Рішення № 87753626, 05.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року справа № 580/3845/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Руденко А.В.,

за участі секретаря судового засідання – Сачинської В.С.,

представника позивача – Наливайка Я.В. (за довіреністю),

представника відповідача – Кутузи О.Г. (за довіреністю),

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Панченка В.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Акант+К» до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Черкаська міська рада, про визнання протиправними дій щодо поверненя без виконання наказу суду та зобов`язання здійснити дії, передбачені законом на виконання наказу,-

встановив:

3.12.2019 до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Акант+К» з позовом до Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Черкаська міська рада, в якому просить визнати протиправними дії щодо повернення без виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 15.09.2017 у справі №925/826/17 та зобов`язати здійснити дії, передбачені законом, на виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 15.09.2017 у справі №925/826/17.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 11.11.2019 відповідач повернув наказ Господарського суду Черкаської області від 15.09.2017 у справі №925/826/17 про стягнення 1027690,36 грн. та 15415,25 грн. витрат по сплаті судового збору з Черкаської міської ради без виконання, керуючись п.п. 3 п. 9 постанови Кабінету Міністрів України №845від 03.08.2011 з тієї підстави, що Черкаська міська рада не має відкритих рахунків в органах Казначейства. Зазначає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади. Порядок стягнення коштів з державних органів, державного або місцевих бюджетів або боржників регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників» від 03.08.2011 №845, відповідно до п.п. 2, п. 4, п.п. 2 і 7 п. 5 якого органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів мають право звертатись у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або/розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зазначає, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення , винесеного на його користь, становить втручання у його право на володіння майном, як це передбачено першим пунктот статті 1 Першого протоколу. («Півень проти України», «Горнсбі проти Греції»).

Просив врахувати правову позицію, викладену в окремій ухвалі Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №910/4756/18.

Ухвалою судді від 6.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі за участю сторін.

23.12.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Зазначив, що повертаючи наказ Господарського суду Черкаської області від 15.09.2017 у справі №925/826/17 без виконання, діяв у відповідності до п.п. 3 п. 9 Порядку №845, яким передбачено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства. Також, враховуючи особливість спірних відносин, яка полягала в тому, що кошти за купівлю земельної ділянки надходили на доходні рахунки місцевого та державного бюджетів, як вихід із ситуації, Управління пропонувало позивачу звернутись до суду, який видав виконавчий документ, для заміни порядку і способу виконання рішення.

Відповідач вважає, що позивач безпідставно посилається на ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, якою унормовано, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного та місцевого бюджету на підставі рішення суду, оскільки згідно з наказом Господарського суду Черкаської області від 15.09.2017 у справі №925/826/17 боржником є Черкаська міська рада, а не державний та місцевий бюджет. З цієї ж підстави відповідач вважає, що не підлягає застосуванню п.п. 1 п. 9 розділу 1V «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, яка передбачає безспірне списання коштів саме бюджету.

Посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини щодо відсутності у заявника можливості домогтися виконання судового рішення вважає недоречним, оскільки позивачу неодноразово наголошувалось, що звернення до суду за заміною порядку і способу виконання рішення суду надасть можливість відповідачу здійснити безспірне списання коштів місцевого та державного бюджетів відповідно до Порядку №845.

Посилання позивача на п.п. 2 п. 4, п.п. 2 і 7 п. 5 Порядку №845, згідно з якими орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчих документів, є необгрунтованим, оскільки такі заходи вживаються під час виконання виконавчих документів.

Отже, на думку відповідача, неможливо здійснити безспірне списання коштів у разі, коли рахунки не відкриті, і вживати заходи, передбачені Порядком №845, до установи, яка не обслуговується в органі казначейства.

Просив не враховувати правову позицію, викладену в окремій ухвалі Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №910/4756/18, оскільки у вказаній справі правовідносини виникли в 2015 році, коли діяла інша редакція Порядку №845.

23.12.2019 відповідач у справі подав до суду клопотання, яким просив залучити Черкаську міську раду у якості другого відповідача.

21.12.2019 третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Черкаська міська рада надала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що не вбачає правових підстав для підтримки позиції відповідача. Так, зважаючи на обов`язковість виконання рішень суду, Черкаська міська рада листом від 07.11.2019 №4478-01-21 проінформувала відповідача про те, що 22.08.2019 Черкаською міською радою ухвалено рішення №2-4780 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 12.05.2017 №2-1995 «Про затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2017-2020 роки», яким передбачено видатки на виконання рішень судів, в тому числі і на суму стягнення, що підлягає сплаті позивачу. Отже, відповідно до абз. 10 п. 25 Порядку №845 у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне стягнення коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. Окрім того, відповідачу повідомлено, що у відповідності до п. 3.23 Регламенту виконавчого комітету Черкаської міської ради відповідальність за повне виконання рішення суду за виконавчим документом несе директор департаменту. Відповідно до п. 1.6 Положення про департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 12.05.2017 №2-2001, департамент забезпечує реалізацію державної політики (в межах власних і делегованих повноважень) у сфері земельних відносин.

На даний час у Черкаської міської ради відсутні відкриті рахунки в органах Казначейства, що унеможливлює сплату коштів самостійно.

Листом від 07.11.2019 №4478-01-21 Черкаська міська рада повідомила відповідача про те, що у разі звернення ТОВ «Акант+К» до органів казначейства з метою виконання рішення Господарського суду Черкаської області безспірне списання коштів може здійснюватися з рахунку департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Таким чином, відмовляючи у прийнятті виконавчого документа, за наявності згоди боржника Черкаської міської ради на сплату коштів департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради відповідно до Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2017-2020 роки, відповідач допустив формальний підхід. Також просив визначити процесуальний статус Черкаської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

20.01.2020 позивач надав додаткові пояснення, у яких вказав, що діями відповідача, передбаченими законом на виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 15.09.2017 по справі №925/826/17 є: 1) прийняти наказ до виконання; 2) відповідно до п. 5 Порядку №845: вимагати від боржника (Черкаської міської ради) вжити заходи до виконання виконавчого документа; застосувати до боржника заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби; повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа; відповідно до п.п. 1-3 п. 5 Порядку №845 органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення; 3. Провести перерахування коштів стягувачу.

27.01.2020 відповідач надав до суду письмові заперечення на додаткові пояснення позивача, у яких зазначив, що всі заходи, вказані позивачем, застосовуються під час виконання виконавчих документів щодо боржників, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства. Натомість боржник Черкаська міська рада такого рахунку не має.

04.02.2020 третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що рішенням Черкаської міської ради від 12.05.2017 №2-1995 «Про затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2017-2020 роки» (із змінами) передбачені видатки на виконання рішень судів, і остання є розпорядником коштів, тому безспірне списання можливе відповідно до Порядку №845.

Також 04.02.2020 позивач надав письмові додаткові пояснення, у яких вказав, що 02.08.2018 звертався до Господарського суду Черкаської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, у якій просив стягнути грошові кошти за рахунок місцевого бюджету, однак у задоволенні заяви суд відмовив.

Усною ухвалою суду від 23.12.2019, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення Черкаської міської ради в якості другого відповідача.

Усною ухвалою суду від 23.12.2019, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача про визначення правового статусу як третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Заслухавши представників позивача, відповідача, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.08.2017 у справі №925/826/17 встановлено, що 03.09.2008 між Черкаською міською радою та ТОВ «Фірма «Акант+К» був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Промислова, 15, загальною площею 33508 кв.м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 у справі №5026/1883/2012 визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03.09.2008. ТОВ «Фірма «Акант+К» звернулось до суду з позовом до Черкаської міської ради про повернення грошових коштів.

Позов ТОВ «Фірма «Акант+К» задоволено частково. Стягнуто 1027690,36 грн та 15415,25 грн. витрат на сплату судового збору з Черкаської міської ради на користь ТОВ «Фірма «Акант+К».

На виконання вказаного рішення Господарським судом Черкаської області видано наказ про примусове виконання рішення від 15.09.2017, справа №925/826/17, дійсний до виконання до 15.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.07.2019 здійснено заміну сторони (стягувача) у наказі Господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішення від 15.09.2017, справа №925/826/17, з ТОВ «Фірма «Акант+К» на ТОВ «Акант+К».

Позивач звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (відповідач у справі) із заявою від 04.11.2019 №88/10-19, якою просив прийняти до виконання наказ Господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішення від 15.09.2017, справа №925/826/17. До заяви додав оригінал наказу Господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішення від 15.09.2017 у справі №925/826/17, копію ухвали Господарського суду Черкаської області від 12.07.2019 та копії платіжних доручень про перерахування коштів на 8 аркушах.

Відповідач листом №07-11-10/127 від 11.11.2019 повідомив позивача, що згідно з п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 від 03.08.2011 №845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки) або за його місцезнаходженням, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Черкаська міська рада, яка є боржником відповідно до рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/826/17, не обслуговується та не має відкритих рахунків в Управлінні, та на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку повернув документи без виконання.

Також звернуто увагу на те, що кошти, які підлягають поверненню позивачу за рішенням суду як результат застосування наслідків недійсності правочину, на виконання його умов надійшли у розмірі 90% від сплаченої суми до місцевого бюджету та 10 % від сплаченої суми – до Державного бюджету.

Не погоджуючись з поверненням наказу Господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішення від 15.09.2017 у справі №925/826/17, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд наголошує, що виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з приписами пункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

П. 9 розділу V1 «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачає, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету:

1) рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету – в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Порядок стягнення коштів з державних органів, державного або місцевих бюджетів або боржників регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - Порядок № 845).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Отже, обов`язок по виконанню наказу Господарського суду Черкаської області від 15.09.2017 у справі №925/826/17 про стягнення з Черкаської міської ради на користь ТОВ «Акант+К» (правонаступника ТОВ «Фірма «Акант+К») 1027690,36 грн та 15415,25 грн. витрат на сплату судового збору покладено на відповідача у справі.

У п. 2 Порядку №845 визначено, що безспірне списання – це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Згідно з п. 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Відповідно до п.п. 3 п. 9 Порядку № 845 в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.

Отже, за загальним правилом, орган Державного казначейства виконує судові рішення у разі, коли боржнику відкритий рахунок.

Згідно з наказом Господарського суду Черкаської області від 15.09.2017 у справі №925/826/17 боржником є Черкаська міська рада, яка не має відкритих рахунків у відповідача і ця обставина визнається сторонами.

Порядок стягнення грошових коштів з рахунків боржників врегульовано пунктами 24-34 Порядку №845.

Так, згідно п. 25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Згідно з п. 26 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням

Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.

Отже при здійсненні безспірного списання коштів з боржників навність рахунку, відкритого боржнику в органі Державного Казначейства є обов`язковою.

Натомість безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів

за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету врегульовано пунктами 16-23 Порядку №845.

Так, згідно з п. 16 Порядку №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Згідно з п. 18 Порядку №845 під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п`яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа. У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів. Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі. У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.

Згідно з п. 19 Порядку №845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

За змістом вказаних приписів оскільки безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, наявність у боржника, зазначеного в наказі суду, не є обов`язковою.

Як вбачається з листа відповідача №07-11-10/1267 від 11.11.2019 про повернення наказу Господарського суду Черкаської області від 15.09.2017 у справі №925/826/17 (а.с. 72), відповідно до платіжних доручень про перерахування коштів платником «ТОВ «Фірма Акант+К» одержувачем є місцевий бюджет. Відповідно кошти, сплачені у 2008 році «ТОВ «Фірма Акант+К» за купівлю земельної ділянки, були зараховані органом Казначейства на розподільчий рахунок № НОМЕР_1 , ККДБ 33010101 «Надходження від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення до розмежування земель державної та комунальної власності» та в той же розмежовані наступним чином: 90% від сплаченої суми надійшли до місцевого бюджету м. Черкаси та 10% до Державного бюджету України.

З огляду на зазначене суд зазначає, що відповідачу достеменно відомо, що виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 15.09.2017 у справі №925/826/17має відбутись шляхом безспірного списання заборгованості за рахунок коштів місцевого та Державного бюджетів, отже наявність у боржника – Черкаської міської ради, рахунку в органі Казначейства не є обов`язковою.

Таким чином, дії управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Акант+К» без виконання наказу Господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішення від 15 вересня 2017 року у справі №925/826/17 є протиправними.

Суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на ту обставину, що у наказі Господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішення від 15 вересня 2017 року у справі №925/826/17 вказано лише боржника Черкаську міську раду, і не вказано про стягнення грошових коштів за рахунок місцевого та Державного бюджетів, оскільки відповідно до п.п. 2) п. 5 Порядку №845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Суд також не погоджується з доводами третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, що за наявності рішення Черкаської міської ради від 12.05.2017 №2-1995 «Про затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2017-2020 роки» (із змінами), яким передбачені видатки на виконання рішень судів, і остання є розпорядником коштів, тому безспірне списання можливе відповідно до Порядку №845, оскільки безспірне списання відповідно до вказаної Програми здійснюється лише з рахунків боржника, які у Черкаської міської ради відсутні.

Крім цього, згідно з п. 3.23 Регламенту виконавчого комітету Черкаської міської ради та п. 1.6 Положення про департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 12.05.2017 №2-2001 виконання Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2017-2020 роки покладено на департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, який не є боржником у справі.

Інші доводи відповідача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача спростовуються вищенаведеним, тому є необгрунтованими.

Щодо способу захисту порушеного права, а саме: дій, які зобов`язаний чинити відповідач, позивач послався на п. 3 та п. 5 Порядку №845.

Так, згідно з п. 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з п. 5 Порядку №845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:

1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;

2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;

3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;

4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;

5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби;

5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа;

6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;

7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Оскільки вказані норми не передбачають обов`язків органу Казначейства, вони застосуванню не підлягають.

Натомість п.п. 1) п. 8 Порядку №845 передбачає, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку, приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача прийняти до виконання наказ Господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішення від 15 вересня 2017 року у справі №925/826/17.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 50% від сплаченої суми, тобто 960,50 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Акант+К» без виконання наказу про примусове виконання рішення від 15 вересня 2017 року у справі №925/826/17 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 30 серпня 2017 року, яке набрало законної сили 15.09.2017, листом №07-11-10/1267 від 11.11.2019.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області прийняти до виконання наказ про примусове виконання рішення від 15 вересня 2017 року у справі №925/826/17 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 30 серпня 2017 року, яке набрало законної сили 15.09.2017, після його надання товариством з обмеженою відповідальністю «Акант+К».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 38031150) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Акант+К». (вул. Хоменка, 15, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39112783) 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 копійок судових витрат на сплату судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 20 лютого 2020 року.

Головуючий суддя А.В. Руденко