Ухвала суду № 87721391, 20.02.2020, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/3592/16-ц

Провадження № 6/417/49/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. с.Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі головуючого судді - Шкирі В. М.

за участі секретаря – Грибєнік О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про заміну стягувача його правонаступником,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" звернувся до суду з заявою про заміну стягувача по цивільній справі №417/3592/16-ц - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія".

На обгрунтування своїх вимог зазначив, що Марківським районним судом Луганської області ухвалено рішення від 09.02.2017 в цивільній справі № 417/3592/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «"Правекс-Банк" заборгованості за кредитним договором № 609RNCA130700001 від 11.03.2013 .

31.02.2017 між ПАТ КБ «"Правекс-Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" було укладено договір відступлення права вимоги № 2, за умовами якого вдбулося відступлення права вимоги в тому числі і за кредитним договором № 609RNCA130700001 від 11.03.2013

Сторони у судове засідання не з`явились, про місце та час розгляду справи в суді були повідомлені належним чином про що свідчать матеріали справи.

Представник заявника в своїй заяві просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 до початку розгляду справи надав заяву про розгляд справи в його відсутність. (а.с.89).

Відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, судприходить до наступного.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Марківським районним судом Луганської області 09.02.2017 ухвалено рішення в цивільній справі № 417/3592/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «"Правекс-Банк" заборгованості за кредитним договором № 609RNCA130700001 від 11.03.2013 в сумі 106303,78 грн. (а.с.43-47).

07.03.2017 Марківським районним судом Луганської області представнику позивача направлено виконавчий лист по справі № 417/3592/16-ц (а.с.58).

31.02.2017 між ПАТ КБ «"Правекс-Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2 відповідно до якого за умовами якого вдбулося відступлення права вимоги в тому числі і за кредитним договором № 609RNCA130700001 від 11.03.2013 (а.с.73)

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Крім того, відповідно до ч.1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічне положення міститься і в ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора про надання статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.512, 514 ЦК України та ч. 5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі №6-122 цс13 від 20 листопада 2013 року.

При цьому, слід зазначити, що виконання судового рішення це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Тобто, виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. Обовязковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання рішення суду боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема,Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання в такому разі відкриття виконавчого провадження, тощо.

Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви.

На підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України, та керуючись ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» ст. ст. 442, 446 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про заміну стягувача його правонаступником - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (місцезнаходження: 01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/2 код ЕДРПОУ 14360920) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (код ЄДРПОУ: 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8) у справі № 417/3592/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 609RNCA130700001 від 11.03.2013 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: В. М. Шкиря