Рішення № 87773760, 13.02.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/95/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2020 Справа № 908/2425/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2425/19

за позовом Концерну "Міські теплові мережі", ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 9)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття", ідентифікаційний код юридичної особи 01554516 (69068, м.Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 8)

про стягнення 45457,08 грн.

та за зустрічною позовною заявою:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття", ідентифікаційний код юридичної особи 01554516 (69068, м.Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 8)

до відповідача Концерну "Міські теплові мережі", ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 9)

про внесення змін до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді

За участю уповноважених представників сторін:

від Концерну "Міські теплові мережі": Разладська В.Р., довіреність № 557/20-19 від 10.06.2019;

від ТОВ "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття": Скуріхін О.В., довіреність б/н від 02.01.2020; Тараненко В.Д., виписка з ЄДР 1103145000033534 від 20.04.1994, керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою № б/н від 02.09.2019 (вх. № 2599/08-07/19 від 05.09.2019) про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття" основного боргу в розмірі 40928,93 грн, інфляційних витрат в розмірі 808,86 грн, 3% річних в розмірі 509,64 грн та пені в розмірі 5886,52 грн.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 181, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, умов договору, Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV, "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019 справу № 908/2425/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Позовна заява прийнята судом до розгляду ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 у справі № 908/2425/19 у спрощеному позовному провадженні. Судове засідання призначено на 23.10.2019 о 15 год. 30 хв. Встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву до 21.10.2019 (включно).

15.10.2019 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття" надійшла заява про забезпечення позову, яка повернута заявникові ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2425/19.

18.10.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття" надійшла зустрічна позовна заява вих. № 418 від 11.10.2019 про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019 зустрічний позов у справі № 908/2425/19 передано на розгляд раніше визначеному складу суду - судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду від 23.10.2019 прийнято до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття" про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №340555 від 04.06.2018 до розгляду, об`єднавши в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/2425/19; ухвалено про перехід до розгляду справи №908/2425/19 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.11.2019 об 11 год. 30 хв.

14.11.2010 на початку судового засідання суд оголосив про надходження уточненого зустрічного позову із доказами направлення іншій стороні у справі та клопотання Концерну "Міські теплові мережі" про відкладення підготовчого засідання для опрацювання уточненого зустрічного позову.

За наслідками судового засідання 14.11.2019, враховуючи подання уточненого зустрічного позову, необхідність іншій стороні надати відзив на уточнений зустрічний позов, суд відклав підготовче засідання у справі на 05.12.2019 о 10 год. 00 хв.

02.12.2019 до канцелярії суду надійшов відзив на уточнений зустрічний позов.

03.12.2019 до канцелярії суду надійшла заява про зменшення первісних позовних вимог.

Судом прийнято до розгляду уточнений зустрічний позов, відзив на уточнений зустрічний позов та заява про зменшення первісних позовних вимог.

За наслідками судового засідання 05.12.2019, враховуючи необхідність відповідачеві за зустрічним позовом ознайомитись із зменшеними позовними вимогами, суд відклав підготовче засідання у справі на 19.12.2019 о 10 год. 00 хв.

19.12.2019 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 23.12.2019 о 10 год. 00 хв.

На початку судового засідання 23.12.2019 представником Концерну "Міські теплові мережі" подано заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов (уточнений), яке також вручено представнику ТОВ "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття".

За наслідками судового засідання 23.12.2019 суд продовжив строк підготовчого засідання на тридцять днів та ухвалив про відкладення підготовче засідання у справі №908/2425/19 на 14.01.2020 о 10 год.

08.01.2020 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття" надійшла відповідь на заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов (уточнений).

13.01.2020 до канцелярії суду від Концерну "Міські теплові мережі" надійшли заперечення на відповідь на заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов (уточнений).

В судовому засіданні 14.01.2020 суд відкрив підготовче засідання. Перевірив явку представників сторін. Суд оголосив про надходження до Господарського суду вищенаведених документів та прийняття їх до розгляду.

В судовому засіданні представники сторін надали усні пояснення у справі та на запитання суду зазначили, що всі пояснення надані, всі наявні докази подані до матеріалів справи, клопотання та заяви, відсутні.

Представники сторін не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Суд закрив підготовче провадження, прийнявши справу до розгляду та призначивши судове засідання на 05.02.2020 на 10 год. 30 хв. Суд повідомив, що з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, буде здійснюватись в хронологічному порядку (в порядку їх надходження та долучення до матеріалів справи).

В судовому засіданні 05.02.2020 оголошувалась перерва до 13.02.2020 до 12 год. 20 хв.

В судовому засіданні 13.02.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Представник Концерну "Міські теплові мережі" підтримав раніше подані письмові документи, просив первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Первісний позов обгрунтовано невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття" умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018 щодо своєчасної та у повному обсязі оплати теплової енергії, наданої позивачем у період з листопада 2018 по квітень 2019 у сумі, у зв`язку з чим, за товариством рахується заборгованість у розмірі 38252 грн 06 коп. За прострочення оплати боргу за відпущену теплову енергію позивач нарахував відповідачу 5886 грн 52 коп. пені, 808,86 грн - інфляційних втрат та509,64 грн - 3% річних.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття" підтримав раніше подані документи, просив суд відмовити у задоволенні первісного позову, задовольнивши зустрічний позов. Просить змінити п. 1.4.1 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині обумовленого теплового навантаження на опалення (по приміщенню споживача площею 473,6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23) та викласти його в цій частині, в наступній редакції з моменту укладення договору: «Теплове навантаження на опалення, по приміщенню споживача площеню 473, 6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Мотробудівників, 23, становить 15687 ккал/год.», а також, відмовити повністю у задоволенні первісного позову, оскільки теплове навантаження в кількості 0,031954Гкал/год, яке визначене теплопостачальною організацією в договорі, не відповідає вимогам законодавства, не підтверджено відповідними технічними документами та розраховане з порушеннями, і завдяки недостовірному тепловому навантаженню теплопостачальною організацією завищені рахунки на сплату за отриману теплову енергію.

В судовому засіданні 13.02.2020 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

04.06.2018 між Концерном «Міські теплові мережі» в особі в.о. директора Концерну «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Взуття" (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами).

Договір підписано сторонами з додатками та з протоколами розбіжностей від 24.07.2018, що підтверджується сторонами договору.

Згідно з предметом договору, теплопостачальна організація організовує відпуск теплової енергії в гарячій воді на потреби опалення обкатів споживача, у т.ч. розташованому за адресою: пр. Моторобудівників, 23 загальною площею 473,6. При цьому, сторони в договорі узгодили договірне теплове навантаження на опалення за вказаним приміщенням - 0,031954 Гкал/год.

На виконання умов договору між сторонами, теплопостачальна організація відпустила споживачу у період з листопада 2018 по квітень 2019 теплову енергію, за яку споживач розрахувався несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв`язку з чим, у споживача перед теплопостачальною організацією утворилась заборгованість за вказаний період у сумі 38252 грн 06 коп.

Враховуючи не сплату споживачем вказаної суми боргу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 38252 грн 06 коп. основного боргу, 5886 грн 52 коп. пені, 808,86 грн інфляційних втрат та 509,64 грн 3% річних (згідно зі зменшеними первісними позовними вимогами, прийнятими судом до розгляду).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018 з додатками та протоколами розбіжностей від 24.07.2018.

04.06.2018 Концерн «Міські теплові мережі» направив Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття»» два примірники договору № 340555 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Споживач повернув теплопостачальній організації договір, де підписав його з позначкою «З протоколом розбіжностей від 24.07.2018», та надав два примірники протоколу розбіжностей. Теплопостачальна організація протокол розбіжностей не підписала та не повернула споживачеві в належний строк.

Договір № 340555 від 04.06.2018 вважається укладеним, додатки № 1, №2, №3 а протоколи розбіжностей від 24.07.2018 є його невід`ємними частинами.

Пунктом 1.4.1 договору визначено теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення об`єктів споживача, розташовані за адресами: м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 8 та м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд 23. Споживач користується цими приміщеннями на підставі приватної власності, що підтверджується Свідоцтвами про право власності на нерухоме майно.

Об`єкт теплопостачання, який розмішений по вул. Фонвізіна, буд. 8, це окремо розташоване приміщення офісу та складів, теплопостачання за цим об`єктом не предметом даного судового розгляду.

Об`єкт теплопостачання, який розміщений по вул. Моторобудівників, буд 23, розташований у нежитловому приміщенні цокольного поверху 5-ти поверхового житлового будинку. Приміщення, загальною площею 473,6 кв.м, використовується, як магазин взуття «Барвінок». Відповідно до Акту обстеження системи теплопостачання від 12.03.2018, система опалення будинкова: підключення радіаторів опалення в зворотній трубопровід. Централізоване гаряче водопостачання відсутнє. Встановлений водонагрівач. Житловий п`ятиповерховий будинок за адресою вул. Моторобудівників, 23 (раніше вул. 8 Березня, 23) обладнано будинковим приладом обліку на опалення. Приміщення магазину «Барвінок», що належить ТОВ «Взуття» має загально-будинкову систему опалення з житловим будинком. Величина договірного теплового навантаження на опалення, яка розраховується згідно КТМ 204 України 244-94, на вбудоване приміщення загальною площею 473,6 м.кв. по вул. Моторобудівників, 23, та відповідно до договору, складає 0,031954 Гкал/годин.

В зв`язку з тим, що об`єкт теплопостачання має спільну з житловим будинком систему опалення, то факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів, відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезони в м. Запоріжжі. (рішення від 01.11.2018р. за №511 «Про початок опалювального періоду 2018-2019 років у м. Запоріжжі», рішення Запорізької міської ради від 04.04.2019 року за № 130 «Про закінчення опалювального сезону 2018-2019 років у м. Запоріжжі).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 276 Господарського кодексу України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі національних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов`язком для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як підтверджується матеріалами справи, у спірному періоді (з листопада 2018 року по квітень 2019 року) в приміщенні по вул. Моторобудівників, 23, яке є об`єктом теплопостачання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеним між сторонами, подавалась теплова енергія.

Відповідно до умов договору розрахунковим періодом між сторонами є розрахунковий місяць, а підставою для розрахунків між теплопостачальною організацією та споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії.

Згідно з п. 6.5.1 договору, в редакції протоколу розбіжностей, розрахунки за договором здійснюються споживачем до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку за відповідний місяць, який теплопостачальна організація вручає споживачу особисто або надсилає йому поштовим відправленням з повідомленням про вручення за вказаною у цьому договорі, адресою.

Згідно п. 6.8 договору, який споживач зобов`язується повернути не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, теплопостачальній організації підписаний та скріплений печаткою (у разі наявності та використання печатки) один примірник акта приймання-передачі теплової енергії, де зазначаються фактичні обсяги спожитої теплової енергії згідно з цим договором у розрахунковому місяці, її фактична ціна та вартість.

Відповідно до п. 6.10 договору за редакцією протоколу розбіжностей, у разі, коли під час складання (підписання) акта приймання-передачі теплової енергії у сторін виникають розбіжності щодо обсягів, вартості та якості теплової енергії, сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов цього договору або в порядку, передбаченому законодавством. До врегулювання сторонами розбіжностей, акт приймання-передачі теплової енергії вважається не узгодженим та не підлягає оплаті.

Як свідчать матеріали справи, споживач своєчасно, до визначеного договором строку оплати, отримував акти та рахунки на оплату відпущеної теплової енергії.

Споживач акт приймання-передачі за листопад 2018 не повернув, а надіслав лист від 27.12.2018 за № 532, в якому висловлює заперечення щодо кількості теплової енергії (7,711540 Гкал), яка була поставлена на приміщення по вул. Моторобудівників, 23 (вул.8 Березня, 23), яка була зазначена в рахунку від 30.11.2018, у зв`язку, з тим, що у приміщенні не має власного приладу обліку та, що раніше отримував теплову енергію від ПАО «Мотор Січ», де розрахунок проводився на підставі теплового навантаження 0,014439 Гкал/годин. Філія Концерну «Міські теплові мережі» Шевченківського району розглянула заяву споживача та надала відповідь «Про розгляд звернення» від 08.01.2019 за № 146/091, в якій надала роз`яснення, що приміщення магазину «Барвінок», що належить ТОВ «Взуття», має загально-будинкову систему опалення з житловим будинком, а сам п`ятиповерховий будинок за адресою вул. 8 Березня, 23 (вул. Моторобудівників, 23) обладнано приладом обліку на опалення. Величина договірного теплового навантаження на опалення розраховується згідно КТМ 204 України 244-94, а саме: Q mах = qo*S = 67,47 * 473,6 = 31954 ккал/ год, де qo - норма витрати теплоти на опалення на 1 кв.м будівлі, ккал/год * м2, S - площа приміщення споживача, м2. Згідно КТМ 204 України 244-94 приведеної до розрахункової температури зовнішнього повітря, яка для м. Запоріжжя, згідно ДСТУ-Н Б В. 1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» складає-21 °С (з урахуванням рекомендацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг): Для 5-ти і більше поверхів: 69,2 * (18-(-21))/(18-(-22))= 67,47. У разі наявності комерційного приладу обліку на опалення на житловому будинку, нарахування на нежитлові приміщення виконуються згідно показань будинкового приладу шляхом розподілення між житловими та нежитловими приміщеннями у будинку згідно договірного навантаження на опалення. Також, Теплопостачальна організація повідомила, що житловий будинок за адресою вул. 8 Березня, 23 (вул. Моторобудівників, 23) обладнаний приладом обліку теплової енергії. Споживання у листопаді 2018 згідно приладу складає 47,091 Гкал. Нарахування опалення на вбудоване нежитлове приміщення площею 473,6 м2 виконані згідно будинкового приладу обліку на будинок, а саме: 0,195129 Гкал/год - загальне навантаження на будинок. 47,091 Гкал/ 0,195129 Гкал/год * 0,031954 Гкал/год = 7,71154 Гкал 7,71154 Гкал * 1854,756 грн. = 14303,03 грн Виходячи з вищевикладеного, філія Концерну «МТМ» Шевченківського району повідомила, що не має підстав для зміни рахунку за листопад 2018. Не зважаючи на пояснення з боку теплопостачальної організації щодо нарахувань, боржник не сплатив за нарахуванням 14303,03 грн., а сплатив 6463,45 грн, у зв`язку з чим, борг за опалення за листопад 2018 склав 7839,58 грн.

Споживач не повернув акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2018. У запереченнях від 18.01.2019 за № 11 споживач знову висловив незгоду з зазначеною в акті кількістю опалення 28,192209 Гкал та сумою 52289,68 грн. Борг за грудень 2018 за теплопостачання склав 9201,42 грн. Теплопостачальна організація знов надала роз`яснення від 25.01.2019 за № 425/091, що загальний обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляються між споживачами, а приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалювальної площі (об`єму) таких споживачів. Знов надана формула розрахунку, методика розрахунку, та проінформовано, що споживання у грудні 2018 за адресою вул. 8 Березня, 23 (вул. Моторобудівників,23) складає за приладом 53,8 Гкал та нарахована сума за опалення на нежитлове вбудоване приміщення площею 473,6 кв.м., яка дорівнює 16340,77 грн.

01.02.2019 Концерн «Міські теплові Мережі» направив ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» акт звірки взаєморозрахунків за теплопостачання за договором, який споживач отримав 06.02.2019 за вхідним № 17 та на якому написав про те, що не згоден з розрахунками теплопостачальної організації, навів свої розрахунки та додав зразки актів взаєморозрахунків без підпису.

У лютому 2019 на адресу теплопостачальної організації надійшло заперечення від споживача № 48 від 15.02.2019 щодо акту приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2019, в якому споживач не згоден, що ним у січні 2019 отримано опалення 29,21093 Гкал на загальну суму 53279,84 грн. (з ПДВ). Як і раніше, Споживач вказує на відсутність вимірювальних приладів у приміщенні та надав, розмір теплового навантаження - 0,014439 Гкал/годин з часів надання теплопостачання ПАТ «Мотор Січ». Борг за вказаним актом склал 9465,10 грн.

Аналогічне заперечення від 21.03.2019 за №116 теплопостачальна організація отримала за вхідним № 1092 від 21.03.2019, в якому споживач заперечував, що отримав у лютому 2019 опалення на 29,50638 Гкал на загальну суму 50943,44 грн. Борг за відпущену у лютому 2019 теплову енергію склав 6685,63 грн.

05.04.2019 теплопостачальна організація направила споживачеві звернення за № 877/09-1, в якому детально роз`яснила щодо нарахувань за спожиту теплову енергію за період з листопада 2018 по березень 2019, методики нарахувань, по кожному місяцю, зауваживши, що у населення та у всіх нежитлових приміщень житлового будинку по вул. 8 Березня, 23 (вул. Моторобудівників, 23) договірне навантаження на опалення розраховане згідно КТМ 204 України 244-94, тобто (норма*площу), та складає 0,195129 Гкал/годину, тому розрахунок споживача, в якому він посилається на навантаження, з урахуванням вимірювальних приладів, є некоректним.

10.04.2019 Концерн «Міські теплові мережі» направив ТОВ «Взуття» претензію за № 952/09-4 щодо погашення заборгованості, в якій повідомив, що загальна сума заборгованості за теплову енергію станом на 01.04.2019 складає 59306,99 грн, вимагаючи сплатити вказану заборгованість.

Споживач відповів, що вважає претензію необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Споживач висловив свою незгоду з формулою розрахунку теплового навантаження на опалення та вважає значення 67,47 необгрунтовано завищеним і наполягає перевірити правомірність розрахованої величини 67,47 (норма витрати теплоти на опалення на 1 кв.м, ккал/год*м2. та здійснити перерахунок за опалювальний сезон 2018-2019 років.

У відповіді від 22.05.2019 за № 1230 Концерн «Міські теплові мережі» послався на раніше зазначений порядок розрахунку навантаження на приміщення за адресою пр. Моторобудівників (8 Березня), 23, ще раз надав формулу розрахунку величини договірного теплового навантаження на опалення у відповідності до КТМ 204 України 244-94, та надані роз`яснення, що у разі наявності комерційного приладу обліку на опалення на житловому будинку, нарахування на нежитлові приміщення виконуються згідно показань будинкового приладу обліку шляхом розподілення між житловими та нежитловими приміщеннями у будинку згідно договірного навантаження на опалення.

27.06.2019 позивачем за первісним позовом було направлено відповідачеві претензію щодо погашення заборгованості за теплову енергію за № 1637/09-1.

Відповідачем борг не погашено.

Як свідчать матеріали справи, позивач за первісним позовом відпускав теплову енергію, виставляв споживачеві акти та рахунки, надавав відповідні роз`яснення щодо нарахувань, посилаючись на умови договору, нормативні акти та законодавство України, надсилав претензії, акти звірки.

Посилання споживача на не узгодженість актів приймання - передачі теплової енергії судом до уваги не приймаються, враховуючи вищевикладені обставини, які підтверджують необгрутоване та безпідставне звернення відповідача за первісним позовом з відповідними запереченнями на акти.

Як свідчать матеріали справи, враховуючи у т.ч. безпідставні звернення споживача із запереченнями на акти приймання-передачі теплової енергії, слід вважати, що акти узгоджені до закінчення строку їх оплати, і споживач мав їх сплатити до двадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», серед основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно положень п. 40 Правил користування тепловою енергією, споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та даних Правил.

За умовами пункту 6.5.1 за редакцією протоколу розбіжностей договору споживач зобов`язаний до двадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку за відповідний місяць, здійснити розрахунки за договором.

Відповідачем за первісним позовом оплата відпущеної позивачем за первісними позовом теплової енергії сплачена несвоєчасно та не у повному обсязі.

Борг відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за поставлену у період: листопад 2018 - квітень 2019 теплову енергію склав 38252 грн 06 коп. (згідно зменшених позовних вимог).

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В матеріалах справи містяться докази в підтвердження наявності у відповідача перед позивачем простроченої суми основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018 у розмірі 38252 грн 06 коп. (розрахунок боргу наведений у розрахунку заборгованості за договором а.с. 63 том другий справи).

Відповідачем докази оплати теплової енергії у спірному періоді в сумі 38252 грн 06 коп. не надані.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню вимоги за первісним позовом щодо стягнення 38252 грн 06 коп. основного боргу за відпущену теплову енергію у листопаді 2018 - квітні 2019 роках.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За несвоєчасну оплату споживачем отриманої теплової енергії, споживачу нарахована пеня в сумі 5886,52 грн, 808,86 грн інфляційних втрат та 509,64 грн - 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних

Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за допомогою ІПС «Законодавство». За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 808, 86 грн за період: січень 2019 - червень 2019 та 3% річних у сумі 505, 98 грн за загальний період з 20.12.2018 по 20.07.2019.

У стягненні 3,66 грн - 3% річних суд відмовляє, оскільки вони нараховані необґрунтовано.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 7.2.10 договору сторони погодили нарахування пені за порушення споживачем строків оплати у вигляді пені у розмірі та у порядку, передбаченому вищенаведеним законодавством.

За прострочення оплати теплової енергії, згідно розрахунку, доданого до позову, позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 21.12.2018 по 20.07.2019 (не перевищуючи шестимісячного строку нарахування, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, щодо кожної поставки теплової енергії).

Суд перевірив розрахунок пені за допомогою ІПС «Законодавство». За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 5824,99 грн.

У стягненні пені в сумі 61,53 грн суд відмовляє, оскільки дана сума заявлена необґрунтовано.

При цьому, суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

При перевірці розрахунку суми 3% річних та пені судом встановлено, що останній день строку здійснення оплати згідно з актом за грудень 2018, який мав бути оплачений до 20.01.2019, тобто по 19.01.2019 включно, припадає на вихідний день, тому переносяться на перший робочий день - 21.01.2019, а отже прострочення за цим актом виникло з 22.01.2019 року.

Останній день строку здійснення оплати згідно з актом за квітень 2019, який мав бути оплачений до 20.05.2019, тобто по 19.05.2019 включно, припадає на вихідний день, тому переносяться на перший робочий день - 20.05.2019, а отже прострочення за актом за квітень 2019 року виникло з 21.05.2019.

Оскільки часткова оплата за актом за березень 2019 була здійснена 22.04.2019, отже цей день не є днем прострочення сплаченої суми, що також не було враховано позивачем за первісним позовом у розрахунках сум пені та річних (а.с. 89-91 першого тому справи),

Таким чином, первісні позовні вимоги задовольняються судом частково. З відповідача на користь позивача за первісним позовом слід стягнути 38252 грн 06 коп. основного боргу, 808 грн 86 коп. інфляційних втрат, 505 грн 98 коп. 3% річних, 5824 грн 99 коп. пені.

В іншій частині первісного позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття" на користь Концерну "Міські теплові мережі" 61, 53 грн пені та 3,66 3% річних слід відмовити.

У задоволенні зустрічного позову про внесення змін до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018 суд відмовляє за таких підстав.

Так, позивач за зустрічним позовом просить змінити пункт 1.4.1 договору купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді №340555 від 04.06.2018 р, укладеного між Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття», в частині обумовленого теплового навантаження на опалення (по приміщенню споживача площею 473,6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23) та викласти його в цій частині, в наступній редакції з моменту укладення договору: «Теплове навантаження на опалення, по приміщенню споживача площею 473,6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23, становить 15687 ккал/год.».

У зустрічному позові позивач посилається на ст. 651 Цивільного кодексу України, та зазначає, що оскільки теплове навантаження в кількості 0,031954Гкал/год, яке визначене теплопостачальною організацією в договорі, не відповідає вимогам законодавства, не підтверджено відповідними технічними документами та розраховане з порушеннями і завдяки недостовірному тепловому навантаженню, теплопостачальною організацією завищені рахунки на сплату за отриману теплову енергію, пункт 1.4.1 договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді №340555 від 04.06.2018 р., укладений між Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття», в частині обумовленого теплового навантаження на опалення (по приміщенню Споживача площею 473,6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23) підлягає зміні з моменту укладення договору та викладенню його в цій частині, в іншій редакції.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України:

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, у зв`язку з відсутністю спеціальних знань, на час укладення договору, споживач не розібрався у достовірності зазначеного теплопостачальною організацією в договорі теплового навантаження на опалення в кількості 0,031954 Гкал/год., та не подав свої заперечення у протоколі розбіжностей від 24.07.2018, щодо вказаної величини. При цьому, на протязі 20 років, у період з 03.11.1998 року по 03.05.2018 р. за договором про відпуск теплової енергії №1262 від 03.11.1998 р.(на той самий об`єкт), який був укладений між АТ «Мотор Січ» та споживачем, останній отримував теплову енергію, кількість якої розраховувалась відповідно до теплового навантаження 0,014439Гкал/годин, що більш як у двічі нижче теплового навантаження зазначеного у договорі з теплопостачальною організацією. Значна різниця у тепловому навантаженні стала очевидна споживачеві лише після отримання рахунку та акту приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2018 (по об`єкту за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23) за листопад 2018, коли розбіжності до договору були вже складені та направлені теплопостачальній організації.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право, у т.ч. на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів.

Споживач вважає збільшене теплове навантаження на опалення в кількості 0,031954 Гкал/год зазначене у п.1.4.1 договору недостовірним, таким що сформоване з порушеннями Правил користування теплової енергії, без підтвердження необхідними технічними документами та відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, посилаючись на істотне порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, просить змінити вказаний пункт договору.

В свою чергу, споживач посилається на «Розрахунок навантаження на опалення», виконаний ТОВ «Теплотехнік та К» у 2018 році, за яким розрахунок навантаження на опалення в об`єкті скаладє 15687 ккал/год.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів урегульовано главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів визначено главою 20 ГК України.

За змістом статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених зазначеною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 №6-75цс13, постановах Верховного Суду, від 29.01.2019 у справі №926/708/18, від 26.02.2019 №926/709/19, від 18.12.2019 у справі № 904/4324/18 та інших).

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміну договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати зміни договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду вказаному висновку Верховний Суд звертається до правової позиції, що викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 910/4427/18, від 03.12.2019 у справі № 910/5001/19 та інших).

З наведеного вбачається, що для застосування положення статті 651 ЦК України для зміни умов договору, позивачем має бути доведено, а судом встановлено істотне порушення договору його стороною.

Крім того, встановлюючи істотність порушення договору стороною, суд має з`ясувати настання шкоди внаслідок зазначених дій та які саме дії відповідача, що порушують норми спірного договору, призводять до завдання позивачу шкоди, та обставин, передбачених частиною 2 статті 651 ЦК України, з якими пов`язується визначення істотності порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України обов`язок доведення наявність таких обставин покладається на позивача.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності умов та відповідно підстав, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у вигляді зміни умов договору за рішенням суду.

Крім того, судом встановлено, що договір та всі його додатки підписані і скріплені печатками сторін, що підтверджує факт досягнення між сторонами згоди щодо усіх його істотних умов, з урахуванням протоколів розбіжностей від 24.07.2018, тому вважає що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018 укладено з дотриманням всіх норм чинного законодавства України.

Так згідно з абз. 1 п.1.4.1 договору, теплова енергія відпускається теплопостачальною організацією у приміщення споживача площею 473,6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23, з договірним тепловим навантаженням на опалення в кількості 0,031954 Гкал/год.

За вказаною адресою споживач не має приладу комерційного обліку.

Згідно з абз. 2 та 3 п.1.4.1 договору з розподілом теплової енергії в Гкал по кварталах (розраховується розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячних температур зовнішнього повітря (згідно ДСТУ -Н Б.В.1.1-27:2010) та кількості годин (діб) роботи системи теплоспоживання у розрахунковому періоді) по пр. Моторобудівників, 23: I квартал 30,37 Гкал у т.ч. січень 12,09 Гкал, лютий 10,10 Гкал, березень 8,18 Гкал; II квартал 1,23 Гкал у т.ч. квітень 1,23 Гкал, травень 0,00 Гкал, червень 0,00 Гкал; III квартал 0,00 Гкал у т.ч. липень 0,00 Гкал, серпень 0,00 Гкал, вересень 0,00 Гкал; IV квартал 21,84 Гкал у т.ч. жовтень 3,05 Гкал, листопад 7,59 Гкал, грудень 11,20 Гкал.

Щомісячно обсяги фактично спожитої теплової енергії за розрахунковий місяць визначаються за показами засобів обліку теплової енергії, який є вузлом комерційного обліку або за показами власних приладів обліку, теплових втрат від точки підключення до приладу обліку та теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування і для забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення враховуючи п.п.5.5договору.

Розрахунок теплового навантаження, вказаний у договорі, здійснено у відповідності до діючих нормативно-правових актів.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що розрахунок теплового навантаження, виконаний ТОВ «Теплотехнік та К» відповідає нормативним документам.

Нежитлове приміщення споживача, розташоване на першому цокольному поверсі у будинку за адресою: проспект Моторобудівників, 23, м. Запоріжжя, не містить лоджії, балкони, тераси, відповідно розрахунок теплового навантаження виконано виходячи з загальної площі приміщення, яка і є опалювальною.

При укладенні договору та узгодженні істотних умов договору, споживач погодив зміст пункту 1.4.1. договору.

Відповідно нарахування та складення актів прийому-передачі теплової енергії здійснюється з розрахунку теплового навантаження зазначеного у договорі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 10.4 договору встановлено, що умови договору можуть бути переглянуті на вимогу будь-якої сторони договору у відповідності до діючого законодавства України.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Споживач не звертався до теплопостачальної організації з будь-якими проектами додаткової угоди до договору щодо внесення спірних змін до діючого договору.

Листи споживача про перерахунок не є пропозиціями внести зміни та викласти пункти діючого договору у певній редакції.

До того ж, згідно з ч. 2 п. 2.3 договору, для приміщень, розташованих в багатоповерхових житлових будинках перегляд та зміна теплового навантаження на опалення можлива виключно за умови зміни площі.

Теплове навантаження на вбудоване приміщення загальною площею 473,6 м.кв. по вул. Моторобудівників, 23, відповідно до договору, складає 0,031954 Гкал/год.

Нарахування та складення актів прийому-передачі теплової енергії здійснюється з розрахунку теплового навантаження зазначеного у договорі.

Пунктом 6.6 договору встановлено, що приймання-передача теплової енергії, відпущеної та спожитої споживачем у відповідному розрахунковому місяців встановлюється відповідно до умов цього договору та додатків до нього.

Вартість теплової енергії розраховується на підставі визначеного обсягу теплової енергії та узгодженого у договорі теплового навантаження на опалення.

Споживач не вживав належних заходів щодо внесення змін до договору.

До того ж, споживчаем не доведено неправомірність встановленого договором договірного теплового навантаження, а також обгрутованість теплового навантаження, запропонованого споживачем.

Суд вважає, що за встановлених обставин відсутні правові підстави для внесення змін до спірного договору за рішенням суду.

На підставі викладеного, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Пунктом 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна первісного позову - 40928,93 грн. За подання даного позову сплачено 1921,00 грн, про що свідчать платіжне доручення № 22982 від 13.08.2019, а також довідка про зарахування судового збору до Державного бюджету.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог, у зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1918,25 грн. Решта судового збору за первісним позовом в сумі 2,75 грн залишається за позивачем за первісним позовом.

Враховуючи відмову у задоволенні зустрічного позову, судовий збір за зустрічним позовом в сумі 1921 грн покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття", ідентифікаційний код юридичної особи 01554516 (69068, м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 8) на користь Концерну "Міські теплові мережі", ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 9) 38252 (тридцять вісім тисяч двісті п`ятдесят дві) грн 06 коп. основного боргу, 808 (вісімсот вісім) грн 86 коп. інфляційних втрат, 505 (п`ятсот п`ять) грн 98 коп. 3% річних, 5824 (п`ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 99 коп. пені, 1918 (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) грн 25 коп. судового збору.

3. В іншій частині первісного позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття", ідентифікаційний код юридичної особи 01554516 (69068, м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 8) на користь Концерну "Міські теплові мережі", ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 9) 61 (шістдесят одна) грн 53 коп. пені, 3 (три) грн 66 коп. 3% річних та 2 (дві) грн 75 коп. судового збору відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову про внесення змін до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018 відмовити.

5. Судовий збір за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька оптово-розрібна фірма "Взуття".

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 24.02.2020.

Суддя А.О. Науменко