Ухвала суду № 87771579, 24.02.2020, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/126/20

Провадження № 1-кп/188/67/2020

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

24 лютого 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Хандрига Л.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018040530000589 від 14.11.2018, що надійшов 29.01.2020 від заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Полозенка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Ільющенка Ю.А.,

потерпілого ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Прокурором до суду надісланий обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України. Судом було постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор запропонував призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, заявивши про відсутність перешкод, передбачених п. п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, в тому числі, про відсутність підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору та направлення його відповідному суду для визначення підсудності.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти пропозиції прокурора, клопотань не заявили.

Враховуючи викладене, а також те, що в ході підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для закриття чи зупинення провадження, повернення обвинувального акту прокурору чи направлення його до відповідного суду для визначення підсудності, суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту, який проводити у відкритому судовому засіданні у залі суду з викликом учасників кримінального провадження.

Прокурор також заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту у період часу з 19.00 години до 06.00 години. В обґрунтування клопотання послався на те, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів на підтвердження вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. На думку прокурора, існують реальні ризики ухилення обвинуваченого від суду та вчинення нових кримінальних правопорушень, тому що обвинувачений має погану репутацію, не має сталих соціальних зв`язків, допустив порушення умов домашнього арешту під час досудового розслідування.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав його таким, що підлягає залишенню без розгляду як подане з порушенням строку його вручення стороні захисту. Крім того, вказав, що серед умов домашнього арешту не було умови виходити з будинку вночі, реагуючи на звукові та світлові сигнали автомобіля. Обвинувачений має постійне місце проживання, сім`ю, не вчиняє правопорушень і підстав для обрання запобіжного заходу немає.

Обвинувачений згоден із захисником.

Потерпілий сподівається в цьому питанні на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши клопотання і додані до нього матеріали, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За нормою ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч.4).

Суд вважає, що стороною обвинувачення зібрані докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином.

При цьому суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Суд також вважає, що до моменту допиту судом потерпілих та свідків обвинувачення існує ризик прямого чи опосередкованого впливу на них обвинуваченого, але він може бути попереджений шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, оскільки хоч суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризиків, вказаним в ст.177 КПК України, однак в п.74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» та п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» висловлена правова позиція, що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні, з якою суд погоджується стосовно випадку, що розглядається, адже прокурор не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у його клопотанні.

Суд дійшов думки, що достатнім запобіжним заходом для обвинуваченого є особисте зобов`язання, яке згідно зі ст.179 КПК України полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, і застосувати до нього такі обов`язки, передбачені пунктами 3-4, 7-8 ч.5 вказаної статті:

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками обвинувачення;

докласти зусиль до пошуку роботи;

здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, на 09 годину 00 хвилин 05.03.2020.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.

Викликати у судове засідання учасників кримінального провадження.

У обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді домашнього арешту відмовити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк два місяці з 24.02.2020 до 23.04.2020 включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 3-4, 7-8 ч.5 статті 194 КПК України:

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками обвинувачення;

докласти зусиль до пошуку роботи;

здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює прокурор.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя П. О. Бурда