Ухвала суду № 87766156, 24.02.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/686/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали за адміністративним позовом адвоката Косогової Людмили Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 17 лютого 2020 року надійшов адміністративний позов адвоката Косогової Людмили Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, з вимогою:

1) визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяв від 26.04.2019 та від 27.10.2019;

2) зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити ОСОБА_1 з 28.04.2019 щомісячну адресну допомогу на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви від 26.04.2019, а також виплатити заборгованість за цією виплатою, що виникла за період її несплати з 28.04.2019 до 27.10.2019;

3) зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити ОСОБА_1 з 28.10.2019 щомісячну адресну допомогу на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви від 27.10.2019, а також виплатити заборгованість за цією виплатою, що виникла за період її несплати з 28.10.2019.

Згідно із пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).

Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову, судом встановлено, що він не відповідає встановленим вимогам та містить такі недоліки.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Згідно з частинами першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

В позовній заяві позивач зазначає, що про відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги заявами від 26.04.2019 та від 27.10.2019 дізналась з листа відповідача від 10.12.2019 № 12916/10.

Однак суд вважає зазначені посилання позивач хибними з огляду на таке.

Відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, виплата щомісячної адресної допомоги являється щомісячним періодичним платежем.

Тому позивач мала можливість знати про факт отримання чи неотримання своєї щомісячної адресної допомоги у періоди коли така виплата підлягала їй для нарахування та виплати.

Таким чином, про порушення своїх прав позивач повинна була дізнатися в травні 2019 року не отримавши щомісячної адресної допомоги за заявою від 26.04.2019.

Що стосується посилання позивача на лист від 10.12.2019 № 12916/10, з якого вона відраховує строк звернення до суду з даним позовом, то з огляду даного листа вбачається, що він наданий у відповідь на звернення позивача від 02.12.2019, в якому вона просила надати роз`яснення.

Отже звернення за роз`ясненням є штучним визначенням відліку строку звернення до суду.

Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою разом з доказами поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2102,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», за подання до адміністративного суду у 2020 році адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 840,80 грн.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем на підтвердження сплати судового збору надано дві квитанції, а саме: квитанцію від 24.12.2019 № 9 про сплату судового збору на суму 768,40 грн.

Таким чином позивачем недоплачений судовий збір у сумі 72,40 грн.

Отже, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід доплатити судовий збір та надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 72,40 грн.

Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Тобто, реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (дана правова позиція суду відповідає практиці Верховного Суду, викладена, зокрема, в постановах від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16 та від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).

Згідно із частиною першою статті 57 цього Кодексу представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (частини шостої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (частина друга цієї статті).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законодавством порядку.

Таким чином, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в адміністративному суді.

Наведена позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 09.01.2018 по справі К/9901/3878/17 (справа № 826/15167/15).

Крім того частиною першою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Оглядом матеріалів позовної заяви судом встановлено, що доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 23.12.2019 № 01-0076719, довіреність від 23.12.2019 № 01-0088019 ОСОБА_1 засвідчена адвокатом Косоговою Л.О. шляхом проставлення факсиміле.

Письмові докази, додані до позовної заяви для приєднання до матеріалів справи та вручення відповідачу, підписані від імені представника позивача Косоговою Л.О. із застосуванням факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері тощо).

Факсиміле з латині « facsimile » - зробити подібне. Фактично це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Факсиміле це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Чинне законодавство України нормативно не визначає поняття факсиміле, однак частина 3 статті 207 Цивільного кодексу України встановлює, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Нормами КАС України не передбачено випадків, коли допускається подання документів із факсимільним підписом.

Використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа та не може вважатися підписом цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 620/3858/18 (номер рішення в ЄДРСР 82685266).

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку про не можливість вважати, що доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 23.12.2019 № 01-0076719, довіреність від 23.12.2019 № 01-0088019 наданий в оригіналі.

Крім того, приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при засвідченні копій документів також не передбачено чинним законодавством, суд не може вважати документи долучені до позовної заяви для приєднання до матеріалів справи та вручення відповідачу такими, що засвідчені належним чином в розумінні частини четвертої статті 94 КАС України.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що оглядом матеріалів позовної заяви судом встановлено, що

Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 79, 80, 94, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов адвоката Косогової Людмили Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою;

- належним чином засвідчених доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 23.12.2019 № 01-0076719 та довіреність від 23.12.2019 № 01-0088019;

- належним чином засвідчених копій письмових доказів (документів), доданих до позовної заяви, для приєднання до матеріалів справи та для вручення відповідачу;

- документу про сплату судового збору в розмірі 72,40 грн, сплаченого за такими реквізитами:

Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяК.О. Пляшкова