Рішення № 87753425, 21.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/273/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо не проведення перерахунку та повної виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури за умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 21.02.2018 №103 та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум, за період з 01.01.2018 по 31.12.2019;

- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури за умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 21.02.2018 №103 та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум, за період з 01.01.2018 по 31.12.2019.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". За доводами позивача, він має право на отримання усієї перерахованої з 01.01.2018 пенсії з урахуванням 100% від суми підвищення до пенсії, оскільки виплата такої пенсії з обмеженням її 50% та 75% від суми підвищення звужує його права.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

05.02.2020 до суду відповідачем надано відзив на позов /а.с. 22-24/, у якому зазначено, що на момент проведення пенсійним органом перерахунку пенсії положення пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, були чинними та підлягали застосуванню до спірних правовідносин. При цьому, визнання нечинними в подальшому пунктів 1, 2 постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до визнання нечинною пунктів 1, 2 постанови №103. Крім того, Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову №804, якою установлено, що виплата пенсій, перерахованих з 01.01.2018 відповідно до постанови №704, проводиться у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. Стверджував, що до позовної заяви не додано жодного доказу, що підтверджує здійснення позивачем витрат на правничу допомогу та відображення її в економічній діяльності адвоката.

11.02.2020 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 42-44/, у якій представник позивача вказав, що збільшення грошового забезпечення військовослужбовців є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та не передбачає можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі, а тому перерахунок пенсії з 01.01.2018 повинен бути зроблений з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018. Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, зазначив, що на підтвердження витрат позивача, пов`язаних із наданням правничої допомоги, представником позивача надано до суду копії звітів від 15.01.2020 №15/01 та №06/02 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом та квитанцію про оплату виконаних адвокатом робіт від 15.01.2020, а відтак надання правничої допомоги, її межі, обсяги і вартість підтверджені належними і допустимими доказами, у відповідності до норм діючого законодавства.

12.02.2020 судом отримано заперечення відповідача /а.с. 49-51/, в яких останній посилався на те, що представником позивача на підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу долучено до матеріалів справи копії квитанцій, які не є належним доказом здійснення позивачем оплати послуг адвоката, оскільки вказані квитанції не відповідають формі і змісту розрахункового документу, передбаченого пунктами 1, 3 Розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13. Відповідач також зазначив, що враховуючи категорію та складність справи в системному зв`язку з кількістю, якістю складених представником позивача документів, підготовлених та поданих доказів, розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним та обґрунтованим.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

28.03.2018 відповідачем отримано довідку Полтавського обласного військового комісаріату №ФП70437 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії /а.с. 29/.

Згідно перерахунку пенсії, копія якого міститься в матеріалах справи, позивачу, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", 10.04.2018 ГУПФУ в Полтавській області проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.01.2018, виходячи з розміру 70% грошового забезпечення /а.с. 30/.

Перерахована пенсія ОСОБА_1 з 01.01.2018 склала 6657,00 грн. При цьому, до виплати останньому визначено суму пенсії: з 01.01.2018 - 4708,51 грн, з яких 2760,01 грн - попередня сума пенсії та 1948,50 грн - 50% від суми підвищення до пенсії (3896,99 грн х 50%); з 01.01.2019 – 5682,75 грн, з яких 2760,01 грн - попередня сума пенсії та 2922,74 грн - 75% від суми підвищення до пенсії (3896,99 грн х 75%); з 01.01.2020 – 6657,00 грн, з яких 2760,01 грн - попередня сума пенсії та 3896,99 грн - 100% від суми підвищення до пенсії.

Рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 - без змін.

З огляду на це, 24.12.2019 представник позивача звернувся до ГУПФУ в Полтавській області з адвокатським запитом щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи зі 100% суми підвищення пенсії /а.с. 10-11/.

Листом від 03.01.2020 №253/032-19 ГУПФУ в Полтавській області проінформувало представника позивача про відсутність підстав для перегляду розміру його пенсії, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 будь яких зобов`язань щодо вчинення дій стосовно перерахунку пенсій на управління Пенсійного фонду України не покладено. Головне управління не може порушувати передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 механізм перерахунку пенсій та не має повноважень самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а тому питання перерахунку пенсій у зв`язку зі скасуванням пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» перебуває поза компетенцією Головного Управління. Крім того, враховуючи, що бюджетні асигнування з Державного бюджету України Пенсійному фонду не збільшувалися, інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій урядом не приймалося, то виплата підвищених пенсій продовжується з урахування бюджетних асигнувань, визначених на цю мету. Крім того, відповідач послався на те, що Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову №804, якою установлено, що виплата пенсій, перерахованих з 01.01.2018 відповідно до постанови №704, проводиться у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 /а.с. 38/.

Не погоджуючись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку пенсії позивача) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку пенсії позивача, далі – постанова №704), зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки згідно з додатком 4; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Пунктом 4 вказаної постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Тобто, пунктом 2 зазначеної постанови визначений порядок, яким виплата позивачу сум підвищення перерахованої пенсії, що мали бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2018, фактично зменшена та розстрочена на значний термін, що порушує право останнього на отримання всієї суми підвищеної пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 визначено, що вона прийнята відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка в свою чергу передбачає, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри перерахунку всіх призначених за цим Законом пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Проте не визначено та не передбачено право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри виплати перерахованих пенсій.

Суд зауважує, що питання правомірності пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" було предметом розгляду справи у Окружному адміністративному суді м. Києва.

Так, рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 - без змін.

Таким чином, станом на момент розгляду даної справи пункт 2 постанови від 21.02.2018 №103, який передбачав поетапну виплату пенсіонерам суми підвищення перерахованої пенсії, визнаний протиправним та нечинним.

Поряд з цим, суд зауважує, що норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Водночас, частиною другою статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже, за висновком суду, виходячи з приписів вказаних норм, у спірному випадку відповідач безпідставно здійснив нарахування підвищення до пенсії, перерахованої з 01.01.2018, з урахуванням лише 50% підвищення до пенсії, та продовжив виплату пенсії щомісячно до 31.12.2018 з урахуванням 50% від підвищення, а з 01.01.2019 - 75% від підвищення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відновити порушене право позивача на отримання у повному обсязі (100% суми підвищення пенсії) належних йому сум за період, починаючи з 01.01.2018 по 31.12.2019, як заявлено в позові.

Посилання відповідача на прийняття 14.08.2019 Кабінетом Міністрів України постанови №804, якою установлено, що виплата пенсій, перерахованих з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 проводиться у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, як на підставу для правомірності відмови у перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 з урахуванням 100% підвищення до пенсії судом оцінюються критично, оскільки, як вже зазначалося вище, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюється виключно шляхом внесення змін до вказаного Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, керуючись приписами наведених норм, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом: - визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 перерахованої відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з урахуванням 100% від суми підвищення до пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019; - зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої з 01.01.2018 пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019, та з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів позову слідує, що позивачем сплачено за подання позову судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн /а.с. 5/.

Враховуючи висновки суду щодо задоволення позову, наявні підстави для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судового збору, сплаченого позивачем за подання цього позову.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн (5625,00 грн + 3375,00 грн), суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами першою, другою та третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вже зазначалося вище, частина перша статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

До суду надано копію договору №24/12 про надання правничої допомоги від 24.12.2019 /а.с. 13-14/, за умовами якого адвокат ОСОБА_2 бере на себе зобов`язання надати клієнту ( ОСОБА_1 ) правничу допомогу за позовом клієнта до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, тощо.

Пунктом 4.1 договору встановлено вартість по договору за надання правничої допомоги, тобто правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав та свобод людини і громадянина, захисту цих прав та свобод, відновлення у разі порушення, становить 900 (дев`ятсот) гривень за годину надання адвокатом: правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання запитів і заяв (у тому числі до Європейського суду з прав людини), скарг, звернень, клопотань, інших процесуальних документів правового характеру, виготовлення копій документів; вивчення /ознайомлення/ аналіз наданих клієнтом матеріалів (доказів), підбір нормативної бази; здійснення представництва інтересів клієнта в судах, других державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення, тощо.

Представником позивача надано до суду копії звітів від 15.01.2020 №15/01 та №06/02 про виконані адвокатом роботи (надалі послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом /а.с. 16, 46/, які підписані адвокатом та клієнтом.

Позивачем сплачено адвокату кошти у загальній сумі 9000,00 грн, що підтверджується квитанціями на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 15.01.2020 та від 06.02.2020, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 15, 45/.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited» проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

За відомостями звіту від 15.01.2020 №15/01 на формування правової позиції у позовній заяві відповідно до установленої судової практики, написання позовної заяви, роздрукування її копій та копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи адвокатом витрачено 3 год 10 хв та відповідно вартість виконаних робіт (наданих послуг) оцінено в 2850,00 грн = (3 год 10 хв х 900 грн).

Водночас, до звіту від 15.01.2020 №15/01 додатково включено такі роботи: проведення юридичної консультації клієнту стосовно звернення до суду з адміністративним позовом, які оцінені в 525,00 грн; складання та направлення адвокатського запиту до ГУ ПФУ в Полтавській області, вивчення та аналіз відповіді на запит, які оцінені в 900,00 грн; підбір нормативної бази, аналіз судової практики у даній категорії справ, вивчення судових рішень у справі №826/3858/18, які оцінені у 1350,00 грн /а.с. 16/.

Суд зауважує, що зазначена справа у відповідності до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності та розглядається судом виключно за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На переконання суду, підбір нормативної бази, аналіз судової практики у даній категорії справ, вивчення судових рішень у справі №826/3858/18, про які зазначено в звіті та оцінено в суму 1350,00 грн фактично відносяться до дій щодо формування правової позиції у позовній заяві та складення позовної заяви, на які, з урахуванням роздрукування копій позовної заяви та додатків до неї, враховуючи незначну складність даної справи, достатньо 3 години 10 хв, що складає 2850,00 грн.

За відомостями звіту №06/02 на написання відповіді на відзив на позовну заяву, вивчення та підбір нормативної бази щодо спростування заперечень відповідача, викладених у відзиві, роздрукування її копій та копій всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості учасників справи, вивчення та підбір нормативної бази щодо спростування заперечень відповідача, викладених у відзиві, адвокатом витрачено всього 3 год 10 хв та вартість виконаних робіт (наданих послуг) оцінено в 2850,00 грн /а.с. 46/.

При цьому, у звіт №06/02 включено додатково такі роботи: вивчення та аналіз відзиву, на які, за змістом звіту, адвокатом витрачено 35 хв, що оцінено у 525,00 грн.

Однак, враховуючи те, що у категорії справ, до якої відноситься й дана справа, заявами по суті справи взагалі є лише позов та відзив, суд дійшов висновку, що вказані витрати безпідставно заявлені до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, враховуючи співмірність розміру витрат на оплату робіт адвоката із складністю справи (справа незначної складності) та виконаними адвокатом роботами, часом, витрачених на виконання відповідних робіт, ціною позову (позов має немайновий характер), обсягом виконаних робіт, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4275,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 перерахованої відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої з 01.01.2018 пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 та з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 4275,00 грн (чотири тисячі двісті сімдесят п`ять гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава