Рішення № 87749365, 20.02.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/20590/19

Провадження № 2/234/943/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді – Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Ястребов А.О.,

справа № 234/20590/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 , він є спадкоємцем за законом. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 18.07.2018 року він є єдиним спадкоємцем на спадщину, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , яка складається з недоотриманої пенсії в сумі 45 249,61 грн. Зазначена сума недоотриманої пенсії була визначена на підставі довідки Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області від 07.06.2018 року № 10711/03 та вказана у свідоцтві про право на спадщину від 18.07.2018 року.

Позивачу була виплачена, на підставі його звернення, сума коштів у розмірі 43 431,13 грн. З зазначеною сумою спадщини він не був згоден та написав запит на УПФУ у м. Краматорську з вимогою виплатити спадкоємцю померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , весь розмір недоотриманої нею за час життя пенсії за період з квітня 2015 року по день її смерті. Своєю відповіддю № 13657/02/54 від 09.08.2019 року відповідачу була надана відповідь, що відповідач на запит нотаріальної контори надав інформацію про розмір недоотриманої пенсії його матері в сумі 45 249,61 грн. з урахуванням її виплати в тому разі, якщо звернення з виплатою відбудеться 06.06.2018 року.

Оскільки за виплатою пенсії на підставі свідоцтва про право на спадщину позивач звернувся 23.07.2019 року, то відповідач вважає, що абсолютно законно виплатив позивачу суму 43 431,13 грн, яка була розрахована ним за три роки перед днем звернення недоотриманою пенсією по місяць смерті включно, тобто з 22.07.2015 року по 31.01.2018 року.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо виплати недоотриманої його матір`ю, за час життя пенсії лише за період трьох років перед днем звернення та в сумі, яка менше, ніж зазначено у свідоцтві про право на спадщину, є незаконною.

Позивач просить суд визнати протиправними дії УПФУ у м. Краматорську Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 , що є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , недоотриманої пенсії за період з квітня 2015 року по день смерті матері, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 , який увійшов до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 18.07.2018 року. Зобов`язати УПФУ у м. Краматорську виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію з квітня 2015 року, яка увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.07.2018 року.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року провадження по справі було відкрито в порядку загального позовного провадження та судом було витребувано з УПФУ у м. Краматорську Донецької області інформацію про період невиплати (зупинення виплати) пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та розмір всієї нарахованої та невиплаченої пенсії за життя.

Ухвалою суду від 29.01.2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

08.01.2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, з якого видно, що відповідач з позовними вимогами не згодний, та зазначає, що померла ОСОБА_2 перебувала на обліку в управління та отримувала пенсію за віком. Допомогу на поховання виплачено у вересні 2018 року у розмірі 9147,60 грн. Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що недоотримана пенсіонером з власної вини пенсія виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії. Листом управління нотаріусу було зазначено суму недоотриманої пенсії у розмірі 45 249,16 грн. на дату звернення за недоотриманою пенсією 06.06.2018 року., яка розрахована за три роки перед днем звернення за недоотриманою пенсією по місяць смерті включно.

У зв`язку з тим, що звернення за недоотриманою пенсією було 23.07.2018 року сума недоотриманої пенсії склала 43 431,13 грн. (з 22.07.2015 по 31.01.2018 рік). Недоотриману пенсію виплачено у грудні 2018 року. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Щодо вимог позивача про зобов`язання управління вчинити дії, то у цій справі предметом позову є зобов`язальний характер про виплату недоотриманої пенсії. Спір має підлягати розгляду за правилами адміністративного судочинства. У випадку, якщо позивач просив би стягнути з управління суму недоотриманої пенсії, то це повинно розглядатись саме в порядку цивільного судочинства.

Позивач заявляє вимоги щодо зобов`язання управління виплатити недоотриману пенсію у зв`язку зі смертю пенсіонера, успадковану грошову суму, яка дорівнює недоотриманій пенсії ОСОБА_2 в період з 2015 по 2018 роки включно з врахуванням сплаченої суми згідно свідоцтва про право на спадщину, де предметом спору є перевірка рішення управління при здійснені владних управлінських функцій – видачі довідки нотаріусу щодо розміру недоотриманої пенсії.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, наданий відзив відповідачем, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 7)

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі Чорнухине Перевальського району Луганської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 12).

За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була пенсіонером за віком, перебувала на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.

З довідки УПФУ у м. Краматорську Донецької області вбачається, що ОСОБА_2 пенсія не виплачувалась з 01 квітня 2015 року по 31.01.2018 року. (а.с. 40)

18.07.2018 року ОСОБА_1 державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Запорізької області було видано свідоцтво про право на спадщину, яка складається з недоотриманої пенсії в розмірі 45 249,61 грн. (а.с. 13)

20.12.2018 року ОСОБА_1 була виплачена недоотримана пенсія в розмірі 43 431,13 грн., про що свідчить разове доручення ПФУ в м. Краматорську. (а.с. 20)

Листом УПФУ у м. Краматорську Донецької області від 09.08.2019 року № 13657/02/34 позивача було повідомлено, що відповідно до ст. 46 Закону № 1058 залишок недоотриманої пенсії на 23.07.2018 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 розраховується за три роки перед днем звернення за недоотриманою пенсією по місяць смерті включно та складає 43 431,13 грн. з 22.07.2015 року по 31.01.2018 рік. (а.с. 22)

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги після смерті матері ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину, тобто всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, мають належати саме ОСОБА_1 .

У відповідності до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зі змісту ст. 1227 ЦК України вбачається, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1227 ЦК України також узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд звертає увагу на те, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.ч. 2 та 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без урахування норм ст. 46 цього закону.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що предметом позову є зобов`язальний характер про виплату недоотриманої пенсії, тому спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , посилаючись на частину першу статті 1227 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), частини першу, третю статті 52 Закону № 1058-ІV, зазначає, що недоотримана спадкодавцем пенсія, з урахуванням різниці, яка була виплачена, входить до складу спадщини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова юрисдикція – це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір – це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС).

Суб`єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до вимог статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління ПФУ про визнання бездіяльності відповідача протиправною і зобов`язання здійснити виплату пенсії, яка увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.07.2018 року, обґрунтовуючи своє право на отримання пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тим, що такі виплати входять до складу спадщини відповідно до статті 1227 ЦК.

Отже, виник спір про цивільне право, предметом якого є майнова вимога позивача визнати за нею в порядку спадкування право власності на майно – грошові кошти. Тому спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Суд зауважує, що спір у даній справі є цивільно-правовим, адже предметом судового розгляду в даному випадку є вимоги про захист права власності на спадкове майно у вигляді пенсійних виплат, які не були виплачені за життя спадкодавцеві, що відповідно до ст.19 ЦПК України відносить до юрисдикції загальних судів.

З огляду на викладене, та враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.07.2018 року, суд вважає, що порушене право позивача з боку відповідача підлягає відновленню та захисту, що дає підстави суду для ухвалення рішенняпро визнання протиправними дій відповідача та стягнення з відповідача на користь позивача залишку недоотриманої пенсії у сумі 1 818,48 грн. (45 249,61 грн. – 43 431,13 грн.) відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.07.2018 року.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог,підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов`язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при звернені до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп., тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 , що є спадкоємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишку недоотриманої пенсії, який увійшов до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 18.07.2018 року.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1 залишок недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 1 818,48 гривень (одна тисяча вісімсот вісімнадцять гривень сорок вісім копійок).

Стягнути з Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, ЄДРПОУ 23346787, юридична адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5.

Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й віддруковано в одному екземплярі.

Суддя: