Ухвала суду № 87736409, 02.12.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/4037/19

Провадження № 2п/200/107/19

УХВАЛА

про перегляд заочного рішення

«02» грудня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого: судді Женеску Е.В.,

за участю секретаря: Яковенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву представника відповідача ОСОБА_1 – Данильченка М ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів та скасування записів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою, про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2019 р. по справі № 200/4037/19 за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів та скасування записів.

В обґрунтування заяви зазначив, що про зазначене судове рішення йому стало відомо випадково 25 серпня 2019 року з сайту реєстру судових рішень. Щодо істотних обставин, зазначив, що матеріали справи не містять доказів виконання зобов`язання підрядником, а застосовані норми права не знайшли свого підтвердження в правовідносинах між сторонами.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2019 року прийнято до провадження заяву про перегляд заочного рішення та призначено її до розгляду.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи та обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення прийшов до наступного.

29 липня 2019 року заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Згідно до ч.ч. 1,2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Як зазначає, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , відповідач не отримував повідомлення про дати судових засідань.

Проте, слід зазначити, що відповідно до ухвали суду від 08 квітня 2019 року цивільну справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в якій детально описано порядок здійснення такого розгляду справи та строків надання заяв по суті справи. Копію даної ухвали направлена всім учасникам справи, включаючи ОСОБА_1 (а.с. 41), а також відповідачка була ознайомлена з матеріалами справи 13 травня 2019 року, про що свідчить її власний підпис на обкладинці справи.

29 травня 2019 року представник відповідачки звернувся до суду з заявою із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та заявою про розгляд справи з повідомленням сторін.

Ухвалами суду від 03 червня 2019 року було відмовлено у задоволенні даних заяв та копії ухвал направлені відповідачці для відома, які вона отримала 14.06.2019 року (а.с. 62).

Відзиву із запереченнями щодо позовних вимог відповідачка та її представник до суду не надали.

А тому, є всі підстави вважати, що відповідачка в повній мірі скористалася своїм правом на подання доказів та заперечень щодо позовних вимог.

До того ж, в матеріалах справи міститься супровідний лист відповідно до якого 29 липня 2019 року всім учасникам справи було направлено копію заочного рішення. (а.с.70).

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Слід зазначити, що інформація про стан розгляду справ, що перебувають в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська є також у вільному доступі і розміщена на веб-сайті суду - http:// bs.dp.court.gov.ua.

Щодо посилання представника відповідачки на те, що заочне рішення не могло бути ухвалене судом оскільки не було призначено жодного судового засідання, суд зазначає, що статтею 281 ЦПК України визначено порядок заочного розгляду справи, якою передбачено, що розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою. А статтею 279 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

До того ж, суд звертає увагу, що для скасування заочного рішення обов`язковим є наявність обох підстав одночасно.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалене заочне рішення від 29 липня 2019 року ґрунтується на сукупності доказів, що містяться в матеріалах цивільної справи.

Наведені представником відповідачки ОСОБА_1 – ОСОБА_5 обставини не спростовують висновків суду та відповідно до процесуального закону не зумовлюють необхідності скасування рішення суду.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 284- 287 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – Данильченка М ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів та скасування записів– залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску