Ухвала суду № 87724669, 18.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2511/19

Провадження №2/522/1905/20

УХВАЛА

18 лютого 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Вадуцкої В. І.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника позивача про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Діоніс-2010», Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», про поділ сумісного майна подружжя та визнання недійсними кредитних договорів,

ВСТАНОВИВ:

До суду 13 лютого 2019 року надійшов позов ОСОБА_1 , який був уточнений 16.09.2019 року (а.с.120-122), пред`явлений до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», за яким позивачка просила:

- визнати квартиру АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 спільним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- визнати за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3 право власності по 1/2 частини на вказані квартири;

- визнати недійсним кредитний договір від 09.11.2007 року №00386/FO, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» в особі заступника керуючого філією ВАТ «МТБ Банк» у м. Одесі Рехсана Дмитра Володимировича та ОСОБА_2 (позичальник);

- визнати недійсним кредитний договір від 19.12.2007 року №00389/FO, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» в особі заступника керуючого філією ВАТ «МТБ Банк» у м. Одесі Ляшенко Станіслава Олексійовича та ОСОБА_2 (позичальник).

В обґрунтування позову вказано, що в період шлюбу за взаємною узгодженістю сторін подружжям було придбано у сумісну власність вказані квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 . Договори купівлі-продажу вказаних квартир від 30.07.2007 року укладено від імені ОСОБА_2 , між тим зважаючи на положення ст. 60, 61, 69, 71 СК України та ст. 165 ЦК України позивачка вважає, що вказані квартири є спільним сумісним майном подружжя та через відсутність порозуміння щодо поділу майна подружжя в добровільному порядку змушена звернутись до суду з дійсним позовом.

В частині оскарження кредитних договорів посилалась на те, що вона, ОСОБА_4 , не надавала згоду та не проставляла підпису на вказаних вище кредитних договорах, що підтверджується висновком експерта №19-2473 від 08.07.2019 року, який провів експертне дослідження у рамках кримінального провадження №12014160500006103. А отже, з огляду на положення ст. 65 СК України та ч.ч.1, 3 ст. 215, ч.ч.2,4 ст. 369 ЦК України, вважає, що такі кредитні договори були укладені її чоловіком без її згоди та мають бути визнанні недійсними.

У підготовчому засіданні 28.10.2019 року протокольно ухвалою суду збільшенні позовні вимоги були прийняті до розгляду та ПАТ «МТБ Банк» виключено з числа третіх осіб.

Розгляд справи відкладено на 02.12.2019 з наданням часу на подання відповідачем відзиву.

Підготовче засіданні 02.12.2019р. було відкладено на 27.01.2020р. за клопотанням представника банку з встановленням строку в 15 днів на подання відзиву і строку 15 днів на подання стороною позивача відповіді на відзив.

До суду 12.12.2019 року надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів та призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, а саме просив призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Чи виконано підписи у кредитному договорі від 09.11.2007 року №00386/FO ОСОБА_2 чи виконано іншою особою?;

2) Чи виконано підпис у кредитному договорі від 19.12.2007 року №00389/FO ОСОБА_2 чи виконано іншою особою?

3) Чи виконано підписи у кредитному договорі від 09.11.2007 року №00386/FO ОСОБА_5 чи виконано іншою особою?;

4) Чи виконано підпис у кредитному договорі від 19.12.2007 року №00389/ ОСОБА_6 чи виконано іншою особою?.

Також представник позивача просив витребувати зі слідчого управління ГУНП в Одеській області оригінал кредитного договору від 09.11.2007р. №00386/FO та кредитного договору від 19.12.2007р. №00389/FO, які перебувають в кримінальному провадженні №12014160500006103.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що надані договори вважає сфальсифікованими, підписи у них, хоч і є схожими на підпис ОСОБА_2 , однак зроблені іншою особою.

До суду 16.12.2019 року надійшов відзив на позов від представника ПАТ «МТБ Банк». посилались на те, що позивачка надавала згоду на укладення оскаржуваних кредитних договорів в заявах про згоду на укладення кредитного договору та договору іпотеки майна, що є об`єктом спільної сумісної власності, посвідченої нотаріусом Запольською О.В. за реєстровим №№7013 від 09.11.2007 року та №7868 від 09.12.2007 року. Тому такі твердження позивачки вважають безпідставними та неправдивими.

Також вказували, що у межах виконавчого провадження з виконання виконавчих листів №2-7392/09 від 23.06.2019 року приватним виконавцем було передано на реалізацію з електронних торів ДП «Сетам» майно боржника – ОСОБА_2 , яке перебувало в іпотеці банку, а саме квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 . У результаті проведення процедур електронних торгів право власності на квартиру № НОМЕР_1 набуло ПАТ «МТБ Банк» (свідоцтво від 25.10.2019 року №5021), на квартиру № НОМЕР_2 набуло ТОВ «Діоніс 2010» (свідоцтво від 25.10.2019 року №5023), тому виходячи із положень ст. 328, п.8 ч.1 ст. 346 ЦК України, вважають, що нерухоме майно, яке є предметом договору, на законних підставах перестало належати ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , що позбавляє їх можливості здійснювати його поділ.

У підготовчому засіданні 27.01.2020 року були присутні представник позивача – ОСОБА_8 , відповідач ОСОБА_2 та представник банку – Глазов О.О..

Представник позивача підтримав клопотання щодо призначення експертизи лише в частині перших двох питання та питання 3 та 4 вказаного клопотання не розглядати. Також підтримав своє клопотання про витребування доказів.

Відповідач ОСОБА_2 також підтримав позицію представника позивача та просив задовольнити клопотання.

Представник банку заперечував проти клопотань та просив відмовити, з посиланням на те, що проведення такої експертизи буде недоцільним, оскільки такі обставини вже досліджувались в інших справах. У рамках кримінального провадження наявний висновок експерта, згідно якого встановлено, що саме ОСОБА_2 підписував оскаржувані кредитні договори.

Просив відкласти розгляд справи з наданням їм часу на отримання копії експертизи, засвідченої належним чином, та підтвердження ознайомлення представника позивача з матеріалами кримінального провадження.

Розгляд справи відкладено на 28.01.2020 року.

У підготовчому засіданні 28.01.2020 року були присутні представник позивача – ОСОБА_8 , відповідач ОСОБА_2 та згодом представник банку – ОСОБА_9 ..

Представник позивача у засіданні наполягав на раніше заявлених клопотань про призначення експертизи та витребування доказів. Посилався на те, що позивачка оскаржувані кредитні договори не підписала, а майно банком було реалізовано під час провадження у даній справі.

Відповідач ОСОБА_2 посилався на те, що у нього відсутні оригінали оскаржуваних договорів, а також підтримав клопотання представника позивача та визнав позов.

Представник банку з`явився до суду з запізненням на початок судового засідання, при цьому надав до суду копії кредитних договорів та матеріалів із кримінального провадження, у тому числі копію висновку експерта №342п від 16.09.2016 року, які були отриманні ним при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, в якому банк є потерпілою стороною.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Розгляд справи відкладено на 18.02.2020 року.

До суду 17.02.2020 року надійшло клопотання представника позивача, згідно якого просив витребувати докази у ОВС СУ ГУНП в Одеській області оригінали договорів №003789/ FO від 19.12.2007 року та №003786/ FO від 09.11.2007 року, оригінали договорів іпотеки від 19.12.2007 року та від 09.11.2007 року, оригінали заяв про надання згоди на отримання кредитів від 19.12.2007 року та від 09.11.2007 року, а також оригінал висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_1 в договорах кредиту №003789/ FO від 19.12.2007 року та №003786/ FO від 09.11.2007 року, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження №12014160500006103.

У підготовчому засіданні 18.02.2020 року були присутні представник позивача – ОСОБА_8 , відповідач ОСОБА_2 та представник банку – ОСОБА_9 ..

Протокольною ухвалою суд вирішив питання про залучення у порядку ст. 51 ЦПК України в якості співвідповідача – ТОВ «Діоніс 2010», також вирішено питання про повернення заяви представника позивача про збільшення позовних вимог від 17.02.2020 року.

Представник позивачки підтримав подане ним клопотання про витребування доказів та просив його задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 також наполягав на витребуванні оригіналів оскаржуваних договорів та експертного висновку, посилаючись на копії кредитних договорів, наданих представником відповідача, не відповідають дійсним.

Представник банку заперечував проти клопотання представника позивача про витребування доказів та просив відмовити за його необґрунтованості.

Вирішуючи дане питання суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як визначено у ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Тобто, заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна зазначити причини, з яких вона не може одержати цей доказ самостійно, до клопотання обов`язково долучаються письмові докази (відомості), які підтверджують неможливість одержання таких доказів самостійно. При цьому, необхідним є обґрунтування, які саме обставини можуть бути підтверджені витребуваними доказами, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.

Суд вбачає, що представник відповідача надав 28.01.2020 року до суду належним чином засвідчені копії кредитних договорів №003789/ FO від 19.12.2007 року та №003786/ FO від 09.11.2007 року; копію висновку експерта №342п від 16.09.2016 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах кримінального провадження №12014160500006103.

У матеріалах справи належним чином засвідчені представником банку копії договорів іпотеки від 19.12.2007 року та від 09.11.2007 року (а.с.43-54).

У порушення вказаних вимог процесуального закону, представником позивача не надано доказів щодо неможливості самостійно одержати запитувані документи. Також суд не вбачає підстав для сумніву у відповідності копій даних договорів та експертного висновку, які містять в матеріалах судової справи, їх оригіналам.

Варто відзначити, що згідно до чинного законодавства спірні договори були укладені в двох автентичних примірниках, при цьому стороною позивача не підтверджено належними доказами відсутність у них чи чоловіка позивачки оригіналів запитуваних договорів. При цьому, договори іпотеки, оригінали яких представник позивача просив витребувати, не є об`єктом позовних вимог у даній справі. Крім того суд також враховує, що з приводу даних кредитних договорів був судовий спір, за яким проголошено рішення апеляційного суду Одеської області вд 10.05.2010р.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин,враховуючи предмет позову, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про витребування оригіналів документів задоволенню не підлягає, через його безпідставність та необґрунтованість.

Керуючись ст.ст.3-12, 43, 49, 51, 72, 76, 84, 89, 197, 198, 247, 258, 260, 268, 354 ЦПК України,суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Суд роз`яснює право на надання заперечень при оскарженні рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 19.02.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В.