом про стягнення з позивача грошових зобов`язань, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 17.12.2019 року на 11:30 год.

Позивач в підготовче судове засідання 17.12.2019р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте 17.12.2019 року подав до канцелярії суду клопотання, в якому просив продовжити строк підготовчого провадження для надання доказів у справі та провести підготовче провадження 17.12.2019р. в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 17.12.2019р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/9532/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень та звільнення від сплати пені до 15 січня 2020 року.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 15 січня 2020 року об 11:00год.

10.01.2020 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №169/5992/19.

Представник позивача в підготовче судове засідання 15.01.2020р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте 14.01.2020 року подав до канцелярії суду клопотання, в якому просив підготовче судове засідання провести без участі позивача та його представника, через неможливість його явки, у зв`язку із участю в розгляді іншої справи, призначеної на цей же час.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 15.01.2019р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 15.01.2020р. до канцелярії суду була подана заява, в якій представник відповідача просив провести підготовче судове засідання в порядку письмового провадження, та розпочати розгляд справи по суті у наступному судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №160/9532/19 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 05 лютого 2020 року о 13:30год.

Представник позивача в судове засідання 05.02.2020р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте 05.02.2020 року подав до канцелярії суду клопотання, в якому просив відкласти судове засідання через неможливість його явки, у зв`язку з участю в розгляді іншої справи, призначеної на цей же час.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.2020р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судове засідання відкладено на 12 лютого 2020 року на 11:00 год.

У судовому засіданні 12 лютого 2020 року позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 12.02.2020р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.03.2018р. №1817-п та повідомлення від 30.03.2019р. № 683, згідно із пп.19.1.1 п.19.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України заступиком начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Зозулею О.Г. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 12.04.2018р. №18167/04-36-13-04/ НОМЕР_1 .

Як слідує з акта перевірки від 12.04.2018р. №18167/04-36-13-04/ НОМЕР_1 , за результатами її проведення встановлено порушення платником податків фізичною особою ОСОБА_1 приписів:

- п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України, внаслідок неподання ОСОБА_1 податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2016 рік;

- абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України у зв`язку із отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 64089,80грн.;

- п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у зв`язку із отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 5340,82грн.

Вказані висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що згідно з відомостями ЦБД ДРФО, у перевіреному періоді фізична особа ОСОБА_1 отримала доходи від АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166) в сумі 356743,47грн. у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126), які згідно абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України підлягають включенню до загального річного оподатковуваного доходу та мають бути відображені в річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу фізичної особи ОСОБА_1 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення повідомлення від 06.04.2017р. за №5576/10/04-10-13-02, яким запрошено ОСОБА_1 до Західно-Донбаської ОДПІ з приводу надання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, яке отримано ОСОБА_1 21.04.2017р., а також рекомендований лист з повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.08.2016р. № 295/2/10/04-36-13-16 щодо надання пояснень та копій документів з вищевказаного приводу. Листом від 06.06.2017р. №7785/10/04-10-13-02 Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулось до АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166) щодо надання інформації про отримання ОСОБА_1 доходу від АТ «ОТП БАНК» у 2016 році, з обов`язковим вказанням суми анульованого (прощеного) боргу за кредитним договором на дату прощення, в тому числі основної суми боргу, нарахованих відсотків, розрахованої пені. АТ «ОТП БАНК», у відповідь на вищезазначений запит, листом від 23.06.2017р. за №01-05-19-6/2261-6т надало інформацію, згідно з якою банк підтверджує інформацію надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощений (анульований) кредитором за його самостійним рішення, не пов`язаний з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та на виконання вимог, встановлених абз.«д» пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України, банк, шляхом укладання додаткових договорів про прощення боргу повідомляв платників податку про обов`язок сплатити податки і збори з доходу прощеного боргу. Таким чином, у перевіреному періоді ОСОБА_1 отримала доходи від АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166) в сумі 356743,47грн. у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126), які згідно абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України підлягають включенню до загального річного оподатковуваного доходу та мають бути відображені платником податків в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, водночас, в порушення норм чинного законодавства, ОСОБА_1 станом на дату складання акта документальної позапланової невиїзної перевірки податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік не подала і податкові зобов`язання з отриманого доходу не сплатила.

На підставі вищезазначеного акта перевірки ГУ ДФС в Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.05.2018р.:

- №0179031304, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на 80120,25грн., з яких за податковим зобов`язанням - 64089,80грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16022,45 грн.;

- №0179041304, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 6676,03грн., з яких за податковим зобов`язанням 5340,82грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1335,21 грн.;

- №0179021304, яким ОСОБА_1 нараховано штрафну (фінансову) санкцію за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 170,00грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Розглядаючи позовні вимоги по суті, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з п.163.1 ст. 163 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

З аналізу наведених норм законодавства випливає висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

За змістом приписів пп.14.1.54. п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За приписами пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

Відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Пунктом 167.1 ст.167 ПК України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Крім того, згідно з п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» від 09.04.2015р. №321-VIII підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8.

Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Так, згідно з п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 01.01.2015р. боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 01.01.2014р. та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Застосування вимог абзацу «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, встановленими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду (щодо пріоритету норм пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України над нормами абзацу «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України) викладено у постановах від 15.05.2018р. у справі №821/1594/17, від 19.07.2019р. у справі №826/4240/18 та від 05.09.2019р. у справі №815/6032/17.

Отже для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, починаючи з 01.01.2015р., зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

При вирішенні питання про можливість застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб слід з`ясувати:

1) чи відбулась зміна валюти зобов`язання на гривню;

2) чи є більшою різниця, що розрахована відповідно до пункту 8 підрозділу І розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яка не підлягає оподаткуванню, ніж сума боргу, що прощена кредитором позивачу. Якщо така різниця є меншою за розмір анульованого (прощеного) боргу, підстави стверджувати, що позивач внаслідок такого прощення отримав додаткове благо з настанням відповідних податкових наслідків відсутні.

Аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 14.11.2019р. у справі №520/10880/18 та від 25.11.2019р. у справі №500/2252/18.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2006 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір №ML-300/3033/2006 від 27 жовтня 2006 року про надання позивачеві кредиту в іноземній валюті, а саме: в доларах США.

Як свідчать матеріали справи, в подальшому 13 травня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», в особі службовця Банку ОСОБА_5 та службовця Банку ОСОБА_6 , які діють спільно на підставі Статуту, а також довіреностей, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 11 квітня 2016 року та від 17 липня 2015 року, зареєстрованих в реєстрі за №447 та №274, з однієї сторони, та громадянкою України ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №7 до Кредитного договору №ML-300/3033/2006 від 27 жовтня 2006 року (далі - Додаткова угода №7).

Відповідно до п.2.1.1 та п.2.1.2 Додаткової угоди №7 Сторони домовились внести зміни та доповнення в Кредитний договір наступного змісту: в порядку передбаченому цим додатковим договором Банк надає Позичальнику Кредит у Розмірі та Валюті Кредиту визначених цим і Додатковим договором, а Позичальник приймає Кредит, зобов`язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у цьому Додатковому договорі та Кредитному договорі. Викласти терміни «Розмір Кредиту», «Валюта Кредиту», «Цільове використання Кредиту», «Річна база нарахування процентів» та «Дата остаточного повернення Кредиту» в наступній редакції: «Розмір кредиту, валюта кредиту» - 396268,47грн. (триста дев`яносто шість тисяч двісті шістдесят вісім грн. 47 коп.); цільове використання кредиту - зміна валюти боргових зобов`язань шляхом направлення кредитних коштів на погашення Боргових зобов`язань Позичальника за Кредитним договором; річна база нарахування процентів - 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів; дата остаточного повернення кредиту - 26 липня 2016 року».

Таким чином, відповідно до вищевказаної додаткової угоди до кредитного договору валюта зобов`язання за кредитом була змінена із валюти долари США на валюту - гривна і станом на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню основна сума боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України, склала 396268,47грн.

Крім того, 13 травня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», в особі службовця Банку ОСОБА_5 та службовця Банку ОСОБА_6 , які діють спільно на підставі Статуту, а також довіреностей, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 11 квітня 2016 року та від 17 липня 2015 року, зареєстрованих в реєстрі за № 447 та № 274, з однієї сторони, та громадянкою України ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №8 до Кредитного договору №ML-300/3033/2006 від 27 жовтня 2006 року (далі - Додаткова угода №8).

Відповідно до п.2.1 Додаткової угоди №8 Сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту: Сторони домовились, що Позичальник « 13» травня 2016 р. зобов`язується погасити Боргові зобов`язання в розмірі 39525,00 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять, 00 гри) гривень. За умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та цього Додаткового договору, Сторони домовились, що Банк керуючись ст.605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 356743,47 (триста п`ятдесят шість тисяч сімсот сорок три, 47 гри) гривень (надалі - «Сума прощенного боргу») і Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої Боргові зобов`язання перед Банком в повному обсязі. (Застереження: Позичальник стверджує, що Банк проінформував його про необхідність сплати податків та зборів з Суми прощеного боргу (в тому числі у разі її зміни), у випадках, передбачених законодавством України).

Згідно з довідкою АТ «ОТБ Банк» від 26 вересня 2019 року за вих.№300-01-300-1/1168, станом на 01 січня 2014 року ОСОБА_1 мала заборгованість по кредитному договору № ML-300/3033/2006 від 27 жовтня 2006 року: залишок заборгованості по кредиту 27044,51 (двадцять сім тисяч сорок чотири, 51) доларів США; нараховані відсотки 155,73 (сто п`ятдесят п`ять, 73) доларів США.

Відповідно до сайту Національного банку України, офіційний курс гривні до долару США станом на 01.01.2014 року становив: 1 долар США = 7,993 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №ML-300/3033/2006 від 27 жовтня 2006 року станом на 01.01.2014р. в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на зазначену дату складала 216166,77грн. (двісті шістнадцять тисяч сто шістдесят шість грн. 77 коп.)

Як зазначалося вище, відповідно до приписів пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

З урахуванням приписів п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, курсова різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню (396268,47грн.) та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощеною (анульованою) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (216166,77грн.), яка не вважається додатковим благом платника податку ОСОБА_1 та не включається до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу складає: 180101,70грн. (396268,47 - 216166,77).

Отже, при анулюванні (прощенні) позивачу суми боргу за кредитом була дотримана умова для застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб. Зокрема, відбулась зміна валюти зобов`язання на гривню, фінансовий кредит не погашений ОСОБА_1 станом на 01.01.2014р., проте різниця, що розрахована відповідно до пункту 8 підрозділу І розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яка не підлягає оподаткуванню, є меншою, ніж сума боргу, що прощена банком позивачу.

Таким чином, сума додаткового блага, отриманого позивачем, яке оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, має бути розрахована шляхом віднімання від суми прощеної банком заборгованості (356743,47грн.) суми курсової різниці, яка відповідно до приписів п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку ОСОБА_1 та не включається до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу (180101,70грн.).

За наведених обставин, до оподаткування має бути врахована сума 176641,77грн. (356743,47грн. - 180101,70грн.).

Однак, контролюючий орган, при розрахунку об`єкта оподаткування залишив поза увагою вищенаведені приписи п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, внаслідок чого помилково збільшив суму оподатковуваного доходу позивача на 180101,70грн. та невірно визначив суму грошових зобов`язань до сплати.

Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган повинен був до оподаткування враховувати саме суму 176641,77грн., як отримане платником податку ОСОБА_1 додаткове благо, внаслідок чого ОСОБА_1 повинна була сплатити податок з доходів фізичних осіб у розмірі 31795,52грн. (із розрахунку - 176641,77грн. х 18%), замість помилково визначеної відповідачем суми такого зобов`язання у розмірі 64089,80грн., а також сплатити військовий збір у розмірі 2649,63грн. (із розрахунку - 176641,77грн. х 1,5%), замість помилково визначеної відповідачем суми такого зобов`язання у розмірі 5340,82грн.

Таким чином, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення від 18.05.2018р. №0179031304 контролюючим органом протиправно нараховано ОСОБА_1 до сплати грошові зобов`язання за основним платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 32294,28грн. (64089,80грн. - 31795,52 грн.) та за штрафними санкціями на суму 8073,57грн. (32294,28грн. х 25%), отже, у вищевказаній частині це податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Також, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення від 18.05.2018р. №0179041304 контролюючим органом протиправно нараховано ОСОБА_1 до сплати грошові зобов`язання за основним платежем військовий збір на суму 2691,19грн. (5340,82грн. - 2649,63грн.) та за штрафними санкціями на суму 672,81грн. (2691,19грн. х 25%), отже, у вищевказаній частині це податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

В іншій частині податкові повідомлення-рішення від 18.05.2018р. №0179031304 та №0179041304 є правомірними та скасуванню не підлягають, отже, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Також суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2018р. №0179021304, яким ОСОБА_1 нараховано штрафну (фінансову) санкцію за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 170,00грн., оскільки, як зазначалося вище, абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України встановлено обов`язок боржника, якому кредитор простив (анулював) основну суму боргу (кредиту), за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.

Як слідує з позовної заяви та встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_1 фактично визнає отримання нею додаткового блага внаслідок прощення банком основної суми боргу (кредиту) позивача, за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, про що ОСОБА_1 було достеменно відомо, оскільки банк при укладанні додаткової угоди, якою здійснено таке прощення заборгованості за кредитом, повідомив позивача про необхідність самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації, про що вказано у цій додатковій угоді, проте, ОСОБА_1 податки з отриманого доходу самостійно не сплатила та декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік не подала, що нею визнається.

При цьому, п.120.1 ст.120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За наведених обставин, спірним податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2018р. №0179021304 ОСОБА_1 правомірно нараховано штрафну (фінансову) санкцію за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік в розмірі 170,00грн., тому це податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Крім того, суд також не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати пені в розмірі 8955,01грн. за податковим повідомленням-рішенням №0179031304 та 746,25грн. за податковим повідомленням-рішенням №0179041304, з огляду на таке.

По-перше, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З огляду на приписи ч.1 ст. 5 КАС України позовні вимоги ОСОБА_1 про звільнення її від сплати пені в розмірі 8955,01грн. за податковим повідомленням-рішенням №0179031304 та 746,25грн. за податковим повідомленням-рішенням №0179041304 є неналежно обраним способом захисту.

По-друге, відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Зважаючи на те, що, у зв`язку із оскарженням ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень від 18.05.2018р. визначені ними грошові зобов`язання не набули статусу узгоджених відповідно до приписів п.56.18 ст.56 ПК України, якою передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, то і пеня відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України на суму таких зобов`язань не нараховується.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.139 КАС України, на користь позивача має бути стягнуто судовий збір з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 434,97грн. (чотириста тридцять чотири гривні 97 копійок).

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та звільнення від сплати пені - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.05.2018р. №0179031304 в частині нарахування ОСОБА_1 грошових зобов`язань за основним платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 32294,28грн. (тридцять дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні 28 копійок) та за штрафними санкціями на суму 8073,57грн. (вісім тисяч сімдесят три гривні 57 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.05.2018р. №0179041304 в частині нарахування ОСОБА_1 грошових зобов`язань за основним платежем військовий збір на суму 2691,19грн. (дві тисячі шістсот дев`яносто одна гривня 19 копійок) та за штрафними санкціями на суму 672,81грн. (шістсот сімдесят дві гривні 81 копійка).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у сумі 434,97грн. (чотириста тридцять чотири гривні 97 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24.02.2020р.

Суддя О.М. Турова