Постанова № 8774339, 22.02.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22.02.2010(11:20)                                                                      Справа № 2а - 7020/09/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Янєві Ю.К. розглянувши адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення ФСС з ТВП, (пр. Леніна, 93, м. Миколаїв, 54017) доДержавного вищого навчального закладу "Миколаївський політехнічний коледж", (вул. Нікольська, 11-А, м. Миколаїв, 54000) простягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 2292,39 грн., ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по страховим внескам в сумі 2292,39 гривень. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не оскаржено Рішення № 174 від 29.02.2008р. про застосування та зарахування до бюджету ФСС з ТВП штрафних санкцій згідно акту перевірки від 20.02.2008р. та, крім цього, відповідачем в звіті за 1 кв. 2008р. самостійно відображена в розд. 111 рядку 4 суму донарахованих внесків 2292 грн. 39 коп., суму пені 0,98 грн. та 136 грн. 30 коп. –неприйняті до зарахування витрати. Звіт підписаний відповідачем, але в звіті за 1 півріччя 2008 р. сума донарахованих внесків не вказана. Відповідач зазначену суму зобов’язань по бюджету Фонду не перерахував. Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував таким чином: - відповідно до п.3-2 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки з вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.05 №934 (далі - Порядок), страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності на ці виплати не нараховуються;           відповідно до ч.2 ст.5-1 Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” (далі Закон №1994) на кредиторську заборгованість з виплат, які здійснюються згідно з цим Законом, не нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши думку сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст. 2, 6 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (далі –Закон) відповідач є страхувальником на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 23 Закону передбачено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Проведеною позивачем перевіркою відповідача встановлено порушення діючого законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з чим позивачем донараховано відповідачу страхові внески на суму 2292,39 гривень (Рішення № 174 від 29.02.2008 р.)

Рішення № 174 від 29.02.2008р. відповідачем отримано 06.03.2008р. та в установленому порядку не оскаржене.

В звіті за 1 квартал 2008р. відповідач самостійно відобразив в розд. ІІІ рядку 4 суму донарахованих внесків 2292 грн. 39 коп. –неприйняті до зарахування витрати.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не погашена.

Щодо надання відповідачем заперечення на позовну заяву слід зазначити наступне.

          Статтею 57 Закону України “Про освіту” встановлено гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів, зокрема щодо нарахування виплат.

          Відповідно до ст.2 Закону України “Про оплату праці” до структури заробітної плати входить: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Тобто, виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам передбачені ст.57 Закону України “Про освіту” є частиною заробітної плати.

Відповідно до ст.21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, страхові внески сплачуються з сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

          Посилання відповідача на п.3-2 Порядку та ст.5-1 Закону №1994 суд не приймає до уваги, оскільки зазначені правові норми були прийняті вже після виникнення спірних правовідносин і до них застосовуватися не можуть: п.3-2 доповнено постановою КМУ №745 від 25.05.06, а ст.5-1 Законом України від 19.02.09 (!).

          Постанова Кабінету Міністрів України №745 від 25.05.06, була офіційно оприлюднена в газеті “Урядовий кур’єр”№102 від 02.06.06, тобто лише з цієї дати відповідач та інші заклади освіти отримали право не нараховувати страхові внески на виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам, передбачені ст.57 Закону України “Про освіту”. Відповідно до матеріалів справи, а також відомостей, що були отримані від сторін під час судових засідань, виявлено, що позивач звернувся про стягнення заборгованості, яка виникла до 02.06.06, тому відповідач повинен її сплатити на загальних підставах.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був включати до фонду оплати праці при обрахуванні страхових внесків у тому числі і виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам, передбачені ст.57 Закону України “Про освіту”.

Відповідно до ст.8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” спори, що виникають з правовідносин про державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, вирішуються в судовому порядку.

Позивач - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, а таким чином є суб’єктом владних повноважень та повноважений звертатися з позовом до адміністративного суду (ст.ст.4, 17 КАС України).

Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.30 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАСУ, адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Миколаївський політехнічний коледж» 2292 (дві тисячі двісті дев’яносто дві) гривні 39 копійок на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності ( р/р 37170002000355 банк ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20866865).

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                           І. В. Желєзний