Рішення № 87716997, 11.02.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3456/19

Провадження № 2/346/211/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.

секретаря Матушевської Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача посилається в позовній заяві на те, що 13.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» та відповідачем ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до публічного договору №IF00AІ!0000680839 тим самим, надав згоду на приєднання до Публічного договору про надання фінансового лізингу на умовах, визначених Публічним договором про надання фінансового лізингу, що розміщений на офіційному веб-сайті ТОВ «Автокредит Плюс». Публічним договором про надання фінансового лізингу, що розміщений на офіційному веб-сайті ТОВ «Автокредит Плюс» затверджено порядок отримання послуг фінансового лізингу від ТОВ «Автокредит Плюс» відповідно до якого отримання послуг фінансового лізингу від ТОВ «Автокредит Плюс» є публічною пропозицією ТОВ «Автокредит Плюс» укласти договір фінансового лізингу. Договір фінансового лізингу укладається шляхом приєднання Лізингоодержувача до Публічного договору. Приєднання Лізингоодержувача до Публічного договору здійснюється через підписання ним «Заяви про приєднання до публічного договору». Вищевказаний Публічний договір та «Заява про приєднання до публічного договору» становлять Договір фінансового лізингу.

Вказує, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання відповідно до Акту прийому-передачі від 01.11.2016 року та передав Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач прийняв об`єкт лізингу, а саме: транспортний засіб марки RENAULT , модель Trafic, 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 тип -мінівен , реєстраційний номер НОМЕР_2 , однак відповідно до довідки щодо стану заборгованості за вищевказаним Договором фінансового лізингу станом на 21.06.2019 р. заборгованість відповідача становить 483 515,87 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором фінансового лізингу №IF00A!0000680839 від 13.09.2016 р. у розмірі 483 515,87 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 7252,74 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання та просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовільнити.

Відповідач належним чином повідомлений про дату,час і місце судового засідання в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, та відзиву не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи подане клопотання представника позивача та проаналізувавши письмові докази по справі, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд вважає що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено що 13.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» та відповідачем ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до публічного договору №IF00A!0000680839 тим самим, надав згоду на приєднання до Публічного договору про надання фінансового лізингу на умовах, визначених Публічним договором про надання фінансового лізингу, що розміщений на офіційному веб-сайті ТОВ «Автокредит Плюс»(а.с.6). Публічним договором про надання фінансового лізингу, що розміщений на офіційному веб-сайті ТОВ «Автокредит Плюс» затверджено порядок отримання послуг фінансового лізингу від ТОВ «Автокредит Плюс» відповідно до якого отримання послуг фінансового лізингу від ТОВ «Автокредит Плюс» є публічною пропозицією ТОВ «Автокредит Плюс» укласти договір фінансового лізингу. Договір фінансового лізингу укладається шляхом приєднання Лізингоодержувача до Публічного договору. Приєднання Лізингоодержувача до Публічного договору здійснюється через підписання ним «Заяви про приєднання до публічного договору». Вищевказаний Публічний договір та «Заява про приєднання до публічного договору» становлять Договір фінансового лізингу. Відповідно до п. 14.1.1 Заяви про приєднання предмет лізингу та його вартість автомобіль згідно специфікації, викладеної у Додатку № 1(а.с.7Ї. Відповідно до п. 14.1.2 Заяви про приєднання строк лізингу 60 місяців з моменту підписання Додатку 2 (графіку лізингових платежів)(а.с.8). Відповідно до п. 14.1.3 Заяви про приєднання щомісячні платежі та порядок їх сплати : щомісячно , згідно Графіку , включають в себе: - платіж по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу; - відсотки за користування предметом лізингу ; - комісія за проведення щомісячного моніторингу предмету лізингу у розмірі згідно додатку 2.Відповідно до п. 14.3 Заяви щомісяця в період сплати Лізингоодержувач сплачує щомісячний платіж в розмірі 6 965,83 грн. та відшкодовує Лізингодавцю всі витрати Лізингодавця, що пов`язані з виконанням Договору, та які виникли у Лізингодавця протягом місяця, який передує поточний місяць. Згідно з п. 9.2 Договору у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань, передбачених статтями 6.2.1, 6.2.2 та 6.2.4 Договору, щодо сплати відсотків за користування Предметом лізингу, комісії за проведення щомісячного моніторингу Предмета лізингу, комісії за надання Предмету лізингу та відшкодувань вартості Предмету лізингу, у тому числі зобов`язань, передбачених статтею 9.10 Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 (однієї) гривні за кожен день прострочки. Відповідно до п. 9.3 Договору у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань, передбачених статтею 6.2.3 цього Договору, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 (однієї) гривні за кожен день прострочення. В п. 9.4 вказано, що у разі порушення Лізингоодержувачем будь-якого із зобов`язань, передбачених у статтях 6.2.6 - 6.2.8, Договору, він сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 100% від загальної вартості Предмета лізингу (у т.ч. ПДВ), зазначеної в специфікації. Відповідно до п. 9.5 Договору у випадку порушення Лізингоодержувачем будь-якого із зобов`язань, передбачених у статтях 6.2.14 - 6.2.16 Договору, він сплачує на користь Лізингодавцю штраф у розмірі 25% від загальної вартості Предмета лізингу (у т.ч. ПДВ), передбаченої в специфікації. Згідно з п. 9.6 Договору при порушенні Лізингоодержувачем будь-якого грошового зобов`язання за Договором понад 30 календарних днів, Лізингодавець має право нарахувати, а Лізингоодержувач зобов`язується сплатити Лізингодавцю штраф у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) гривень плюс 5% від суми невиконаного зобов`язання (у т.ч. ПДВ). Відповідно до п.9.11,9.12 Договору нарахування неустойки за цим Договором здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання повинно було бути виконане відповідною Стороною. Сторони встановлюють строки позовної давності за вимогами про стягнення винагород та платежів по відшкодуванню витрат Лізингодавця, пов`язаних з виконанням цього Договору тривалістю у 5 (п`ять) років. (а.с.14-19)

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання відповідно до Акту прийому-передачі від 01.11.2016 року та передав Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач прийняв об`єкт лізингу, а саме: транспортний засіб марки RENAULT , модель Trafic, 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 тип -мінівен , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.7)

Однак відповідно до довідки щодо стану заборгованості за вищевказаним Договором фінансового лізингу станом на 21.06.2019 р. заборгованість відповідача становить 483 515,87 грн. з них: 0 грн. - заборгованість по відшкодуванню вартості предмета лізингу; 0 грн. - прострочена заборгованість по вартості предмету лізингу; 806,55 гривень - заборгованості за нарахованими відсотками; 98 985,94грн. - заборгованості за простроченими відсотками; 0 грн. - заборгованості за нарахованою комісією; 24 123,49 грн. заборгованість за простроченою комісією; 177 914,58 грн. - заборгованість за нарахованою пенею; 181 685,31 грн. – заборгованість за нарахованими штрафами .

Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по договору фінансового лізингу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.527, 530 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню, у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Аналогічні норми містяться в ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

У відповідності до ч.2 ст.6 Закону України"Профінансовий лізинг"істотними умовами договору є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.3, ч.2 ст.11, ч.1 ст.16 Закону України"Профінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

У зв`язку з порушенням умов договору фінансового лізингу відповідачем, з останнього на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за нарахованими та простроченими відсотками в розмірі 806,55 грн. та 98 985,94 грн., а також заборгованість за простроченою комісією в розмірі 24 123,49 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу Українивстановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.Позивач просить стягнути пеню в розмірі 177 914,58 грн.,

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача пені, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов”язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу - відсутність негативних наслідків для позивача.

Зі справи вбачається, що розмір збитків позивача складає 99792,49 грн. які складаються із заборгованості за нарахованими та простроченими відсотками . За такого суд дійшов висновку про зменшення розміру неустойки до розміру збитків, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 99 792,49 грн.

Щодо вимог про стягнення штрафу, слід зазначити наступне. Як вбачається з розрахунку позивача, відповідачу була нарахована пеня, яка відповідно до ч. 3ст. 549 ЦК України, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Позивачем одночасно заявлено вимоги про стягнення пені та штрафу, що суперечить вимогам статті 61 Конституції України і статті 509 ЦК України, та свідчить про намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного виду за одне й те ж порушення договірного зобов`язання строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором. Оскільки і пеня і штраф є видами забезпечення виконання зобов`язання, а за одне й теж порушення умов договору (порушення строків сплати щомісячних платежів) не допускається застосування два види стягнення, з огляду на вимогист. 61 Конституції України, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 181 685,31 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного та ст.ст. 22,525-526,610,623,625,1048-1050,1054 ЦК України, керуючись сит.ст. 12, 13,247 ч.2, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс", заборгованість за договором фінансового лізингу №IF00A!0000680839 від 13.09.2016 року станом на 21.06.2019 р. в розмірі : 223 708 (двісті двадцять три тисячі сімсот вісім) грн 47 коп. , яка складається з: 806,55 гривень - заборгованості за нарахованими відсотками; 98 985,94грн. - заборгованості за простроченими відсотками; 24 123,49 грн. заборгованість за простроченою комісією; 99 792,49 грн. - заборгованість по пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 355,12 грн.

В решті позову відмовити

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування та ім`я сторін, їх місце знаходження та проживання:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс", місце знаходження: індекс 49094, проспект Праці, буд. 2 Т, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 34410930.

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .

Суддя Беркещук Б. Б.