Рішення № 87788695, 24.02.2020, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа № 728/2395/19

2/728/93/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Лободи Н.В.

за участі секретаря судового засідання - Кулик Л.І.

позивача - ОСОБА_1

представника третьої особи - Соломської С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Служба у справах дітей Бахмацької районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Бахмацького районного суду з даним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Служба у справах дітей Бахмацької районної державної адміністрації про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником будинку АДРЕСА_1 , де зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 та її малолітня донька ОСОБА_5 , які за вказаною адресою не проживають понад один рік, комунальних платежів не сплачують, в утриманні житла участі не беруть, що створює позивачу перешкоди в реалізації права розпорядження та користування своєю власністю, тому він просить Суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Ухвалою від 03.12.2019 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.12.2019 року.

26.12.2019 року підготовче засідання було відкладено до 23.01.2020 року у зв`язку з відсутністю відомостей про належне сповіщення відповідачів про час та місце судового розгляду.

23.01.2020 року підготовче провадження було закрито і справу призначено до судового розгляду по суті на 24.02.2020 року.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити з викладених у позові підстав та додатково повідомив, що він дійсно був одружений з відповідачкою ОСОБА_2 та, маючи намір створити справжню сім`ю, усиновив доньку останньої - ОСОБА_4 , внаслідок чого дитина отримала його прізвище та по батькові. Проте, подружнє життя з ОСОБА_2 не склалося, шлюб був розірваний, а усиновлення - скасовано та зобов`язано відділ РАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини в частині виключення запису про нього, як батька. Вказане рішення мало бути виконане, прізвище та по батькові дитини змінене, тому він, при подачі позову ставив питання про визнання саме ОСОБА_4 , а не ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування належним йому будинком. Йому достеменно не відомо яке прізвище та по-батькові на даний час має дитина відповідачки ОСОБА_2 , однак, у будь-якому випадку, просить визнати і відповідачку ОСОБА_2 і її малолітню доньку ОСОБА_6 такими, що втратили право користування належним йому житлом.

Окрім того, позивач повідомив, що відповідачі не є членами його сім`ї, у будинку не проживають з 2017 року, на даний час він уклав шлюб з іншою жінкою, у них скоро народиться спільна дитина і реєстрація ОСОБА_2 та її доньки у його будинку створюють перешкоди у реалізації його прав.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду до суду не направили.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Цуркан М.М. у судове засідання не з`явився, повідомив, що не має можливості брати участь у розгляді даної справи з огляду на участь у кримінальному провадженні в м.Києві, при цьому жодних заяв про відкладення судового розгляду до суду не направив.

Окрім того, засобами поштового зв`язку представник відповідачки подав відзив на позов, у якому вказав, що ні ОСОБА_2 , ні її донька не втратили право проживання у будинку позивача, де останні мешкали до вересня 2019 року, відповідачка ОСОБА_2 брала участь у ремонті внутрішніх приміщень будинку; протягом останнього року позивач не створював відповідачам перешкод у користуванні житлом, де залишилися речі ОСОБА_2 та її доньки; належних доказів того, що відповідачі з вересня 2017 року не проживають у будинку позивача, останнім не надано; той факт, що на даний час відповідачі проживають за іншою адресою не позбавляє їх права користування будинком позивача, оскільки чинним законодавством не заборонено право користування декількома житловими приміщеннями; малолітня ОСОБА_4 на даний час проживає разом з матір`ю і не може самостійно обирати місце свого проживання, тому відсутність її за адресою місця проживання позивача не позбавляє її права користуватися будинком, розташованим у АДРЕСА_1 .

У відповіді на вказаний відзив позивач зазначив, що та обставина, що відповідачі не проживають у належному йому будинку з вересня 2017 року встановлена рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19.07.2018 року у справі № 728/219/18; на даний час відповідачі не є членами сім`ї позивача і не укладали договору про порядок користування будинком, а тому їх право користування чужим майном має бути припинено на вимогу позивача на підставі ч.2 ст.406 ЦК України; також, відповідно до вищевказаного судового рішення було скасовано усиновлення позивачем малолітньої ОСОБА_4 , тому на даний час свідоцтво про народження дитини, яке надано представником відповідача ОСОБА_2 не відповідає дійсності, оскільки судом було зобов`язано відділ ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини виключивши у графі «батько» запис « ОСОБА_1 , громадянин України».

Представник третьої особи у судовому засіданні пояснила, що законодавство пов`язує місце реєстрації малолітньої дитини з місцем реєстрації її батьків, то ж, якщо відповідачка ОСОБА_2 буде визнана такою, що втратила право користування будинком позивача, її малолітня дитина не може бути зареєстрована разом з позивачем, який є чужою для дитини людиною. У вирішенні спору поклалася на розсуд суду, письмових пояснень щодо позову не подала.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона є дружиною позивача і проживає разом з ним в АДРЕСА_1 з 21.02.2019 року, до цього фактично проживала у даному будинку з січня 2019 року і ні відповідачку ОСОБА_2 , ні її малолітню дитину вона там жодного разу не бачила.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивача і бачила, як його бувша дружина ОСОБА_2 з речами виїхала з будинку, розташованого в АДРЕСА_1 приблизно у листопаді 2017 року і з того часу ні відповідачка ОСОБА_2 , ні її малолітня донька за вищевказаною адресою не з`являлися.

Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, свідків, повно та всебічно дослідивши докази по справі, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, Суд приходить до наступного висновку.

На підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.10.2010 року №2-1343, за позивачем 21.10.2010 року зареєстровано право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 (а.с.23-29).

Відповідно до довідки №3198 від 06.09.2019 року, виданої виконавчим комітетом Бахмацької міської ради Чернігівської області та домової книги у АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1972 р.н., ОСОБА_2 , 1993 р.н. та ОСОБА_3 , 2011 р.н. (а.с.20-22).

Згідно з рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19.07.2018 року у справі № 728/219/18 (2/728/171/18) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування усиновлення, треті особи - орган опіки та піклування Бахмацької міської ради та служба у справах дітей Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області було розірвано шлюб, зареєстрований 23.01.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бахмацького районного управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 5 між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 та залишено останній прізвище « ОСОБА_9 »; скасовано усиновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, уродженцем м.Бахмач Чернігівської області, малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02.02.2016 року; зобов`язано Бахмацький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області внести зміни до актового запису про народження дитини за № 46 від 25.03.2011 року, виключивши у графі «батько» запис « ОСОБА_1 , громадянин України» (а.с.12-19).

Окрім того, вказаним рішенням було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припинили подружні стосунки з вересня 2017 року, не підтримують їх, проживають окремо. ОСОБА_2 з власної ініціативи, забравши доньку, пішла з будинку ОСОБА_1 , розташованого по АДРЕСА_1 , проживає окремо він нього та орендує житло.

Таким чином, вказані обставини щодо того, що відповідачі з вересня 2017 року не проживають у належному позивачу будинку, розташованому в АДРЕСА_1 не підлягають доказуванню у даній справі відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України, згідно з якими, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до повідомлення Бахмацького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми) №222/20 від 18.02.2020 року та копії актового запису про народження №46 від 25.03.2011 року, наданих на запит Суду, зроблений відповідно до положень ч.2 ст.13 ЦПК України, рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19.07.2018 року у справі № 728/219/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування усиновлення, в частині внесення змін до актового запису про народження дитини за №46 від 25.03.2011 року виконане, виключено відомості про батька дитини ОСОБА_1 .

Разом з тим, на підставі заяви матері дитини ОСОБА_2 про державну реєстрацію народження відповідно до ч.1 ст.135 СК України від 10.10.2018 року, внесено відомості про батька дитини « ОСОБА_1 , громадянин України», у графі «Відомості про дитину» зазначено прізвище дитини « ОСОБА_9 », по-батькові « ОСОБА_10 » (а.с.112-113).

Таким чином, на даний час малолітня донька відповідачки ОСОБА_2 має прізвище, ім`я та по батькові - « ОСОБА_3 ».

Згідно з актом складеним за участі ОСОБА_7 , жительки АДРЕСА_2 та ОСОБА_11 , жительки АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 не проживають з вересня 2017 року (а.с.30).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за фізичною особою з РНОКПП - НОМЕР_1 , який належить відповідачці ОСОБА_2 , об`єктів нерухомості не зареєстровано (а.с.83).

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно зі ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням проводиться в судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років (малолітня особа), визнається місце проживання її батьків, або одного з них, з ким вона проживає.

Тобто, малолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.

Права малолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання малолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для малолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.

Малолітня дитина не є самостійним суб`єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.

Таким чином, місцем проживання доньки відповідачки ОСОБА_2 є місце проживання її батьків, або одного з них, з ким вона проживає, у даному випадку матері - ОСОБА_2 .

Разом з тим, аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов`язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.

Так, Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , а відповідачі проживали у спірному будинку в якості членів сім`ї (дружини та її малолітньої доньки, яка була усиновлена позивачем) і набули право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом.

Відповідно до ч.2 ст.406 ЦК України, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

З 2017 року відповідачі спільним побутом із позивачем не пов`язані, з 2018 року офіційно не є членами його сім`ї, тому їх право користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі ч.2 ст.406 ЦК України.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2017 року у справі № 734/387/15-ц та Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 357/7940/16-ц.

З огляду на встановлені обставини, Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню 768.40 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, Суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Служба у справах дітей Бахмацької районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування жилим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідачі:

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , РНОКПП ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) в матеріалах справи відсутній.

Третя особа - Служба у справах дітей Бахмацької районної державної адміністрації, 16500, м.Бахмач Чернігівської області, вул.Першотравнева,36, код ЄДРПОУ - 04061843.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода