Постанова № 8772997, 06.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-386/10/4/0170 о 10:04

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Благодійного фонду розвитку освіти

про припинення юридичної особи

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим (далі – позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Благодійного фонду розвитку освіти (далі – відповідач) про припинення юридичної особи. Позов мотивовано положеннями ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» і ненаданням відповідачем більше року у податкову інспекцію документів фінансової звітності та декларацій в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування».

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача у судове засіданні не з’явився, про день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через засоби масової інформації, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин спору, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації юридичних осіб визначаються Законом України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 даного Закону державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що відповідач 25.02.2000 року зареєстрований Головним управлінням юстиції в АР Крим, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб з ідентифікаційним кодом 24399550 (а.с. 8), є суб’єктом господарювання, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності та на нього поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», у тому числі в частині перереєстрації та припинення реєстрації.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», законодавство про благодійництво та благодійні організації складається з Конституції України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють благодійництво та благодійну діяльність.

Статтею 1 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» передбачено, що благодійна організація – це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно з цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про об’єднання громадян» законодавство про об'єднання громадян складається з Конституції України, цього Закону та актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 1 Закону України «Про об’єднання громадян», об'єднанням громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політична партія або громадська організація.

Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством (яким для благодійних організацій є Закон України «Про благодійництво та благодійні організації», та інші нормативно-правові акти, що регулюють благодійництво та благодійну діяльність).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про об’єднання громадян», громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Таким чином, дія Закону України «Про об’єднання громадян» поширюється лише на діяльність об’єднань громадян, визначених частиною 2 статті 1 цього Закону (політична партія, громадська організація), до яких благодійні організації не відносяться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» благодійною діяльністю є добровільна безкорислива діяльність організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Здійснюючі господарську діяльність юридичні особи – платники податків відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25.06.1991 №1251-ХІІ «Про систему оподаткування», зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідач, що зареєстрований у якості благодійної організації, є неприбутковою організацією. Нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлені спеціальні правові режими оподаткування неприбуткових установ, організацій, до яких належить відповідач.

Визначення неприбуткових організацій наведено у пп. 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими, окрім інших, є благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності.

Відповідно до підпункту 7.11.12. пункту 7.11. статті 7 Закону центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (неприбуткових організацій, визначених в абзаці «ж» підпункту 7.11.1, у частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню).

Форма та порядок складання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій, порядок її обліку та подання встановлені наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 11.07.1997 року «Про затвердження форми Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ та порядку їх заповнення».

Відповідно до цього Порядку податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами і організаціями, складають і подають установи і організації, що включені до реєстру неприбуткових установ і організацій із присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальними податковими законами, зокрема Законом України від 21.12.2000 №2181-ІII «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом встановлено, що відповідач як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ в м. Сімферополі та зобов’язаний подавати декларації у порядку та строки, встановлені законодавством.

Судом встановлено, що відповідач більше року не надає податкову звітність, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 6), остання звітність надана за період І кварталу 2006 року.

Згідно даних особових рахунків відповідач заборгованості перед бюджетом не має, що також підтверджується відповідною довідкою позивача (а.с. 9).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» ліквідація благодійної організації здійснюється в установленому законодавством порядку. Таким чином, на порядок ліквідації благодійної організації поширюється Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців».

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Приймаючи до уваги, що відповідач декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для ухвалення рішення про припинення юридичної особи.

Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 8.6 пункту 8 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 №80, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.98 за №172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та в разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.

Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 1 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.

За таких обставин, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли підтвердження всі підстави для припинення юридичної особи відповідача.

Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Припинити юридичну особу – Благодійний фонд розвитку освіти (зареєстрований Головним управлінням юстиції в АР Крим 25.02.2000 року, ідентифікаційний код 24399550, місцезнаходження: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Московська, буд. 12).

3.          Копію постанови в день набрання нею законної сили направити до Головного управління юстиції в АР Крим та державному реєстратору, за місцем реєстрації юридичної особи, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня отримання до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд АР Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.