Постанова № 8777072, 25.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.03.10Справа №2а-907/10/8/0170 (10:04год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м.Сімферополя АРКрим

До Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП №579372»

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача: Воднєва Наталя Олександрівна, довіреність № 1 від04.01.2010р.;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору: Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м.Сімферополя АРКрим звернулося до Окружного адміністративного суду АРКрим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП №579372» про стягнення 113711,14грн.фінансових санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату авансових платежів.

Позов мотивовано тим, що згідно п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від09.07.2003р. страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Ухвалами суду від 15.01.2010р. було відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058) із відповідними змінами та доповненнями.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону №1058 орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП №579372» (далі – ТОВ «АТП №579372») під час здійснення підприємницької діяльності використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, що встановлено в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ТОВ «АТП №579372» зареєстроване як платник внесків в Пенсійному фонді за номером 14-03-10169.

Таким чином, ТОВ «АТП №579372» є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду у Київському районі м.Сімферополя АРКрим у період з 26.10.2009р. по 30.10.2009р. проведена планова перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в період з 17.01.2006р. по 30.09.2009р., повноти та своєчасності перерахування авансових платежів у вигляді сум страхових внесків за період з 17.01.2006р. по 26.10.2009р., достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку відомостей за період з 2007 – 2008роки .

За результатами перевірки було складено Акт № 298 від30.10.2009р., згідно якого було встановлено порушення п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від09.07.2003р., а саме порушення повноти та своєчасності сплати авансових платежів у сумі 227466,20грн. (а.с.15-17).

          Суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.64 Закону №1058 виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Частиною 2 пункту 12.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України №21-1 від19.12.2003р. (далі – Інструкції №21-1) передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Відповідно до п.6. ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

          Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

          Суд зазначає, що позивач відноситься до страхувальників, зазначених в п.1 ст.14 Закону.

          Відповідно до п. 6. ст.20 Закону №1058 в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

          У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

          У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

          Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Статтею 5 Інструкції №21-1 передбачений порядок нарахування (обчислення) та строки сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Так п.5.1.4 Інструкції передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.01.5 Інструкції передбачено, що у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (33,2 відсотка, 4 відсотки, 42 відсотки, 19,92 відсотка цих сум).

Відповідно до п.5.1.6 Інструкції перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

          Таким чином, судом встановлено, що позивач повинен відповідно до Закону №1058 та Інструкції №21-1 сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

          Суд зазначає, що відповідно до п.7 ч.9 ст.106 Закону №1058 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Право застосування фінансових санкцій за п.6 ч.1 ст.64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 ст.106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Згідно п.9.3.7 Інструкції №21-1 за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків накладається штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 19 цієї Інструкції.

Розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки.

Відповідно до ч.13. ст.106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Рішенням №1856 від25.11.2009р. Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АРКрим було нараховане штраф у розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів у розмірі 113733,14грн. (а.с.9).

Вказане рішення було отримане відповідачем 27.11.2009р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (зворотній бік а.с. 9).

Рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АРКрим №1856 від25.11.2009р. в установленому законом порядку не оскаржене, фінансові санкції до теперішнього часу не сплачені.

Отже станом на момент розгляду справи за відповідачем склалась заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 113733,14грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фінансових санкцій у розмірі 113733,14грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

У судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 30.03.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП №579372» (95053, АРКрим, м.Сімферополь, вул.Київська,б.5/2; Ідентифікаційний код33980283, р/р26002054906200 у КРУ«Приватбанк» м.Сімферополь, МФО384436) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АРКрим (95010, АРКрим, м.Сімферополь, вул.Д.Ульянова, б.6; код ЄДРПОУ 20725930, р/р2560570445712 в ВАТ«Державний Ощадбанк України», МФО 324805) 113733,14грн. заборгованості по фінансових санкціях, нарахованих за несвоєчасну сплату авансових платежів.

3.Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Кушнова А.О.