Вирок № 87746597, 21.02.2020, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/193/20

№ пров.1-кп/544/46/2020

Номер рядка звіту 93

В И Р О К

іменем України

21 лютого 2020 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання – Пірогова В.Г.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду на вул. Ярмарковій, 17 обвинувальний акт із угодою про примирення в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12020170290000029 від 13.01.2019, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня професійна, не працюючого, розлученого, такого, що не має утриманців, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: начальника Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Рудковського Б.Б., потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1 ,

у с т а н о в и в :

09 січня 2020 року приблизно о 18 годині ОСОБА_1 , проходячи повз магазин «Лаванда», який розташований у м. Пирятині по вул. Веселкова, 68 А, побачив велосипед марки Аист, який залишив без нагляду під стінкою магазину відвідувач ОСОБА_3 . Після цього, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного велосипеду, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки Аист, належний ОСОБА_3 , вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 220 від 24.01.2020 – 983,33 грн.

Викраденим велосипедом ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, поїхавши ним до свого домоволодіння у АДРЕСА_1 .

Крім того, 10 січня 2020 року приблизно о 14 годині ОСОБА_1 , проходячи повз Пирятинський центр юнацької та дитячої творчості, розташований у м. Пирятин по вул. Пушкіна, 33, зустрів свого знайомого ОСОБА_2 , який приїхав велосипедом до спортивного майданчику. Під час розмови із ОСОБА_2 у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння його велосипедом шляхом обману для подальшої реалізації. Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливу мету, під приводом здійснення поїздки, шляхом обману, діючи повторно, заволодів велосипедом марки «Україна», належним ОСОБА_2 , вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 120 від 17.01.2020 – 806,67 грн. Цього ж дня ОСОБА_1 без відома потерпілого ОСОБА_2 розпорядився велосипедом марки «Україна», здобутим шахрайським шляхом, продавши його своєму знайомому ОСОБА_4 за 400 грн.

Між потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про примирення.

Відповідно до угоди про примирення матеріальна шкода, завдана учиненням обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень (злочинів), відшкодована потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у повному обсязі.

Виходячи з викладеного, у відповідності до ст. 65 КК України сторони узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Згідно вимог ч. 2 ст. 70 КК України шляхом складання покарань за сукупністю злочинів, що визначено в межах встановлених санкцією статті Особливої частини цього кодексу, яка передбачає більш суворе покарання, сторони прийшли до згоди призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також просили угоду затвердити та призначити узгоджене покарання, пояснивши, що претензій до обвинуваченого не мають, завдану шкоду обвинуваченим відшкодовано у повному обсязі.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання з огляду на відповідність угоди вимогам Закону.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Як передбачено ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайства), вчинене повторно, правильна.

Кримінальні правопорушення (злочини), учинені обвинуваченим ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості.

Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.

Суд також упевнився, що потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цілком розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд уважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 471 КПК України, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, обвинувачений ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 15.02.2020 було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: велосипед марки «Україна», який перебуває на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 , до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, за клопотанням учасників провадження, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов заявлено не було.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведені експертизи.

Доля речових доказів вирішується згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись статтями 174, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про примирення від 20 лютого 2020 року в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12020170290000029 від 13.01.2019, укладену між потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 – затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, та призначити узгоджене сторонами покарання:

- за частиною 1 статті 185 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час розгляду справи складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за частиною 2 статті 190 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час розгляду справи складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 2 ст. 70 КК України, шляхом складання покарань, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час розгляду справи становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 15.02.2020 на майно, а саме: велосипед марки «Україна».

Речові докази по справі: велосипед марки Аист, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 – залишити останньому як власнику; велосипед марки Україна, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити останньому як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (код класифікації доходів бюджету 24060300): рахунок UA128999980313020115000016379, отримувач - Пирятинське УК/Пирятин.р-н/24060300, код отримувача - 37958534, МФО банку - 899998, банк - Казначейство України (ЕАП) витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №120 від 17.01.2020 у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки, та витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №220 від 24.01.2020 у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки, а всього на загальну суму 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 08 копійок, у кримінальному провадженні № 12020170290000029.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 3 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.О. Ощинська