Постанова № 8775978, 23.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 308/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.

при секретарі- Ланцевич Я.П.

за участю представників сторін:

позивача: Пузікової М.Д.

відповідача: Павленка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

проскасування рішення про застосування штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС” звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0012272301 від 31.10.2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3400 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 08 жовтня 2008 року працівниками Красноармійської ОДПІ у Донецькій проведена перевірка господарської одиниці позивача – Краматорської філії ТОВ фірми “ХІС”, а саме: залу гральних автоматів, який розташований в м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтню, 151 - щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складений акт перевірки від 08.10.2008 р. № 864/20/30/23/34331943, який переданий до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. В ході проведення перевірки було встановлено порушення: “В залі гральних автоматів знаходиться в робочому стані та працюють, тобто на яких надаються послуги в сфері грального бізнесу десять гральних автоматів, та які не переведені у фіскальний режим роботи і незареєстровані та неопломбовані у встановленому законом порядку, чим порушено п. 1 ст. З Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 р.

Відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012272301 від 31.10.2008 року, яким познвачу нараховані штрафні санкції у сумі 3450 грн., з яких 3400 грн - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен із 10 гральних автоматів. Рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0012272301 від 31.10.2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400 грн. є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі. Стверджувала про те, що позивач використовує у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій, які внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, використання яких передбачено у сфері гральних автоматів та грального бізнесу. Підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій податковий орган не мав.

Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень вказав на те, що з 01 січня 2007 р. суб’єкти підприємницької діяльності, які надають послуги гральних автоматів, мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Наказами Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008р. № 430 та від 10.09.2008р. № 5819 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій була внесена комп’ютерно-касова система “ФІСКАЛ”, з використанням якого дозволяється застосування реєстраторів із зазначеними версіями внутрішнього програмного забезпечення в режимі формування і зберігання контрольної стрічки у вигляді електронного документа (без одночасного друкування паперової контрольної стрічки). ТОВ фірма "ХЇС" при проведенні послуг в сфері грального бізнесу з використанням автоматів з надання послуг повинно застосовувати гральний автомат з реалізованими в ньому фіскальними функціями, згідно з вимогами, затвердженими рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.02 №13.

За таких обставин, предтавник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову ТОВ фірми "ХІС".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС” пройшла передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців з ідентифікаційним кодом 24472040, має правовий статус юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов’язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

31.10.2008р. відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова за результатами розгляду акту перевірки від 08.10.2008 р. № 864/20/30/23/34331943 було винесено рішення № 0012272301 про застосування штрафної фінансової санкції в розмірі 3450 грн.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення від 31.10.2008р. № 0012272301 слугував відображений в акті від 08.10.2008 р. № 864/20/30/23/34331943 висновок контролюючого органу про проведення ТОВ фірма “ХІС” розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через реєстратори розрахункових операцій – гральні автомати, які незареєстровані, неопломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи, а також не проведення розрахункових операцій на повну суму вартості наданих – послуг – приймання ставки за гру на гральному автоматі через РРО – 10 грн., нероздрукування відповідного розрахункового документа – фіскального чеку, що підтверджує виконання розрахункової операції та не видача особі, яка отримала послугу, розрахункового документу - фіскального чеку на повну суму вартості проведеної операції – 10 грн..

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Суд відзначає, що з положень процитованої норми закону слідує, що автомат з продажу товарів (послуг) дійсно може бути віднесений до реєстраторів розрахункових операцій проте лише за умови його відповідності встановленим вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.

Статтею 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

За визначенням ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” фіскальною пам'яттю є запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Дослідивши наявні у справі докази, суд відмічає, що матеріалами справи не підтверджуються обставини наявності фіскальної пам’яті в тих гральних автоматах, які використовувались відповідачем згідно з актом перевірки від 08.10.2008р. № 864/20/30/23/34331943, що унеможливлює реалізацію цими гральними автоматами фіскальних функцій.

Отже, ці гральні автомати не можуть бути віднесені до реєстраторів розрахункових операцій в розумінні Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач не подав до суду доказів наявності в гральних автоматах ТОВ фірма “ХІС” фіскальної пам’яті, реалізації цими автоматами фіскальних функцій, а відтак не довів, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій.

Окремо суд наголошує на відомостях, зазначених в п.п. 2.1.1 п. 2.1 акту перевірки, з яких вбачається, що на місці здійснення позивачем господарської діяльності наявний переведений в фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

Зі змісту спірного рішення слідує, що правовою підставою для його винесення є п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до вказаного пункту за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Отже, встановлений п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штраф може бути застосований лише за факт використання особою реєстратора розрахункових операцій, який не переведений у фіскальний режим роботи, а не за факт необладання певного пристрою ( в даному випадку - грального автомату) блоком фіскальної звітної пам’яті.

Оскільки відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено використання ТОВ фірма “ХІС” реєстраторів розрахункових операцій, які б були незареєстровані, неопломбовані, непереведені у фіскальний режим роботи, то підстав для застосування до ТОВ фірма “ХІС” міри юридичної відповідальності згідно з п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не має.

Окрім того, при вирішенні справи суд бере до уваги, що з огляду на положення ст.238 Господарського кодексу України запровадженні ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” фінансові санкції є за своєю правовою природою адміністративно-господарськими санкціями.

Правила застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст. 218 Господарського кодексу України, згідно з ч. 2 якої якою учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З приписів цієї норми кодексу слідує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. При цьому, вина як складовий елемент правопорушення може мати місце лише в разі коли суб’єкт права мав об’єктивну можливість не допустити настання порушення, однак з залежних від нього причин цього не зробив.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд доходить висновку про те, що можливість обладнати гральні автомати комп’ютерною системою “Фіскал” з’явилась у суб’єктів господарювання не раніше 01.07.2008р., коли наказом Державної податкової адміністрації України № 430 було затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, до п.66 якого включено дану комп’ютерно-касову систему.

Водночас з цим, суд не визнає за можливе залишити поза увагою той факт, що при винесенні спірного рішення відповідачем не з’ясовувалось питання технічної сумісності гральних автоматів позивача з даною комп’ютерно-касовою системою.

Доказів такої сумісності відповідачем до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подано.

Тому, доводи відповідача про невжиття позивачем заходів із забезпечення гральних автоматів комп’ютерною системою “Фіскал” суд до уваги не бере, так як ці обставини не покладені суб’єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист прав та інтересів юридичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ", а тому її дії є неправомірними.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" п. 1 ст. З Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”№ 265/95-ВР від 06.07.1995 р. грунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Законом України “ Про державну податкову службу України", ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160–163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0012272301 від 31.10.2008 року в частині застосування відносно товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" ( код ЄДРПОУ: 24472040, юридична адреса: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 40) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ – з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі зави про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 26 березня 2010 року.

Суддя                                                                       Заічко О.В.