Рішення № 87740630, 18.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 р. Справа № 480/5079/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в письмовому порядку адміністративну справу №480/5079/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, третя особа - Акціонерний Міжнародний Банк" про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа - Акціонерний Міжнародний Банк", у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни ВП №59723500 від 06.08.2019 про відкриття виконавчого провадження.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що у відповідача, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, діяльність якого поширюється на м. Київ, були відсутні правові підстави для прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з фізичної особи, яка проживає у м.Конотоп, Сумської області.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2019р. було відкрито провадження по даній справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем було подано до суду відзив, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що АТ "Перший Український Міжнародний Банк", який розташований у м.Київ, вул.Андріївська, буд. 4, було подано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку на ім"я позивача, відкритого в АТ "Перший Український Міжнародний Банк". Тобто, як стверджує відповідач ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 , відповідно, є власником наявних на цьому рахунку грошових коштів. Отже, на переконання відповідача, в даному випадку порушення Закону України “Про виконавче провадження” відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (а.с. 42-43). При цьому, відповідач просить суд врахувати, що чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку наявності грошових коштів або майна до відкриття виконавчого провадження. Крім цього, відповідач просив суд врахувати, що у розумінні ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", вимог ХІІІ Цивільного кодексу України, а також Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", грошові кошти є майном боржника. При цьому, відповідач посилається на позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові прийнятій колегією суддів Касаційного господарського суду від 27.12.2019р. у справі №905/584/19.

Виходячи з викладеного , на переконання відповідача, приватний виконавець мав право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

Дослідивши наявні матеріали справи , суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що позивач з 1982 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося із заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса за №16369 виданого 17.07.2019р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з позивача на користь Банку боргу за кредитним договором. При цьому, і заяві АТ "Перший Український Міжнародний Банк" було зазначено місце знаходження майна боржника (грошових коштів) - відповідний картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в зазначеному Банку (а.с.8).

Відповідно до змісту вказаної заяви, у відповідності до вимог ст.ст. 3, 4, 19, 24, 28, 48, 68, п. 1 ч. 1 ст. 26, та ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", третя особа просила відкрити за місцезнаходженням майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за №16369 від 17.07.2019 про стягнення з боржника, яким є - ОСОБА_1 коштів у розмірі 17 574,34 грн.

Крім того, третя особа просила звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника (а.с.8).

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною, постановою від 06.08.2019 відкрито виконавче провадження ВП №59723500 про примусове виконання виконавчого напису № 16369 від 17.07.2019 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким позивач на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість у розмірі 17574, 34 грн. (а.с.7). Дану постанову позивач отримала 26.11.2019р., про що нею було зазначено в заяві про поновлення строку звернення до суду з відповідною заявою та надано докази - оригінал поштового конверту. а.с.25).

Також 06.08.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною у виконавчому провадженні ВП № 59723500 було прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10% від суми заявленої до стягнення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до частин 1, 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно частини першої статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

За правилами частин першої та другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятись ним на всій території України.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, серед іншого, право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 область, що підтверджується копією паспорта (а.с.9).

Також в матеріалах виконавчого провадження зазначено, що місце проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , тобто вказана інформація про місце проживання відома відповідачу (а.с. 6-7).

Отже, відповідачем не дотримано вимоги ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі.

Суд доходить висновку, що відповідач протиправно та всупереч чинного законодавства прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

При цьому посилання відповідача, що приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець керувався тим, що кошти позивача, які знаходяться на картковому рахунку, відкритому в АТ "Перший Український Міжнародний Банк", є майном, фактичним місцезнаходженням якого є адреса фінансової установи (м.Київ, вул.Андріївська, буд.4), а тому відповідач вважає, що під час прийняття виконавчого документа до виконання про стягнення з ОСОБА_2 коштів, ним не було порушено вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Суд зазначає, що за вищевказаною адресою знаходиться стягувач у виконавчому провадженні ВП № 59723500.

Відповідно до пункту 1.27 статті 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Згідно ст. 3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Статтею 7 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Картковий рахунок - це банківський поточний картковий рахунок Клієнта, який відкривається на договірній основі для обліку грошових коштів Клієнта та здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. По картковому рахунку проводиться облік операцій за платіжними картками Клієнта.

Суд зазначає, що у даному випадку місцезнаходженням майна є не місце розташування самого банку, де відкритий рахунок, а самі банківські рахунки чи електронні гаманці, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, однак самі такі рахунки або електронні гаманці за відсутності коштів не є майном у розумінні положень ст. 190 Цивільного кодексу України, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових коштів та призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій.

Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 Цивільного кодексу України).

Пунктами 3.1, 3.2 ст. 3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ (зі змінами) встановлено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.

При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що “картковий рахунок” є майном в розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України. Так само, не передбачено й визначення місцезнаходження “карткового рахунку” за місцем знаходження будь-якого банку.

Матеріали справи не містять жодних доказів, що на момент відкриття виконавчого провадження ВП № 59723500 та на даний час, на картковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому в АТ "Перший Український Міжнародний Банк" знаходяться грошові кошти, що давало би підстави вважати їх майном боржника, відповідно, місцезнаходженням майна боржника. Таким чином, суд зазначає, що відповідач не довів, що позивач має власні кошти на карткових рахунках у АТ "Перший Український Міжнародний Банк".

Посилання відповідача на позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові прийнятій колегією суддів Касаційного господарського суду від 27.12.2019р. у справі №905/584/19, як на підставу правомірності відкриття виконавчого провадження за наявності інформації про відкриті рахунки боржника в зазначеному Банку, судом не приймаються, оскільки обставини викладені в зазначеній постанові Суду (копія в справі) стосуються зовсім інший правовідносин, які досліджувались при розгляді у господарській справі. При цьому, з постанови Верховного Суду свідчить, що боржник - ТОВ "Краматорський феросплавний завод" самостійно повідомив приватному виконавцю банківський рахунок, з якого можливо списати грошові кошти в межах виконавчого провадження.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У спірних відносинах відповідач в силу вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у відношенні до позивача здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі закону, а відтак в розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна є суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни суму судового збору у розмірі 768,40 грн., сплаченого згідно квитанції від 23.12.2019 року (а.с.23).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа - Акціонерний Міжнародний Банк" про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (вул. Поправки Юрія, 6, оф.19, м. Київ, 02094, РНОКПП ) ВП №59723500 від 06.08.2019 про відкриття виконавчого провадження.

Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольги Леонідівни (вул. Раїси Окіпної, 4-А, м. Київ, 02002, ІПН НОМЕР_4 ) суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець