Ухвала суду № 8779468, 18.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2010 р.                               м. Київ                                        К-16728/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 27 березня 2007р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2007р.

у справі № 13/166/07-АП

за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (надалі –ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олєум» (надалі –ТОВ «Олєум»)

про застосування адміністративного арешту активів платника податків, -

встановив:

У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом в якому поставлено питання про застосування адміністративного арешту активів ТОВ «Олєум» у вигляді зупинення операцій на рахунках підприємства строком на 8760 годин (365 днів).

Постановою господарського суду Запорізької області від 27 березня 2007р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2007р., у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій поставлено питання про скасування постанови господарського суду Запорізької області від 27 березня 2007р. та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2007р., як таких, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нового рішення у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, під час проведення у жовтні 2006р. планової документальної перевірки ТОВ «Олєум»контролюючим органом було встановлено, що у перевіреному періоді позивач мав фінансово-господарські відносини із підприємством ПП «Конгрес-груп», щодо якого рішенням Солом’янського районного суду м.Києва у справі №2-а-723 було визнано недійсним статут та свідоцтво платника ПДВ.

На звернення позивача щодо надання пояснень з питання взаємовідносин з ПП «Конгрес-груп»за період з 01.12.2004р. по 01.12.2006р. відповідач вказав про те, що на підприємстві вже було проведено планову перевірку на яку представлено всі документи і законні підстави для повторної перевірки підприємства відсутні.

06.02.2007р. контролюючим органом було складено акт відмови від допуску до проведення позапланової перевірки №29/23-2-31911155 від 06.02.2007р..

Враховуючи наведені обставини начальником ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на підставі п.п.9.3.1 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків ТОВ «Олєум»з підстав відмови від проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п.п.9.3.3 п.9.3 ст.9 вищезазначеного Закону, арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону. Проте, керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Відповідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Наявність такого податкового боргу, що потребує вчинення дій щодо його забезпечення матеріалами справи не підтверджується.

Отже, суди попередніх судових інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність вимоги про застосування адміністративного арешту активів платника податків з підстав відсутності мети, яку переслідує сам арешт, тобто погашення податкового боргу.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені обставини, а також вимоги пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким надано право керівникові відповідного податкового органу (його заступнику) звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а також передбачено обов'язок суду прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 27 березня 2007р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2007р. –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.