Ухвала суду № 87746590, 20.02.2020, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/97/20

1-кп/544/37/2020

Номер рядка звіту 99

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

20 лютого 2020 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Нагорної Н.В.,

за участю:

секретаря Киричевської В.М.,

прокурора Погребського С.В.,

представника потерпілої особи Тертишної Н.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Дегтяренка В.Г.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019171240000165 від 05.09.2019, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, 3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, та 28.01.2020 ухваливши рішення про призначення підготовчого судового засідання,

в с т а н о в и в:

27.01.2020 до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42019171240000165 від 05.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, 3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. До обвинувального акту додані реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов начальника Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Пирятинської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок вчинення злочину та розписки підозрюваного та його захисника про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову прокурора.

Прокурор вважає за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження на підставі обвинувального акта та провести його у відкритому судовому засіданні, в судове засідання викликати представника потерпілої особи, обвинуваченого, захисника обвинуваченого та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .. Прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення не вбачається. Крім того прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке обґрунтовано наступним. Підставами застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений матиме можливість переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких корупційних злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років. Враховуючи вказані обставини можливо зробити висновок, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити уникненню ризиків та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Представник потерпілої особи Тертишна Н.В. вважала за необхідне призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Дегтяренко В.Г. не заперечували проти призначення до судового розгляду даного кримінального провадження. Щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту просили в його задоволенні відмовити, оскільки ОСОБА_1 не порушував застосований до нього запобіжний захід, всі вимоги слідчого та прокурора виконував, з`являвся на їх перші вимоги, від слідства та суду не ухилявся. Так як він працює директором школи, то в його обов`язки входить перевірка на робочому місці сторожів пізно вечором. Оскільки до нього застосовано було домашній арешт у нічний час, то він не міг перевіряти сторожів на їх робочому місці. Крім того він має на утриманні дружину, яка являється інвалідом ІІ групи, за якою потрібно доглядати. Вважали, що обвинуваченому буде достатнім застосування такого запобіжного заходу як особисте зобов`язання.

Вирішуючи питання про призначення судового розгляду, розглянувши надані суду клопотання, вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України,підстав для його повернення прокурору чи закриття провадження немає.

Кримінальне провадження підсудне Пирятинському районному суду Полтавської області.

Розгляд кримінального провадження, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, - відсутні.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи думку учасників судового провадження, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд.

Щодо заявленого цивільного позову суд зазначає наступне.

До обвинувального акту доданий позов начальника Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Пирятинської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок вчинення злочину в сумі 109599,52грн.

Відповідно до положень ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закону).

Як вбачається з положень ч.2, 7 ст.24 Закону право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь. Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Положеннями ст.23 Закону регламентовано підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді при здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист її інтересів.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз ч.3 ст.23 закону «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Як убачається з цивільного позову прокурор подав позов в інтересах органу державної влади, який самостійно не може здійснювати захист своїх інтересів у суді.

Таким чином суд уважає, що прокурор має право на подання даного цивільного позову в інтересах потерпілої особи.

Оскільки форма і зміст позовної заяви відповідають вимогам, встановленим законом, її слід прийняти до розгляду, Відділ освіти молоді та спорту Пирятинської РДА - визнати цивільним позивачем, обвинуваченого ОСОБА_1 - цивільним відповідачем.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд зазначає наступне.

Установлено, що ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 21.12.2019 підозрюваному ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, заборонивши останньому залишати місце постійного проживання у період часу з 22-00 години до 06-00 години наступного дня.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо наявності ризиків, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, суд вказує таке.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового покарання, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Однак наявність вказаного ризику переховуватися від суду не підтверджений прокурором належними та допустимими доказами.

Стосовно ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність якого вказує прокурор, суд зазначає, що вказаний ризик ґрунтується на припущеннях прокурора та також не підтверджений належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурором у судовому засіданні не доведено.

Згідно ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам.

Прокурором при розгляді клопотання всупереч вимогам ч.3 ст.176 КПК України не доведено, що встановлені під час розгляду даного клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт, не може бути застосований до обвинуваченого.

Досліджуючи особу обвинуваченого установлено, що ОСОБА_1 раніше несудимий, одружений, має на утриманні дружину інваліда, працює на посаді директора школи. Вказані факти розцінюються судом як міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому судом враховується також розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується. Так, згідно обвинувального акту та цивільного позову ОСОБА_1 заподіяно шкоду в сумі 109599,08грн.

Таким чином, оскільки при розгляді клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, не доведено наявність ризиків переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи в сукупності всі вищевказані обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. При цьому з огляду на викладене суд вважає наявними всі підстави для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, а саме особистого зобов`язання.

Керуючись ст. 314, 315, 316, 392 КПК України, суд

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, 3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, на 13 березня 2020 року об 11-00 год. за участю сторін обвинувачення та захисту.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пирятин.

Для участі у судовому розгляді викликати прокурора, представника потерпілої особи Тертишну Н.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Дегтяренка В.Г., свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Прийняти до розгляду в межах кримінального провадження цивільний позов начальника Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Пирятинської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок вчинення злочину.

Визнати Відділ освіти, молоді та спорту Пирятинської районної державної адміністраціїцивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_1 - цивільним відповідачем у даному кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання начальника Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 протягом двох місяців, терміном до 19 квітня 2020 року:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі, встановленому ч.2 ст.179 КПК України.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 08-45 год. 21 лютого 2020 року.

Суддя Н.В.Нагорна