Ухвала суду № 87722386, 20.02.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

О К Р Е М А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року

м. Харків

справа № 639/5019/17

провадження 2/639/33/20

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3 особа- ОСОБА_3 ( на стороні позивача), Приватний нотаріус ХМНО Чуєва Олена Дмитрівна, ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «Альфа Банк» ( на стороні відповідача) про визнання заповіту недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа- ОСОБА_3 , Приватний нотаріус ХМНО Чуєва О.Д., ПАТ «Альфа Банк», ПАТ КБ «ПриватБанк»( на стороні позивача) про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за заповітом-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , 3 особа - ОСОБА_3 , Приватний нотаріус ХМНО Чуєва О.Д., АТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «Альфа Банк» про визнання заповіту від імені ОСОБА_4 , посвідчений 20.09.2016 року приватним нотаріусом ХМНО Чуєвою О.Д. недійсним, з посиланням на те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 15.09.2017 р. провадження по справі відкрито, справа призначалась до розгляду в судове засідання на 10.10.2017 р. За клопотанням позивача витребувані копії матеріалів спадкової справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 10.10.2017 р. до участі у справі залучена ОСОБА_2 , як правонаступник відповідача ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступників відповідача, який вибув з процесу у зв`язку зі смертю. Провадження у цивільній справі поновлено ухвалою суду від 03.04.2018 р.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 27.04.2018 р. судовий розгляд продовжено та призначено підготовче судове засідання на 31 травня 2018 р.

Представниками позивача ОСОБА_1 є адвокат Гринишин Євгеній Васильович (свідоцтво № 1867 від 10.10.2017 року, видане Радою адвокатів Полтавської області) та адвокат Ніколаєв Володимир Олександрович (свідоцтво № 1799 від 25.07.2017 року, видане Радою адвокатів Полтавської області).

За останній рік справа постійно відкладалася з причин грубого зловживання зазначеними адвокатами процесуальних прав у судовому процесі, поданням заяв про відкладення розгляду справи на інші дати, узгодження дати наступних засідань з захисниками, подання повторних необґрунтованих відводів судді, в яких в образливій, зухвалій формі висловлюється думка про те, що нібито суддя заінтересований у результаті розгляду справи та наводились обставини, які взагалі не відповідають дійсності, у тому числі про нібито неповідомлення про дату і час судових засідань. Стиль викладених заяв відповідає аналогічним заявам представника позивача ОСОБА_6 .

Так, 05.09.2018, разом з письмовим клопотанням, адвокат позивача Гринишин Є.В. надав заяву про відкладення судового засідання через перебування у відрядженні, проте належних документів суду не надав.

В судове засіданні 13.11.2018 р. представник позивача ОСОБА_7 знову подав клопотання про неможливість взяти участь у судовому засіданні з причин розгляду кримінального провадження і просив перенести розгляд справи, надавши повістку про виклик.

16.01.2019 р. представник позивача ОСОБА_7 подав заяву про витребування необхідних доказів у нотаріуса, а в день судового засідання 17.01.2019 р. повідомив, що достроково розірвав договір про надання правової допомоги, який був укладений між ним та позивачем ОСОБА_1 .

В судове засідання 17.01.2019 р. з`явився адвокат Ніколаєв В.О., який представляє інтереси позивача та заявив клопотання про повторне витребування у нотаріуса копії спадкової справи, витребування документації стосовно ОСОБА_4 , а потім попросив надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи. В наступному судовому засіданні 15.03.2019 ОСОБА_6 заявив клопотання про витребування доказів, врегулювання спору за участю судді, поновлення строку, призначення експертизи та витребування доказів для її проведення. Ухвалою суду клопотання залишені без задоволенні, а клопотання про врегулювання спору за участю судді без розгляду, оголошена перерва для виклику свідків.

05 серпня 2019 року представник позивача ОСОБА_6 заявив повторний необґрунтований відвід судді. Ухвалою суду від 06.08.2019 заява адвоката Ніколаєва В.О. передана до канцелярії суду для визначення складу суду відповідно до вимог ч.1 ст. 33, ч.3 ст. 40 ЦПК України. Ухвалою судді Баркової Н.В. від 07.08.2019 у задоволенні заяви про відвід відмовлено.

В судове засідання, призначене на 06.09.2019 р. адвокат Ніколаєв В.О. не з`явився, напередодні подав заяву про відвід судді та заяву про відкладення розгляду справи на тривалий час (до трьох місяців), у зв`язку з тим, що в нього планується операція в умовах стаціонару та тривалий післяопераційний реабілітаційний період. Проте в судове засіданні з`явився адвокат Гринишин Є.В., з яким було раніше розірвано договір про надання правової допомоги.

В судове засідання 13.09.2019 поступили через канцелярію суду та отримані 12.09.2019 р., заява ОСОБА_6 про перенесення розгляду справи через зайнятість у кримінальному провадженні, аналогічна заява ОСОБА_1 , заява позивача про відвід судді, а також заява ОСОБА_1 , подана 13.09.2019 р. про перенесення судового засідання та повідомлення, що всі судові засідання вона просить проводити за участю всіх її представників, яких на даний час у неї двоє: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Останній в судове засідання з`явився, заяви підтримав. При цьому в заяві про відвід ОСОБА_1 посилається на те, що суддею були відхилені клопотання її представника безпідставно, суддя вислуховує брехню відповідача без сумнівів, не повідомляє належним чином про дати і час судового засідання, виносить неправосудні та неправомірні судові рішення, у тому числі під час розгляду справи, при прийняття рішень нібито не видаляється до нарадчої кімнати, при цьому спілкується зі стороною відповідача, тому вона направила скарги до Президента України, ряду народних депутатів, Вищої Ради Правосуддя. Факт подачі скарг автоматично, як стверджує заявник, утворює конфліктну ситуацію та унеможливлює подальшу неупередженість під час розгляду справи. ОСОБА_1 також зазначила, що вона ознайомилась зі справою в обсязі, необхідному для розуміння та усвідомлення ходу розгляду справи лише 12 вересня 2019 р., тому подала заяву в той же день і просить відвести суддю від розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 повторно подала через канцелярію суду 29.11.2019 р. клопотання, аналогічно клопотанню її представника ОСОБА_6 від 14.03.2019 р., яке залишено без розгляду, про врегулювання спору за участю судді, не зважаючи на те, що відповідач не погоджується на мирне врегулювання та вже почався розгляд справи по суті. Також одночасно нею подано заяву про відвід судді та про відкладення розгляду справи на іншу дату, узгодження дати наступного засідання з ОСОБА_1 та двома її захисниками.

Ухвалою суду від 29.11.2019 року заява про відвід судді залишена без розгляду, справу відкладено на 13.02.2020 року, дата судового розгляду узгоджена з адвокатами.

Статтею 201 ЦПК України передбаченого, що врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Відповідач заперечує можливість врегулювання спору за участю судді, що унеможливлює задоволення такої заяви.

Частиною 3 ст.39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду ( ч.ч. 3, 5 ст. 39 ЦПК України).

Суд зазначає, що в жодне судове засідання ОСОБА_1 не з`являлась та не зверталась із заявами про ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі і 12.09.2019, тому заява про відвід підготовлена адвокатом, здана через канцелярію суду разом з аналогічною заявою представника та містить образливі висловлювання в адрес суду та інформацію, яка вже була предметом розгляду заяви представника про відвід.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з нормами ст. 44 ЦПК України, що визначає неприпустимість зловживання процесуальними правами, суд може визнати такими дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Судом неодноразово в судових засіданнях роз`яснювалися сторонам положення зазначених норм, проте знову подавалися аналогічні клопотання.

Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Згідно зі ст.43 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

Крім того, в статті 17 Правил адвокатської етикизакріплено, що адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити обґрунтовано необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення.

До підписання договору про надання правової допомоги у справі, що підлягає судовому розгляду, адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.

В судове засідання, яке відбулося 13.02.2020 з`явився представник 3 особи ОСОБА_3 – ОСОБА_8 (адвокатське свідоцтво № 2318 від 02.10.2018 року, видане Радою адвокатів Полтавської області), який в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з непідготовленістю до судового процесу та відсутністю будь-яких документів по справі, що також впливає на свідоме затягування судового процесу та зловживання процесуальними правами.

Судове засідання було відкладено на 20.02.2020 року, дата засідання погоджена з адвокатами позивача та відповідача. Але, в судове засідання 20.02.2020 року до суду надійшли клопотання адвокатів Гринишина Є.В. та Ніколаєва В.О. про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю у іншому процесі.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що адвокати Гринишин Є.В., Ніколаєв В.О., Гончаренко С.В., які входять до колегії адвокатів Полтавської області, зловживають процесуальними правами, постійно зривають судові засідання, необґрунтовано заявляють по декілька разів аналогічні клопотання, в тому числі відводи судді, не виконують належним чином своїх обов`язків, покладені на них ЦПК України, Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, що впливає на строки розгляду цивільної справи та затягування процесу, повідомляють до Вищої ради правосуддя неправдиву інформацію щодо діяльності судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно ч.ч. 1, 2, п.10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд зазначає, що ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч.3 ст.35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви. Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі "Миролюбов та інші проти Латвії" (Рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі. Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Підсумовуючи все вищезазначене, дії адвокатів Гринишина Є.В., Ніколаєва В.О., Гончаренко С.В., які входять до колегії адвокатів Полтавської області, суд розцінює як зловживання процесуальними правами, що спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечить завданню цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.262 ЦПК передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Суд вважає за необхідне довести викладену інформацію до відома Полтавської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури з метою належного реагування щодо дій адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 262, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Довести до відома Полтавської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури (вулиця Пушкіна, 68, Полтава, Полтавська область, 36000 ) інформацію щодо зловживання процесуальними правами та умисне затягування розгляду справи адвокатами ОСОБА_7 , Ніколаєвим В.О., Гончаренко С.В. та прийняття відповідних заходів реагування.

Про вжиті заходи повідомити Жовтневий районний суд м.Харкова.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

На окрему ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.

Суддя Єрмоленко В.Б.