Постанова № 8775710, 21.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Текст >

"21" грудня 2009 р.                                                                       № 2а- 39182/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Курило Л.В.,

за участі секретаря - Воронкової К.П.,

за участі : представників позивача – Макієнка М.Ю., Світличної Н.Ф.,

представників відповідача – Монастирського В.В., Пономаренка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Контрольно – ревізійного управління в Харківській області до Військової частини А 1451 про зобов’язання вчинення дій ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - контрольно – ревізійне управління в Харківській області – звернувся до суду з позовом до Військової частини А 1451, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд зобов’язати Військову частину А 1451 виконати вимогу Контрольно – ревізійного управління в Харківській області від 21.04.2009 року №08-21/2794, а саме: відшкодувати нецільові витрати бюджетних коштів в сумі 1255089,00 грн., шляхом зменшення асигнувань, відшкодувати до Державного бюджету зайво витрачені кошти в сумі 14390,29 грн., поновити по бухгалтерському обліку позабюджетну кредиторську заборгованість за придбані товарно-матеріальні цінності та по видатках на відрядження за авансовими звітами військовослужбовців, що знаходились у відрядженні протягом 2008 року на загальну суму 3329,66 грн., відшкодувати нестачу матеріальних цінностей в сумі 227,00 грн., зменшити по бухгалтерському обліку залишкову вартість активів по 9-ти військовим містечкам, які передано актами прийому – передачі від 10.05.2007 до КЕВ м. Луганськ на суму 36516603,00 грн. та не знято з обліку. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Контрольно – ревізійним управлінням в Харківській області проведена планова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А1451 за період з 01.11.2007 року по звітний період 2009 року, в ході якої виявлені порушення законодавства з питань незаконного використання коштів державного бюджету. За результатами ревізії складений акт від 07.04.2009 року №030-20/44. З актом ревізії 09.04.2009 року ознайомлений та підписав із запереченнями командир військової частини А1451.За результатами ревізії командиру військової частини А1451 надана вимога від 21.04.2009 року №308-21/2794 щодо усунення виявлених порушень в строк до 05.05.2009 року. До теперішнього часу вимога КРУ в Харківській області відповідачем не виконана.

Представники позивача в судовому засіданні уточнені вимоги позову підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували.

Суд, вислухавши думку представників позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що Контрольно – ревізійним управлінням в Харківській області в період з 23.02.2009 року по 03.04.2009 року проведена планова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності, за наслідками якої 07 04 2009 року складений акт № 08-20/44, який підписаний командиром військової частини А1451 із запереченнями. ( а.с. 6-13)

На підставі ст. 15 Закону України „ Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні” за наслідками перевірки командиру Військової частини А1451 була направлена вимога від 21.04.2009 р. за № 08-21/2794 щодо усунення виявлених порушень в строк до 05.05.2009 року, а саме:

- відшкодувати нецільові витрати коштів в сумі 1255,09 тис грн.., використаних військовою частиною в порушення п.8 ст. 7 Бюджетного кодексу України, шляхом зменшення асигнувань; відшкодувати до Державного бюджету України зайво витрачені кошти в сумі 14,39 тис. грн., які допущені внаслідок порушень п.6 ст. 51 Бюджетного кодексу України, поновити на бухгалтерському обліку позабюджетну кредиторську заборгованість за придбані товарно – матеріальні цінності та по видатках на відрядження за авансовими звітами військовослужбовців, що знаходились у відрядження протягом 2008 року на загальну суму 31,54 тис. грн.., яка не відображена по обліку внаслідок порушень ст.. 23 Бюджетного кодексу України; нарахувати та виплатити 25-ти військовослужбовцям щомісячну надбавку за вислугу років на загальну суму 9,06 тис. грн.., яка не була їм нарахована; відшкодувати нестачу матеріальних цінностей в сумі 3000 грн. та оприбуткувати лишки товарно – матеріальних цінностей на суму 12,12 тис грн.., зменшити по бухгалтерському обліку залишкову вартість активів по 9-ти військовим містечкам, які передано актами прийому – передачі від 10.05.2007 року по КЕВ м. Луганськ на суму 36516,60 тис. грн.. та не знято з обліку . ( а.с 14-15)

Зазначена вимога КРУ відповідачем оскаржена не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобо’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно – правових актів чи правових акті індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 2 Закону України “Про державну контрольно –ревізійну службу в Україні”, встановлено, що головним завданням державної контрольно –ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням державних фінансових ресурсів, який реалізується через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово –господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних актів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України “ Про контрольно –ревізійну службу в Україні” контрольно –ревізійним управлінням надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження та використання активів.

Відповідно до ст. 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно –ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 04 2006 року № 550, акт ревізії –це документ, який складається особами , що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії ( за їх наявності ) та висновки на них є невід’ємною частиною акта.

Порядок оскарження регулюється ст.13 Закону України “Про державну контрольно –ревізійну службу в Україні”, якою визначено, що дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно –ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративного порядку.

Судом встановлено, що відповідачем за рахунок бюджетних коштів передбачених на виконання заходів за КПКВ 2101100 «Підготовка громадян на посади осіб офіцерського складу, підвищення кваліфікації, перепідготова офіцерських кадрів та державних службовців, початкова військова підготовка молоді» в грудні 2007 року здійснені видатки в загальній сумі 1255089,00 грн. Штатним розкладом військової частини посад, які займаються викладацькою роботою, не передбачено.

Фактично за рахунок бюджетних коштів, передбачених на виконання заходів за КПКВ 2101100 « Підготовка громадян на посади осіб офіцерського складу, підвищення кваліфікації, перепідготовка офіцерських кадрів та державних службовців, початкова військова підготовка молоді» в грудні 2007 року проведені видатки в загальній сумі 1255089,00 грн. на виплату одноразової грошової премії військовослужбовцям в сумі 973919,00 грн. та нарахування на заробітну плату ( Пенсійний фонд 33,2%) в сумі 281170,00 грн.

Пунктом 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України визначений принцип цільового використання бюджетних коштів, а саме - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Пунктом 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати Державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.

Витрати по КПКВ 2101020 КЕКВ 1140 на відповідні роки не були забезпечені асигнуваннями по спеціальному фонду, що призвело до взяття бюджетних зобов’язань в 2005 – 2007 роках понад затверджені бюджетні асигнування на загальну суму 14390,29 грн.

Крім того, протягом 2008 року в/ч А1451 прийнято до сплати авансові звіти військовослужбовців, які у 2008 році знаходились у відрядженні, на загальну суму 28209,55 грн. Проте, зазначена заборгованість не відображена по рахунку 362 «Розрахунки з особами», в м/о №8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами» та по ф.№1 «Баланс» за 2008 рік.

Пунктом 5 ст.51 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Пунктом 22 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2002 року №228, визначено, що показники видатків або надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджет і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Відповідно до п. 29 зазначеного Порядку проекти кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів установ у разі потреби розглядаються головним розпорядником в присутності керівників цих установ. Головні розпорядники під час розгляду проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів зобов'язані: забезпечити суворе виконання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік; додержуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів асигнувань, не зумовлених потребою; забезпечити в проектах кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань та їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків або надання кредитів з бюджету протягом року; не допускати прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.

Інструкцією з обліку необоротних активів бюджетних установ №64 від 17.07.2000 року визначено, що бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необоротних активів, їх переміщення всередині установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об'єкта необоротних активів. Надходження необоротних активів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням потрібних записів у регістрах аналітичного обліку.

Також, в жовтні 2008 року відповідачем придбано металопластикові вікна в кількості трьох одиниць на загальну суму 4485,00 грн., за які платіжним дорученням №646 від 30.10.2008 року фактично оплачено 1155,34 грн. Станом на 01 01 2009 року виникла кредиторська заборгованість в сумі 3329,66 грн., яка підтверджена меморіальним ордером №4 « Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами», але не відображена в звіті про заборгованість за бюджетними коштами за 2008 рік з відповідним КПКВ.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом. Якщо в процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, Міністр фінансів України (керівник місцевого фінансового органу) приймає рішення про приведення у відповідність бюджетного призначення Державного бюджету України (місцевого бюджету). Кабінет Міністрів України (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація, виконавчий орган відповідної ради) у двотижневий термін подає до Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної ради) у встановленому порядку пропозиції про приведення у відповідність бюджетних призначень Державного бюджету України (місцевого бюджету). Витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту бюджету. Видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом (рішенням відповідної ради), яким внесено такі зміни. Інші зміни розмірів і мети та обмеження в часі бюджетних призначень провадяться лише за наявності в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення. Якщо після прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) відповідальність за виконання функцій або надання послуг, на які затверджено бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів іншому головному розпоряднику бюджетних коштів, дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується в порядку, встановленому законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), для виконання тих самих функцій чи послуг іншим головним розпорядником бюджетних коштів, якому це доручено. У цьому випадку Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) повідомляє Кабінет Міністрів України (Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеву державну адміністрацію, виконавчий орган відповідної ради) та Верховну Раду України (Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідну раду) про такі зміни в двотижневий термін. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення.

Відповідно до п.8 ст.7. до принципів бюджетної системи України крім інших, визначений принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно якого бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Таким чином, відповідачем взято бюджетних зобов’язань понад затверджені бюджетні асигнування на загальну суму 3329,66 грн.

Відповідачем не відшкодовано нецільові витрати бюджетних коштів, які використані військовою частиною в порушення п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України на суму 12559000 грн.

Також судом встановлено, що по бухгалтерському обліку Луганської КЕВ рахуються дев’ять військових містечок, які були передані військовою частиною А 1451 актами прийому – передачі , а саме: № 26 м. Луганськ - в/ч А0194 м. Луганськ, № 28 м. Луганськ – в/ч 0194 м. Луганськ, № 10 м. Слав’янськ – в/ч А 2938 м. Донецька,№13 м. Авдіївка – в/ч А 2938 м. Донецька, № 35 м. Маріуполь – в/ч А2109 м. Маріуполь, № 7 м. Краматорська – в/ч А 0194 м. Краматорськ, № 1 м. Слав’янськ – в/ч А2938 м. С лав’янськ, № 1 с.м. т. Мелове – В\ч А0523 с.м.т. Мелове №м 46 м. Мариуполь – в/ч А 2109 м. Мариуполь. На теперішній час балансова вартість прийнятих будівель та споруд складає 10445664,00 грн.

Луганською КЕВ не було оприбутковано по вищевказаним військовим містечкам майна на загальну суму 1115395,00грн. Станом на 01 02 2009 року по бухгалтерському обліку в/ч А 1451 вартість відповідного майна рахується на загальну суму 38438530,00 грн. Відповідне відображення в бухгалтерському обліку операцій з оприбуткування основних засобів в 2008 році призвело до завищення первісної вартості основних засобів у рядку 122 форми звітності « Баланс» за 2008 рік на загальну суму 38438530,00 грн, до зайвого нарахування зносу на загальну суму 1921927,00 грн. та завищення залишкової вартості у рядку 120 форма « Баланс» на суму 36516603,00 грн.

Відповідачем не зменшено по бухгалтерському обліку залишкову вартість активів по 9-ти військовим містечкам, які передано актами прийому – передачі від 10.05.2007 року по КЕВ м. Луганськ на суму 36516600 грн. та не знято з обліку в порушення п.6.1. Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ від 17.07.2000 року №64 та п.13.2.7 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.10.2006 року № 625.

Також судом встановлено, що протягом 2008 рок за спеціальним фондом по КПКВ без наявності кредиторської заборгованості на початок року проведена оплата авансових звітів військовослужбовців, які відповідно до наказів командира знаходились у відрядженнях протягом 2005 – 2007 років на загальну суму 14390,29 грн., в тому числі: в 2005 році – в сумі 1471,76 грн., в 2006 році – 2300,91 грн. та 2007 році – 10617,62 грн. Проте, вказані витрати не були забезпечені асигнуванням по спеціальному фонду по КПКВ 2101020 КЕКВ 1140 на відповідні роки, що призвело до взяття бюджетних зобов’язань в 2005 – 2007 роках понад затверджені бюджетні асигнування на загальну суму 14390,29 грн., що є порушенням п.22,29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 02 2002 року № 228, що є порушенням п. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України.

Відповідачем не надано до суду доказів щодо відшкодування до Державного бюджету зайво витрачених коштів в сумі 14390,29 грн., або щодо поновлення по бухгалтерському обліку позабюджетної кредиторської заборгованості на вказану суму.

Крім того, протягом 2008 року в/ч А1451 прийнято до сплати авансові звіти військовослужбовців, які протягом 2008 року знаходились у відрядженні на загальну суму 28209,55 грн. Проте, вказана заборгованість частково, а саме – на суму 3330 грн. не відображена по рахунку 362 « Розрахунки з підзвітними особами», в м/о №8 « Накопичувальна відомость за розрахунками з підзвітними особами», та по ф.№7 « Звіт про заборгованість за бюджетними коштами станом на 01 01 2009 року» та по ф.№1 « Баланс» за 2008 рік.

Також судом встановлено, що під час інвентаризації в/ч А 1322 м. Охтирка виявлено нестачу майна на загальну суму 296,20 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 880 від 02 11 1995 року « Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості» нестача відшкодовується без кратності. Відповідачем не надано доказів щодо відшкодування зазначеної нестачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не надав доказів щодо виконання вимоги Контрольно- ревійзійного управління в Харківській області, а також доказів, що спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. п. 1 ч. 1 ст. 17, ст. ст. 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Контрольно – ревізійного управління в Харківській області до Військової частини А 1451 про зобов’язання вчинення дій –задовольнити у повному обсязі..

Зобов’язати Військову частину А 1451 виконати вимогу Контрольно – ревізійного управління в Харківській області від 21.04.2009 року №08-21/2794, а саме: відшкодувати нецільові витрати бюджетних коштів в сумі 1255089,00 грн. шляхом зменшення асигнувань, відшкодувати до Державного бюджету зайво витрачені кошти в сумі 14390,29 грн., поновити по бухгалтерському обліку позабюджетну кредиторську заборгованість за придбані товарно-матеріальні цінності та по видатках на відрядження за авансовими звітами військовослужбовців, що знаходились у відрядженні протягом 2008 року на загальну суму 3329,66 грн., відшкодувати нестачу матеріальних цінностей в сумі 227,00 грн., зменшити по бухгалтерському обліку залишкову вартість активів по 9-ти військовим містечкам, які передано актами прийому – передачі від 10.05.2007 року до КЕВ м. Луганськ на суму 36516603,00 грн. та не знято з обліку. <сума стягнення (цифрами) >Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 25 12 2009 року.

Суддя                                                                                                     Курило Л.В.