Постанова № 8778012, 04.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2010 року           10:05           № 2а-11609/09/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовомКолективного підприємства «Творча архітектурна майстерня «М.Дьомін»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

проскасування податкового повідомлення –рішення

За участю представників сторін:

Від позивача: Гайдак О.В., Хашко О.М. –представники за довіреностями

Від відповідача: Берестюк О.В. , Федько Д.О.–представники за довіреностями

у судовому засіданні 04.03.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Колективне підприємство «Творча архітектурна майстерня «М.Дьомін»звернулось до суду з позовом про скасування Акту від 29.07.2009 року № 1355/2312/21592536 та податкового повідомлення –рішення відповідача № 0005312312/0 від 12.08.2009 року.

Заявами від 01.02.10р. та від 02.02.10р. позивач змінював (уточнював) позовні вимоги; з урахуванням останньої заяви, предметом позову є скасування податкового повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0005312312/0 від 12.08.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та не погоджуючись з висновком податкового органу про порушення вимог податкового законодавства, вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит за квітень 2008 року в сумі 116667 грн. за господарською операцією за договором № 3/08 від 23.04.08р. на виконання проектних робіт, укладеним з ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс», на підставі належно оформленої його контрагентом податкової накладної, щодо якої у податкового органу не викладено зауважень при перевірці.

За таких обставин, та з посиланням на те, що у податкового органу не було зауважень до документів бухгалтерського, податкового обліку позивача, останній вважає, що саме по собі визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Інтерпроф –Будсервіс»згідно з рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.09р., що мало місце після укладання вищезазначеного господарського договору та сплати позивачем на виконання цього договору авансового платежу, не є правовою підставою для висновку про неправомірне формування платником ПДВ податкового кредиту.

Крім того, представники позивача посилались на ряд процедурних порушень, допущених податковим органом при перевірці, а саме на те, що позивачу не було відомо про проведення перевірки; акт перевірки підписано не керівником товариства, а іншою посадовою особою підприємства, тощо.

Враховуючи викладене, представники позивача просили суд задовольнити позов.           Представники відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що позивачем, всупереч пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, згідно з податковою накладною, виданою контрагентом позивача ТОВ «Інтерпроф - Будсервіс», що підписані невстановленою особою, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2008 року на загальну суму 116667 грн.

Такі доводи податкового органу базуються на встановлених рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.09р. обставинах щодо реєстрації ТОВ на підставних осіб, які не займались і не мали наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи, на яку законодавством покладено конкретні обов’язки у сфері оподаткування, що слугувало підставою для визнання судом недійсними статуту з часу реєстрації та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Інтерпроф - Будсервіс»з дати видачі свідоцтва.

За таких обставин та з посиланням на те, що господарська операція з виконання проектних робіт від 23.04.08р. №3/08 вказаним Товариством фактично не виконана та не може бути виконаною у зв’язку з її нікчемністю, відповідач вважає відсутнім у позивача право на формування податкового кредиту.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за даним договором, в результаті якої створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

У зв’язку з наведеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку Колективного підприємства Творча архітектурна майстерня «М.Дьомін»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інтерпроф –Будсервіс»за період квітень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29.07.09р. №1355/2312/21592536.

На підставі вказаного акту, податковим органом прийнято податкове повідомлення –рішення № 0005312312/0 від 12.08.09р., згідно з яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 175000, 50 грн., з якої: 116667 грн. основного платежу та 58333, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для визначення податкового зобов’язання був висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у безпідставному, на думку податкового органу, включенні до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 116667 грн. за податковою накладною № 59 від 23.04.08р., виданою ТОВ «Інтерпроф –Будсервіс», в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті за квітень 2008 року у розмірі 116667 грн.

Як вбачається з акту, підставою для такого висновку було рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.09р. у справі №2-1308/09 за позовом фізичних осіб –засновників ТОВ «Інтерпроф - Будсервіс». Цим рішенням на підставі пояснень зазначених осіб, які вказували на те, що не мали відношення до створення, реєстрації та діяльності вказаного Товариства, було визнано недійсними статут ТОВ «Інтерпроф - Будсервіс»з моменту реєстрації, недійсною нову редакцію статуту з часу проведення державної реєстрації змін до установчих документів, а саме: з 02.09.08р. та визнано недійсною реєстрацію платника ПДВ (свідоцтво №37117360) з моменту видачі свідоцтва, тобто з 03.03.06р.

З посиланням на зазначене судове рішення, що набрало законної сили, а також на те, що господарська операція з виконання проектних робіт за договором від 23.04.08р. №3/08 ТОВ «Інтерпроф - Будсервіс»фактично не виконана та не може бути виконаною у зв’язку з її нікчемністю, відповідач вважає відсутнім у позивача право на формування податкового кредиту за податковою накладною, виписаною невстановленою особою, що не має відношення до діяльності ТОВ «Інтерпроф - Будсервіс».

Суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою та вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовником) та ТОВ «Інтерпроф - Будсервіс»(виконавцем) 23.04.08р. укладено договір на виконання проектних робіт №03/08, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець, відповідно, до умов цього договору та завдання на проектування, приймає на себе виконання проектних робіт.

Виконавець виконує проектні роботи згідно з вимогами завдання на проектування та державних будівельних норм і правил (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість проектних робіт становить 1620000 грн.

Оплата проектних робіт за цим договором проводиться замовником за авансовим платежем (сплачується протягом 10 банківських днів від моменту підписання договору) в сумі 700000 грн., в тому числі ПДВ - 166666, 67 грн. (п.2.4 договору). Відповідно до п. 4.1 цього договору, виконавець розпочинає виконання робіт тільки після підписання Договору уповноваженими представниками сторін та перерахування замовником авансу. Термін виконання робіт –23.04.09р. ( п. 3.1 договору).

На виконання вказаного договору, позивач здійснив попередню оплату проектних робіт у безготівковій формі в сумі 700000 грн., що встановлено перевіркою на підставі банківської виписки за 23.04.08р., копія якої долучена до матеріалів справи.

ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс»виписало позивачу податкову накладну №59 від 23.04.08р. на суму 700000 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 116666, 67 грн.

Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною позивачем включено до податкового кредиту відповідного періоду та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним податкової декларації за квітень 2008 року.

Як свідчать обставини справи, з моменту підписання договору, сплати авансового платежу –23.04.08р., проектні роботи за цим договором не виконані, у зв’язку з чим перевіркою встановлено наявність станом на 30.04.09р. дебіторської заборгованості перед позивачем.

Позивач не заперечує факт невиконання договору ТОВ «Інтерпроф-Будсервіс», вказуючи на те, що сам відмовився від такого виконання з тих підстав, що 01.09.08р. на адресу позивача надійшов лист №100/1 від 01.09.09р. від ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток»(замовника послуг у позивача на виконання проектних робіт), яким останній просив позивача тимчасово призупинити проектні роботи по об’єкту «Реставрація, реабілітація та пристосування з надбудовою торговельно –офісного комплексу у Шевченківському районі за адресою вул.. Хрещатик/ Б. Хмельницького 40/1», в зв’язку з необхідністю уточнення економічних параметрів об’єкта проектування до окремого розпорядження.

В судовому засіданні представники позивача підтвердили, що послуги контрагентом позивача виконані не були, авансовий платіж позивачу не повертався, ПДВ не коригувався.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями /надалі – Закон/.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

Разом з тим, у суду відсутні підстави для висновку, що господарська операція за вказаним договором спрямована на реальне настання правових наслідків, які обумовлені цим договором.

Так, відповідно до витребуваного судом та долученого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 15.01.2010р., з вересня 2008 року керівником та засновником в одній особі ТОВ «Інтерпроф - Будсервіс» значиться Тимофєєв Анатолій Юрійович. Засновником з часу реєстрації по вересень 2008 року значилась фізична особа –Кириленко Адела Дементіївна.

Зазначені особи звернулись до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпроф –Будсервіс», третя особа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання їх непричетними до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Інтерпроф –Будсервіс» та визнання недійсними установчих документів цього Товариства.

За результатами розгляду Голосіївським районним судом м. Києва даної справи №2-1308/09 позов задоволено та визнано недійсним статут ТОВ «Інтерпроф –Будсервіс», зареєстрований Голосіївською РДА у м. Києві 07.02.06р. з часу реєстрації; визнано недійсною нову редакцію статуту з часу проведення змін до установчих документів –з 02.09.08р. та визнано недійсною реєстрацію цього Товариства в якості платника ПДВ з 03.03.06р.

Вказане рішення набрало законної сили, про що свідчить відмітка на копії рішення, завіреного судом на надісланого на запит податкового органу (долучена до матеріалів справи).

Як вбачається з судового рішення, підставою для задоволення позову були встановлені судом обставини щодо непричетності зазначених осіб до фінансово-господарської діяльності товариства, які вказували, що ніяких документів фінансово-господарської діяльності, в тому числі бухгалтерських документів, договорів, актів виконаних робіт , податкової звітності вони не підписували, від свого імені на здійснення такої діяльності та підписання документів нікого не уповноважували; наміру займатись підприємницькою діяльністю не мали, на посаду директора підприємства нікого не призначали, як і не мали реальної можливості контролювати чи впливати як засновники кожний у свій період на діяльність цього підприємства.

Між тим, у договорі на виконання проектних робіт №03/08 та його додатку № 1, яким погоджено договірну ціну на виготовлення проектної документації, зазначено, що такі договір та додаток від ТОВ «Інтерпроф –Будсервіс»підписано директором Кириленко А.Д.

Податкова накладна № 59 від 23.04.08р., на підставі якої позивачем сформований податковий кредит в сумі 166666, 67 грн. підписана невстановленою особою та не містить прізвища особи, уповноваженої платником податків здійснювати поставку товарів (робіт, послуг).

Відтак, згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін’юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку –продавця.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

З огляду на вимоги наведених правових норм, у відсутні підстави вважати податкову накладну № 59 від 23.04.08р належним звітним податковим та розрахунковим документом, на підставі якого Закон дозволяє формувати податковий кредит.

Інформація про наявність на підприємстві будь-яких найманих працівників, які реально могли виконати зобов’язання за спірним договором відсутня, оскільки підприємство за формою 1-ДФ не звітувало, про що свідчить довідка ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 04.03.10р. №3622/8/10-009.

За даними долученої до матеріалів справи облікової картки ТОВ «Інтерпроф –Будсервіс»сума ПДВ, сплачена позивачем у авансовому платежі в розмір 116667 грн., ТОВ «Інтерпроф –Будсервіс»не задекларувало та не сплатило до бюджету.

За наведених правових норм та встановлених судом обставин щодо укладання договору та підписання податкової накладної від імені юридичної особи невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи, а також обставин, що свідчать про нездійснення та неможливість реального здійснення господарської операції з виконання проектних робіт внаслідок відсутності, зокрема, управлінського або технічного персоналу та нездійснення підприємницької діяльності вказаним Товариством, у суду є достатні підстави для висновку про фіктивний характер укладеного правочину.

Доводи позивача про те, що Закон дозволяє формувати податковий кредит за першою подією, тобто, в даному випадку, у зв’язку із сплатою авансу –не заслуговують на увагу.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов’язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що пов’язані з його недійсністю.

Отже, формування податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

Таким чином, первинні бухгалтерські документи, оформлені за цим договором, а саме податкова накладна, не може вважатися підставою для бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 116667 грн. та штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в сумі 58333, 50 грн.

Доводи позивача про те, що визнання в судовому порядку недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ контрагента позивача мало місце після укладання господарського договору та перерахування позивачем в оплату робіт авансового платежу не спростовує висновку про нікчемність вказаного правочину; такий висновок не будується на визнанні недійсними установчих документів та анулюванні свідоцтва платника ПДВ, а зроблений судом у зв’язку з тим, що податковим органом доведено, що відомості, які містяться в податковій накладній недостовірні та є наслідком укладання фіктивної угоди, не спрямованої на настання правових наслідків, які обумовлені такою угодою.

Посилання позивача на процедурні порушення, допущені податковим органом при проведені перевірки не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати, зокрема, документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

В силу ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Як свідчать обставини справи, 02.06.09р. бухгалтером позивача Марченко Т.Ю. отримано запрошення від 30.04.09р. для проведення перевірки з відповідними документами (згідно переліку).

Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, на вказане запрошення від позивача надійшов лист з поясненнями та відповідними документами (договір, протокол погодження, податкова накладна, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, банківська виписка).

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Наказу ДПА України №327 від 10.05.05р. «Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку; підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Податковим органом долучено до матеріалів справи повідомлення про запрошення №8169/10/23-1207 від 27.07.09р., яким керівника позивача запрошено до ДПІ для підписання акту перевірки. Вказане повідомлення отримано посадовою особою підприємства Дьоміним В.М. 29.07.09р., про що свідчить підпис останнього на повідомленні.

Отже, доводи позивача про неналежне повідомлення про проведення перевірки та не запрошення керівника для підписання акту перевірки не заслуговують на увагу.

Крім того, будь-які процедурні порушення при здійсненні перевірки чи оформленні акту перевірки не є самі по собі підставою для визнання недійсним рішення, прийнятого за результатами такої перевірки за умови встановлення факту порушення, в зв’язку з чим, доводи позивача з цього приводу судом не приймаються до уваги.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

відмовити у задоволенні адміністративного позову

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 11.03.10р.