Постанова № 8773435, 26.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-22239/09/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Малій С.Ю.

за участю

представника позивача - Доканової Н.І.,

представника відповідача -                     Фортель М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Красноармійської об’єднаної державної податкової Інспекції № 0000622640/0 від 04.10.05 на суму 195013,00 гривень, 0000622640/1 від 13.12.05 року на суму 195013,00 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка», звернувся до суду з позовною заявою до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Красноармійської об’єднаної державної податкової Інспекції № 0000622640/0 від 04.10.05 на суму 195013,00 гривень, 0000622640/1 від 13.12.05 року на суму 195013,00 гривень.

31.01.2006 року позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Красноармійської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Красноармійської об’єднаної державної податкової Інспекції № 0000622640/0 від 04.10.05 на суму 195013,00 гривень, 0000622640/1 від 13.12.05 року на суму 195013,00 гривень (а.с.4-10, том 1).

Постановою Господарського суду Донецької області від 12.05.2006р. у справі № 29/36а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Красноармійської об’єднаної державної податкової Інспекції № 0000622640/0 від 04.10.05 на суму 195013,00 гривень, 0000622640/1 від 13.12.05 року на суму 195013,00 гривень,- задоволено (а.с. 179-182, том 2).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року у справі № 29/36а Постанову Господарського суду Донецької області від 12.05.2006р. у справі № 29/36а залишено без змін (а.с.213-216, том 2).

Ухвалою вищого адміністративного суду у справі № 29/36а Постанову Господарського суду Донецької області від 12.05.2006р. у справі № 29/36а та Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року у справі № 29/36а, скасовано, справу направлено на новий розгляд (а.с.241-243, том 2).

09.12.2009 року справа надійшла до Донецького оружного адміністративного суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що відповідачем на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» вимог податкового та валютного законодавства за період 01.02.04 р. по 25.02.2004 р. № 48/26-2-32011542 від 23.09.2005 року, за порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України„Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року № 168/97-ВР, було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000622640/0 від 04.10.05, яким позивачу визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 195013,00 гривень. За результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000622640/1 від 13.12.05 року.

Просить визнати недійсними зазначені податкові повідомлення-рішення, вказуючи на невідповідність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, фактичним обставинам справи.

Представник позивача у судовому засіданні у судовому засіданні надав суду письмові пояснення. Відповідно до яких зазначив, що у 2002 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» було створено з метою одержання прибутку на основі здійснення наступних видів діяльності:

-оптова торгівля паливом;

-оптова торгівля іншим промисловим обладнанням;

-інші види оптової торгівлі;

-посередництво в торгівлі паливом, стелами, корисними копалинами і хімікатами;

-агломерація кам’яного вугілля.

Н виконання даної мети Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» у лютому 2004 року був укладений договір купівлі-продажу від 12.02.2004 № 12/02-04 з Закритим акціонерним товариством «Украсплав», предметом якого був товар, а саме струмознімачі ТС-150, для подальшого збуту вищезгаданого товару за межі митної території України. Крім того, зазначений правочин був не по одиночним і ТОВ «Донбасвуглепереробка», протягом 2004 року, співпрацювало з іншими підприємствами, працюючими на експортному ринку України. Про що свідчать дані бухгалтерського обліку, а саме загальна сума доходу від експортних операцій у 2004 році складає 3326,4 тисяч гривень.

За умовами договору від 12.02.2004 року № 12/02-04 з ЗАТ «Украсплав» якість товару, що постачався, повинна була відповідати специфікації, яка є невід’ємною частиною договору. Крім того ЗАТ «Украсплав» надав належним чином затверджені технічні умови на струмознімач ТС-150, з чого ТОВ «Донбасвуглепереробка» може зробити висновок, що виробником вказаного товару і є «Укрсплав». Щодо умов виробництва струмознімачів ТС-150, ТОВ «Донбасвуглепереробка» не має ніякої інформації, так як норми ЦКУ не передбачають зобов’язання покупця перевіряти такі обставини.

За умовами договору від 12.02.2004 року № 12/02-04 товар постачається на умовах ЕХW ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року склад вантажовідправника.

Для забезпечення збереження товару у вигляді відповідному та придатному для подальшої реалізації між ТОВ «Донбасвуглепереробка» та ЗАТ «Укрсплав» був укладений договір відповідального збереження від 12.02.2004 року № 5.

Для подальшої реалізації струмознімачів ТС-150 на зовнішньому ринку України, ТОВ «Донбасвуглепереробка» був укладений договір комісії № 15 від 15.03.2004 року з ЗАТ «Укрсплав», за умовами якого ТОВ «Донбасвуглепереробка» (Комітент) доручав ЗАТ «Укрсплав» (Комісіонер) реалізувати у 2004 році від імені та за дорученням Комітента на зовнішньому ринку України товар виробництва українських підприємств, а саме струмознімачі ТС-150.

На виконання умов договору комісії ЗАТ «Укрсплав» уклав контракт № 46 від 10.03.2004 фірмою «ALEVENT LLC», США, на умовах якого і були реалізовані струмознімачі ТС-150.

Вказує, що усі документи вищезазначеного правочину відповідають нормам законодавства України і свідчать про те, що митним органом був посвідчений факт вивезення за межі митної території України товару, а саме струмознімачів ТС-150, у повному обсязі.

Щодо наявності наміру одержання економічного ефекту у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності, ТОВ «Донбасвуглепереробка» повідомляє, що при здійсненні продажу струмознімачів ТС-150, за конкретним правочином підприємство одержало доход у сумі 653650,91 гривень.

Враховуючи витрати на придбання струмознімачів, у сумі 650045,00 грн., послуги з відповідального за договором відповідального збереження, у сумі 947,16 гривень та послуги комісіонера, у сумі 2658,75 (у т.ч. митне оформлення 1089,42 гривень вартість брокерських послуг з оформлення ВМД- 200, гривень, комісійне винагорода - 1089,42 гривень). ТОВ «Донбасвуглепереробка» одержало прибуток у сумі 947,16 гривень.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

           Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення відповідно до яких зазначив, що фахівцями Красноармійської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні експорту струмознімачів ТС-150 ТУ-У 31.2-246506607-004-2003 та формуванні податкового кредиту з ПДВ при їх придбанні ТОВ «Донбасвуглепереробка» за період з 01.02.2004 по 29.02.04 згідно з постановою Слідчого управління СБ України б/н від 18.08.05 року відповідно до затвердженого плану перевірки та Наказу начальника Красноармійської ОДПІ № 297 від 05.09.05 року.

          Зазначена постанова Слідчого управління СБ України була прийнята за результатами комплексної криміналістичної експертизи по кримінальній справі № 236 від 31.03.05 проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, по результатам якої було встановлено, що усі надані дослідження виливки відібрані під час митного оформлення їх експерту ЗАТ «Укрсплав» ТОВ «БрокБізнес» та вилучених у ЗАТ «Укрсплав» виготовлені із сплавів алюмінію. Технічне застосування виробу «Струмознімач ТС-150» на всіх типах шахтних електровозів, які використовуються в Україні, неможливо. Встановити якому коду Української класифікації товарів ЗЕД відповідають вироби «Струмознімач ТС-150» не видається за можливе, так як проведеними дослідженнями встановлено, що надані об’єкти не є виробами зазначеного найменування. Надані на дослідження об’єкти, які згідно наданих документів зазначені як «Струмознімач ТС-150», не можуть використовуватися за призначенням. Будь-яка інформація, у тому числі цінова, щодо саме цього товару на ринку України відсутня. Таким чином встановити вартість «Струмознімача ТС-150» як виріб не надається можливим.

          Таким чином, при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Донбасвуглепереробка» встановлено, що в податкових накладних № 247/1 від 27.02.04, яка була надана для перевірки номенклатура придбаних та експортованих товарів, не відповідає дійсності і експортовані виливки не є виробами зазначеного найменування «Струмознімач ТС-150», що є порушенням п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», відповідно до якого платник податків зобов’язаний надати покупцеві податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками обов’язкові реквізити, серед яких є і опис (номенклатура) товарів, робіт послуг та їх кількість (обсяг, об’єм).

          Так як податкова накладна не відповідає вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», то позивач не мав права використовувати її як звітний податковий документ.

          Посилається на п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг).

Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

          Вказує, що ТОВ «Донбасвуглепереробка» не використало свого права на звернення з відповідною заявою до податкового органу. У книзі реєстрації вхідної кореспонденції красноармійської ОДПІ у перевіряємому періоді не зареєстровано заяву та інші розрахункові документи, які б засвідчували придбання товару та/або додавалися до відповідної заяви з проханням включити до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 130009,00 гривень, згідно податкової накладної № 247/1 від 27.02.04.

Вказує, що відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Зазначає, що вказаним Законом встановлена пряма заборона на включення до податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені відповідними податковими накладними.

Також посилається на ст.7 КАС України, та зазначає, що в матеріалах кримінальної справи № 236 та висновку комплексної криміналістичної техніко-технологічної та товарознавчої експертизи від 31.03.05р. № 1360/1361 проведеної, в рамках розслідування кримінальної справи № 236 Київським НДІ судових експертиз про невідповідність виливків, вилучених при митному оформленні в режимі експорту у ТОВ «Укрсплав», з яким позивач укладав договір купівлі продажу по придбанню струмознімачів та договір комісії про продаж на експорт струмознімачів, технічним умовам, затвердженим за струмознімачі, а також кодам за товарною номенклатурою УКТ ЗЕД, вказаним у вантажних митних деклараціях щодо експорту цих виливків

Ці обставини вимагають ретельної перевірки, а саме встановлення факту реальності поставки зазначеними постачальниками позивачу струмознімачів із з’ясуванням зокрема обставин щодо виробника товару, умов його виробництва, транспортування, експорту, контрагентів позивача за договором комісії, виконання ними своїх зобов’язань перед позивачем фірм нерезидентів - отримувачів вантажів за вантаж ними митними деклараціями в режимі експорту щодо переданих позивачем на комісію струмознімачів, тощо.

Таким чином відповідач вважає, що для виникнення у позивача права на податковий кредит,не достатньо лише встановити відповідність податкових накладних вимогам п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та сплати позивачем постачальникам вартості придбаних товарів, як було визначено судами всіх інстанцій при попередніх розглядах, так як відповідно до п.п. 7.1 п7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» право на податковий кредит виникає у разі придбання платником податків товару для його подальшого використання у власній господарській діяльності. Що передбачає реальність поставки товарів.

          Тому вважає спірне податкове повідомлення –рішення таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

          З огляду на вищенаведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка», згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області,- є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 32011542, дата проведення державної реєстрації 12.06.2002 року (а.с.115, том 1), здійснює свою діяльність згідно Статуту (у новій реакції), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 06.09.2005 року (а.с. 101-111, том 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» (Далі за текстом - ТОВ «Донбасвуглепереробка») 08.10.2003 взято на облік в Красноармійській об’єднаній державні податковій інспекції як платника податків (Далі за текстом - Красноармійська ОДПІ) (а.с.116, том 1).

Красноармійською ОДПІ було видано ТОВ «Донбасвуглепереробка» свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06533142 від 20.10.2003 року (а.с.114, том 1).

Красноармійська ОДПІ,- є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Красноармійською ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Донбасвуглепереробка», код за ЄДРПОУ 32011542, за період з 01.02.2004 р. по 29.02.2004 р.

За результатами вказаної перевірки 23.09.2005 року складено акт № 48/26-32011542 (а.с. 14-33, том 1).

Згідно висновків вказаного акту документальною перевіркою встановлені з боку ТОВ «Донбасвуглепереробка» порушення : пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевірений період на суму 130009,00 гривень, у тому числі за рахунок завищення податкового кредиту на суму 130009,00 гривень, а саме по періодам-лютий 2004р.-130009,00 гривень (а.с.32, том 1).

04.10.2005 року Красноармійською ОДПІ згідно з п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта перевірки № 48/26-32011542 від 23.09.05р., за порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000622640/0 (а.с.13, том1).

Згідно вказаного податкового повідомлення-рішення ТОВ «Донбасвуглепереробка» визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 195013,00 гривень, у тому числі за основний платіж 130009,00 гривень, штрафні фінансові санкції 65004,00 гривень.

Рішенням Красноармійської ОДПІ за № 17478/3-25-307-2 від 01.12.2005р. (а.с.46-48, том 1) за результатами апеляційного узгодження зазначеного податкового повідомлення - рішення скарга позивача залишена без задоволення, 13.12.2005 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000622640/1 (а.с.12, том 1).

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього ж Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього ж Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більший двадцяти гривень, у разі продажу транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товарний чек (інший розрахунковий або платіжний документ).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Висновок щодо порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства полягає в тому, що в графі „опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм)” було зазначено струмознімач ТС-150. Відповідно до висновку комплексної криміналістичної експертизи від 31.03.2005 р. № 1360/1361, проведеної Київським науково- дослідним інститутом судових експертиз, відібрані під час митного оформлення у ЗАТ „Укрсплав”, ТОВ „Промекс”, ТОВ „Донновотекс”, ТОВ „БрокБізнес” та ПП „Селена” об’єкти не можуть використовуватися за призначенням як струмознімач ТС-150, оскільки вони є фрезерованими виливками та виливками, виробленими зі сплавів алюмінію та не є виробами зазначеного найменування.

          Суд вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті податковим органом протиправно, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.02.2004 року між ЗАТ «Укрсплав» та ТОВ «Донбасвуглепереробка» було укладено договір купівлі продажу № 12/02-04, відповідно до якого ЗАТ „Укрсплав” прийняло на себе зобов’язання поставити та передати у власність ТОВ «Донбасвуглепереробка» товар (Струмознімач ТС-150) в кількості 223 штук за ціною 2915,00 гривень, на загальну суму 780 054,00 гривень, у т.ч. ПДВ – 130009,00 гривень, умова поставки EXW (Інкотермс в редакції 2000р.) склад вантажовідправника (а.с.63-65, том 1).

Згідно з накладною № 57/2 від 27.02.2004 року, посвідченою печаткою ТОВ «Донбасвуглепереробка» відправник ЗАТ «Укрсплав» передав, а отримувач ТОВ «Донбасвуглепереробка» прийняв струмознімач ТС-150 у кількості 223 шт. за ціною 2915,00 гривень, на загальну суму 780 054,00 гривень (а.с.66, том 1).

ЗАТ «Укрсплав» склав податкову накладну № 247/1 від 27.02.2004 року пов’язану із реалізацією ТОВ «Донбасвуглепереробка» товару (струмознімач ТС-150 у кількості 223 шт.) на загальну суму 780054,00 гривень, у т.ч. ПДВ 130009,00 гривень (а.с.67, том 1).

Постачальником ЗАТ «Укрсплав» на реалізацію вищевказаного товару надав ТОВ «Донбасвуглепереробка» рахунок № 131/1 від 27.02.2004 року на суму 780054,00 гривень у т.ч. ПДВ 130009,00 гривень (а.с.68, том 1).

ТОВ «Донбасвуглепереробка» розрахувався за отриманий товар шляхом перерахунку на п/р ЗАТ «Укрсплав» суми у розмірі 653699,97 гривень 30.03.04 року, та суми 50000,00 гривень 23.04.2004 року (а.с. 124-125, том 2).

12.02.2004 року між ЗАТ «Укрсплав» та ТОВ «Донбасвуглепереробка» було укладено договір відповідального зберігання № 5, на виконання якого позивач за актом приймання –передачі майна на відповідальне збереження від 27.02.2004р. передав ЗАТ «Укрсплав» струмознімач ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003 в кількості 223 шт. за ціною 2915,00 гривень на загальну суму 780054,00 гривень, у т.ч. ПДВ- 130 009,00 гривень, яке було повернуто позивачу згідно акту від 17.03.2004 року (а.с.69-72, том 1).

Між ТОВ «Донбасвуглепереробка» та ЗАТ «Укрсплав» 05.03.04 року було укладено договір комісії, за яким позивач доручив ЗАТ «Укрсплав» реалізувати у 2004 році від імені та за дорученням позивача на зовнішньому ринку струмознімач ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003 в кількості 223 шт. на загальну суму 653699,97 гривень, без ПДВ.

Згідно п. 3.2 договору ЗАТ «Укрсплав» зобов’язаний перерахувати грошові кошти у національній валюті Україні на розрахунковий рахунок позивача в сумі, яка дорівнює фактурній вартості проданого товару на день оформлення вантажної митної декларації, а позивач перераховує комісійну винагороду протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт та звіту.

17.03.2004р. між сторонами укладений акт передачі товару на комісію, за яким позивач передав ЗАТ «Укрсплав» струмознімач ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003 в кількості 223 шт.

Згідно звіту комісіонера з березень 2004р. ЗАТ «Укрсплав» уклав контракт № 46 від 10.03.2004р. з фірмою «ALLEVET LLC» (США) на поставку товару, прийнятого на комісію, відповідно до якого було відвантажено за кордон товар - струмознімачі ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003 в кількості 223 шт. за ціною 550 дол. США на загальну суму 122650 дол. США згідно вантажно-митних декларацій від 18.03.2004 року № 70000/4/203979 та № 70000/4/203981.

Факт отримання позивачем грошових коштів, згідно платіжного доручення № 1322 від 30.03.04, за реалізований комісіонером товар в сумі 653699,97 гривень, сторонами не оспорюється. Цей факт також був встановлений актом перевірки.

Судом не приймає до уваги доводи податкового органу про невідповідність опису (номенклатура) товару (струмознімач ТС-150), що підтверджується висновками комплексної криміналістичної експертизи від 31.03.2005 р. № 1360/1361, з наступних підстав.

          Зазначена експертиза була призначена та проведена в процесі розслідування кримінальної справи по обвинуваченню Кокотюхи С.В. в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 201 ч.2, 15 ч.2 ст. 201 ч. 1, 212 ч.1, 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України. Вироком Київського районного суду м. Донецька від 16 липня 2007 р. Кокотюха С.В. був виправданий в скоєнні зазначених злочинів зі відсутністю в його діях складу злочинів. Зазначений вирок набрав законної сили (а.с. 45-81 т. 3).

Висновки експертизи КНДІСЕ № 1360/1361 від 31.03.2005 р. були лише одним з доказів в кримінальній справі. Вироком суду встановлено, що об’єкти дослідження були надані на дослідження без пакування, що не відповідає вимогам ст. 186 КПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Суд прийшов до висновку, що в матеріалах експертиз відсутні дані про те, які саме зразки були предметом дослідження, а тому відсутні підстави для висновку, що в процесі проведення експертизи експертами не досліджувались саме струмознімачі ТС-150, які були експортовані позивачем.

З вироку суду, який набрав законної сили, вбачається, що в процесі досудового слідства в кримінальній справі були проведені інші експертизи, предметом дослідження яких також були струмознімачі ТС-150. Так, у відповідності до висновків Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 1619/14 від 28.04.2004 р. струмознімачі ТС-150, зразки яких досліджувались експертом, є продукцією, яка виготовлена за оформленими та зареєстрованими відповідно до ДСТУ 1.3-93 та ДСТУ 3892-75 технічним умовам ТУ У 31.2-24650607-004-2003 та мають використовуватися для забезпечення електричного зв’язку між електроконтактною мережею та тяговим електродвигуном шахтних електровозів.

До того ж згідно вказаного вироку суду, серед іншого встановлено, що постановою начальника 1 Управління головного слідчого управління Служби безпеки України від 02.03.2006 року відмовлено, у порушенні кримінальної справи за фактом скоєння керівниками та представниками підприємств, у тому числі і ТОВ «Донбасвуглепереробка» злочину передбаченого ст. 201 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України.

Отже, з урахуванням встановлених вироком суду обставин суд не приймає до уваги доводи податкового органу про невідповідність опису (номенклатура) товару (струмознімач ТС-150), що підтверджується висновками комплексної криміналістичної експертизи від 31.03.2005 р. № 1360/1361, проведеної Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз.

ТОВ «Донбасвуглепереробка» надав до суду довідку, згідно якої зазначив, що в декларації по податку на прибуток за 1 квартал 2004 року № 6242 від 12.05.2008 року у складі валових доходів відображена суму доходу від продажу струмознімачів ТС -150 ЗАТ «Укрсплав» за договором № 15 від 05.03.2004 року у сумі 653699,97 гривень. У складі валових витрат відображена сума придбання вказаних струмознімачів 650045,00 гривень. Нараховано податок на прибуток за вказаною господарською операцією у сумі 913,74 гривень і повністю перераховано до бюджету. Заборгованості перед бюджетом немає.

Вказана обставини підтверджується копією декларації від 07.05.2004р. за 1 квартал 2004 року з податку на прибуток підприємства, наданою до суду представником позивача, у якій задекларовано валовий дохід підприємства на суму 7600741,28 гривень.

Згідно експлікації валових доходів ТОВ «Донбасвуглепереробка» за 1 квартал 2004 року у розмірі 7600741,28 гривень у їх складі у тому числі відображена сума 653699,97 гривень - реалізація струмознімачів.

Згідно експлікації валових витрат ТОВ «Донбасвуглепереробка» за 1 квартал 2004 року на загальну суму 8605310,00 гривень у їх складі у тому числі відображено суму 650045,00 гривень - придбання струмознімачів.

Тому сума нарахованого ТОВ «Донбасвуглепереробка» податку на прибуток за 1 квартал 2004 року за вказаною господарською операцією відповідно складає (653699,97 грн. - 650045,00 грн.) х 25%) = 913,74 гривень.

Факт нарахування податку на прибуток за вказаною господарською операцією у сумі 913,74 гривень і повне його перерахування до бюджету, відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З аналізу Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що Закон визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, згідно з абзацом 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вже встановлено судом ТОВ «Донбасвуглепереробка» отримав від ЗАТ «Укрсплав» податкову накладну № 247/1 від 27.02.2004 року на загальну суму 780054,00 гривень, у т.ч. ПДВ 130009,00 гривень (а.с.67, том 1).

22.03.2004 року ТОВ «Донбасвуглепереробка» подано до податкового органу податкову декларацію № 1171 з податку на додану вартість за лютий місяць 2004 року (а.с.139-140, том 1).

Згідно вказаної декларації позивачем визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 345555,00 гривень, від’ємне значення чистої суми зобов’язань з ПДВ у розмірі 151786,00 гривень, залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов’язань платником протягом трьох наступних звітних періодів становить 147892,00 гривень.

Сума податку на додану вартість по податковій накладній № 247/1 від 27.02.2004 року у розмірі 130009,00 гривень включена в підсумки за лютий 2004 року по відповідних графах книги обліку придбання товарів (а.с.98, том 1) і включена в суму податкового кредиту по ряд. 17 декларації № 1171 від 22.03.2004 року.

Судом встановлено, що податковий кредит сформовано позивачем за податковою накладною, що містить всі реквізити, передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд не приймає посилання відповідача на висновок криміналістичної експертизи від 31.03.2005 року № 1360/1361, також з наступної причини.

Закон України "Про податок на додану вартість" та нормативно-правові акти, що регулюють порядок виписування податкової накладної, не пов’язують недійсність податкової накладної з невідповідністю зазначених в ній даних. Такі наслідки можуть мати місце лише у випадках, коли така податкова накладна видана особою, яка не зареєстрована в якості платника податку або в ній не заповнені обов’язкові реквізити, передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

До того ж відповідач, до суду з позовом щодо визнання угод позивача що стосуються спірних правовідносин, недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, не звертався, що також свідчить про недоведеність висновків акту перевірки.

Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 243 Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України у повному обсязі.

Судом встановлено, що усі документи з митного оформлення вищезазначеного правочину відповідають нормам законодавства України і свідчать про те, що митним органом був посвідчений вивезення за межі митної території України товару, а саме струмознімачів ТС-150, у повному обсязі.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на відсутність зв’язку між висновками комплексної криміналістичної експертизи по кримінальній справі № 236 від 31.03.05, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, та виробами, що отримані позивачем за оспореною накладною, оскільки не доведено тих обставин, що саме вироби, що були предметом дослідження експертизи належали або передавались ТОВ «Донбасвуглепереробка».

З огляду на викладене, висновки відповідача, що викладені в акті перевірки є безпідставним і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені позивачем договори з контрагентом направлені на реальне виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалсиь, а податкова накладна, надана позивачем до органу державної податкової служби виписана контрагентом по реальній господарській операції,

що в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання та нарахування штрафних фінансових санкцій було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення - рішення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Отже виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Красноармійської об’єднаної державної податкової Інспекції № 0000622640/0 від 04.10.05 на суму 195013,00 гривень, 0000622640/1 від 13.12.05 року на суму 195013,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Красноармійської об’єднаної державної податкової Інспекції № 0000622640/0 від 04.10.05 на суму 195013,00 гривень, 0000622640/1 від 13.12.05 року на суму 195013,00 гривень, - задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової Інспекції № 0000622640/0 від 04.10.05 на суму 195013,00 гривень, 0000622640/1 від 13.12.05 року на суму 195013,00 гривень.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 березня 2010 року.

Повний текст постанови складений 31 березня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Христофоров А.Б.