Рішення № 87779808, 13.02.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2622/19

Провадження №2/541/243/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 лютого 2020 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Куцин В.М.,

з участю секретаря судових засідань Євдокимової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом Миргородської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Миргородська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її малолітнього сина ОСОБА_1 та стягнення аліментів на його утримання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що ОСОБА_2 не займається утриманням та вихованням свого сина ОСОБА_1 . Мати після народження дитини залишила її у акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Миргородська центральна районна лікарня ".

ОСОБА_2 позбавлялася батьківських прав Миргородським міськрайонним судом 21.03.2017, справа № 541/101/17, номер провадження 2/541/318/2017, відносно трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_6 характеризується негативно, веде розгульний, аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не з`являється вдома, за місцем реєстрації, постійно перебуває у сумнівних компаніях, де розпиває спиртні напої. Не має постійного місця проживання, постійної роботи. Постійно мігрує по різних населених пунктах.

Діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовані на виховання у прийомну сім`ю громадян України.

Відповідно до пункту 13 Положення про прийомну сім`ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 565 " Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді", але мати жодного разу не тільки не виявила бажання спілкуватися з дітьми, а навіть не з`ясувала, куди влаштовано її дітей.

11 листопада 2019 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації розглядалося питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 . На засіданні комісії було прийнято рішення про направлення позову до суду про позбавлення її батьківських прав по відношенню до її дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

13 листопада 2019 року Миргородська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, затвердила висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_7 .

Вищевикладене є свідченням того, що мати ОСОБА_6 остаточно втратила бажання виховувати та утримувати свою дитину, що с підставою для позбавлення її батьківських прав, згідно зі ст. 164 Сімейного Кодексу України.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22.11.2019 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання .

Ухвалою сулу від 10 січня 2020 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі довіреності ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові. Суду пояснила, що ОСОБА_6 після народження дитини залишила її у акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Миргородська центральна районна лікарня ". Раніше була позбавлена батьківських прав відносно трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які влаштовані на виховання у прийомну сім`ю громадян України. Тому просила позбавити відповідачку батьківських прав та стягнути аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 18 листопада 2019 року до досягнення дитиною повнолітнього віку на користь установи чи фізичної особи якими буде утримуватися дитина. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за місцем реєстрації (а.с. 26,32).

Враховуючи згоду позивача, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.223 ч.4 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Верховний Суд України в ч. 2 п.16 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Реєстрація дитини проведена згідно ч.2 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.09.2019 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № НОМЕР_3 виданого 10.09.2019 року Миргородським міськрайонним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с. 4,7,8).

Відповідно до акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 05.09.2019 та заяви батьків (матері або батька), інших родичів або законного представника про відмову забрати дитини з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я від 05.09.2019 ОСОБА_6 після народження дитини залишила її у акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Миргородська центральна районна лікарня "

ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до рішення Миргородського міськрайонного суду від 21.03.2017 (а.с. 15,16).

Діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовані на виховання у прийомну сім`ю громадян України відповідно до розпорядження голови Зіньківської районної державної адміністрації про влаштування дітей від 28.11.2017 №461 (а.с. 17,18).

13 листопада 2019 року Миргородська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, затвердила висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повнолітнього віку на користь установи чи фізичної особи якими буде утримуватися дитина (а.с. 19).

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_6 відмовилася забрати дитину з пологового будинку, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в інтересах малолітньої дитини.

Відповідно до вимог ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 2 статті 182 Сімейного кодексу України, в редакції чинній на момент звернення до суду передбачає розмір аліментів 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд вважає, що відповідачка є працездатною і спроможна надавати допомогу на утримання сина, тому підлягають стягненню із ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 18 листопада 2019 року до досягнення дитиною повнолітнього віку на користь установи чи фізичної особи якими буде утримуватися дитина.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, що зумовлює стягнення з відповідача ОСОБА_2 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість ) гривень 80 копійок судового збору на користь держави пропорційно до повного задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до п.1. ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.164, 166, 180-182 СК України, ст.ст. 12,13, 78-80, 141, 258 268, 280- 284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Миргородської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 18 листопада 2019 року до досягнення дитиною повнолітнього віку на користь установи чи фізичної особи якими буде утримуватися дитина.

Допустити рішення до негайного виконання в межах платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість ) гривень 80 копійок судового збору на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15 п. 1 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Миргородська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, 37600 м. Миргород вулиця Гоголя.120, Код ЄДРПОУ 04057451.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка села Хомутець Миргородського району Полтавської області, рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 23.02. 2020 року.

Суддя: В. М. Куцин