Постанова № 8773111, 15.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-5595/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубиніній А.В., за участю

представника позивача – Кардончика В.Г.,

представника відповідача – Нечаєвої Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобі-Дізайн» до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобі-Дізайн» до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та часткового скасування податкових повідомлень – рішень ДПІ в м.Сімферополі від 09.09.2008 року № 0012342301/0 у сумі 12249,00 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 5000,00 гривень за штрафними санкціями; податкового повідомлення – рішення ДПІ в м.Сімферополі від 21.11.2008 року № 0012342301/1 у сумі 12249,00 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 5000,00 гривень за штрафними санкціями; податкового повідомлення – рішення ДПІ в м.Сімферополі від 19.01.2009 року № 0012342301/2 у сумі 12249,00 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 5000,00 гривень штрафної санкції; податкового повідомлення – рішення ДПІ в м.Сімферополі від 23.03.2009 року № 0012342301/3 у сумі 12249,00 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 5000,00 гривень штрафної санкції; визнання протиправними та скасування податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Сімферополі від 21.11.2008 року № 0015342301/1 у сумі 4268,00 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 1280,1 гривень за штрафними санкціями; податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Сімферополі від 19.01.2009 року № 0015342301/2 у сумі 4268,00 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 1280,1 гривень за штрафними санкціями; податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Сімферополі від 23.03.2009 року № 0015342301/3 у сумі 4268,00 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 1280,1 гривень за штрафними санкціями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.04.09 року по справі було відкрито провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.04.09 року по справі було закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні ухвалою суду від 31.08.2009 року по справі призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.10.2009 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.03.2010 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим її правонаступником Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та по суті справи пояснив наступне.

На підставі акту перевірки про результати виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобі-Дізайн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.02.2007 року по 31.03.2008 року від 27.08.2008 року відповідачем донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток.

9 вересня 2008 року, а потім після оскарження в адміністративному порядку ДПІ в м.Сімферополі прийняті податкові повідомлення – рішення стосовно ТОВ «Мобі-Дізайн» від 09.09.2008 року № 0012342301/0, від 21.11.2008 року № 0012342301/1, від 19.01.2009 року № 0012342301/2; від 23.03.2009 року № 0012342301/3 про сплату 12272 гривень податку на прибуток та штрафних санкцій у сумі 5009,00 гривень.

Після розгляду первинної скарги та рішень за результатами розгляду повторних скарг відповідачем були також прийняті податкові повідомлення – рішення від 21.11.2008 року № 0015342301/1, від 19.01.2009 року № 0015342301/2, від 23.03.2009 року № 0015342301/3 про додаткову сплату 4268,00 гривень податку на прибуток та штрафної санкції у розмірі 1280,1 гривень.

Представник позивача вважає зазначені податкові повідомлення - рішення такими, що частково не відповідають чинному законодавству та дійсним обставинам справи, з приводу чого пояснив наступне.

В акті про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Мобі-Дізайн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.02.2007 року по 31.03.2008 року від 27.08.2008 року зазначено про порушення п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Однак, в чому конкретно полягає порушення та коли воно мало місце в акті не відображено.

ТОВ «Мобі-Дізайн» не порушувало п.п.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки загальні доходи від продажу товарів відображені в деклараціях з податку на прибуток за податкові періоди що перевірялися визначені правильно, а операції з продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю не здійснювалися.

Щодо порушення ТОВ «Мобі-Дізайн» п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо не включення у 3 кварталі 2007 року до складу валових доходів суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від неплатника податку на прибуток у розмірі 54000,00 гривень, представник позивача зазначив, що відповідачем не враховано те, що у 4 кварталі 2007 року фінансова допомога позивачем повернута шляхом взаєморозрахунку у сумі 41531,00 гривень та на підставі п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на цю суму підлягає збільшенню сума валових витрат.

В акті перевірки не вказано в чому конкретно полягає порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та чому витрати у розмірі 13101,00 гривень за 2007 рік не пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції (робіт, послуг).

Посилання в акті перевірки на порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат на суму 1061,00 гривень у 1 кварталі 2008 року через відсутність первинних документів, які підтверджують такі витрати, не відповідає дійсності, оскільки у ході перевірки позивачем були надані рахунки за послуги зв’язку ЗАТ «Українські радіосистеми».

Представник позивача зазначив, що підстав для донарахування податку на прибуток за 2007 рік немає, а за 1 квартал 2008 року слід донарахувати 23,00 гривні замість 265,00 гривень.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, зазначених у запереченні проти адміністративного позову, пояснила, що висновки Акту, засновані на перевірці первинних документів ТОВ «Мобі-Дізайн» та відповідають діючому податковому законодавству.

Таким чином, винесення оскаржуваних податкових повідомлень–рішень є цілком правомірним. З вищевказаних підстав представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку ДПІ в м.Сімферополі АР Крим, є суб’єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю ДПІ в м.Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов’язаний перевірити, чи є дії відповідача правомірними.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

ТОВ «Мобі-Дізайн» є юридичною особою, зареєстрованою рішенням виконавчого комітету Сімферопольського міської ради АР Крим, ТОВ «Мобі-Дізайн» 14.02.2008 року взято на податковий облік ДПІ у м.Сімферополі зв № 9933, що підтверджується Актом про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Мобі –Дізайн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 27.08.2008 року № 6329/23-2/34897626.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Мобі-Дізайн» є суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 31.07.2008 року № 1731/23-2, виданого ДПІ у м.Сімферополі, посадовими особами ДПІ у м.Сімферополі на підставі п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХII «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану – графіку проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання на липень 2008 року проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мобі-Дізайн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.02.2007 року по 31.03.2008 року, про що складено Акт про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Мобі –Дізайн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 27.08.2008 року № 6329/23-2/34897626 (надалі акт перевірки).

Суд зазначає, що в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Мобі-Дізайн» повідомлено про проведення планової виїзної перевірки повідомленням від 27.06.2008 року № 37967/10/23-2, що надано посадовій особі Абдужеміль З.Е.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ «Мобі-Дізайн» Абдужеміль З.Е.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

-          порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97 –ВР від 22.05.1997 року з наступними змінами та доповненнями, донараховано податку на прибуток за 3 квартал 2007 року у сумі 12038,00 гривень, за 4 квартал 2007 року у сумі 469,00 гривень, за 1 квартал 2008 року у сумі 265,00 гривень;

-          п.п.6.3.3 «е» - при оподаткуванні доходу працівників підприємства у місяці звільнення застосована податкова соціальна пільга. Донараховано ПДФО 60,00 гривень; - п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.3.4 ст.3 – не оподатковано дохід у вигляді додаткового блага. Донараховано ПДФО 191,65 гривень, всього донараховано ПДФО 251,65 гривень.           Директор та головний бухгалтер ТОВ «Мобі-Дізайн» акт перевірки підписали з запереченнями.

          Судом встановлено, що позивачем до ДПІ у м.Сімферополі були подані заперечення до акту про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Мобі –Дізайн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.02.2007 року по 31.03.2008 року від 27.08.2008 року № 6329/23-2/34897626, в яких позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам, у зв’язку з чим просив врахувати зазначені заперечення при прийнятті рішення за результатами перевірки.

Однак, докази розгляду ДПІ у м.Сімферополі АР Крим заперечень позивача до акту перевірки у суду відсутні.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки ДПІ у м.Сімферополі АР Крим було винесено податкове повідомлення – рішення № 0012342301/0 від 09 вересня 2008 року на суму 17781,00 гривень, у тому числі за основним платежем з податку на прибуток в розмірі 12772,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 5009,00 гривень.           ТОВ «Мобі –Дізайн» 19.09.2008 року подало до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим скаргу на податкове повідомлення – рішення № 0012342301/0 від 09 вересня 2008 року, в якій він просив скасувати зазначене податкове повідомлення – рішення. ДПІ у м.Сімферополі АР Крим Рішенням про результати розгляду первісної скарги від 14 листопада 2008 року № 4310/10/1/25-010 залишило без змін податкове повідомлення – рішення ДПІ у м.Сімферополі АР Крим від 09.09.2008 року № 0012342301/0 про сплату податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 12772 гривень та 5009 гривень застосованої штрафної санкції, збільшило податкове зобов’язання з податку на прибуток на суму 4268 гривень та штрафні санкції на суму 1280,10 гривень.

Судом встановлено, що за результатами первісної скарги позивача ДПІ у м.Сімферополі АР Крим винесено податкові повідомлення рішення № 0012342301/1 від 21 листопада 2008 року на суму 17781,00 гривень, у тому числі за основним платежем з податку на прибуток в розмірі 12772,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 5009,00 гривень та № 0015342301/1 від 21 листопада 2008 року на суму 5548,1 гривень, у тому числі за основним платежем з податку на прибуток в розмірі 4268,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 1280,1 гривень.

ТОВ «Мобі –Дізайн» 28.11.2008 року подало до ДПА в АР Крим скаргу на податкові повідомлення – рішення ДПІ у м.Сімферополі від 21 листопада 2008 року № 0012342301/1 та № 0015342301/1, в якій позивач просив скасувати рішення ДПІ у м.Сімферополі від 14.11.2008 року № 4310/10/1/25-010, скасувати частково податкове повідомлення – рішення ДПІ у м.Сімферополі від 21 листопада 2008 року № 0012342301/1 у сумі 12249 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 5000 за штрафними санкціями та скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ у м.Сімферополі від 21 листопада 2008 року № 0015342301/1 у сумі 4268 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 1280,1 гривень за штрафними санкціями.

ДПА в АР Крим Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 22.12.2008 року № 3157/10/25-023 залишила без змін податкові повідомлення – рішення ДПІ у м.Сімферополі від 21.11.2008 року № 0012342301/1 та № 0015342301/1 та Рішення ДПІ у м.Сімферополі № 4310/10/1/25-010 від 14.11.2008 року та від 04.12.2008 року № 46161/10/25-010, прийняті за результатами розгляду первісних скарг заявника, а повторну скаргу – без задоволення.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Сімферополі за результатами розгляду ДПА в АРК повторної скарги позивача винесло податкові повідомлення рішення № 0012342301/2 від 19 січня 2009 року на суму 17781,00 гривень, у тому числі за основним платежем з податку на прибуток в розмірі 12772,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 5009,00 гривень та № 0015342301/2 від 19 січня 2009 року на суму 5548,1 гривень, у тому числі за основним платежем з податку на прибуток в розмірі 4268,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 1280,1 гривень.

ТОВ «Мобі –Дізайн» 12.01.2009 року звернулося до ДПА України зі скаргою на податкові повідомлення – рішення ДПІ у м.Сімферополі від 21 листопада 2008 року № 0012342301/1 та № 0015342301/1, в якій позивач просив скасувати рішення ДПІ у м.Сімферополі від 14.11.2008 року № 4310/10/1/25-010, частково скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Сімферополі від 21 листопада 2008 року № 0012342301/1 у сумі 12249 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 5000 гривень за штрафними санкціями; скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ у м.Сімферополі від 21 листопада 2008 року № 0015342301/1 у сумі 4268 гривень за основним платежем з податку на прибуток та 1280,1 гривень за штрафними санкціями.

ДПА в Україні Рішенням про результати розгляду скарги від 11.03.2009 року № 2155/6/25-0155 залишила без змін податкові повідомлення – рішення ДПІ у м.Сімферополі від 21.11.2008 року № 0012342301/1 та № 0015342301/1 та № 0015342301/1 та рішення ДПА в АР Крим від 22.12.2008 року № 3157/10/25-023, прийняте за результатами розгляду повторної скарги, а скаргу директора ТОВ «Мобі –Дізайн» без задоволення.

Судом встановлено, що за результатами процедури адміністративного оскарження ТОВ «Мобі –Дізайн» вищезазначених податкових повідомлень – рішень ДПІ у м.Сімферополі прийняті податкові повідомлення –рішення № 0012342301/3 від 23 березня 2009 року на суму 17781,00 гривень, у тому числі за основним платежем з податку на прибуток в розмірі 12772,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 5009,00 гривень та № 0015342301/3 від 23 березня 2009 року на суму 5548,1 гривень, у тому числі за основним платежем з податку на прибуток в розмірі 4268,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 1280,1 гривень.

Таким чином, судом встановлено,що ДПІ у м.Сімферополі податковими повідомленнями рішеннями № 0012342301/0 від 09 вересня 2008 року, № 0012342301/1 від 21 листопада 2008 року, № 0012342301/2 від 19 січня 2009 року, № 0012342301/3 від 23 березня 2009 року у зв’язку з встановленими порушеннями ТОВ «Мобі –Дізайн» п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено ТОВ «Мобі –Дізайн» суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток на суму 17781,00 гривень, у тому числі за основним платежем ток в розмірі 12772,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 5009,00 гривень та податковими повідомленнями – рішеннями № 0015342301/1 від 21 листопада 2008 року, 0015342301/2 від 19 січня 2009 року, № 0015342301/3 від 23 березня 2009 року визначило позивачеві суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток на суму 5548,1 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 4268,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 1280,1 гривень.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з поданої ТОВ «Мобі –Дізайн» до ДПІ у м.Сімферополі декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2007 року № 1666/1 від 08.05.2007 року валовий дохід підприємства склав 416881 гривень.

Згідно з декларацією з податку на прибуток підприємства за півріччя 2007 року № 261/54 від 03.08.2007 року валовий дохід ТОВ «Мобі –Дізайн» склав 920258 гривень.

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2007 року № 4535/17 від 09 листопада 2007 року валовий дохід ТОВ «Мобі –Дізайн» склав 4102206 гривень.

Згідно з декларацією з податку на прибуток підприємства за 2007 рік № 286/17 від 11.02.2008 року валовий дохід ТОВ «Мобі –Дізайн» склав 5556086 гривень.

Судом встановлено, що 30.07.2008 року ТОВ «Мобі –Дізайн» до ДПІ у м.Сімферополі було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань за 2007 рік у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за № 793/44, в якій було скориговано валовий дохід на 693345,00 гривень.

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року № 3025/1 від 08.05.2008 року валовий дохід ТОВ «Мобі –Дізайн» склав 3452925 гривень.

Судом встановлено, що фактично за актом перевірки позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 17040 гривень (12772 гривень + 4268 гривень), яке складається з наступних сум:

-          заниження валового доходу за 2007 рік в розмірі 54000 гривень,

-          завищення валових витрат за 2007 рік в розмірі 13101 гривень,

-          завищення валових витрат за 1 квартал 2008 року в розмірі 1061 гривень.

          Загальна сума оприбуткованого доходу складає 68162 гривень, з яких сума податку на прибуток дорівнює 17040 гривень (68162 х 25%).

З метою перевірки правильності та обґрунтованості донарахування податкового зобов’язання, визначення валового доходу та валових витрат позивача судом проведена судова-економічна експертиза, оформлена висновком експерта № 112/09 від 29.01.2010 року.

1. Суд зазначає, що перевіркою правильності визначення скоригованого валового доходу за перевіряємий період з 14.02.2007 року по 31.03.2008 року встановлено заниження скоригованого валового доходу згідно декларації з податку на прибуток за 12 місяців 2007 року у сумі 54000,00 гривень (у тому числі заниження скоригованого валового доходу за 1 кв.2007 року у сумі 27643 грн., за 3 кв. 2007 року у сумі 568634 грн.; завищення скоригованого валового доходу за 2 кв.2007 року на суму 16275 грн., 4 кв.2007 року на 526002 грн).

В акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення скоригованого валового доходу встановлено, що за даними перевірки скоригований валовий дохід за 2007 рік складає 6303431 грн., по даним підприємства – 6249431 грн., розбіжність склала 54000,00 гривень:

-          за 1 квартал 2007 року – заниження на 27643 грн.;

-          за 2 квартал 2007 року – завищення на 16275 грн.;

-          за 3 квартал 2007 року – заниження на 568634 грн.;

-          за 4 квартал 2007 року – завищення на 526002 грн.

          Згідно акту перевірки до складу валових доходів не віднесена сума поворотної фінансової допомоги від ПП Вєдутової С.Д., яка отримана ТОВ «Мобі-Дізайн» в липні 2007 року у касу підприємства згідно договору б/н від 05.07.2007 року, яка не була віднесена до складу валового доходу у декларації з податку на прибуток підприємств за результатами роботи за 9 місяців 2007 року.

          В акті перевірки зазначено про порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - платником податків, підприємством занижений валовий дохід за 9 місяців 2007 року у сумі 54000,00 гривень.

          Перевіряючи обґрунтованість вказаного висновку акту перевірки судом встановлено наступне.

          Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

          Суд зазначає, що експертизою встановлено, що ТОВ «Мобі-Дізайн» не порушувало п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки загальні доходи від продажу товарів, відображені в деклараціях з податку на прибуток за податкові періоди,що перевірялися, визначені правильно.

          Судом встановлено, що 05 липня 2007 року між ПП Ведутовою С.Д. та ТОВ «Мобі-Дізайн» було укладено угоду займу про надання та одержання поворотної фінансової допомоги у сумі 54000,00 гривень.

Відповідно до п.2 цієї угоди термін повернення поворотної фінансової допомоги закінчується 05 липня 2009 року.

Прибутковим касовим ордером № 1 від 05.07.2007 року в касу ТОВ «Мобі-Дізайн» надійшли кошти поворотної фінансової допомоги від Ведутової С.Д. у сумі 54000,00 гривень, які 05.07.2007 року були здані касиром на розрахунковий рахунок підприємства банку, що підтверджується квитанцією банку № 41-89 від 05.07.2007 року у сумі 54000,00 гривень.

У грудні 2007 року (4 кварталі 2007 року) фінансова допомога частково в сумі 41531,27 гривень була повернута ТОВ «Мобі-Дізайн» ПП Ведутовій С.Д. шляхом взаєморозрахунку між сторонами, що підтверджується Листом ПП Ведутової С.Д. від 28 грудня 2007 року про зарахування заборгованості з оплати за отримані ПП Ведутовою С.Д. товари переданими ТОВ «Мобі-Дізайн» коштами поворотної фінансової допомоги в сумі 41531,27 гривень та проведенням зазначеної операції у бухгалтерському обліку.

Зазначений факт також підтверджується проведеною по справі судово-економічною експертизою.

Посилання представника відповідача на те, що Абдужемиль Зера Енверівна, яка здійснила від імені ТОВ «Мобі-Дізайн» взаєморозрахунок з поворотної фінансової допомоги з ПП Ведутовою С.Д. в 4 кварталі 2007 року не мала на це необхідний об’єм дієздатності суд не приймає до уваги, у зв’язку з чим зазначає наступне.

Судом встановлено, що зарахування заборгованості ПП Ведутової С.Д. з оплати за отримані товари переданими ТОВ «Мобі-Дізайн» коштами поворотної фінансової допомоги в сумі 41531,27 гривень здійснювалося у 4 кварталі 2007 року ПП Ведутовою С.Д. та директором ТОВ «Мобі-Дізайн» Абдужемиль Зерою Енверівною.

Доводи представника відповідача про відсутність необхідного об’єму дієздатності у Абдужемиль З.Е., яка на момент проведення взаєморозрахунку не була директором ТОВ «Мобі-Дізайн», не впливають на законність проведення такого взаєморозрахунку.

Так, відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, суд зазначає, що зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином, при наявності необхідного об’єму дієздатності навіть у однієї сторони, у тому числі лише у ПП Ведутової С.Д., для здійснення взаєморозрахунку проведення заліку заборгованості є правомірним.

Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати ТОВ «Мобі-Дізайн» у зв’язку з частковим поверненням ним поворотної фінансової допомоги мали збільшитися на суму 41530,27 гривень.

Отже, висновки акту перевірки про заниження ТОВ «Мобі-Дізайн» валового доходу за 9 місяців 2007 року у зв’язку з не віднесенням до складу валових доходів суми поворотної фінансової допомоги є необґрунтованими.

У той же час суд зазначає, що визначити правильність оподатковуваного прибутку за 2007 рік, без визначеного всіх валових витрат за вказаний період не можливо, а тому на вирішення експерта було постановлено питання визначення валових витрат позивача за 2007 та 1 квартал 2008 року.

Перевіркою правильності визначення валових витрат за перевіряємий період з 14.02.2007 року по 31.03.2008 року ДПІ у м. Сімферополі встановлено завищення валових витрат за 12 місяців 2007 року на 13101 гривень (у тому числі: заниження валових витрат за 1 кв. 2007 року у сумі 48561 грн., за 2 кв.2007 року на 36728 грн., за 3 кв.2007 року на 449910 грн., завищення валових витрат за 4 кв.2007 року на 548300 грн.), завищення валових витрат за 1 кв. 2008 року на 1061 грн.

В акті перевірки вказано, що перевіркою правильності визначення скоригованих валових витрат встановлено, що по даним перевірки скориговані валові витрати за 2007 рік складають 6219257 грн., по даним підприємства – 6232358 грн., розбіжність у сумі 13101 грн.

Перевіркою встановлено:

-          за 1 квартал 2007 року – заниження на 48561 грн.,

-          за 2 квартал 2007 року – заниження на 36728 грн.,

-          за 3 квартал 2007 року – заниження на 449910 грн.,

-          за 4 квартал 2007 року – завишення на 548300 грн.

В акті перевірки зазначено, що витрати у розмірі 13101 грн. за 2007 рік не пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а тому необгрунтовано віднесені до валових витрат в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Але судом встановлено, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки, являються необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають вимогам діючого законодавства України.

Об`єктом оподаткування за п.3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”N 334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі –Закон № 334/94-ВР) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати, відповідно до п.5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР є суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, задля віднесення суми тих чи інших витрат платника податку до валових витрат, на суму яких зменшується скоригований валовий дохід з метою визначення прибутку (об`єкту оподаткування) зазначені витрати обов’язково мають бути здійснені з метою компенсації вартості послуг, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Судом встановлено, що 01.11.2007 року між приватним підприємцем Абдужемівль З.Е. та ТОВ «Мобі-дизайн» укладено договір № 1 про надання маркетингових послуг.

Пунктом 1 договору визначено його предмет: замовник доручає, а виконавець зобов’язується надати за винагороду маркетингові дослідження, по напрямкам, обумовленим договором.

          До того ж п.2 договору визначено напрями маркетингових досліджень: дослідження ринку мобільного зв’язку, відомості про потенційних партнерів, визначення цін на послуги тощо.

          Відповідно до п.4.1.договору при здачі результатів дослідження сторони складають акт виконаних робіт.

          Попередня вартість послуг за договором визначена сторонами –15000 гривень.

У судовому засіданні детально досліджено зміст договору, та встановлено, що зазначений договір є договором з надання послуг та містить усі істотні умови.

Суд зазначає, що договірні правовідносини завжди передбачають певну мету їх створення. Договірні правовідносини з надання послуг передбачають надання послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України N 435-IV від 16.01.2003)

Маркетингові послуги, крім іншого, мають за мету просування продукту на ринок, націлені на краще задоволення потреб споживача та виробника (продавця) продукції, відкриття нових ринків або завоювання нових позицій для продукції підприємства на ринку з метою збільшення обсягу продажу.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що під час проведення перевірки відповідачем досліджувався зазначений договір, акти виконаних робіт, розрахунки між сторонами, звіт про маркетингове дослідження, але в акті не зазначено, чому всі ці документи не підтверджують використання маркетингових досліджень в діяльності позивача, та витрати, понесені позивачем у зв’язку з цій діяльністю не можуть бути віднесені до валових.

          Так, судом встановлено, що 30.11.2007року між приватним підприємцем Абдужемівль З.Е. та ТОВ «Мобі-дизайн» підписані акти виконаних робіт (наданих послуг) до договору від 01.11.2007 року №1 на суму 15000 гривень та 590,60 гривень комісійної винагороди.

До акту залучений звіт маркетингового дослідження згідно договору від 01.11.2007 року №1.

Всі надані послуги були оплачені позивачем згідно рахунку № АЗ-0032/44 від 01.11.2007 року, податкової накладної № 32 від 30.11.2007 року, що підтверджується випискою банку за 28.11.2007 року в розмірі 15000,

Отже судом достеменно встановлено, що акти виконаних робіт безперечно підтверджують факт виконання приватним підприємцем Абдужемівль З.Е. умов договору від 01.11.2007 року №1 з надання маркетингових послуг, проведення маркетингових досліджень.

Зазначені акти доводять підстави компенсації вартості послуг з надання дослідження ринку, які придбавалися позивачем для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що є підставою для віднесення суми цієї компенсації до валових витрат ТОВ «Мобі-дизайн» у 2007 році.

Зазначені висновки суду також підтверджені судово-економічною експертизою, в якому зазначено, що в акті перевірки не вказано про підстави порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та причини того, чому витрати у розмірі 13101 грн. за 2007 рік не пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

В висновку експертизи зазначено, що ТОВ «Мобі-Дізайн» правомірно включило до складу валових витрат витрати на маркетинг у сумі 12500 грн. та сплату комісійної винагороди у розмірі 591 грн.

Експерт прийшов до висновку, що зв'язок вказаних витрат з господарською діяльністю не заперечується принаймні визнанням правомірності податкового кредиту з ПДВ з цих придбаних послуг оскільки в акті вказано, що порушень у нарахуванні ПДВ не встановлено, зазначені витрати підтверджені відповідними актами.

Отже, зазначення в акті перевірки про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставним.

В акті відповідача вказано, що в ході перевірки виявлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за 1 кв. 2008 року у зв’язку з необґрунтованим віднесенням до валових витрат суми в розмірі 1061 гривня, яка не підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Зазначено, що згідно представленої декларації про податок на прибуток підприємств за 1 кв.2008 року сума відображена у рядку 04.01 складає 3428315 грн., згідно даних бухгалтерського обліку -3416951 грн., валові витрати завищені на 11364 грн.

В акті перевірки вказано, що згідно додатку К.1 декларації на податок про прибуток валові витрати занижені на суму 10303 грн. У результаті вищевказаного загальна сума валових витрат занижена на 1061 грн.

Перевіряючи обґрунтованість встановлених актом перевірки порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд підкреслює, що експерт в висновку експертизи зазначає, що твердження про порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат на суму 1061 грн. у 1 кварталі 2008 року через відсутність первинних документів, які підтверджують такі витрати, непідтверджені, оскільки у ході дослідження надані:

- рахунки за послуги зв’язку ЗАТ «Українські радіосистеми» № № 113726793, 100027841338, 100027851722, 100027863045 на суму 1061 гривень,

- податкові накладні від 31.01.2008 року № 000001668497, від 29.02.2008 року № 000001673684, від 31.03.2008 року № 000001679174.

Таким чином, судом встановлено, що виявлене перевіркою порушення ТОВ «Мобі-Дізайн» п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв’язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують витрати у сумі 1061 гривень, не мало місця.

Отже, в судовому засіданні висновки відповідача про заниження в 2007 році валового доходу на суму 54000 гривень, та завищення валових витрат в 2007 році на суму 13101 гривень та 1 кварталі 2008 року в розмірі 1061 гривень, не знайшли свого підтвердження.

У той же час відповідно до висновку судово-економічної експертизи були виявлено взагалі невірно відображення під час перевірки валових витрат за 2007 та 2008 рік, як вплинули на формування оподаткованого прибутку, стосовно чого встановлено наступне.

Суд зазначає, що перевіркою правильності визначення сум амортизаційних відрахувань не встановлено завищення (заниження) загальної суми амортизації за період з 14.02.2007 року по 31.03.2008 року.

Суд зауважує,що експертизою встановлено, що при проведенні перевірки не враховано, що прибуток, який підлягає оподаткуванню, слід зменшити за цей період на 14183 гривень, у тому числі за 9 місяців 2007 року на 10146 гривень. У 1 кварталі 2008 року в декларації про прибуток вказана сума амортизації у розмірі 5455 гривень замість суми у розмірі 4037 гривень, тобто сума амортизації завищена на 1152 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Суд зауважує, що податковими ревізорами – інспекторами при проведенні перевірки не враховано зазначену норму п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно того, що платники податку подають до податкового органу податкову декларацію за звітний період розраховану наростаючим підсумком.

Суд зазначає, що в акті перевірки зазначено, що за даними платника податку та даними перевірки амортизаційні відрахування за 1 півріччя 2007 року становлять 6000 гривень, а за 9 місяців 2007 року та за 2007 рік дорівнюють 0, що є необґрунтованим.

Тому при визначені валових витрат за 2007 рік валовий доходів беззаперечно також має бути зменшений на 6000 гривень амортизації, що перевіряючи ми зроблено не було.

Суд зауважує, що ревізорами – інспекторами при проведенні перевірки не встановлено навіть факту допущення позивачем арифметичної помилки.

Отже, суд приходить до висновку, що встановлення перевіркою відсутності завищення (заниження) загальної суми амортизації за період з 14.02.2007 року по 31.03.2008 року є таким, що не відповідає дійсності.

6. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Мобі-Дізайн» п.11.2.1 п.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.п.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Суд зазначає, що експертизою встановлено, що розбіжностей у визначенні валових доходів та валових витрат за даними декларацій про прибуток за 2007 рік і 1 квартал 2008 року та даними перевірки немає.

Отже, виявлене перевіркою порушення позивачем п.11.2.1 п.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не знайшли свого підтвердження.

Суд зазначає, що як вбачається з акту перевірки, встановлені порушення, які відображені у п.3.1.1 «Валові доходи», п.3.1.2 «Валові витрати», на порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донараховано податку на прибуток за 9 місяців 2007 року у сумі 12038 гривень, за 2007 рік у сумі 12507 гривень, за 1 квартал 2008 року у сумі 265 гривень.

Суд зазначає, що при проведенні експертизи встановлено, що прибуток, який підлягає оподаткуванню за 9 місяців 2007 року слід зменшити на 10146 гривень, за 2007 рік – відсутній (67101 гривень – 41531 гривень -12500 гривень -591 гривень -14183 гривень)= - 1704 гривень, а за 1 квартал 2008 року занижений лише на 91 гривень (1061 гривень -1152 гривень).

Суд підкреслює, що експерт дійшов до висновку, що підстав для донарахування податку на прибуток ТОВ «Мобі-Дізайн» за 2007 рік немає, а за 1 квартал 2008 року ТОВ «Мобі-Дізайн» слід донарахувати 23 гривень замість 265 гривень.

Суд зауважує, що представник позивача у судовому засіданні погодився з необхідністю донарахування йому податку на прибуток за 1 квартал 2008 року на суму 23 гривень.

Суд підкреслює, що позивач в адміністративному позові просить визнати протиправними та скасувати частково податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0012342301/0 від 09 вересня 2008 року, № 0012342301/1 від 21 листопада 2008 року, № 0012342301/2 від 19 січня 2009 року, № 0012342301/3 від 23 березня 2009 року в розмірі 17249,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 12249,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 5000,00 гривень та у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0015342301/1 від 21 листопада 2008 року, № 0015342301/2 від 19 січня 2009 року, № 0015342301/3 від 23 березня 2009 року.

Враховуючи вищевикладене, та позицію позивача по справі, суд визнає протиправними та скасовує податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0012342301/0 від 09 вересня 2008 року, № 0012342301/1 від 21 листопада 2008 року, № 0012342301/2 від 19 січня 2009 року, № 0012342301/3 від 23 березня 2009 року в частині визначення суми податкового зобов’язання в розмірі 17249,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 12249,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 5000,00 гривень та податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0015342301/1 від 21 листопада 2008 року, № 0015342301/2 від 19 січня 2009 року, № 0015342301/3 від 23 березня 2009 року у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.03.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 22.03.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0012342301/0 від 09 вересня 2008 року, № 0012342301/1 від 21 листопада 2008 року, № 0012342301/2 від 19 січня 2009 року, № 0012342301/3 від 23 березня 2009 року в частині визначення суми податкового зобов’язання в розмірі 17249,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 12249,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 5000,00 гривень.

3.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0015342301/1 від 21 листопада 2008 року, № 0015342301/2 від 19 січня 2009 року, № 0015342301/3 від 23 березня 2009 року.

4.Стягнути на користь позивача ТОВ «Мобі-Дізайн» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривень 40 копійок.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Трещова О.Р.