Вирок № 87780823, 18.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.02.2020

Справа № 320/3391/19

провадження № 1-кп/937/291/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участю секретаря - Колеснікової Л.В.,

прокурора - Савон А.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Гречко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120181302400000863 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Охрімівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, який має неповну вищу освіту, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2019 року ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, під приводом продажу товару, який насправді не збирався здійснювати, приблизно о 09 годині, зателефонував потерпілому ОСОБА_2 , який у цей час знаходився у м. Лисичанськ Луганської області та, діючи умисно повідомив останньому неправдиві відомості про можливість придбання у нього 400 літрів дизельного палива за 8000 гривень, якого в дійсності у нього не було. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайство, шляхом обману, не маючи дійсного наміру на вчинення дій щодо продажу товару, ОСОБА_1 діючи з корисливим мотивом, запевнив потерпілого ОСОБА_2 про необхідність перерахунку частини грошових коштів у розмірі 1240 гривень на картковий рахунок банківської карти АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 . Після чого, 10 квітня 2018 року о 14 годині 39 потерпілий ОСОБА_2 , будучи упевнений у необхідності перерахунку грошових коштів, введений в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_1 , знаходячись у м. Рубіжне Луганської області перевів на вказаний вище картковий рахунок грошові кошти у розмірі 1240 гривень, які о 15 годині того ж дня, ОСОБА_1 знаходячись біля банкомату розташованому біля буд. № 58 по вул. Інтеркультурній у м. Мелітополі Запорізької області зняв, тим самим, незаконно заволодів належними ОСОБА_2 грошовими коштами шляхом обману, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 1240 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), що кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190 КК України визнав повністю і пояснив, що все сталось на початку квітня 2018 року. Необхідно було сплачувати комунальні послуги, але грошей не було. Він в Інтернет мережі побачив об`яву про необхідність придбати дизельне паливо, після чого зателефонував покупцю та вони домовились про купівлю дизельного палива. ОСОБА_2 на банківську картку зробив перерахунок грошових коштів в сумі 1240 гривень в рахунок передплати. В наявності ніякого дизельного палива у обвинуваченого не було.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, претензій матеріального чи морального характеру не має.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Так, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відноситься до кримінального правопорушення невеликої тяжкості. Також суд враховує, що він повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, і своїми правдивими свідченнями сприяв встановленню істини у справі. Також судом береться до уваги задовільна характеристика особи ОСОБА_1 за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, повне визнання провини, активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Приймаючи до уваги вищевикладене, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає можливим виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції її від суспільства, призначивши покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковане його діяння.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового слідства не обирався. Клопотань про обрання запобіжного заходу в ході судового розгляду справи не надходило. Підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлені.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 100, Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у вигляді штрафу в розмірі 680 /шістсот вісімдесят/ гривень 00 копійок на користь держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , яка згідно постанови про визнання речовим доказом від 12.04.2019 року було визнано речовим доказом - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В.Редько