Рішення № 87752719, 21.02.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/31/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Сіренко Д.В.,

за участі представника позивача Костріци С.Ю.,

представника відповідача Скрипки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу № 755/31/20 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

у с т а н о в и в:

Модебадзе Г.В. в особі представника Костріци С.Ю. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із адміністративним позовом у якому просить визнати протиправними дії головного спеціаліста ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області Брижатого Д.С. щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ 002105 від 09.12.2019 року, заступника начальника ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області Пустовіта О.О. щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ 002100 від 10.12.2019 року та скасувати зазначену постанову.

В обґрунтування позовних вимоги представник позивача вказує, що 12.12.2019 року ним надавалася правова допомога ОСОБА_1 під час розгляду адміністративної справи № 158/3380/19 за позовом ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Зазначає, що під час розгляду вказаної справи він 12.12.2019 року ознайомився із протоколом про адміністративне правопорушення ПР МКМ № 002105 від 09.12.2019 року та постановою ПН МКМ № 002100 від 10.12.2019 року про накладення адміністративного стягнення.

Вказує, що із вказаною постановою не погоджується у зв`язку із тим, що під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності всебічне, повне та об`єктивне з`ясування фактичних обставин справи не здійснювалося, а під час винесення постанови не було взято до уваги низку важливих обставин, які свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Так, складаючи протокол про адміністративне правопорушення та приймаючи постанову ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області прийшло до висновку, що ОСОБА_1 проживає без документів на право проживання в Україні та керувалось тим, що 02.02.2018 року УДМС України в Луганській області скасовано рішення про набуття громадянства України ОСОБА_1 на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України».

Вказує, що згідно рішення УДМС України в Луганській області від 21.11.2013 року ОСОБА_1 набув громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». 02 лютого 2018 року УДМС України в Луганській області скасовано рішення про набуття громадянства України ОСОБА_1 на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України». Натомість ОСОБА_1 , прибувши на територію України 05.02.2018 року, тобто після скасування рішення про набуття громадянства України вільно в`їхав на її територію, пройшовши відповідно перевірку митною та прикордонною службами України, а тому існують всі підстави вважати, що ОСОБА_1 не розшукувався органами ДМС України, мав постійне місце проживання та території України та вільно пересувався по території України як її громадянин і лише фактично 09.12.2019 року під час розгляду адміністративної справи № 743/2287/19 дізнався про скасування рішення УДМС України у Луганській області від 21.11.2013 року про набуття громадянства України.

Також при прийнятті спірної постанови не було враховано, що ОСОБА_1 перебував на території України на підставах передбачених ч. 18 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

06 грудня 2019 року ОСОБА_1 на підставі рішення Бориспільського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області був поміщений до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

09 грудня 2019 року за результатами розгляду адміністративного позову Ріпкинським районним судом Чернігівської області у справі № 743/2287/19 ухвалено рішення яким у задоволенні адміністративного позову ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про примусове видворення відмовлено.

Зазначає, що з порушенням ст. 61 Конституції України ОСОБА_1 було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне і те саме правопорушення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.01.2020 року відкрито провадження у справі (а.с. 88, 89).

29 січня 2020 року представником відповідача до Дніпровського районного суду м. Києва подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог вказуючи на те, що 09.12.2019 року о 21 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Петропавлівській, 11 було виявлено уродженця Республіки Грузія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з його слів проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час перевірки працівниками ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області встановлено, що уродженець Республіки Грузія ОСОБА_2 перебуває на території України з порушенням правил перебування іноземців та осіб без громадянства, а саме проживає без документів на право проживання в Україні, оскільки було встановлено, що 02.02.2018 року рішення УДМС України в Луганській області про набуття громадянства України ОСОБА_2 скасовано. Під час складення протоколу зміст протоколу позивачу був зрозумілий, а тому з цих підстав позивач відмовився від підпису, права позивачу було роз`яснено, при цьому зауважень чи клопотань не надходило.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з викладених у позові підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись їх безпідставність.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно положень ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Судом встановлено, що 09.12.2019 року головним спеціалістом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Брижатим Д.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 002105, відповідно до якого 09.12.2019 року о 21 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_3 громадянин Грузії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив міграційне законодавство, а саме проживає без документів на право проживання в Україні (а.с. 21, 22).

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МКМ № 002105 від 09.12.2019 року, першим заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Пустовітом О.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ № 002100 відносно ОСОБА_2 , у якій зазначено, що 09.12.2019 року о 21 год. 15 хв. за адресою АДРЕСА_3 громадянин Грузії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушує міграційне законодавство, а саме проживання без документів на право проживання в Україні, чим порушив п. 2 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 150 від 15.02.2012 року та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП (а.с. 23, 24).

Вказаною постановою на ОСОБА_2 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вирішуючи наявний між сторонами спір щодо правомірності дії посадової особи відповідача та законності винесеної постанови, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

З матеріалів справи убачається, що 06.12.2019 року заступником начальника Бориспільського РВ ЦМУ ДМС України м. Києві та Київській області Шевченко Ф.В. відносно громадянина Грузії ОСОБА_1 винесено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКО № 000264 за ч. 1 ст. 203 КУпАП у зв`язку із ухиленням громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування (а.с. 42, 43).

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МКО № 000264 від 06.12.2019 року, начальником відділу Бориспільського РВ ЦМУ ДМС України м. Києві та Київській області Трищецьким Я.Я. відносно громадянина Грузії ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 100,00 грн. (а.с. 44, 45).

Також 06.12.2019 року головним спеціалістом Бориспільського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Шевчук М.А. ухвалено рішення відносно громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яким громадянина Грузії ОСОБА_1 до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ДМС України для підготовки адміністративного позову про затримання з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України та примусового видворення і подальшого виконання рішення суду про примусове видворення (а.с. 38, 39).

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09.12.2019 року у справі № 743/2287/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області до уродженця Республіки Грузії ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ (а.с. 34-37).

В обгрунтування позовних вимог про скасування спірної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності представник позивача посилається на те, що під час винесення спірної постанови не було взято до уваги те, що ОСОБА_2 перебував на території України на законних підставах, відповідно ч. 18 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме до закінчення провадження до набрання законної сили рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09.12.2019 р. у справі № 743/2287/19 про відмову у задоволенні позовних вимог про примусове видворення та затримання ОСОБА_2 .

Так, згідно положень ч. 18 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України.

Аналіз вищевказаної норми закону свідчить про те, що однією із підстав для законного перебування особи, звільненої з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні є саме рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України.

Таким чином реалізації норми ч. 18 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» має передувати звернення іноземця або особи без громадянства з відповідним позовом щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, що передбачено положеннями ч. 1 ст. 288 КАС України.

З мотивувальної частини вищевказаного рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09.12.2019 року убачається, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області стала відсутність рішення суб`єкта владних повноважень про примусове повернення відповідача та як наслідок порушення процедури, що передує зверненню до суду з позовом про примусове видворення.

Натомість, жодних доказів оскарження та скасування рішення суб`єкта владних повноважень про примусове повернення (видворення) за межі Українигромадянина Грузії ОСОБА_2 стороною позивача суду не надано.

Таким чином, підстави вважати позивача таким, що законно перебував на території України відповідно норми частини 18 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відсутні.

З приводу посилання представника позивача на те, що позивача повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за аналогічних обставин у зв`язку з тим, що попередньо була винесена постанова серії ПН МКО № 000264 від 06.12.2019 року слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно положень ч. 1 ст. 203 КУпАП, порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКО № 000264 від 06.12.2019 року убачається, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стало ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Натомість, підставою для винесення відносно громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спірної постанови серії ПН МКМ № 002100 від 10.12.2019 року стало проживання без документів на право проживання в Україні.

Таким чином постанова про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКО № 000264 від 06.12.2019 року та спірна постанова серії ПН МКМ № 002100 від 10.12.2019 року винесені з різних підстав, які включені в перелік правопорушень, визначених ч. 1 ст. 203 КУпАП, а тому відсутні підстави вважати, що позивача двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й теж правопорушення.

З огляду на викладене, виходячи з обґрунтувань позовних вимог в межах розгляду спору, позов не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 203, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 1, 2, 8-10, 77, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, адреса місцезнаходження: вул. Березняківська, 4-А, м. Київ, 02152, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42552598.

Суддя