Вирок № 87763709, 19.02.2020, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 315/866/19

Провадження № 1-кп/324/51/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 м.Пологи

Пологівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Іванченка М.В., при секретарі Савченко Н.В., за участю прокурорів Іванченка І.О., Шрамко Ю.О., потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1 , представника цивільного відповідача Захарової Т.В., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080220000565 від 01.12.2018, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гуляйполе Запорізької області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01.12.2018 близько 08год.00хв. ОСОБА_2 , керуючи трактором «МТЗ 82», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по автодорозі вул.Шевченко в напрямку вул.Першотравневої в с.Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області. В цей же час по вул.Шевчено в бік вул.Першотравневої с.Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області, попереду в попутному напрямку по правому узбіччю проїзної частини рухалася пішохід ОСОБА_1 . Водій ОСОБА_2 , рухаючись за кермом трактора «МТЗ-82», лобове скло кабіни якого було зі слідами намерзання, втратив через це контроль за дорожньою обстановкою та своєчасно не помітив пішохода ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_2 своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості чи зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд ззаду на пішохода ОСОБА_1 . В результату наїзду пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому малогомілкової кістки, правосторонній гемартроз, розрив правого акроміально-ключичного сполучення. Дані тілесні ушкодження в сукупності не явились небезпечними для життя, однак викликали за собою тривалий розлад здоров`я на термін понад 21 день і за цією ознакою кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Таким чином, водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.12.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, відповідно до яких - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. Злочинна недбалість ОСОБА_2 проявилась у тому, що він, порушуючи вимоги правил безпеки дорожнього руху, міг і повинен був передбачити можливість настання дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі із травмуванням людей. Допущені ОСОБА_2 порушення вимог п.12.2 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв`язку з суспільно-небезпечними наслідками, що настали, а саме наїзду на пішохода ОСОБА_1 та спричинення їй при цьому тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 01.12.2018 приблизно о 07год.50хв. він їхав на тракторі МТЗ 82 по узбіччю по вул.Шевченко перед поворотом на вул.Першотравневу в с.Успенівка Гуляйпільського району. Він їхав у напрямку вул.Першотравнева. Не доїжджаючи до перехрестя з вул.Першотравнева, він скоїв наїзд на потерпілу, яку до моменту наїзду не бачив. Видимості не було взагалі тому, що лід понамерзав на лобове скло. В тракторі засобів обігріву немає. Він бачив бік дороги з лівої сторони, а праву сторону не бачив. Він рухався по асфальтному покриттю і захвачував, сантиметрів 10, узбіччя. Він їхав по узбіччю для більшої безпеки. Йому нічого не заважало їхати асфальтним покриттям. Він сам вирішив так їхати, щоб нікого не зачепити. Узбіччя він не бачив. В момент наїзду він відчув удар. Він обернувся і побачив, що лежить потерпіла, зупинив відразу трактор і пішов до неї. Він почав гальмувати відразу після того, як почув звук удару. Потерпіла була в притомному стані і дуже кричала. Вона була з боку дорогу, біля узбіччя. Біля неї був велосипед. Вона йому сказала, що він її переїхав. Він злякався, запитав у неї, яка їй необхідна допомога і побіг гукати сусідів. Він допомагав сусідам укривати потерпілу, щоб було тепліше, до того, поки не приїде швидка та поліція. Потерпілу забрали до лікарні, а його поліцейські повезли на експертизу щодо встановлення вживання алкоголю. За результатами виявлено, що алкоголь він не вживав. Він працював на той час в ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» трактористом. Працював там з 14.01.2016 року по серпень 2019 року. В той день він їхав на зону вирощування молодняка, для чистки корпусів. Там вулиці немає, це на початку с.Успенівка. Це було завдання бригадира ОСОБА_3 . Він рухався перед ДТП зі швидкістю, приблизно, до 30км/год. В тракторі він був один. Після удару він відразу загальмував та зупинився. Відстань між трактором та місцем, де знаходилась потерпіла, було, близько 10 метрів. Потерпіла лежала на спині. Вона кричала, що в неї болить ліва нога. Він ушкоджень не бачив, слідів крові також не бачив. Був велосипед чорного кольору з червоними щітками, схожий на «Україна», з рамою. Велосипед лежав між трактором та потерпілою на узбіччі. На велосипеді було зігнуте колесо, не пам`ятає яке саме, і була порвана цепка. Потерпіла рухалася з ним в одному напрямку. На тракторі слідів пошкодження він не бачив. В нього є посвідчення на право керування транспортними засобами: В, С та на трактор. Посвідчення на трактор він отримав 05.11.2011. В нього був стаж керування трактором 4 роки. Потерпілій частково відшкодував спричинену шкоду, решту також зобов`язується відшкодувати. У вчиненому щиро розкаявся, просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка пояснила, що працювала на птахофабриці «Зарічна». 01.12.2018, в суботу, в неї був вихідний. Їй було необхідно купити хліба. Вона виїхала на велосипеді з вул. Б.Хмельницького на вул.Шевченко, в с.Успенівка, був вітер. Вона встала з велосипеду і покотила його по узбіччю. Вона побачила трактор, який їхав далеко позаду. Вона повернулася та йшла. Велосипед по відношенню до неї знаходився з правого боку, вона його котила. Йшла вона вже за узбіччям, далі відійти не могла, бо там був обрив і починалися городи. Вона відчула удар в спину, потім ще один. Вона не зрозуміла чим саме її вдарило. Далі, вона зрозуміла, що лежить на боці на узбіччі за асфальтним покриттям. Свідомість вона не втрачала. Обвинувачений зупинив трактор та підбіг до неї, вона його відразу попрохала викликати швидку та нагукати кого-небудь. Він побіг навпроти та нагукав людей. Він телефонував бригадиру, жінці, говорив, що збив людину. Люди вкривали її, бо був мороз. Вона чекала, допоки швидка приїде з Гуляйполя, півтори години. Потім її забрали до лікарні. В неї була пошкоджена права нога - перелом, та права рука. На лікування вона витратила багато коштів. Також діями обвинуваченого їй була спричинена моральна шкода. Обвинувачений частково відшкодував спричинену їй шкоду в загальній сумі 5000грн. Пред`явлений нею позов до ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в загальній сумі 52714,73рн. просить залишити без розгляду, оскільки вважає, що спричинену їй шкоду має відшкодувати обвинувачений.

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.12.2018, схемою до протоколу огляду місця ДТП від 01.12.2018 та фототаблицею, згідно якого слідчим СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Прокопенко С.М. була оглянута ділянка дороги від вул.Першотравнева с.Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області до вул.Б.Хмельницького с.Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області, в ході проведення якого зафіксовано подію ДТП, слідову інформацію, розташування трактора, місце наїзду на пішохода та стан проїзної частини в місці події;

висновком експерта №49 від 02.05.2019, згідно якого при дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_1 спричинено: закритий перелом малогомілкової кістки, правосторонній гемартроз, розрив правого акроміально-ключичного сполучення; дані ушкодження, в сукупності не явились небезпечними для життя, однак викликали за собою тривалий розлад здоров`я на термін понад 21 день і за цією ознакою кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості;

протоколом проведення слідчого експерименту від 26.04.2019 та схемою до нього, проведеного на вул.Шевченко с.Успенівка Гуляйпільского району Запорізької області в період часу з 10год.35хв. до 11год.00хв. за участю потерпілої ОСОБА_1 , в ході якого потерпіла розказала і показав обставини дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої вона була 01.12.2018;

висновком експерта №9-225 від 11.05.2019, згідно якого: 1) в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.2 Правил дорожнього руху України; 2) в діях водія ОСОБА_2 є невідповідності вимогам п.12.2 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди; 3) в даній дорожній ситуації, технічна можливість водія ОСОБА_2 уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1 залежала від виконання ним вимог п.12.2 Правил дорожнього руху України;

висновком експерта №9-322 від 27.06.2019, згідно якого: 1) на момент експертного огляду та дослідження рульове керування, робоча гальмівна (гальмова) система та ходова частина трактора «МТЗ 82», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена і його дії правильно кваліфіковані за ст.286 ч.1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи міру покарання, суд враховує суспільну небезпеку та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке є злочином невеликої тяжкості, обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Суд враховує особу обвинуваченого - раніше судимий, однак судимість погашена, не одружений, проживає не за місцем реєстрації, за колишнім місцем проживання характеризувався задовільно, не має постійного місця роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра КУ «Гуляйпільська центральна районна лікарня» не перебуває.

Суд враховує думку потерпілої ОСОБА_1 , якій обвинуваченим частково відшкодована спричинена кримінальним правопорушенням шкода, а також враховує досудову доповідь, складену 04.11.2019 Гуляйпільським РС філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, згідно якої орган пробації прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб), на думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.75 ч.1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, суд, з урахуванням всіх зазначених обставин в сукупності, а саме: тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, пом`якшуючої покарання обставини, відсутності обтяжуючих покарання обставин, думки потерпілої, досудової доповіді, складеної органом пробації відносно обвинуваченого, приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених обов`язків, під загрозою реального відбування призначеного покарання у випадку порушення умов випробування, що буде мати на обвинуваченого більший виховний вплив, ніж реальне відбування покарання, для чого можливо звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України. При цьому, суд не вбачає підстав для позбавлення обвинуваченого права керувати транспортними засобами, оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди тяжких наслідків не настало, обвинувачений частково відшкодував спричинену потерпілій шкоду, під час керування транспортним засобом не перебував у стані сп`яніння, відомостей щодо порушення обвинуваченим інших Правил дорожнього руху до суду надано не було.

Органом досудового розслідування в ході проведення досудового розслідування були проведені автотранспортні експертизи витрати на проведення яких склали в загальній сумі 3768,24грн., дані витрати відповідно до ст. ст. 118, 122 КПК України відносяться до процесуальних витрат і згідно ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Потерпілою ОСОБА_1 було пред`явлено цивільний позов до ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» про стягнення на її користь 45000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 7714,73грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а всього - 52714,73грн., який має бути залишеним без розгляду, оскільки потерпіла ОСОБА_1 подала до суду заяву про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 ч.1 п. п. 1, 2 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов, пред`явлений потерпілою ОСОБА_1 до ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишити без задоволення.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 3768 (три тисячі сімсот шістдесят вісім)грн. 24коп.

Речові докази: трактор марки МТЗ-82, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні в ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» - залишити у власності ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»; велосипед марки «Україна» чорного кольору, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 - залишити в її власності.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя : М.В. Іванченко