Рішення № 87759343, 12.02.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4021/19

Провадження № 2/577/62/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Галяна С.В.,

при секретарі Кучер Л.П.,

з участю: представника

позивача ОСОБА_1 .В.,

представника відповідача Домбровського С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства “Українська залізниця”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Структурний підрозділ Конотопська колійна машинна станція філії “Центр з будівництва та ремонту колії” АТ “Українська залізниця” про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ “Українська залізниця” та уточнивши в судовому засіданні свої позовні вимоги просить: визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) №103/ос від 08.08.2019 року про припинення трудового договору (контракту) з машиністом залічнично-будівельних машин структурного підрозділу Конотопська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_2 на підставі ст.40 п.4 КЗпП України, винесеного виконуючим обов`язків начальника Конотопської колійної машинної станції Москалець А.О.; поновити його на посаді машиніста залізнично-будівельних машин Структурного підрозділу Конотопська колійна машинна станція філії “Центр з будівництва та ремонту колії АТ “Українська залізниця”; стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Свої позовні вимоги мотивуючи тим, що він працював з 03.03.2003 року в Конотопській колійній машинній станції на різних посадах. Остання займана ним посада - машиніст залізнично-будівельних машин шостого розряду. З 06.08.2019 року згідно з наказом виконуючого обов`язків начальника виробничого підрозділу Конотопської колійно-машинної станції регіональної філії «Південно- Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №103/ос від 08.08.2019 року його звільнено з посади машиніста залізнично-будівельних машин на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, за прогул без поважних причин. Своє звільнення вважає незаконним за наступних підстав. Зокрема, 01.08.2019 року у нього виникла потреба в проходженні військової медичної комісії у Конотопському об`єднаному міському військовому комісаріаті з метою встановлення пригодності для проходження військової служби. Того ж числа прибувши о 8:00 год. ранку на своє робоче місце він підійшов до свого безпосереднього керівника майстра дільниці ОСОБА_3 повідомивши, що бажає взяти відпустку на 1, 2 серпня без збереження заробітної плати. Останній повідомив, що для отримання даної відпустки потрібна згода головного механіка дільниці ОСОБА_4 . Коли він зустрівся з головним механіком, то останній сказав, що в разі згоди на надання йому такої відпустки він повинен відчергувати в якості чергового машиніста дільниці 3,4 серпня. На вказану пропозицію він погодився. Після чого написав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати на 1,2 серпня 2019 року та віддав її майстру ОСОБА_3 та був відпущений ним з робочого місця. 1,2 серпня він проходив медичну комісію, а 3,4 серпня був черговим машиністом дільниці. 6 серпня 2019 року він надав начальнику виробничого підрозділу Конотопської колійно-машинної станції ОСОБА_5 повідомлення Конотопського військового комісара від 05.08.2019 року щодо призиву його на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду у військову частину А1376. Ознайомившись з повідомленням - ОСОБА_5 , сказав, що якщо він хоче йти служити то повинен написати заяву про звільнення з підприємства за власним бажанням, в разі його незгоди він буде звільнений з посади за прогул який допустив 1,2 серпня. Він відмовився написати вищевказану заяву. Після чого ОСОБА_5 було проведено оперативну нараду на яку були запрошені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 . Він ще раз пояснив вищевикладене, аналогічні пояснення надали майстер та головний механік. Вислухавши їх, ОСОБА_5 ще раз запропонував написати заяву про звільнення за власним бажанням зауваживши, що в разі відмови його буде звільнено за прогул. 08.08.2019 року було проведено засідання первинного профспілкового комітету Конотопської КМС, який надав згоду на його звільнення. В подальшому наказом 08.08.2019 року його було звільненено з займаної посади за прогул без поважних причин з 06.08.2019 року. На його прохання надати копію наказу в.о. начальника з кадрових питань Козіною Н.П. йому було відмовлено. Вважає, що наказ №103/ос від 06.08.2019 року про його звільнення не відповідає вимогам встановленим ст. 149 КЗпП України.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 , кожен окремо, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просили їх задовольнити.

Представника відповідача Домбровський С.І. в судовому засіданні проти задоволення вимог заперечував з обставин викладених в відзиві на позовну заяву (а.с.40-48). Також, пояснив, що як вбачається з наказу «Про припинення трудового договору (контракту)» від 08.08.2019 року № 103/ос та протоколу оперативної наради при начальнику Конотопської колійної машинної станції від 06.08.2019 року ОСОБА_2 звільнений за прогул без поважних причин (п.4 ст. 40 КЗпП України). Машиніст залізнично-будівельних машин ОСОБА_2 В ОСОБА_8 письмове пояснення з приводу його відсутності 1 та 2 серпня 2019 року на робочому місці надати відмовився про що свідчить акт від 06.08.2019 року. Відповідно до вимог основних нормативів особистої участі у проведенні мінімуму заходів щодо зміцнення дисципліни, охорони праці та пожежної безпеки 06.08.2019 року при начальнику Конотопської колійної машинної станції була проведена перевірка в механічному цеху у майстра з експлуатації та ремонту машин і механізмів ОСОБА_3 . В ході перевірки було виявлено порушення працівниками стану трудової дисципліни, а саме машиніст залізнично - будівельних машин ОСОБА_2 01.08.2019 та 02.08.2019 року був відсутній на робочому місці без поважних причин (відповідних підтверджуючих документів ним надано не було). З його слів ним була написана заява на надання відпустки без збереження заробітної плати та в усній формі доведена до майстра з експлуатації та ремонту машин і механізмів ОСОБА_3 , який той в свою чергу в усній формі узгодив з головним механіком ОСОБА_9 , але з їх слів ними передана до адміністрації не була. Ініціативу використання відпустки без збереження заробітної плати закріплено за працівником, але при цьому необхідна згода роботодавця, з яким обов`язково узгоджується строк і конкретна дата її надання. Не узгодивши та не оформивши дану відпустку з адміністрацією колійної машинної станції в установленому порядку машиніст залізнично - будівельних машин ОСОБА_2 вирішив використати робочі дні 01.08.2019 року та 02.08.2019 року на власний розсуд. На нараді 06.08.2019 року ОСОБА_2 підтверджуючих документів про відсутність з поважних причин не надав. Крім того, форма наказу «Про припинення трудового договору контракту» від 08.08.2019 № 103/ос відповідає вимогам типовій формі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489. Позивач в позовній заяві стверджує, що 01.08.2019 року він написав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати на 1,2 серпня 2019 року та віддав її майстру ОСОБА_3 , та в свою чергу, ОСОБА_2 повинен відробити 3,4 серпня 2019 року на дільниці. Зазначене не відповідає дійсності так як згідно наказу начальника Конотопської колійної машинної станції ОСОБА_5 від 29.07.2019 № 179 майстер ОСОБА_3 перебував разом з іншими працівниками в розпорядженні Хутір-Михайлівської дистанції колії у відрядженні з метою виконання ремонтно-колійних робіт строком з 29.07.2019 року по 04.08.2019 року на ст. ОСОБА_10 стверджує, що він відпрацьовував 3,4 серпня 2019 року на дільниці, а саме був черговим машиністом дільниці. Зазначене не відповідає дійсності, у зв`язку з тим, що згідно журналу обліку роботи на базі колійної машинної станції, який ведеться розподілювачами робіт (черговими по базі) в зазначені дати, а саме: 03.08.2019 року, 04.08.2019 року відмітки про чергування ОСОБА_2 відсутні. Також це підтверджується поясненнями розподілювачами робіт (черговими по базі) ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та табелем обліку робочого часу. Крім того, відповідно до наказу акціонерного товариства «Українська залізниця» від 21.05.2019 року № 331 утворено філію «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця». Згідно наказу філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 30.08.2019 року № ЦБРК-01/20 з 01.09.2019 року включено до складу філії «Центр з будівництва та ремонту колії» структурний підрозділ Конотопська колійна машинна станція, який в свою чергу вилучений з регіональної філії «Південно-Західна залізниця». Починаючи з 27.11.2018 року офіційне найменування товариства, згідно із зазначеним статутом Акціонерне товариство «Українська залізниця», а скорочене найменування АТ «Укрзалізниця».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Структурний підрозділ Конотопська колійна машинна станція філії “Центр з будівництва та ремонту колії” АТ “Українська залізниця” в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав пояснення, що не є юридичною особою і не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, а тому не може бути третьою особою в цивільному процесі і відповідно не може направляти представника до суду (а.с.146-147).

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30.08.2019 року

відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 24.09.2019 року (а.с.21).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24.09.2019 року зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору надати на адресу суду документи, підготовче судове засідання відкладено на 11.10.2019 року (а.с.31).

Протокольною ухвалою головуючого Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.10.2019 року у зв`язку з заявою позивача підготовче судове засідання відкладено на 28.10.2019 року (а.с.103).

28.10.2019 року справа в судове засідання не вносилась, підготовче судове засідання відкладено на 11.11.2019 року (а.с.119).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.11.2019 року замінено та залучено по справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Структурний підрозділ Конотопська колійна машинна станція філії “Центр з будівництва та ремонту колії” АТ “Українська залізниця” (а.с.139).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.12.2019 року (а.с.140).

Протокольною ухвалою головуючого Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2019 року у зв`язку з клопотання представника позивача ОСОБА_7 про виклик свідків оголошено перерву до 23.12.2019 року (а.с.181 зворот).

Протокольною ухвалою головуючого Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2019 року у зв`язку з неявкою позивача, представника позивача оголошено перерву до 20.01.2020 року (а.с.182).

Протокольною ухвалою головуючого Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.01.2020 року у зв`язку з неявкою свідка оголошено перерву до 12.02.2020 року (а.с. 183 зворот ).

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_7 , представника відповідача ОСОБА_13 , свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 51 КЗпП України закріплені гарантії забезпечення права громадян на працю та передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Звільнення ж працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

В судовому засіданні встановлено, що з 03.03.2003 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем (а.с. 9-10).

Наказом №103/ос від 08 серпня 2019 року машиніст залізнично-будівельних машин виробничого підрозділу Конотопська колійна машинна станція регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_2 був звільнений з роботи за прогул без поважних причин - п.4 ст.40 КЗпП . У згаданому наказі не зазначена обставина вчинення правопорушення, а підстава – протокол оперативної наради від 06.08.2019 року, наказ №297 від 06.08. 2019 року, згода профкома від 08.08.2019 року (а.с.53).

Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договiр, укладений на невизначений строк, а також стороковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розiрвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Тому при звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні обставини вчинення правопорушення, зазначити, день прогулу і його час.

Як вбачається з наказу, який є предметом судової перевірки, позивача звільнено з роботи за прогули без поважних причин. При цьому наказ не містить обставини вчинення правопорушення, не зазначено, день прогулу і його час.

За таких обставин не можна вважати, що наказ про звільнення ОСОБА_2 відповідає вимогам трудового законодавства, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який на той час працював головним механіком Конотопської колійної машинної станції пояснив, що 31.07.2019 року до нього підійшов ОСОБА_2 та попросився залишитися вдома 1 та 2 серпня 2019 року без збереження заробітної плати на, що він погодився з урахуванням, що останній буде черговим 3 та 4 серпня 2019 року. Потім він ОСОБА_2 відправив до майстра Конотопської колійної машинної станції ОСОБА_3 писати заяву.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який працює майстром Конотопської колійної машинної станції, пояснив, що 31.08.2019 року ОСОБА_2 по телефону узгодив з ним, що залишиться вдома 1 та 2 серпня 2019 року без збереження заробітної плати з урахуванням, що останній буде черговим 3 та 4 серпня 2019 року. Також пояснив, що ОСОБА_2 була написана заява на надання відпустки без збереження заробітної плати, але з його слів, вказану заяву він виявив у себе в кабінеті на столі 05 вересня 2019 року та ним дана заява передана до адміністрації не була.

Вказані пояснення свідків узгоджуються також з поясненнями наданими ними на оперативній нараді при начальнику Конотопської колійної машинної станції, за результатами якої був складений протокол від 06.08.2019 року (а.с.54).

Свідок ОСОБА_6 , яка працює інженером-технологом Конотопській колійній машинній станції та виконує обов`язки помічника начальника з кадрових питань, також в судовому засіданні підтвердила, що заява ОСОБА_2 була виявлена на столі в кабінеті майстра Конотопської колійної машинної станції ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, суд переконаний, що ОСОБА_2 як він вважав, зробив всі необхідні дії (узгодив з безпосереднім керівництвом, написав заяву на надання відпустку та віддав безпосередньому керівнику) щоб отримати 1 та 2 серпня 2019 року відпустку без збереження заробітної плати та вважав, що він за ці вихідні дні буде чергувати 3 та 4 серпня 2019 року (вихідні дні тижня) і в разі необхідності буде викликаний на роботу.

Крім того, 01.08.2019 року ОСОБА_2 проходив військову лікарську комісію у Конотопському об`єднаному міському військовому комісаріаті Сумської області з метою пригодності для проходження війскової служби (а.с.16,17-18) та 07.08.2019 року уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України (а.с.13-14).

Відповідно ст. 119 КЗпП України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Тому, суд вважає, що при виданні наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_2 № 103/0с від 08.08.2019 року, в порушення ст. 119 КЗпП України не було враховано, що вже 07.08.2019 року останній проходив військову службу у Збройних Силах України під час дії особливого періоду.

У розглядуваному випадку при застосуванні такого крайнього заходу, як звільнення, відповідач обмежився лише загальним посиланням на положення ч.4 ст. 40 КЗпП України та не врахував положення ч.3 ст.149 КЗпП України, згідно з яким при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до наказу акціонерного товариства «Українська залізниця» від 21.05.2019 № 331 утворено філію «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця». Згідно наказу філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 30.08.2019 № ЦБРК-01/20 (копія додається) з 01.09.2019 року включено до складу філії «Центр з будівництва та ремонту колії» структурний підрозділ Конотопська колійна машинна станція, який в свою чергу вилучений з регіональної філії «Південно- Західна залізниця» (а.с.123,124,125-132).

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність захисту трудових прав позивача шляхом скасування оскаржуваного наказу і поновлення на роботі. Відповідно до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки про доходи наданої відповідачем, середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 509,41 грн., а середньомісячна – 10442,87 (а.с.100). Жодних документів про виплату будь-яких компенсацій при звільненні суду не представлено.

Оскільки судом встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, відтак, період часу з 06.08.2019 року по 12.02.2020 року (132 робочих днів) є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення із Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.08.2019 року по 12.02.2020 року в сумі 67242,12 грн. (132 робочих днів х 509,41 грн. = 67242,12 грн.).

Таким чином, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу (розпорядження) №103/ос від 08.08.2019 року про припинення трудового договору (контракту) з машиністом залічнично-будівельних машин структурного підрозділу Конотопська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_2 на підставі ст.40 п.4 КЗпП України, винесеного виконуючим обов`язків начальником Конотопської колійної машинної станції Москалець А.О., поновлення позивача на займаній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.

Крім того, з урахуванням положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 40, 170, 233-235 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-60,81, 141, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) №103/ос від 08.08.2019 року про припинення трудового договору (контракту) з машиністом залічнично-будівельних машин структурного підрозділу Конотопська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_2 на підставі ст.40 п.4 КЗпП України, винесеного виконуючим обов`язків начальником Конотопської колійної машинної станції Москалець А.О.

Поновити ОСОБА_2 на посаді машиніста залізнично-будівельних машин Структурного підрозділу Конотопська колійна машинна станція філії “Центр з будівництва та ремонту колії АТ “Українська залізниця”.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 06.08.2019 року по 12.02.2020 року, в розмірі 67242 грн. 12 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір в сумі 1921 грн. на користь держави.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді машиніста залізнично-будівельних машин Структурного підрозділу Конотопська колійна машинна станція філії “Центр з будівництва та ремонту колії” АТ “Українська залізниця” та стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10442,87 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.

Повне судове рішення складено 21 лютого 2020 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» (місцезнаходження: м. Київ, вл. Тверська, 5, ЄДРПОУ: 40075815).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Структурний підрозділ Конотопська колійна машинна станція філії “Центр з будівництва та ремонту колії” АТ “Українська залізниця” (місцезнаходження: м. Конотоп, вул. Професійна, 108).

Суддя Галян С. В.