Постанова № 8773110, 29.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2-а-864/08 (09:45год.) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" в особі Філії "Виробниче об'єднання Консоль - відділка"

до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

про часткове скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Скуба Вікторія Віталіївна, довіреність №195 від01.03.2010р.;

Корнієнко Надія Вікторівна, довіреність №131 від12.10.2009р.;

від відповідача: Воднєва Наталія Олександрівна, довіреність № 1 від04.01.2010р.;

Гейван Наталя Вікторівна, довіреність №12 від19.03.2010р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» звернулося до Окружного адміністративного суду АРКрим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АРКрим про часткове скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страхових внесках №968 від27.06.2008р., а саме в частині застосування штрафних санкцій на суму 561455,19грн.

Позов мотивовано невірним застосуванням відповідачем вимог п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від09.07.2003р. та п.п.5.1.4, 5.1.5, 5.1.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України №21-1 від19.12.2003р.

Штрафна санкція за липень 2006р. у розмірі 50%, на думку позивача, не може бути застосована, оскільки зазначена у Рішенні і Акті недоплата не є такою. Суми 217,83грн. і 86,31грн. вже були раніше перераховані і по страхових внесках на 27 і 31 липня 2007 року була переплата по авансових платежах.

Виплата страхових внесків при видачі авансу за поточні місяці: серпень 2006року, вересень 2006р., червень2007 року, зроблена вчасно, тому штраф у розмірі 50%, на думку позивача, згідно ч.7 п.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосований бути не може.

Сума недоплати за серпень 2007 року по перерахуванню страхових внесків становить 4357,17грн. Штраф за серпень 2007року у розмірі 50% становить 2178,59грн.

Штраф по оплаті авансових платежів із заробітної плати за липень 2007року у розмірі 50% згідно ч.7 п.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в сумі 203701,85грн. не може бути застосований, тому що при видачі заробітної плати, згідно п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у даному базовому періоді – серпні 2007року внески авансовими не є, тому що фактично була виплачена заробітна плата за минулий базовий період – липень 2007 року. Тому накласти штраф, на думку позивача, можна тільки згідно п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу. У цьому випадку заробітна плата за липень 2007 року була виплачена 09.08.2007р., 10.08.2007р., а внески сплачені 13.08.2007р., затримка сплати до 30-ти днів, тому накладається штраф у розмірі 10% вчасно несплачених сум. Сума штрафу з розрахунку 10% становить 46657,65грн.

Сума недоплати за жовтень 2007року по перерахуванню страхових внесків становить 2613,82грн. Штраф за жовтень 2007року у розмірі становить 1306,912грн. Штраф у розмірі 50% за жовтень 2007року у сумі 29816,17 грн. підлягає скасуванню.

У базовому періоді - вересні 2007р. внески авансовими не є, тому що фактично була виплачена заробітна плата за минулий базовий період – серпень 2007р., тому накласти штраф можна тільки згідно п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та сума штрафу становить 57964,26грн. Штраф у розмірі 312,91грн. може бути застосований лише до видачі 06.09.2007р. заробітної плати за вересень 2007р. у сумі 625,82грн.

У базовому періоді - жовтні 2007року внески авансовими не є, тому що фактично була виплачена заробітна плата за минулий базовий період - вересень 2007р. Сума штрафу з розрахунку 10% - 9690,01грн.

Заробітна плата за листопад 2006р. була виплачена у сумі 1304955,30грн. на суму авансових платежів 414975,78грн., перерахована 260332,70грн. (переплата 154643,08грн.). У цьому випадку заробітна плата за листопад була виплачена 14.12.2006р., а внески сплачені 15.12.2006р., затримка сплати до 30-ти днів, тому накладається штраф у розмірі 10% вчасно несплачених сум. Сума штрафу з розрахунку 10% -15464,31грн. Штраф по оплаті авансових платежів у розмірі 50% згідно ч.7 п.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у сумі 51751,09грн. позивач просить скасувати.

Таким чином, позивач вважає, що рішення Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м.Сімферополя АРКрим №968 від27.06.2008р. в частині накладення штрафу в сумі 561455,19грн. підлягає скасуванню.

Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду АРКрим від 22.07.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє засідання на 18.08.2008р.

05.09.2008р. позивач надав клопотання, згідно якого просить вважати правильним найменування позивача ТОВфірма «Консоль ЛТД» в особі Філії ТОВ Фірми «Консоль ЛТД» «Виробниче об’єднання Консоль – Відділка».

Судом було прийнято уточнення найменування позивача, що було відображено у протоколі судового засідання 05.09.08.

У судовому засіданні 05.09.2008р. позивач надав клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи у зв’язку з тим, що при проведенні перевірки відповідачем не досліджувалися первинні документи бухгалтерського обліку, а висновки зроблені лише на підставі даних виписки із Головної книги у комп’ютерному варіанті ТОВфірма «Консоль ЛТД».

Ухвалою від05.09.2008р. Окружний адміністративний суд АРК призначив по справі судово-економічну експертизу документів та зупинив провадження у справі на стадії підготовчого провадження.

07.12.2009р. до Окружного адміністративного суду АРКрим надійшли матеріали справи з висновком судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою від07.12.2009р. Окружний адміністративний суд АРКрим поновив провадження по справі та призначив справу до судового розгляду на 09.02.2009р.

Відповідач письмових заперечень на адміністративний позов не надав, але у судових засіданнях у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на законність і обґрунтованість нарахування штрафних санкцій у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від09.07.2003р. зі змінами та доповненнями, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України №21-1 від19.12.2003р. зі змінами та доповненнями.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Управління Пенсійного фонду в Київському районі м.Сімферополя АРКрим.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002р., №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду в Київському районі м.Сімферополя АРКрим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

          Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

          Отже «на підставі» означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

          «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

          «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (код ЄДРПОУ 20676633) є юридичною особою, зареєстрованою 13.09.1999р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРКрим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.161), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №05.3-6-06/1705 (а.с.186).

Відповідно до п.1.2 Положення про Філію Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» «Виробниче об’єднання Консоль – Відділка» Філія не є юридичною особою і здійснює свою діяльність на підставі законодавства України, Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» і цього Положення. Згідно п.1.3 та 1.4 Положення Філія є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» та має свою печатку, кутовий і простий штампи.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» в особі є суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. із змінами та доповненнями на момент проведення перевірки (далі – Закон №1058) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону №1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону №1058 визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 цього Закону.

Судом встановлено, що Філія Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» «Виробниче об’єднання консоль – відділка» (далі – Філія ТОВ фірми «Консоль ЛТД» «Виробниче об’єднання консоль – відділка») під час здійснення підприємницької діяльності використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, що встановлено в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ТОВ фірма «Консоль ЛТД» зареєстроване як платник внесків в Управлінні Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя.

Таким чином, ТОВ фірма «Консоль ЛТД» є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду у Київському районі м.Сімферополя АРКрим у період з 02.04.-17.04.2008р., 21.04.2008р., 23.04.2008р., 12.05.2008р., 13.05.2008р., 20.05.2008р. проведена позапланова перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку відомостей ТОВ фірми «Консоль ЛТД», результати якої оформлено актом № 162 від 23.05.2008р. (а.с.56-80).

За результатами перевірки було донараховано фонд оплати праці, на який нараховувалися страхові внески за ставкою 31,8%, 33,2%, 4% -11486,08грн., у тому числі за період з 01.01.2004р. – 11486,08грн.; зменшений фонд оплати праці, на який нараховуються страхові внески за ставкою 31,8%, 33,2%, 4% - 64990,42грн., у тому числі за період з 01.01.2004р. - 64990,42грн.; донарахований сукупний оподаткований дохід, з якого утримуються внески за ставкою 0,5-2% - 11486,08грн., у тому числі за період з 01.01.2004р.- 11486,08грн.; зменшений сукупний оподаткований дохід, з якого утримуються внески за ставкою 0,5-2% - 64990,42грн., у тому числі за період з 01.01.2004р.- 64990,42грн.; донараховані страхові внески – 22854,38грн., у тому числі за період з 01.01.2004р. – 22854,38грн.; за ставкою 31,8%, 33,2%, 4% - 22813,22грн., у тому числі за період з 01.01.2004р. – 22813,22грн.; по догляду за дитиною до 3-х років – 41,16грн.; зменшені страхові внески – 41092,82грн., у тому числі за період з 01.01.2004р. – 41092,82грн.; за ставкою 31,8%, 33,2% - 40606,41грн., у тому числі за період з 01.01.2004р. – 40606,41грн.; по догляду за дитиною до 3-х років – 486,41грн.; встановлено порушення повноти та своєчасності перерахування авансових платежів у сумі 1428691,19грн. (а.с.79-80).

Вказаний акт був підписаний із запереченнями керівником філії ТОВфірми «Консоль ЛТД» «Виробниче об’єднання консоль – відділка» ЧерненкоП.Б. та Головним бухгалтером КорнієнкоН.В. та отриманий другий примірник акту перевірки (а.с.80).

28.05.2008 року позивачем на акт перевірки подані письмові заперечення, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції на копії заперечень на акт перевірки, що долучена до матеріалів справи (а.с.20-22), в яких позивач просив внести зміни до акту перевірки, зменшивши несвоєчасно перераховані авансові платежі по п.1-15 на суму 213240,98грн, по п.16-18 на суму 582172,88грн. Суму 582172,88грн. відповідно Закону №1058 просив витребувати від УЕІБ м.Ялта, оскільки вказана сума виникла внаслідок недотримання банком п.12 ст.20 Закону №1058, відповідно до якого страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В даних запереченнях позивач зазначив, що установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми (а.с.20-22).

За результатам розгляду вказаних заперечень Управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АРКрим було прийнято рішення від30.05.2008р. №6283/95 про залишення без задоволення заперечень позивача (а.с.16-19).

Рішенням № 962 від 27.06.2008р. про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страховим внескам до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів у розмірі 714345,60грн. (а.с.64).

Суд зазначає, що вищевказана сума у розмірі 714345,60грн. зазначена також в розрахунку розміру фінансових санкцій до рішення № 962 від 27.06.2008р. (а.с.65).

Позивач оспорює рішення відповідача № 962 від 27.06.2008р. в частині застосування фінансових санкцій на суму 561455,19грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення № 962 від 27.06.2008р про застосування фінансових санкцій в оспорюваній частині судом встановлено наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.64 Закону №1058 виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Частиною 2 пункту 12.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України №21-1 від19.12.2003р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 із змінами та доповненнями на момент перевірки (далі – Інструкції №21-1) передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Відповідно до абз.1 п.6. ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно до абз.3 п.6. ст.20 Закону №1058          базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, є календарний місяць.

          Суд зазначає, що позивач відноситься до страхувальників, зазначених в п.1 ст.14 Закону №1058, що сторонами не заперечувалось.

          Відповідно до абз.5 п. 6. ст.20 Закону №1058 в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

          У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду (абз.6 п. 6. ст.20 Закону №1058).

          У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (абз.7 п. 6. ст.20 Закону №1058).

          Згідно абз.8 п. 6. ст.20 Закону №1058 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Статтею 5 Інструкції №21-1 передбачений порядок нарахування (обчислення) та строки сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Так п.5.1.4 Інструкції №21-1 передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.1.5 Інструкції №21-1 передбачено, що у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (33,2 відсотка, 4 відсотки, 42 відсотки, 19,92 відсотка цих сум).

Відповідно до абз.1 п.5.1.6 Інструкції №21-1 перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань (абз.2 п.5.1.6 Інструкції №21-1).

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески (абз.3 п.5.1.6 Інструкції №21-1).

          Таким чином, судом встановлено, що позивач повинен відповідно до Закону №1058 та Інструкції №21-1 сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) одночасно з виплатою заробітної плати чи авансу працівникам, незалежно від того, скільки разів на місяць відбуваються виплати заробітної плати чи авансу.

Посилання позивача на те, що він відповідно до наказу №17 від18.01.2006р. проводить виплату заробітної плати в два етапи:

1 етап – авансові платежі (тобто аванс);

2 етап – заробітна плата у строк до 20 числа місяця, що слідує за звітним (а.с. 246), тому позивач вважає початок перебігу строку базового звітного періоду саме з моменту виплати заробітної плати (2 етап), суд вважає неспроможним, оскільки законодавець чітко встановив порядок та строк сплати авансових платежів у вигляді страхових внесків та не має значення розмір або кількість виплат заробітної плати за місяць, відтак страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що до нього мали застосовуватися штрафні санкції не за несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків за п.7 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а за п.2 ч.9 ст.106 цього Закону, тобто за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, оскільки правопорушення за п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058 є самостійним видом юридичної відповідальності і по суті це є два різні види порушень пенсійного законодавства.

Судом по справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза, на розгляд якої були поставлені наступні питання:

1) Чи підтверджуються документально висновки, наведені в п.7.7 акту перевірки №162 від 23.05.2008р.?

2) Чи підтверджується переплата страхових внесків за авансовими платежами у вигляді сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 27.07.2005р. по лютий 2008 року первинними документами бухгалтерського обліку?

3) Чи правильно нараховувались та сплачувались Філією ТОВ фірми «Консоль ЛТД» «Виробниче об'єднання Консоль-Відділка» страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 27.07.2005р. по лютий 2008 року? За результатами вказаної експертизи експертом у висновку №195 від 30.11.2009р. були зроблені наступні висновки: По першому питанню – у відповідності до наданих на дослідження документів сума штрафу по п.7, п.9 ст.106 Закону України №1058 за період січень 2006 року – лютий 2008року за своєчасно несплачені авансові платежі (при отриманні авансу по заробітній платі) склала 78515,62грн.

По другому питанню - у відповідності до наданих на дослідження документів сума своєчасно несплачених авансових платежів (при отриманні авансу по заробітній платі) по внескам в пенсійний фонд за період січень 2006 року – лютий 2008року склала 157031,23грн.

По третьому питанню - у відповідності до наданих бухгалтерських документів підприємства нарахована сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2006р. по лютий 2008року склала 22215 193,77грн., за відповідний період перерахована сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування склала 22164 801,31грн. (а.с.195-228).

Експертом фактично був підтверджений факт несвоєчасного перерахування позивачем авансових платежів у вигляді сум страхових внесків суми страхових внесків, при цьому суд не погоджується із твердженням експерта в дослідницькій частині висновку про те, що на заробітну плату, яка виплачується в місяці, наступному за базовим періодом, тобто в наступному календарному місяці, поширюється правило по виплаті страхових внесків до 20 числа цього календарного місяця (а.с. 204), оскільки такі твердження ґрунтуються на протилежному твердженні відповідно до висновків суду, отже суд вважає, що експерт невірно застосовує до спірних правовідносин та тлумачить абз.1 п.6. ст.20 Закону №1058 про те, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, оскільки дана норма не замінює та не виключає застосування до спірних правовідносин припису, передбаченого абз.5 п. 6. ст.20 Закону №1058 про те, що в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

          Суд зазначає, що відповідно до п.7 ч.9 ст.106 Закону №1058 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Отже, несвоєчасна сплата авансових платежів із страхових внесків, передбачених Законом №1058, тягне накладення штрафу у розмірі 50 відсотків сум своєчасно не сплачених авансових платежів. При цьому законодавець не встановлює строку чи терміну такої несвоєчасної сплати, відтак несвоєчасною сплатою авансових платежів страхових внесків є затримка у перерахуванні коштів страхувальником до Пенсійного Фонду України хоча б на один день.

Право застосування фінансових санкцій передбачено п.6 ч.1 ст.64 Закону №1058, яким територіальним органам Пенсійного фонду надано таке право. Частиною 17 ст.106 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Аналогічна норма щодо суми штрафу за несвоєчасну сплату авансових платежів страхових внесків встановлена п.9.3.7 Інструкції №21-1, якою передбачено, що за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків накладається штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 19 цієї Інструкції.

Розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки.

Суд вважає необхідним з’ясувати питання чи є узгодженою сума недоїмки у розмірі 561455,19 гривень за спірним рішенням.

Так, суд зазначає, що відповідно до ч.13 ст.106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

Відповідно до ч.14 ст.106 Закону №1058 встановлено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Суд зазначає, що позивач отримав спірне рішення відповідача поштою 05.07.08, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання (зворотній бік а.с.247). Позов про оскарження рішення № 968 від 27.06.2008р. до суду відправлено 18.07.08, що підтверджується відтиском штемпелю про відправку рекомендованого листа (а.с.156). Листом від 23.07.08 №112 позивач повідомив відповідача про оскарження рішення № 968 від 27.06.2008р. в судовому порядку, даний лист був отриманий 23.07.08 (а.с.249). Отже сума застосованих штрафних санкцій у розмірі 561455,19 грн., з якою позивач не погоджується, згідно рішення № 968 від 27.06.2008р., не є узгодженою та не увійшла до картки особового рахунку страхувальника.

Таким чином, у зв’язку з тим, що у судовому засіданні було встановлено, що рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Сімферополя АРК № 968 від27.06.2008р. «Про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків» в частині застосування штрафних санкцій на суму 561455,19 гривень прийняте законно, в межах повноважень, передбачених законом, тому суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд зазначає, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, судові витрати з Державного бюджету України не повертаються.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.03.2010р., проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 06.04.2010 року постанова складена повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Кушнова А.О.