Ухвала суду № 87745771, 20.02.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7304/18

Провадження № 4-с/552/16/20

У Х В А Л А

20.02.2020 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Ваніної Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про зупинення на час розгляду її скарги на дії головного державного виконавця Гречківської Ю.В. та начальника відділу Міщаніна О.В. щодо передачі предмета іпотеки для реалізації на електронних торгах у зведеному виконавчому провадженні стягнення за виконавчим листом, виданим Київським районним судом м. Полтави 29.08.2019 року по цивільній справі № 552/7304/18,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд зі скаргою на дії головного державного виконавця та начальника відділу. Заявником заявлено клопотання про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 552/7304/18 виданого 29.08.2019 року Київським районним судом міста Полтава щодо звернення стягнення на предмет іпотеки , а саме – на нерухоме майно, яким є квартира АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності, за рахунок вартості якої погасити заборгованість перед Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» за кредитним договором № 382 К-Ф від 12.02.2008 в загальній сумі 56750,62 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Розгляд таких скарг здійснюється згідно з вимогами розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.

При цьому Законом України «Про виконавче провадження», а саме статтею 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем, тому це питання відноситься виключно до компетенції виконавця.

Пунктом 6 частини 1 ст.150 ЦПК України передбачено право суду забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

У роз`ясненнях, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вказано про недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрали законної сили.

Розглядаючи скаргу на дії державного виконавця у порядку ст. 447-453 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом, а тому зупинення стягнення можливе лише у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або при оскарженні виконавчих написів та при вирішенні заяв про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, ОСОБА_1 не оскаржує виконавчий лист чи судове рішення на підставі якого він виданий, а подана скарга на дії приватного виконавця в порядку судового контролю за виконанням рішення суду.

Положення статтей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення саме позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, забезпечення скарги боржника шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа призводить до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили в розумні строки, передбачені Законом.

Суд не вправі вжити заходи забезпечення скарги (аналогічно забезпечення позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженням суду, а є виключно повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові № 61-561св19 від 25 вересня 2019 року, яка з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховується судом при вирішенні даного клопотання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, оскільки вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції виконавця.

Керуючись ст. ст. 150, 353 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Головуючий Ж.В.Кузіна