Рішення № 87787252, 24.02.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/194/20

2/583/226/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алексєєнко І. В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом

Фермерського господарства «Комишанське плюс» до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

21.01.2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , яка за життя, 03.10.2012 склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку Фермерському господарству «Комишанське плюс». При зверненні до нотаріуса позивачу було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини, оскільки був пропущений строк для її подачі, який він пропустив через те, що земельна ділянка постійно оброблялася фермерським господарством і позивач був впевнений, що в будь-який час може оформити своє право спадщини. В зв`язку з цим просить визначити додатковий строк терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 .

Процесуальні дії у справі та аргументи учасників справи.

23.01.2020 року ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2020 року.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позов підтримує, просить повернути половину судового збору, в зв`язка у з визнанням позову відповідачем.

Представник відповідача Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій позов визнав, просить справу розглядати без його участі (а. с. 32).

За таких обставин відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 03.10.2012 року секретарем Малопавлівської сільської ради Івахненко Т. Г. посвідчено заповіт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за яким заповідачка на випадок своєї смерті належну її земельну ділянку площею 3, 76 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Малопавлівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-СМ №038358, виданого Охтирською районною державною адміністрацією 28 березня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №1303 заповіла Фермерському господарству «Комишанське плюс» (а.с. 19, 20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.01.2020 року Охтирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 33- 34).

Згідно довідки Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області від 09.01.2020 №18 ОСОБА_1 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт ОСОБА_1 у виконкомі Малопавлівської сільської ради посвідчувала 03.10. 2012 року за реєстровим номером 45.

З листа Охтирської районної державної нотаріальної контори від 11.01.2020 №22/01-16 вбачається, що голова ФГ «Комишанське плюс» Зубко В. І. звертався до нотаріуса по питанню прийняття та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак йому було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини та заведенні спадкової справи через пропуск строку для подачі такої заяви.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року № 565/1145/17.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до положень ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно доч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами частини першої вказаної правової норми, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як роз`яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з ч.3 ст.1271 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Висновок суду.

Суд приймає до уваги доводи позивача, що через юридичну необізнаність він не звернувся вчасно до нотаріальної контори, а тому, враховуючи визнання позову відповідачем, дійшов висновку про задоволення позову та визначення додаткового строку для прийняття спадщини за померлою ОСОБА_1 три місяці з дня набрання рішенням законної сили, як достатнього для вчинення зазначеної дії.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В розумінні ч. 1 ст. 142 ЦПК України у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає, необхідно повернути Фермерському господарству «Комишанське плюс» з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 17.01.2020 року за квитанцією №184610121 в сумі 840, 80 грн., тобто в розмірі 420, 40 грн.( а. с. 5).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,5,10-13, 76-81, 142, 200, 206, 247, 258,259, 264, 265, 273, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Фермерського господарства «Комишанське плюс» про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити Фермерського господарства «Комишанське плюс» (місцезнаходження за адресою: Сумська область, Охтирський район, с. Комиші, вул. Жовтнева, 87, ЄДРПОУ 35603839) додатковий строк три місяці для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути Фермерському господарству «Комишанське плюс» (місцезнаходження за адресою: Сумська область, Охтирський район, с. Комиші, вул. Жовтнева, 87, ЄДРПОУ 35603839), з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 420, 40 грн., за квитанцією №184610121 від 17.01.2020 року на розрахунковий рахунок UA068999980313141206000018013, код класифікації доходів бюджету 22030101, 050, отримувач коштів Охтирське УК/Охтирський район/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37981563 код банку отримувача (МФО) 899998.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено 24 лютого 2020 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко