Рішення № 87767322, 19.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року справа № 580/202/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області викладені у листі № З/Г-10 від 11.01.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні виплати пенсії без обмежень її граничного розміру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснювати з 09.01.2020 виплату ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 пенсії без обмежень її граничного розміру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 09.01.2020 до моменту здійснення виплати пенсії без обмежень її граничного розміру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача відповідно Закону України «Про прокуратуру» переведено з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності, однак незаконно обмежено її розмір.

На думку позивача, відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону №3668-VІ від 08.07.2011 обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Вперше пенсію позивачу призначено у грудні 2005 року за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XІІ, тому в даному випадку мова йде про переведення на інший вид пенсії, а не її призначення вперше.

На підставі наведеного позивач вважає, що обмеження пенсії максимальним розміром на позивача не поширюється.

Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що законодавством встановлено обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами

Також відповідач звернув увагу, що соціальні права громадян не є абсолютними та можуть обмежуватись в залежності від фінансових можливостей держави, тому підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.

До суду позивач також подано додаткові пояснення, в яких останній звернув увагу на ту обставину, що згідно з висновками Конституційного Суду України, які неодноразово викладені в його рішеннях, закон зворотної дії в часі не має, тому встановлені обмеження щодо розміру пенсії поширюються виключно на правовідносини, що мають місце після набрання чинності законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до даних пенсійного посвідчення від 25.09.2006 серії НОМЕР_2 позивач є пенсіонером.

Згідно з даними довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №543970 з 20.07.2019 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку з контузією, отриманою при виконанні інтернаціонального обов`язку в ДРА.

03.09.2019 позивач звернувся до відповідача заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». До заяви додав копії: паспорта, довідки РНОКПП, трудової книжки; довідки від 03.09.2019 №11-745вих.19 про стаж в органах прокуратури, довідки від 03.09.2019 №18/214вих19 про заробітну плату для нарахування пенсії з додатком.

Рішенням від 12.09.2019 відповідач відмовив у такому переведенні.

Рішенням Черкаського окружного адміністративно від 04 листопада 2019 року у справі №580/3134/19 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.09.2019 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію з інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2019 щодо переведення його на пенсію з інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з доданими документами та в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо виплати пенсії без обмежень її граничного розміру суд вказав на передчасність позовних вимог, оскільки вирішення цього питання повинно бути здійснено органом Пенсійного фонду під час переведення на пенсію по інвалідності.

Вказане рішення суду набрало законної сили 19.12.2019.

Позивач 09.01.2020 звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 та здійснення виплати пенсії без обмежень її граничного розміру.

Листом №З/Г-10 від 11.01.2020 відповідач повідомив позивача про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 та переведення на пенсію по інвалідності. З приводу здійснення виплати пенсії без обмежень її граничного розміру відповідач повідомив, що відповідно до п. 15 ст. 86 Закону №1697 максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Також зазначив, що судом не зобов`язано Пенсійний фонд здійснювати виплату пенсії без обмеження її граничного розміру.

Не погоджуючись з вищевказаним перерахунком позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказана редакція абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» викладена внаслідок внесення змін згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016.

При цьому, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 введено в дію нову норму, якою встановлено, що максимальний розмір пенсії, зокрема, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказана норма набула чинності 01.10.2011.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону №3668-VI від 08.07.2011 обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За змістом ст. 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України, до конституційних прав віднесено право на соціальний захист та пенсійне забезпечення громадян України.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. (ч. 1 ст. 58 Конституції України).

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. (ст. 64 Конституції України).

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 в справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі №3-209/2018Г2413/18, 2807/19 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

При цьому, необхідно врахувати висновки, викладені Конституційним Судом України у рішеннях від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016. відповідно до яких обмеження пенсії максимальним розміром не може застосовуватись до окремих категорій працівників.

Отже, передбачені вищенаведеними нормами законів №1697-VII та №3668-VI обмеження пенсій максимальним розміром застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, в той же час як пенсія позивачу вперше призначена ще у 2006 році.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі №127/4270/17 та від 30.10.2019 у справі №826/17744/17.

Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні виплати пенсії без обмежень її граничного розміру.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРОПУ 21366538) здійснити з 09.01.2020 виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії без обмежень її граничного розміру

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРОПУ 21366538) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 09.01.2020 до моменту здійснення виплати пенсії без обмежень її граничного розміру.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яку може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Суддя В.В. Гаращенко