Рішення № 87710981, 10.02.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.2020 Справа № 905/1711/19

Позивач: Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, ідентифікаційний код 23269555)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (49000, м. Дніпро, площа Героїв Майдану, 1, ідентифікаційний код 33074226);

до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, ідентифікаційний код 00178353)

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, м. Добропілля, вул. Красноармійська, 1А, ідентифікаційний код 37014600)

до відповідача-4: Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА" (85013, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білозерське, вул. Строїтельна, будинок 17, ідентифікаційний код 36028628)

до відповідача-5: Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ідентифікаційний код 00130872)

до відповідача-6: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (85612, Донецька область, місто Курахове, вул. Енергетиків, 34, ідентифікаційний код 31831942)

про визнання правочину недійсним

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Гайдар М.А.

Представники:

позивача: Мегріш Є.Я. - адвокат;

відповідача-1: Єловікова В.В. - адвокат, Гелеверя Р.В. - адвокат;

відповідача-2: не з`явився;

відповідача-3: не з`явився;

відповідача-4: не з`явився;

відповідача-5: Дряхлов Є.О. - адвокат;

відповідача-6: Аверіна В.Є. - адвокат.

Акціонерн товариство "ДТЕК Західенерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", Товариства з додатковою відповідальністю "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА", Акціонерного товариства "ДТЕК ДНШРОЕНЕРГО", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" про визнання багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 недійсним з моменту його вчинення.

Позивач вважає, що багатосторонній договір щодо умов транспортного експедирування є недійсним з огляду на наступне.

1. Між Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" 30.06.2016 було укладено договір №69ТЕО/16 про здійснення транспортно-експедиторського обслуговування. У подальшому, 01.04.2017 між позивачем та відповідачами було укладено багатосторонній договір щодо умов транспортного експедирування.

Багатосторонній договір щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 року підписано зі сторони позивача і відповідачів 2-6 одним представником - фізичною особою Логуновим Орестом Миколайовичем на підставі довіреностей. У той же час, відповідно до ч.3 ст.238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Відповідно до ч.2 ст.243 ЦК України комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається лише за згодою цих сторін.

Представник Логунов О.М. , укладаючи Багатосторонній договір від 01.04.2017 року від імені позивача та від імені відповідачів 2, 3, 4, 5, 6, не був комерційним агентом (представником) в розумінні ст.243 ЦК України та ст. 295 Господарського кодексу України, а, отже, не мав повноважень на укладення Багатостороннього договору одночасно від імені та в інтересах позивача та відповідачів -2, -3, -4, -5, -6.

Позивач зазначає, що АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» не уповноважувало вищезазначеного представника діяти від імені позивача для укладення будь-яких багатосторонніх договорів. Крім того, АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» не укладало будь-якого агентського договору із фізичною особою Логуновим О.М. , не надавало юридичну згоду представнику на одночасне представництво як себе, так і інших відповідачів -2, 3, 4, 5, 6 при укладенні будь-яких правочинів, зокрема, й багатостороннього правочину щодо транспортного обслуговування з ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС». У той же час між позивачем та відповідачами 2, 3, 4, 5, 6 не укладався будь-який договір, за яким сторони уповноважили б представника Логунова О . М. діяти від їх імені спільно під час укладення договорів, та задля укладення багатостороннього договору.

2. Відповідно до п.9.4 договору зміна, доповнення договору здійснюється за письмовою згодою сторін. При цьому зміна договору або його доповнення здійснюються саме щодо умов договору. Відповідно до п. 9.3. договору «Всі Додаткові угоди та Додатки до Договору, вчинені в письмовій формі, підписані повноважними представниками кожної із Сторін і скріплені печатками, є невід`ємною частиною Договору». Наведені положення договору свідчать про те, що в ньому не передбачено укладення додаткових угод та додатків до договору його сторонами за участю будь-яких третіх осіб, зокрема, у вигляді багатостороннього договору.

Згідно ч.1 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Тобто, при зміні договору допустимим є зміна лише конкретних умов договору, а не зміна виду або типу договірного зобов`язання. У свою чергу, укладений Багатосторонній договір по суті є не зміною або доповненням умов основного договору, укладеного виключно між позивачем та відповідачем-1, а фактично є новим багатостороннім зобов`язанням, в якому інший суб`єктний склад (за участі всіх відповідачів), предмет договору, інший обсяг прав та обов`язків, обсяг відповідальності.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.09.19 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.10.2019 року о 12:00 год.

Відповідачам у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі запропоновано надати (надіслати):

· суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

· позивачеві - копію відзиву та доданих до нього документів.

Із урахуванням вимог ст.ст.166, 167, 251 ГПК України встановлено:

позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відзиву;

відповідачам строк для подання заперечення на відповідь - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відповіді;

Явка у перше засідання представників сторін (позивача, відповідачів) визнана обов`язковою.

16.10.2019 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, зокрема, наступне.

Як на одну з підстав недійсності договору позивач посилається на те, що багатостороннім договором щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 змінено не просто умови основного договору (укладеного між позивачем та відповідачем- 1), а змінено тип договірного зобов`язання.

Разом з тим, відповідач зазначає, що «укладаючи багатосторонній договір сторони жодним чином не змінювали тип зобов`язання за договорами від 25.04.2014 № 50 ТЕО/14/14-15/62-4, від 30.06.2016 № 69ТЕО/16, від 30.06.2016 № 70ТЕО/16 і від 04.11.2014 № 137ТЕО/14 (наприклад з договору транспортно-експедиційного обслуговування на договір купівлі-продажу, оренди тощо), а лише конкретизували деякі умови вказаних договорів, що жодним чином не суперечить чинному законодавству і повною мірою відповідає основним засадам цивільного законодавства, зокрема свободі договору, яка реалізувалась сторонами з власної волі при укладенні оспорюваного правочину (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України)».

Також відповідач зазначає, що чинне на момент укладення оспорюваного правочину законодавство (зокрема, ст. 203 ЦК України), не визнає такої підстави для визнання недійсним договору як зміна типу договірного зобов`язання.

ТОВ «Металургтранс» вказує, що надуманими є і доводи позовної заяви про те, що оспорюваний договір (1) суперечить ст.ст. 3, 238, 653, 929 ЦК України, ст. 316 ГК України, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», (2) вчинений з порушенням вимог дійсності з огляду на таке.

У п. 9.10 договору № 69ТЕО/16 від 30.06.2016 встановлено, що по виду цивільно- правового договору цей договір є договором транспортного експедирування. При оформленні податкової накладної у графі «вид цивільно-правового договору» зазначається: "договір транспортного експедирування''.

Отже, вказаним пунктом визначено вид договору № 69ТЕО/16 від 30.06.2016 - договір транспортного експедирування.

Укладення багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 жодним чином не суперечить вказаному пункту договору № 69ТЕО/16 від 30.06.2016, адже ним не змінюється умова щодо того, що договір № 69ТЕО/16 є договором транспортного експедирування.

Посилання позивача на пп. 9.3., 9,4. вказаного договору як на підставу недійсності оспорюваного договору є надуманим, безпідставним і зводиться лише до неправильного тлумачення позивачем даних пунктів договору № 69ТЕО/16 від 30.06.2016.

Позивач відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не довів, яким умовам договору №69ТЕО/16 від 30.06.2016 не відповідає або суперечить спірний правочин.

Укладення оспорюваного правочину, за наявності договору № 69ТЕО/16 від 30.06.2016, жодним чином не суперечить актам цивільного законодавства. Крім того, укладення цього правочину не є тими діями, які є заборонені в силу закону.

Також на думку товариства безпідставними є посилання позивача, як на підставу недійсності правочину, і на ст. 653 ЦК України, адже цією статтею регулюються правові наслідки зміни або розірвання договору. І позивач, відповідно до ст. 74 ГПК України, не довів в чому ж дотримання чи недотримання цієї статті є наслідком недійсності правочину.

Безпідставними є посилання позивача і на те, що від імені позивача цей правочин було укладено неуповноваженою особою - Логуновим О.М . Позивач начебто не надавав згоду цьому представнику на одночасне представництво як себе, так і інших відповідачів при укладенні будь-яких правочинів, зокрема оспорюваного правочину. У зв`язку з чим, на думку позивача, Логунов О.М. діяв не як комерційний представник в розумінні ст. 243 ЦК України, ст. 295 ГК України.

Як вбачається зі змісту багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 від імені ПАТ (наразі АТ) «ДТЕК Західенерго» договір був підписаний Логуновим О.М. за довіреністю № 24 від 31.01.2017. Вказана довіреність не містила жодних обмежень щодо підписання Логуновим О.М. від імені позивача багатостороннього правочину. Навпаки, нею позивачем уповноважено цього представника діяти від його імені, в тому числі з правом підпису правочинів. Отже, Логунов О.М. є уповноваженою особою на підписання оспорюваного правочину від імені позивача.

Крім того, підтвердження участі такої юридичної особи - ПАТ (наразі АТ) «ДТЕК Західенерго» у вказаній господарській операції (укладенні правочину) підтверджується і відтиском печатки ПАТ (наразі АТ) «ДТЕК Західенерго» у оспорюваному договорі.

Щодо того, що Логунов О.М. підписав ці правочини від імені і інших відповідачів, зокрема відповідачів -2, -3, -4, -5, -6, то від їх імені вказаний представник діяв теж на підставі довіреностей № ББ/ПУ450/ББ/16 від 13.12.2016 (відповідач -2), № ББУ/ДУ142/ББ/16 від 13.12.2016 (відповідач-3), № ББУ/0Д081/ББ/16 від 13.12.2016 (відповідач - 4), № 34 від 24.01.2017 (відповідач-5), №29 від 25.01.2017 (відповідач - 6).

Дії Логунова О. М . як представника одночасно позивача та відповідачів - 2, 3, 4, 5, 6 не суперечили закону, оскільки вказані юридичні особи (які були клієнтами за спірним багатостороннім договором) діяли спільно за багатостороннім договором, передусім щодо участі у формуванні та виконанні Загальної місячної заявки, їх інтереси не суперечили інтересам одне одного.

Чинним законодавством не передбачено заборони кільком клієнтам надавати одному представнику право укладати від їх імені багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування.

Недоречними є посилання позивача на постанови Вищого господарського суду України від 22.11.2016 у справі № 922/1594/16, від 06.10.2017 у справі № 910/2796/17, оскільки у цих справах суди виходили з обставин справи, які виникли з інших правовідносин, ніж ті, які склались між позивачем і відповідачами. Крім того, в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, а не постановах Вищого господарського суду України.

Також відповідач просить врахувати висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відповідно до якої дії позивача, який уклав додаткову угоду до договору оренди землі, а згодом пред`являє позов про визнання договору оренди землі неукладеним, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткової угоди та отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісними (постанова від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

21.10.2019 через канцелярію суду від ТОВ «ДТЕК Східенерго» надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких останнє зазначило, що ТОВ «ДТЕК Східенерго» не укладало із представником за довіреністю договір на здійснення комерційного представництва інтересів відповідача-6, а повноваження, що були надані представнику за довіреністю, не передбачали здійснення останнім повноважень в якості комерційного представника. З відповідачами-2, -3, -4, -5 відповідач-6 не укладав спільний договір, за яким представник Логунов О.М. був уповноважений на одночасне представництво вказаних сторін в одних і тих же правочинах. Відповідачу-6 не було відомо про наміри представника за довіреністю укласти від імені ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» багатосторонній договір, який фактично змінив зобов`язання відповідача-6 за двостороннім договором, укладеним із ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС», на багатостороннє зобов`язання, в якому дії одного клієнта можуть викликати права та обов`язки для іншого, та або створити підстави для виникнення додаткової відповідальності, не передбаченої двостороннім зобов`язанням.

За таких умов є підстави вважати, що багатосторонній договір укладено представником Логуновим О.М. від імені відповідача-6 за відсутності відповідних повноважень, з порушенням припису ст.243 Цивільного кодексу України, та, вочевидь, не в інтересах ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», про що свідчать умови багатостороннього договору.

Щодо виконання ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» спірного правочину, фактично заявки на надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування подавалися Відповідачем-6 на підставі договору ТЕО від 30.06.2016 року №70ТЕО/16. Оплата за надання послуг здійснювалася повністю на підставі вказаного договору, як передбачено його умовами. Заборгованості станом на дату закінчення дії договору ТЕО у Відповідача-6 перед Відповідачем-1 не було. На підтвердження надання послуг за договором ТЕО між Відповідачем-1 та Відповідачем-6 підписувались акти наданих послуг. З підписаних між сторонами актів наданих послуг вбачається, що останні підписувались за наслідками виконання саме договору №70ТЕО/16 від 30.06.2016. Зазначене дає підстави стверджувати, що Відповідачем-6 виконувався не багатосторонній договір щодо умов транспортного експедирування, дійсність якого наразі оскаржується Позивачем, а договір ТЕО від 30.06.2016 року №70ТЕО/16.

До пояснень відповідачем додані:

1. копія договору №70ТЕО/16 від 30.06.2016 року з додатками;

2. копії заявок до договору №70ТЕО/16 від 30.06.2016 року на 9 арк.;

3. копія довіреності від 25.01.2017 року №29 на 1 арк.;

4. копії актів наданих послуг до договору 70ТЕО/16 від 30.06.2016 року на 6 арк.

Також 21.10.2019 на адресу суду від ТОВ «Металургтранс» надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи, а саме - висновку науково-правової експертизи Інституту законодавства Верховної Ради України щодо відповідності Багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

У якості підтверджень витрат на підготовку відзиву на позовну заяву АТ «ДТЕК Західенерго» відповідачем-1 надано додаткову угоду №25092019 від 25.09.19 до договору №09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018, акт приймання-передачі наданих послуг від 11.10.2019 до додаткової угоди №25092019 від 25.09.2019 до договору №09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018, рахунок №250919/1 від 25.09.2019.

Також, відповідач зазначає, що ним було здійснено оплату витрат на професійну правничу допомогу на рахунок АО «СОТА», що підтверджується оригіналом платіжного доручення №45535.

29.10.2019 від Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надійшли пояснення по суті справи, в яких останнє зазначило наступне.

Як вбачається із вказаного багатостороннього договору його підписантом від імені Відповідача-5, Позивача та інших Відповідачів (окрім Відповідача-1) виступав представник Логунов О.М. за відповідною довіреністю. При цьому в якості представника від Позивача та Відповідачів 2, 3, 4, 5, 6 діяла одна й та сама фізична особа.

АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не було відомо, що представник за довіреністю Логунов О.М. діяв одночасно як представник і інших Відповідачів (окрім Відповідача-1) в момент укладення багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування. В той же час, враховуючи те, що між Відповідачем-1 та Відповідачем-6 було укладено двосторонній договір № 137ТЕО/14 від 04.11.2014, укладення багатостороннього договору в якості додаткового договору до Договору виходило за межі двосторонніх відносин із Відповідачем-1 та не погоджувалося представником Логуновим О.М. із Відповідачем-5.

Також відповідач зазначає, що АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не укладало із представником за довіреністю договір на здійснення комерційного представництва інтересів Відповідача-5, а повноваження, що були надані представнику за довіреністю, не передбачали здійснення останнім повноважень в якості комерційного представника. З Відповідачами-2, -3, -4, -6 Відповідач-5 не укладав спільний договір, за яким представник Логунов О.М . був уповноважений на одночасне представництво вказаних осіб в одних і тих же правочинах. Відповідачу-5 не було відомо про наміри представника за довіреністю укласти від імені АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» багатосторонній договір, який фактично змінив зобов`язання Відповідача-5 за двостороннім Договором, укладеним із ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС», на багатостороннє зобов`язання, в якому дії одного клієнта можуть викликати права та обов`язки для іншого, та/або створити підстави для виникнення додаткової відповідальності, не передбаченої двостороннім зобов`язанням.

31.10.2019 на адресу суду від ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» вдруге надійшли пояснення по суті справи, в яких товариство, зокрема, зазначило, що "наявність схвалення правочину самою юридичною особою в подальшому є безумовною підставою для відмови у позові про визнання такого правочину недійсним, адже сама юридична особа вважає його «правомірним». Багатосторонній договір від 01.04.2017 було підписано уповноваженими представниками сторін, засвідчено печатками всіх підприємств, які брали участь при його укладенні. Водночас позивачем, відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, не було доведено, що цей договір не відповідає чи суперечить вимогам чинного на момент його укладення законодавства чи порушує якимось чином права Позивача.

Спірний договір був прийнятий до виконання та виконувався сторонами - юридичними особами (в тому числі і самим Позивачем - АТ «ДТЕК Західенерго»). Факт виконання Багатостороннього договору від 01.04.2017 сторонами підтверджується доказами, що наводились Відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву і надавались останнім (зокрема, відповідними загальномісячними заявками, декадними графіками, погодженням порядку застосування та визначення коригуючого коефіцієнта «К», що застосовується при розрахунку вартості здійснення ТЕО, вказаними у відзиві Відповідача-1 актами, які були підписані уповноваженими представниками сторін і оформлені згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі № 904/778/18, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та постановою Верховного Суду від 06.02.2019, визнанням уповноваженими представниками позивача - АТ «ДТЕК Західенерго» - Єрмаковим Я. Ю. та Аверіною В. Є. у ході розгляду справи № 904/778/18 між тими самими сторонами про стягнення плати за п. 15 Багатостороннього договору від 01.04.2017 факту укладення та виконання сторонами Багатостороннього договору від 01.04.2017).

31.10.2019 на адресу суду від Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» надійшли письмові пояснення (відповідь) на відзив ТОВ «Металургтранс», в яких позивач стверджує, що Багатосторонній договір щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 року, укладений між Позивачем та Відповідачами, є саме багатостороннім договором з огляду на наступне:

По-перше, багатосторонні договори відрізняються від двосторонніх договорів кількістю сторін, що укладають договір, а саме більше, ніж дві. Різниця між багатостороннім договором та двостороннім із множинністю осіб на одній із сторін полягає у тому, що у багатосторонньому договорі усі особи, які укладають договір, є самостійними, окремими учасниками договору.

Водночас під сторонами у даному випадку розуміються не лише формально сторони як то Сторона-1 та Сторона-2, Сторона-3, а саме кількість самостійних осіб (юридичних, фізичних), які укладають договір між собою. Оскільки у багатосторонніх договорах кожна із осіб виступає як окрема сторона, поняття «особа» та «сторона» для цього виду договорів є тотожними. Вказане цілком простежується в Багатосторонньому договорі від 01.04.2017 року.

По-друге, кожна юридична особа у Багатосторонньому договорі від 01.04.2017р. діяла самостійно, окремо одна від одної що також випливає з п. 1 Багатостороннього договору від 01.04.2017 року, в якому зазначено, що сторони домовились про додаткове врегулювання умов укладених із Відповідачем-1 двосторонніх договорів, в яких кожна сторона - Відповідач 1 - Позивач, Відповідач 1 та кожен з Відповідачів 2-6 виступали окремими самостійними юридичними особами, сторонами.

Самостійність та незалежність Позивача та Відповідачів 2-6 один від одного також підтверджується тим, що зазначені особи:

- подавали окремі один від одного заявки на отримання послуг саме на підставі двосторонніх договорів, зазначених у п. 1 Багатостороннього договору, а не за Багатостороннім договором;

- здійснювали самостійну оплату за отримані послуги (оплата здійснювалася від кожного Клієнта-замовника окремо за об`єм послуг, зазначений у його конкретній заявці на підставі двостороннього договору, як то Позивач самостійно сплачував замовлений ним об`єм послуг, а не солідарно за усі послуги, які надавалися йому й іншим Відповідачам за їх двосторонніми договорами окремо);

- кожна із юридичних осіб (Позивач, Відповідачі 2-6) мали різний по відношенню до Відповідача 1 обсяг прав та обов`язків, зазначений у окремих двосторонніх договорах, які по факту й виконувалися, та на підставі яких Позивач та Відповідачі 2-6 окремо отримували послуги від Відповідача 1;

- позивач окремо самостійно, як і кожний з Відповідачів, здійснював податковий та бухгалтерський облік операцій за двосторонніми договорами;

- приймання послуг від Відповідача 1 здійснювала кожна особа (Позивач, відповідачі 2-6) окремо на підставі двосторонніх договорів, кожна особа щодо свого замовлення й потреби, закріпленої у Заявці;

- здійснювалося окреме документальне оформлення послуг (так, акти приймання-передачі послуг закривалися та підписувалися саме щодо виконання двосторонніх договорів, зазначених у п. 1 Багатостороннього договору);

- виходячи з положень Багатостороннього договору від 01.04.2017 як позивач, так і Відповідачі 2-6 несуть окремо один від одного відповідальність за невиконання його положень (коригування своїх заявок в сторону зменшення замовленого обсягу вагоноперевезень).

По-третє, за ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певні дії. Виходячи з умов Багатостороннього договору всі клієнти (Позивач та Відповідачі 2-6) мали здійснювати окремі дії для досягнення мети Багатостороннього договору. Експедитор, у свою чергу, мав здійснювати дії на користь кожного із Відповідачів 2-6 та Позивача окремо.

Водночас жодна норма законодавства, не містить вимоги щодо взаємності прав та обов`язків усіх сторін у багатосторонньому договорі як імперативної вимоги до нього. У той же час, фактично взаємність прав та обов`язків Позивача та Відповідачів 2-6 наявна, про що свідчать умови, зокрема, п.6 Багатостороннього договору. Так, виключно ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» та ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» були зобов`язані формувати та направляти на Експедитора декадні графіки добового забезпечення та освоєння вагонів. Виключно вказані особи були визначені за Багатостороннім договором як вантажовідправники, які були зобов`язані освоїти (завантажити) ту кількість вагонів, яка була замовлена Позивачем, та іншими Відповідачами-вантажоодержувачами. Отже, обов`язком Відповідачів 2 та 3 по відношенню до Позивача було освоєння відповідної кількості вагонів, які мали бути відправлені Експедитором на адресу Позивача. При цьому Позивач по відношенню до Відповідачів 2 та 3 має зустрічне право вимагати завантаження відповідної кількості вагонів, а у випадку їх неосвоєння, що неминуче призводить до фактичного зменшення обсягу перевезень на користь Позивача, останній має право вимагати від вказаних Відповідачів відшкодування збитків (зокрема, стягнення плати Експедитором з Позивача за п.15 Багатостороннього Договору), оскільки виключно Відповідачі 2 та 3 можуть коригувати свої декадні графіки та впливати таким чином на коригування заявок Позивача.

Договір від 01.04.2017р. є багатостороннім по суті та за змістом, про що свідчить аналіз його положень, як то п. 2 «..Клієнти зобов`язуються надавати...», п. З «...Клієнти повинні надати Заявки...», «Клієнти зобов`язуються замовити...», тобто саме Клієнти - кожний окремо, а не Клієнт, як це було б за умови укладення та існування саме двостороннього договору, як безпідставно зазначає Відповідач 1.

Тобто за наявності спільної мети (водночас спільна мета не є тотожною одній (єдиній) меті яка властива для двосторонніх договорів), зазначеної у п. 4 Договору від 01.04.2017р., яка полягає у освоєнні усіма Клієнтами разом за умови, що кожен діє окремо за своїм двостороннім договором, загальної кількості вагоноперевезень в місяць, кожен Клієнт продовжував, що вбачається з п. 5 Договору від 01.04.2017р., діяти та отримувати послуги транспортного експедирування від Відповідача 1 на підставі саме двосторонніх договорів, зазначених у п. 1 Договору від 01.04.2017р.

Тлумачення положень Багатостороннього договору надає можливість з суті його пунктів зробити однозначний висновок про те, що він дійсно є багатостороннім.

Щодо відсутності правових підстав визнавати багатосторонній договір додатковою угодою до двосторонніх договорів, зазначених у п. 1 багатостороннього договору, позивач зазначив, що якщо б багатосторонній договір дійсно був би додатковим договором або додатковою угодою до двостороннього договору між позивачем та відповідачем-1, то інші юридичні особи, які не є сторонами двостороннього договору, не мають право його виконувати. Фактично ж зобов`язання Позивача та Відповідача-1 за умовами Багатостороннього договору виконується також і Відповідачами 2 та 3, що виключає підстави вважати такий Багатосторонній договір додатковою угодою до двостороннього договору №69ТЕО/16 від 30.06.2016 року.

Окрім того, позивач зазначив, що відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За положеннями ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно п. 9.3. Договору № 69ТЕО/16 від 30.06.2016р. всі Додаткові угоди та Додатки до Договору, вчинені в письмовій формі, підписані повноважними представниками кожної із Сторін скріплені печатками, є невід`ємною частиною Договору. За п. 9.4. цього Договору, зміна, доповнення Договору здійснюється за письмовою згодою Сторін.

Тобто норми цивільного законодавства та норми Договору № 69ТЕО/16 від 30.06.2016р. чітко встановлюють коло осіб, які можуть вносити до нього зміни - тільки Сторони, які укладали такий договір, мають право вносити до нього зміни, доповнення, укладати будь-які документи, які можуть вважатися невід`ємною частиною такого Договору.

Таким чином, укладаючи Багатосторонній договір від 01.04.2017р., Відповідачі 2-6 не могли внести цим договором зміни, доповнення чи уточнення до Договору, який укладався лише між Позивачем та Відповідачем 1. Це прямо вступає у протиріччя із законами формальної логіки та прямими нормами чинного законодавства, закріпленими у ст. 526, 527, 651, 654 ЦК України, так і нормами договору № 69ТЕО/16 від 30.06.2016р.

Чинне законодавство чітко вказує, на кого розповсюджуються зміни - лише на сторін, які укладали договір, та щодо чого можуть бути здійснені такі зміни - щодо умов цього договору. Зміна суб`єктного складу договору не є зміною до договору, водночас розширення кола сторін на етапі виконання договору шляхом приєднання до зобов`язання інших осіб законодавчо не передбачено. Укладення Багатостороннього договору між іншими суб`єктами ніж ті, що уклали Договір № 69ТЕО/16, жодним чином не може вважатися укладенням додаткової угоди до нього.

Багатосторонній договір є окремим, самостійним договором, який не може вважатися Додатком до Договору№ 69ТЕО/16 та бути його невід`ємною частиною чи частиною договорів, зазначених у його п. 1.

Щодо підстав для визнання Багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування недійсним позивач зазначив наступне.

Оскільки, багатосторонній договір укладено з порушенням нормативного припису, що міститься в ст.238, 651, 653 ЦК України, даний факт дає всі підстави для визнання багатостороннього договору недійсним з моменту його вчинення. Водночас в силу прямої заборони, визначеної в ст.238 ЦК України, факт наступного «схвалення» правочину не має значення та не може бути взято до уваги судом під час вирішення питання про визнання такого правочину недійсним.

Водночас укладення договору єдиним представником сторін, який не є комерційним представником в розумінні положень Господарського та Цивільного кодексів, свідчить про вчинення правочину не з перевищенням наданих повноважень, а за відсутності повноважень як таких, що прямо заборонено ст.238 ЦК України.

Щодо фактичного виконання та схвалення АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» Багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 року позивач зазначив, що твердження Відповідача-1 про те, що Позивач схвалив Багатосторонній договір шляхом його фактичного виконання є хибним та спростовується наступним:

1) заявки на виконання вантажних перевезень подавалися не за Багатостороннім договором, а за договором №69ТЕО/16 від 30.06.2016;

2) загальна місячна заявка на 12000 вагоноперевезень, що передбачена умовами Багатостороннього договору, не подавалася АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»; за договором №69ТЕО/16 від 30.06.2016 Позивач не був зобов`язаний подавати заявки у визначеній кількості;

3) позивач не сплачував кошти за Багатостороннім договором щодо умов транспортного експедирування, як зазначив Відповідач-1 у відзиві. Розрахунки між Позивачем та Відповідачем-1 здійснювались виключно в межах договору №69ТЕО/16 від 30.06.2016 року, що підтверджується відповідними актами наданих послуг, які вже були досліджені у справі №904/778/18, в яких відображено факт здійснення Позивачем плати за транспортно-експедиційне обслуговування за договором №69ТЕО/16, що передбачено його умовами. Будь-яких інших оплат Позивач не здійснював, у тому числі й тих, що передбачені умовами оспорюваного Багатостороннього договору.

Щодо моменту, з якого багатосторонній договір та зобов`язання за ним підлягають визнанню недійсними позивач зазначив, що вказаний договір має бути визнаний недійсним з моменту його укладення - вчинення.

Також позивач заперечив проти стягнення на користь ТОВ «Металургтранс» витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн. з огляду на таке.

1. На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги у кількості 20 год. на суму в 20 000,00 грн. не надано жодного підтверджуючого документу. Крім того, не підтверджено детально і надання цих послуг адвокатським об`єднанням «СОТА». Зокрема, п.4.9. договору про надання правничої допомоги від 09.01.2018 року передбачено надання АО «СОТА» його клієнту детального звіту з описом фактично наданих послуг.

2. Кількість витрачених адвокатом АО «СОТА» годин на надання правничої допомоги у справі №904/1711/19 є сумнівною з огляду на те, що правова позиція у справі вже раніше була сформована Позивачем у справі №905/646/19, в якій судом з АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» стягнуто 10 000,00 грн. витрат на надання правничої допомоги. Те ж саме стосується і питання підготовки відзиву у даній справі. Відзив ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» у справі, що розглядається, фактично дублює відзив ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС», наданий у справі №905/646/19. Отже, витрати часу на підготовку ідентичного відзиву у кількості 11 год. та формування правової позиції у кількості 4 год., яка вже була сформована, є взагалі безпідставними.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів - до 23.12.2019.

21.11.2019 від ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» надійшли пояснення по суті справи, в яких відповідач-1 зазначив наступне.

Підписання Багатостороннього договору від імені Позивача та Відповідачів 2-6 здійснив представник Логунов Орест Миколайович, який діяв на підставі довіреностей, виданих йому керівниками Позивача та кожного із Відповідачів 2-6. Договір був підписаний Позивачем та Відповідачами 2-6, скріплений печатками зазначених юридичних осіб. При цьому, печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Наявність на спірному договорі печатки Позивача, а також печаток Відповідачів 2-6, та враховуючи ту обставину, що Позивач та Відповідачі 2-6 не довели факту протиправності використання своїх печаток чи доказів їх втрати, так само і не надали доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печаток, свідчить про відсутність підстав вважати, що печатки Позивача та Відповідачів 2-6 використовувались проти їх волі. Вказане підтверджує правомірність дій представника Позивача Логунова О. М. при укладенні та підписанні ним спірного договору.

Також відповідач зауважує, що Позивач, всупереч вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України, не довів належними та допустимими доказами, чому він вважає, що представник Логунов О. М . вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх власних чи в інтересах інших осіб, представником яких він одночасно був.

05.12.2019 на адресу суду від ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» знов надійшли пояснення, в яких останній зокрема зазначив, що беручи до уваги надані Відповідачем 1 докази фактичного виконання Позивачем та іншими підприємствами групи ДТЕК умов спірного договору, Багатосторонній договір не може бути визнаний судом недійсним.

21.11.2019р. в підготовчому засіданні оголошено перерву до 13:00 год. 05.12.2019. Ухвалою від 05.12.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 19.12.2019 року.

19.12.2019 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" надійшла заява б/н від 19.12.2019 про відвід судді Матюхіна В.І. від розгляду справи № 905/1711/19 на підставі п.п.3,5 ст.35 ГПК України.

Ухвалою від 19.12.2019, враховуючи надходження заяви відповідача про відвід головуючого судді Матюхіна В.І. від розгляду справи № 905/1711/19 і вважаючи заявлений відвід необґрунтованим, судом зупинено провадження у справі № 905/1711/19 до вирішення питання щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" про відвід судді у порядку, визначеному ст.39 Господарського процесуального кодексу України.

Справу № 905/1711/19 передано на автоматизований розподіл справ між суддями для вирішення питання по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" про відвід судді.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019, для вирішення питання про відвід визначено суддю Величко Н.В.

Ухвалою від 23.12.2019 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" б/н від 19.12.2019 про відвід судді Матюхіна В.І. від розгляду справи № 905/1711/19.

Відповідачі -2, -3, -4, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не заперечили проти позовних вимог, не скористалися своїм правом на участь у підготовчому і судовому засіданнях, відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин не надали, у зв`язку з чим господарським судом справа на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України. Позивач, позиція якого була підтримана представниками відповідачів 5 і 6, наполягає на тому, що вказана норма встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів. Відповідач-1 вважає, що чинним законодавством не передбачено заборони кільком клієнтам надавати одному представнику право укладати від їх імені багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування.

Також відповідач-1 зауважує, що позивач, всупереч вимог ч.3 ст.238 ЦК України, не довів належними та допустимими доказами, чому він вважає, що представник Логунов О. М . вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх власних чи в інтересах інших осіб, представником яких він одночасно був.

Представники відповідачів 5 і 6, підтримавши позицію позивача щодо тлумачення ч.3 ст.238 ЦК України, позовні вимоги, проте, не визнали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін під час розгляду справи, господарський суд встановив:

1. 30.06.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» в особі генерального директора ОСОБА_26., який діяв на підставі статуту (експедитор) та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» в особі представника Логунова О.М., який діяв на підставі довіреності №3 від 18.01.2016 (клієнт) був укладений договір транспортного експедирування №69ТЕО/16 (далі - договір ТЕО). Договір з обох боків підписаний повноважними представниками і скріплений печатками товариств.

Відповідного до п.1.1 розділу 1 «Предмет договору» експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування клієнта, в рамках якого експедитор надає клієнту за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів клієнта в залізничному рухомому складі, а клієнт сплачує та приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору.

Укладений між сторонами договір є договором транспортно-експедиторського обслуговування, а, отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 65 Цивільного кодексу України та глави 32 Господарського кодексу України.

Згідно ст.316 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст.931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно п.3.2 договору загальна сума цього договору визначається на підставі всіх актів наданих послуг, оформлених сторонами у порядку, передбаченим цим договором.

Відповідно до п.8.1 договору він набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині невиконаних зобов`язань до повного їх виконання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо будь-яка із сторін не заявить про його розірвання протягом 30-ти робочих днів до закінчення терміну його дії.

Приписами ч.2 ст.180 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, договір транспортного експедирування №69ТЕО/16 від 30.06.2016 вважається укладеним у відповідності до ст.638 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України.

Згідно п.9.3 договору всі додаткові угоди та додатки до договору, вчинені в письмовій формі, підписані повноважними представниками кожної із сторін і скріплені печатками, є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.9.4 договору зміна, доповнення до договору здійснюється за письмовою згодою сторін.

Додатковою угодою №1 від 01.07.2016 сторони змінили п.10.5 договору. З боку Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» угода підписана представником Логуновим О.М., який діяв на підставі довіреності від 18.01.2016 року №3.

Додатковою угодою №2 від 04.10.2016 сторони виклали перший абзац п.8.1 договору в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017, а в частині невиконаних зобов`язань до повного їх виконання. З боку Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» ця угода також була підписана представником Логуновим О.М., який діяв на підставі довіреності №3 від 18.01.2016 року.

2. В період дії укладеного між позивачем і відповідачем-1 договору транспортного експедирування №69ТЕО/16 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс» в особі генерального директора ОСОБА_26., діючого на підставі Статуту (експедитор) з однієї сторони, та

ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в особі Логунова Ореста Миколайовича, який діяв на підставі довіреності №ББУ/ПУ450/ББ/16 від 13.12.2016 (клієнт 1),

ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» в особі Логунова Ореста Миколайовича, який діяв на підставі довіреності №ББУ/ДУ142/ББ/16 від 13.12.2016 (клієнт 2),

ТДВ «Шахта «Білозерська» в особі Логунова Ореста Миколайовича, який діяв на підставі довіреності №ББУ/ОДО81/ББ/16 від 13.12.2016 (клієнт 3),

ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Логунова Ореста Миколайовича, який діяв на підставі довіреності №34 від 24.01.2017 (клієнт 4),

ТОВ «ДТЕК Східенерго» в особі Логунова Ореста Миколайовича, який діяв на підставі довіреності №29 від 25.01.2017 (клієнт 5),

ПАТ «ДТЕК Західенерго» в особі Логунова Ореста Миколайовича, який діяв на підставі довіреності №24 від 31.01.2017 (клієнт 6),

з іншої сторони, що надалі іменовані «Клієнт», або «Клієнти», 01.04.2017 року був укладений багатосторонній договір б/н щодо умов транспортного експедирування (далі - багатосторонній правочин, оспорюваний договір).

Пунктом 1 оспорюваного договору сторони домовились про додаткове врегулювання деяких питань взаємодії при виконанні умов договорів, предметом яких є надання експедитором послуг транспортно-експедиторського обслуговування з перевезення вантажів (далі - договори ТЕО), а саме:

- № 50 ТЕО/14/14-15/62-4 від 25.04.2014 року, який укладено між ТОВ "Металургтранс» та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

- № 55ТЕО/15 від 12.06.2015 року, який укладено між ТОВ "Металургтранс» та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»;

- № 61ТЕО/15 від 30.06.2015 року, який укладено між ТОВ "Металургтранс» та ТДВ «Шахта «Білозерська»;

- № 137ТЕО/14 від 04.11.2014 року, який укладено між ТОВ "Металургтранс» та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»;

- № 70ТЕО/16 від 30.06.2016 року, який укладено між ТОВ "Металургтранс» та ТОВ «ДТЕК Східенерго»;

- № 69ТЕО/16 від 30.06.2016 року, який укладено між ТОВ "Металургтранс» та ПАТ «ДТЕК Західенерго».

Також в п.1 договору сторони погодились, що цей договір є невід`ємною частиною договорів, зазначених у цьому пункті. У всьому іншому, що не передбачено цим договором, сторони керуються умовами договорів, зазначених у цьому пункті.

Згідно приписів ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до приписів ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Таким чином, укладений між ТОВ "Металургтранс» (з однієї сторони) та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», ТДВ «Шахта «Білозерська», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ДТЕК «Східенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» (з іншої сторони) договір від 01.04.2017 року, який позивач просить визнати недійсним, є багатостороннім правочином і він є невід`ємною частиною 6-ти самостійних договорів ТЕО, укладених ТОВ "Металургтранс» окремо з кожним із інших сторін цієї справи (позивачем та відповідачами-2, -3, -4, -5, -6), у тому числі і № 69ТЕО/16 від 30.06.2016 року, який укладено між ТОВ "Металургтранс» та ПАТ «ДТЕК Західенерго».

Представником позивача і відповідачів-2, -3, -4, -5, -6 під час укладення оспорюваної угоди була одна і таж особа - Логунов Орест Миколайович , повноваження якого були підтверджені відповідними довіреностями і під сумнів сторонами не ставляться, за виключенням правомірності його дій як одного представника від 6-ти осіб під час укладення одного правочину.

3. Факт укладення оспорюваного правочину і наявність відповідних повноважень на його укладення у Логунова Ореста Миколайовича як представника позивача та відповідачів-2, -3, -4, -5, -6 підтверджується і рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 і постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 лютого 2019 року, у справі № 904/778/18, у якій брали участь ТОВ "Металургтранс» як позивач, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ПАТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» як відповідачі та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» і ТДВ «Шахта «Білозерська» як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, про стягнення заборгованості у розмірі 14 323 385 грн. 86 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі № 904/778/18, зокрема встановлено наступне:

« 25.04.2014 року між ТОВ "Металургтранс" (далі - "Позивач/Експедитор") та ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - "Відповідач 1") укладено договір № ТЕО/14/14-15/62-У, за яким Експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування Відповідача 1, в рамках якого Експедитор надає Відповідачу 1 за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів Відповідача 1 в залізничному рухомому складі (а.с. 158-167 том 1).

30.06.2016 року між Позивачем та ПАТ "ДТЕК Західенерго" (далі - "Відповідач 2") укладено договір №69ТЕО/16, за яким Експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування Відповідача 2, в рамках якого Експедитор надає Відповідачу 2 за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів Відповідача 2 в залізничному рухомому складі (а.с. 168-183 том 1).

30.06.2016 року між Позивачем та ТОВ "ДТЕК Східенерго" (далі - "Відповідач 3") укладено договір №70ТЕО/16, за яким Експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування Відповідача 3, в рамках якого Експедитор надає Відповідачу 3 за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів Відповідача 3 в залізничному рухомому складі (а.с. 184-203 том 1).

04.11.2014 року між Позивачем та ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - "Відповідач 4") укладено договір №137ТЕО/14, за яким Експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування Відповідача 4, в рамках якого Експедитор надає Відповідачу 4 за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів Відповідача 4 в залізничному рухомому складі (а.с. 204-228 том 1).

01.04.2017 року між Експедитором та Відповідачами (а також іншими клієнтами: ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", ТДВ "Шахта "Білозерська") укладено багатосторонній договір щодо умов транспортного експедирування (далі - "Багатосторонній договір"), який є невід`ємною частиною, в тому числі, договорів № ТЕО/14/14-15/62-У від 25.04.2014 року, №69ТЕО/16 від 30.06.2016 року, №70ТЕО/16 від 30.06.2016 року та №137ТЕО/14 від 04.11.2014 року (а.с. 229-238 том 1, далі - договори ТЕО).

В п. 2 Багатостороннього договору передбачено, що відповідно до договорів ТЕО клієнти зобов`язуються надати Експедитору Заявки на перевезення на наступний календарний місяць, в якому надаються послуги (далі - "плановий період"), та освоїти вагони (завантажити та пред`явити залізниці для перевезення), що надані Експедитором для здійснення погодженої сторонами кількості вагоноперевезень.

В п. 4 Багатостороннього договору передбачено, що кількість та напрямки вагоноперевезень на наступний місяць зазначаються у Загальній місячній заявці. Загальна місячна заявка надсилається клієнтами не пізніше 5 (п`яти) робочих днів до дати початку наступного планового періоду та узгоджується Сторонами письмово або в електронній формі не пізніше 4 (чотирьох) робочих днів до дати початку наступного планового періоду. Кількість вагоноперевезень у Загальній місячній заявці повинна складати не менше ніж 12000 у плановому періоді.

Відповідно до п. 6 Багатостороннього договору, клієнти направляють Експедитору декадні графіки добового забезпечення і освоєння вагонів (Декадні графіки) у строк за 3 (три) робочі дні до початку відповідної декади (тільки для вантажовідправників ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля"). Декадні графіки добового забезпечення повинні відповідати обсягам погоджених заявок клієнтів, до яких вони надаються.

Відповідно до п. 2.1.1 договорів ТЕО, Клієнт зобов`язаний у разі місячного планування перевезень не пізніше, ніж за 3 календарні дні до початку запланованого місяця, направляти Експедитору відомості для здійснення ТЕО за цим договором, які містять основні деталі, у тому числі: обсяги перевезень, напрями перевезень, рід вантажу, гарантії оплати та інше.

Згідно з п. 2.1.2 договорів ТЕО, Клієнт зобов`язаний для забезпечення перевезень вантажів не пізніше, ніж за 7 календарних днів до запланованої дати відправлення вантажу, направляти Експедитору оперативні відомості за формою, наведеною в Додатку № 1 до цього договору.

Таким чином, сторонами Багатостороннього договору та договорів ТЕО, які укладені окремо з кожним клієнтом, погоджено складання:

- Загальної місячної заявки на загальну кількість 12000 вагоноперевезень для всіх клієнтів за Багатостороннім договором;

- місячні заявки від кожного клієнта окремо;

- декадні графіки для визначення добового забезпечення і освоєння вагонів.

При цьому місячна заявка від окремого клієнта повинна відповідати загальній місячній заявці (тобто, сукупність заявок окремих клієнтів повинна співпадати із Загальною місячною заявкою), а декадні графіки відповідно повинні узгоджуватися із даними, вказаними в погоджених заявках та Загальній місячній заявці.

Так, на виконання пункту 4 Багатостороннього договору, Відповідачами була направлена Експедитору Загальна місячна заявка (на вересень 2017 року) в загальній кількості вагоноперевезень 12000, яка погоджена Експедитором листом вих. № 24136 від 23.08.2017 року (а.с. 239-241 том 1).

Вказаній Загальній місячній заявці повністю відповідали заявки на вересень 2017 року по кожному клієнту окремо, а саме:

- ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля": № 1/4159 от 23.08.17; № 1/4165 от 23.08.17; № 1/4162 от 23.08.17; № 1/4160 от 23.08.17; № 1/4161 от 23.08.17; № 1/4163 от 23.08.17; № 1/4164 от 23.08.17 (а.с. 242-248 том 1).

Заявки погоджені Експедитором листом вих. № 24515 від 28.08.2017 року (а.с. 249-250 том 1).

- ТОВ "ДТЕК Східенерго": №07-1-3640 от 23.08.17 (а.с. 1 том 2).

Заявка погоджена Експедитором листом вих. № 24514 від 28.08.2017 року (а.с. 2 том 2).

- ПАТ "ДТЕК Західенерго": № 33-2043 от 23.08.17; № 06-1765 от 28.08.17; № 06-1764 от 28.08.17; № 33-2044 от 23.08.17; № 06-1763 от 28.08.17 (а.с. 3-7 том 2).

Заявки погоджені Експедитором листом вих. № 24516 від 28.08.2017 року (а.с. 8-9 том 2).

- ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго": № 794-2400 от 23.08.17; № 2163-6630 от 28.08.17 (а.с. 10-11 том 2).

Заявки погоджені Експедитором листом вих. № 24513 від 28.08.2017 року (а.с. 12-13 том 2).

Керуючись наданим п. 6 Багатостороннього договору правом коригувати кількість вагоноперевезень, клієнти направляли Експедитору декадні графіки із зменшеною кількість вагоноперевезень та коригування цих даних в сторону зменшення.

В результаті отриманих декадних графіків та коригувань до них кількість вагоноперевезень у вересні 2017 року була скорегована в сторону зменшення на 3639 порівняно із погодженою місячною заявкою на 12000 (а.с. 14-34 том 2).

Позивачем фактично у вересні 2017 року було здійснено на замовлення Відповідачів вагоноперевезень у кількості 6829, що підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 86-250 том 3, а.с. 1-71 том 4).

Згідно п. 15 Багатостороннього договору, у випадку, якщо на етапі виконання Загальної місячної заявки у відповідному плановому періоді у Клієнта виникає потреба у коригуванні кількості вагоноперевезень у сторону зменшення за деякими напрямками, таке коригування узгоджується із Експедитором. При цьому Клієнти повинні замовити додаткові вагоноперевезення на необхідну кількість, яка буде відповідати загальній кількості вагоноперевезень, узгодженій сторонами у Заявках.

У випадках, якщо на етапі виконання заявок на здійснення перевезень у відповідному плановому періоді кількість вагоноперевезень за відповідний термін менше запланованої з вини Клієнта, Експедитор має право направити звернення на Клієнтів. Клієнти продовж 2 (двох) робочих днів повинні надати вмотивовану відповідь та/або відкоригувати кількість вагоноперевезень у сторону зменшення за деякими напрямками. Таке коригування узгоджується із Експедитором, при цьому Клієнти повинні замовити додаткові вагоноперевезення на необхідну кількість вагоноперевезень, узгодженій Сторонами у Загальній місячній заявці.

У разі, якщо протягом звітного місяця клієнтами коригуються заявки на здійснення перевезень (у сторону зменшення) та не надаються альтернативні заявки на погоджену кількість вагоноперевезень - по закінченню звітного місяця нараховується плата, яка розраховується як різниця (із знаком "+") між кількістю вагоноперевезень згідно Договору (12000 вагоноперевезень щомісяця) та кількістю вагоноперевезень згідно Заявок клієнтів (з урахуванням здійснених коригувань), помножена на середньозважений обіг вагонів по напрямках, що були заплановані на звітний місяць у Загальній місячній заявці та помножена на 450 грн. без ПДВ, крім цього ПДВ - 90 грн., всього з ПДВ - 540 грн. у період з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року (включно). Нарахована плата підлягає сплаті у строк 5 банківських діб на підставі виставленого рахунку.

Як встановлено судом вище, Клієнтами у вересні 2017 року Декадними графіками була скорегована в сторону зменшення кількість вагоноперевезень на 3639 порівняно із погодженою місячною заявкою на 12000. При цьому, доказів замовлення Клієнтами додаткових вагоноперевезень на необхідну кількість, яка буде відповідати загальній кількості вагоноперевезень, узгодженій сторонами у Заявках, до суду не надано.

Стосовно коригування кількості вагоноперевезень у вересні 2017 року в сторону зменшення Позивач звертався із листами до Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4 та інших клієнтів, попереджуючи про нарахування плати за неосвоєні вагони в порядку ст. 15 Багатостороннього договору. Так, Позивач нарахував клієнтам плату, яка на вересень 2017 року в загальному об`ємі по всім клієнтам складала 13716118,80 грн. з ПДВ. та направив клієнтам, в тому числі, Відповідачу 1, Відповідачу 2, Відповідачу 3, Відповідачу 4 рахунок на оплату № ПРМТ0000182 від 10.10.2017 (а.с. 35-38 том 2).

Підставою такого нарахування є факт коригування Відповідачами заявок в сторону зменшення, узгодження коригування із Позивачем та ненадання альтернативних заявок на погоджену кількість вагоноперевезень.

… плату за неосвоєні вагони, в порядку ст. 15 Багатостороннього договору, на загальну суму 13716118,80 грн. з ПДВ Позивачу не сплатили, що й стало причиною виникнення спору».

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України «обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом».

4. Ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається як на єдину підставу своїх вимог, передбачено: «Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом».

Відповідно до зазначеної норми представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. У словосполученнях «у своїх інтересах» і «в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є» мова йде про інтерес під час вчинення правочину, а не про «кількість осіб (контрагентів)», представником яких він одночасно був під час укладення правочину, що не одне і те ж. Тобто ключовим словом є «інтерес».

«Інтерес» є словом іншомовного походження (лат. interesse - важливо) і згідно словника іншомовних слів вживається в таких значеннях:

1. Цікавість, зацікавлення.

2. Вигода, користь, зиск, спрямованість на значущий предмет чи діяльність.

3. У соціології - об`єктивна причина діяльності суб`єкта, спрямованої на задоволення певних потреб.

4. У психології - емоційний вияв пізнавальної потреби особистості.

Згідно академічного тлумачного словника української мови слово «інтерес» вживається у таких значеннях:

« 1. Увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимось, чимось. Взагалі.. тут [на Капрі] виявляють великий інтерес до всього українського ( Михайло Коцюбинський , III, 1956, 417); Його манив сюди.. інтерес до людей, живих свідків невпинної руїни села ( Петро Колесник , Терен.. , 1959, 299);

// Цікавість, захоплення. - З вікна, каже, і то багато видно, а як по світах походити, скільки того дива побачиш. Отож хай тебе по тих світах поводять, може, спаде інтерес, - сумно закінчив Бовдюг (Григорій Тютюнник , Вир, 1964, 303).

2. Вага, значення. Кивнула головою.. і пройшла мимо. І зразу ж для Івана і молодь в гурті, і танці - втратили всякий інтерес ( Андрій Головко , I, 1957, 427); Вивчення мимовільної пам`яті має передусім великий теоретичний інтерес ( Радянська психологічна наука.., 1958, 88).

3. перев. мн. Те, що найбільше цікавить кого-небудь, що становить зміст чиїхось думок і турбот; прагнення, потреби. Кав`ярня була серцем села, куди збігались усі інтереси людності ( Михайло Коцюбинський , I , 1955, 393 ); [ Тарас: ] Як одружимося, то вона буде в мене в школі за помічницю, і в нас буде одно діло, одні інтереси ( Борис Грінченко , II , 1963, 506); Надзвичайно широке коло його [М. Рильського] творчих інтересів (Вітчизна, 8, 1958, 101); Духовні інтереси, духовне життя радянської людини.. мають знаходити на сторінках газет і журналів якнайповніше відображення (Комуніст України, 5, 1963, 39).

4. перев. мн. Те, що йде на користь кому-, чому-небудь, відповідає чиїмсь прагненням, потребам. Повертався [Саєнко] до простих гласних, ..умовляв самим дбати про свої «інтереси», про «народне благо» (Панас Мирний, I, 1949, 382); Власники душ.. найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного, бо його ніяк не можна було припасувати до панських інтересів ( Михайло Коцюбинський , I, 1955, 335); Народ у колгоспі був дружний, роботящий, прекрасно міг сполучати державні інтереси з особистими ( Остап Вишня , I, 1956, 423); - Вони [селянські ради] створюються по селах, щоб організувати.. бідноту на боротьбу за свої класові інтереси ( Петро Козланюк , Ю. Крук, 1957, 364);

// тільки одн., розм., заст. Користь, вигода, прибуток. - Люди, .. - хвилювався Аркадій , .. - зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес ( Ірина Вільде , Сестри.., 1958, 42).

¦ В інтересах: а) (чиїх, кого) на користь кого-небудь. В моїх.. інтересах, щоб я знайшла собі заробіток скоріше ( Леся Українка, V, 1956, 379); б) (чого) з метою, заради чого-небудь. Якщо я писав допис, то робив це в інтересах справедливості ( Григорій Тютюнник , Вир, 1964, 152); Зачіпати (зачепити) інтереси див. зачіпати.

5. розм., заст. Діло, справа. Добриловський догадувався у що благочинний має до його якийсь інтерес (Нечуй- Левицький , IV, 1956, 126); Я би хотів виробити собі поняття про стан наших інтересів ( Іван Франко , III, 1950, 74); Коли я.. тебе на свята не діждусь, то буде кепський інтерес... ( Леся Українка, V, 1956, 214).

Словник української мови: в 11 томах. - Том 4, 1973. - Стор. 37».

Слово «інтерес» має наступні синоніми: вигода (у комерції), хосен, користь, діло, справа, цікавість, зацікавленість, зацікавлення, допитливість бажання знати.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. Конституційний суд України розтлумачуючи поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", зазначив, що його «треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам».

Водночас Конституційний Суд України як відправну точку тлумачення брав поняття слова «інтерес», етимологічний зміст якого на думку суду «включає:

а) увагу до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимось, чимось; цікавість, захоплення;

б) вагу; значення;

в) те, що найбільше цікавить кого-небудь, що становить зміст чиїхось думок і турбот;

г) прагнення, потреби;

д) те, що йде на користь кому-, чому-небудь, відповідає чиїмось прагненням, потребам; вигоду, користь, зиск».

Також на думку Конституційного Суду України «у загальносоціологічному значенні категорія "інтерес" розуміється як об`єктивно існуюча і суб`єктивно усвідомлена соціальна потреба, як мотив, стимул, збудник, спонукання до дії; у психології - як ставлення особистості до предмета, як до чогось для неї цінного, такого, що притягує. В юридичних актах термін "інтерес", враховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 925/968/18, на яку посилається позивач як на правомірність своїх вимог, зазначив:

« 19.Скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що оспорюваний Договір укладено між пов`язаними юридичними особами, оскільки директор ТОВ "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" Логунова Ореста Миколайовича на момент укладення спірного Договору був одночасно і єдиним засновником ТОВ "Вектор-Агро Лтд", тобто спірний договір направлено на реалізацію інтересів однієї особи, що протирічить вимогам ст. 238 ЦК України.

22. Закон не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах із юридичною особою. …

23.Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Суд касаційної інстанції не звернув уваги на той факт, що спірний договір оренди нежитлового приміщення від 1 березня 2012 року № 01/03-12 всупереч вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України, було укладено від імені орендодавця та орендаря однією і тією ж особою, тобто договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи.

25.Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі власної оцінки доказів встановили, що з преамбули спірного договору вбачається, що від імені позивача - ТОВ "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" він був підписаний директором Логунов Орест Миколайович та зі сторони ТОВ "Вектор-Агро Лтд" - директором Гончар Людмилою Василівною .

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Логунов Орест Миколайович на момент укладення Договору був директором ТОВ "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (т.1, а.с. 16-19) та єдиним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Вектор-Агро Лтд" (т.1, а.с.12-15).

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вірно встановила, що оспорюваний Договір укладено між пов`язаними юридичними особами, оскільки директор ТОВ "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" Логунов Орест Миколайович на момент укладення спірного Договору був одночасно і єдиним засновником ТОВ "Вектор-Агро Лтд", тобто спірний договір направлено на реалізацію інтересів однієї особи, що прямо протирічить вимогам ст. 238 ЦК України».

Тобто, у цій постанові Верховний Суд також говорить про інтерес і зробив висновок, що у випадку, коли правочин направлено на реалізацію інтересів однієї особи, то він не відповідає вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Приписами ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що «при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду».

З огляду на вищезазначене вбачається, що у контексті спору, який виник між сторонами, «інтерес», про який йде мова у ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України - це прагнення представника задовольняти потреби, бажання свої особисті чи іншої особи, представником якої він одночасно є. Іншими словами, дії представника направлені не на користь (вигоду, зиск і т.п.) усіх осіб правочину, яких він представляє, а на користь (вигоду, зиск і т.п.) чи себе особисто, чи іншої особи/декількох (не усіх) осіб правочину, яких він представляє. Отже, вказана норма встановлює заборону вчиняти представницький правочин у своїх інтересах (на свою користь, вигоду, зиск і т.п.) або в інтересах (на користь, вигоду, зиск і т.п.) іншої особи, представником якої він одночасно є.

Проте, позивач у позовній заяві не зазначив і під час розгляду справи не тільки не довів, але й не пояснив в чиїх інтересах (на чию користь, вигоду, зиск і т.п.) фактично було направлено дії Логунов Орест Миколайович як одного представника від 6-ти осіб (позивача, відповідачів-2, -3, -4, -5, -6) під час укладення оспорюваного правочину. Також позивач не роз`яснив (не надав пояснення на питання суду):

Ш Хто з відповідачів-2, -3, -4, -5, -6 є вигодонабувачем у оспорюваній угоді?

Ш У чому полягав інтерес (користь, вигода, зиск і т.п.) вигодонабувача?

Водночас, за твердженням представника позивача, під час розгляду справи, підтриманим представниками АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" і ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", Логунов Орест Миколайович , під час укладення оспорюваного правочину, діяв в інтересах усіх 6-ти осіб - від кожної особи (позивача, відповідачів-2, -3, -4, -5, -6) окремо. Тим самим позивач фактично визнав, що:

- спірний правочин не направлено на реалізацію інтересів якоїсь однієї особи з 6-ти, представником яких Логунова Ореста Миколайовича одночасно був;

- ОСОБА_1 не вчиняв оспорюваний правочин у своїх інтересах.

5. Діючи в інтересах (на користь, вигоду, зиск і т.п.) себе особисто чи однієї особи або декількох, але не усіх осіб правочину, яких представник одночасно представляє, він, як правило, діє на шкоду іншої особи (інших осіб), представником якої він одночасно є. Позивач у позовній заяві не зазначає, що, укладаючи оспорюваний правочин, ОСОБА_1 діяв всупереч інтересам (на шкоду) АТ "ДТЕК Західенерго". За твердженням позивача, наданим під час розгляду справи, виконання оспорюваного правочину призвело до додаткових платежів, стягнутих за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі № 904/778/18, що фактично є його збитками.

З зазначеним не погодився ТОВ "Металургтранс» і заявив, що оспорюваний правочин був направлений на інтерес усіх його сторін і у разі належного його виконання усіма сторонами зиск був би в усіх. Так, у своїх поясненнях від 07.02.2020 ТОВ "Металургтранс» зазначив: «… у разі належного виконання підприємствами групи ДТЕК умов Багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 року (далі - Багатосторонній договір), вказані підприємства мали можливість отримати наступні вигоди (зиск):

1) Багатосторонній договір був укладений для реалізації спільного проекту з організації перевезень вугільної продукції для підприємств групи ДТЕК. Основна його мета - задоволення потреб підприємств групи ДТЕК у послугах транспортно-експедиторського обслуговування з перевезення вантажів (вугілля). Щомісячне надання підприємствами групи ДТЕК заявок на формування Загальної місячної заявки на здійснення саме 12000 вагоноперевезень у плановому періоді (календарний місяць), як це було передбачено у пункті 4 Багатостороннього договору, підтверджує наявність волі Клієнтів на виконання умов Багатостороннього договору товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС» як Експедитором. Вказані обставини (виконання підприємствами групи ДТЕК пункту 4 Багатостороннього договору) були встановлені рішеннями судів у справі № 904/778/18 та, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, є преюдиційними та доказуванню не підлягають. Так, зокрема, у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 року у справі № 904/778/18, що була залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 року, у справі зі спору щодо виконання умов Багатостороннього договору, між тими самими особами (підприємства групи ДТЕК та ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС»), що беруть участь у справі № 905/1711/19, було встановлено наступне: «На виконання п. 4 багатостороннього договору відповідачами була направлена позивачу загальна місячна заявка на вересень 2017 року з кількістю вагоноперевезень 12000, яка погоджена експедитором ТОВ «Металургтранс» листом № 24136 від 23.08.2017.

Вказаній загальній місячній заявці повністю відповідали заявки на вересень 2017 по кожному клієнту окремо, а саме:

ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»: №1/4159 від 23.08.2017, №1/4165 від 23.08.2017, №1/4162 від 23.08.2017, №1/4160 від 23.08.2017, №1/4161 від 23.08.2017, №1/4163 від 23.08.2017, №1/4164 від 23.08.2017, які погоджені експедитором листом № 24515 від 28.08.2017року;

ТОВ «ДТЕК Східенерго»: №07-1-3640 від 23.08.2017, яка погоджена експедитором листом eux. № 24514 від 28.08.2017;

ПАТ «ДТЕК Західенерго»: №33-2043 від 23.08.2017, №06-1765 від 28.08.2017, №06-1764 від 28.08.2017, №33-2044 від 23.08.2017, №06-1763 від 28.08.2017, які погоджені експедитором листом, eux. № 24516 від 28.08.2017;

ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»: №794-2400 від 23.08.17, №2163-6630 від 28.08.17, які погоджені експедитором листом №24513 від 28.08.2017».

2) Структура Багатостороннього договору, відповідно до якої декілька підприємств групи ДТЕК (Клієнти - 1, 2, 3, 4, 5, 6 за умовами Багатостороннього договору), які діяли з однієї сторони, та ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» (Експедитор за умовами Багатостороннього договору), який діяв з іншої сторони, була обумовлена не бажаннями чи потребами ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС», а зручністю для Клієнтів за Багатостороннім договором, необхідністю постійної взаємної координації між підприємствами групи ДТЕК щодо замовлень ними послуг ТЕО з перевезення вугілля, а також єдиним взаємним обліком виконання договірних зобов`язань та особливостями функціонального розподілу вугільних підприємств групи ДТЕК за напрямками: видобуток, переробка (збагачення) та споживання вугілля (ТЕС). Потреби в вагонах, обсяги перевезень, напрямки та інші умови визначалися підприємствами групи ДТЕК самостійно, виходячи з їх поточних потреб. Щоб дії між ними були узгодженими, а однакова інформація була у всіх Клієнтів за Багатостороннім договором, підприємства групи ДТЕК самостійно визначили регламент взаємодії між собою (хто подає заявки, хто подає плани перевезень, хто подає декадні графіки, хто які суми оплачує та інше). Це внутрішня технологія роботи підприємств групи ДТЕК. Фіксація цих особливостей в Багатосторонньому договорі не могла бути ініціативою ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» та не могла відбутися в його інтересах. ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» лише сприйняв це як факт та підлаштовувати свою логістику під зазначені особливості роботи підприємств групи ДТЕК.

3) Уклавши Багатосторонній договір, підприємства групи ДТЕК отримали гарантію забезпечення їх певним обсягом вагоноперевезень у плановому періоді (протягом календарного місяця). З цією метою ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» щомісяця резервувало певну кількість залізничного рухомого складу (вагонів) для надання послуг ТЕО саме підприємствам групи ДТЕК, достатню для виконання їх виробничих програм.

4) Завдяки укладенню Багатостороннього договору підприємства групи ДТЕК мали можливість оперативно перерозподіляти вагони між собою, в залежності від їх виробничої програми.

5) Факт наявності в договорі декількох підприємств групи ДТЕК спростовує будь-які аргументи про те, що хтось із них «не знав» про наявність Багатостороннього договору або те, що умови вказаного договору були їм кимось «нав`язані» і, таким чином, міг бути порушений баланс інтересів.

6) Баланс інтересів сторін, визнання і фактичне виконання умов Багатостороннього договору підтверджується і взаємними розрахунками між сторонами (оплата послуг ТЕО підприємствами групи ДТЕК, а також сплата штрафів)».

Твердження сторін, у тому числі і позивача про те, що оспорюваний правочин направлено на інтереси усіх 6-ти осіб (позивача, відповідачів-2, -3, -4, -5, -6) не суперечить матеріалам справи і підтверджено змістом самої угоди, зокрема пунктами 4, 6, 15 Багатостороннього договору, якими обумовлено:

« 4. Кількість та напрямки вагоноперевезень на наступний місяць зазначаються у Загальній місячній заявці. Загальна місячна заявка надсилається Клієнтами не пізніше 5 (п`яти) робочих днів до дати початку наступного планового періоду та узгоджується Сторонами письмово або в електронній формі не пізніше 4 (чотирьох) робочих днів до дати початку наступного планового періоду. Кількість вагоноперевезень у Загальній місячній заявці повинна складати не менше ніж 12000 у плановому періоді.

Загальна місячна заявка надсилається Клієнтами з електронних адрес: ІНФОРМАЦІЯ_4 або ІНФОРМАЦІЯ_5 на електронні адреси Експедитора: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3

У випадку, якщо на етапі планування Експедитором погоджено у Загальній місячній заявці вагоноперевезень згідно підпунктів а), б), в) пункту 3 цього Договору у кількості менше ніж 12000 вагоноперевезень, Експедитор сплачує Клієнту штраф в розмірі 816 грн. без ПДВ за кожне таке непогоджене вагоноперевезення. Нарахована плата підлягає сплаті у строк 5 (п`яти) банківських діб на підставі виставленого рахунку.

У разі, якщо на етапі планування Клієнтами не була надана Загальна місячна заявка, а також не надані Заявки Клієнтів (сумарно у кількості згідно погодженої Загальної місячної заявки), або такі Заявки надані на меншу кількість, ніж 12000 вагоноперевезень, Експедитором нараховується плата за неосвоєння вагонів Експедитора.

Плата за неосвоєння розраховується як різниця (із знаком «+») між кількістю вагоноперевезень згідно Договору (не менше 12000 вагоноперевезень щомісяця) та кількістю вагоноперевезень згідно наданих Заявок, помножена на середньозважений обіг вагонів (розрахований згідно пункту 7 цього Договору) по напрямках, що були заплановані на плановий місяць у Загальній місячній заявці та помножена на 450 грн. без ПДВ, крім цього ПДВ - 90 грн., всього з ПДВ - 540 грн. (у період с 01.04.2017 року по 31.12.2017 року (включно)).

Нарахована плата підлягає сплаті Клієнтом 1 (ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») у строк 5 (п`яти) банківських діб згідно рахунку.

6. Клієнти направляють Експедитору декадні графіки добового забезпечення і освоєння вагонів (Декадний графік) у строк за 3 (три) робочі дні до початку відповідної декади (тільки для вантажовідправників ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»). Декадні графіки добового забезпечення мають відповідати обсягам погоджених Заявок Клієнтів, до яких вони надаються.

Експедитор узгоджує Декадні графіки або коригує їх та повідомляє Клієнта не пізніше наступного робочого дня.

Коригування узгоджених Декадних графіків може виконуватись Сторонами не пізніше, ніж за З доби, до дати, що коригується, та не більше 2 разів за декаду.

15. У випадку, якщо на етапі виконання Загальної місячної заявки у відповідному плановому періоді у Клієнта виникає потреба у коригуванні кількості вагоноперевезень у сторону зменшення за деякими напрямками, таке коригування узгоджується із Експедитором. При цьому Клієнти повинні замовити додаткові вагоноперевезення на необхідну кількість, яка буде відповідати загальній кількості вагоноперевезень, узгодженій Сторонами у Заявках.

У випадку, якщо на етапі виконання заявок на здійснення перевезень у відповідному плановому періоді кількість вагоноперевезень за відповідний термін менше запланованої з вини Клієнта, Експедитор має право направити звернення на Клієнтів. Клієнти впродовж 2 (двох) робочих днів повинні надати вмотивовану відповідь та/або відкоригувати кількість вагоноперевезень у сторону зменшення за деякими напрямками. Таке коригування узгоджується із Експедитором, при цьому Клієнти повинні замовити додаткові вагоноперевезення на необхідну кількість вагоноперевезень, яка буде відповідати загальній кількості вагоноперевезень, узгодженій Сторонами у Загальній місячній заявці.

У разі, якщо протягом звітного місяця Клієнтами коригуються заявки на здійснення перевезень (у сторону зменшення) та не надаються альтернативні заявки на погоджену кількість вагоноперевезень - по закінченню звітного місяця нараховується плата, яка розраховується як різниця (із знаком «+») між кількістю вагоноперевезень згідно Договору (12000 вагоноперевезень щомісяця) та кількістю вагоноперевезень згідно Заявок клієнтів (з урахуванням здійснених коригувань), помножена на середньозваженій обіг вагонів по напрямках, що були заплановані на звітний місяць у Загальній місячній заявці та помножена на 450 грн. без ПДВ, крім цього ПДВ - 90 грн., всього з ПДВ - 540 грн. у період с 01.04.2017 року по 31.12.2017 року (включно). Нарахована плата підлягає сплаті у строк 5 банківських діб на підставі виставленого рахунку».

Згідно зазначених пунктів у випадках коли на етапі планування:

- загальна місячна заявка взагалі не була подана;

- заявки клієнтів не подані (сумарно у кількості згідно погодженої загальної місячної заявки);

- заявки клієнтів надані на меншу кількість, ніж 12000 вагоноперевезень,

експедитором (ТОВ "Металургтранс") нараховується плата за неосвоєння вагонів, яка підлягає сплаті Клієнтом 1, тобто ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Тобто у випадку неподання позивачем заявки або подання її на меншу кількість, ніж 12000 вагоноперевезень, він взагалі ніякої відповідальності не ніс би. Негативні наслідки від вищезазначених дій (у вигляді плати за неосвоєння) якщо б і мали місце, то для ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

У разі, якщо б на етапі виконання загальної місячної заявки у відповідному плановому періоді виникала потреба у коригуванні кількості вагоноперевезень в сторону зменшення, клієнти зобов`язувались замовити додаткові вагоноперевезення на необхідну кількість, яка б відповідала загальній кількості вагоноперевезень, узгодженій у заявках. І тільки у випадку, коли протягом звітного місяця клієнтами коригувались заявки в сторону зменшення і при цьому не надавались альтернативні заявки на погоджену кількість вагоноперевезень, по закінченню звітного місяця на них ТОВ "Металургтранс" мало право нарахувати плату, яка визначалась розрахунковим шляхом з урахуванням запланованих вагоноперевезень і здійснених коригувань. При цьому кожен клієнт зобов`язався самостійно відповідати за заплановану саме ним кількість вагоноперевезень (подану на етапі планування заявку) і скориговану (без обумовлення ким конкретно) у майбутньому в сторону зменшення заявку на здійснення перевезень.

І саме за корегування у вересні 2017 року декадними графіками в сторону зменшення кількості вагоноперевезень на 3639 порівняно із погодженою місячною заявкою на 12000 з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ПАТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго» та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 і постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 лютого 2019 року, у справі № 904/778/18 була стягнута плата за нездійснені вагоноперевезення відповідно до умов п. 15 Багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017.

6. Для правильного розуміння норми, яка передбачена ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України, необхідно також дати відповідь на питання: чи є тотожними поняття «представник, який діє в інтересах особи, яка видала довіреність» і «представник особи, яку він представляє на підставі довіреності»?

1) На думку позивача, підтриманим представниками АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" і ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", ці поняття є тотожними. У своїх поясненнях від 06.02.2020 позивач свою позицію роз`яснив наступним:

«Відповідно до ч.3 ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Представник, за положеннями цієї частини ст. 238 ЦКУ, це особа, яка діє не від власного імені, а від імені іншої особи/осіб, яких вона представляє.

Не може така особа одночасно

-вчиняти правочин від особи, яку вона представляє, та від себе («у своїх

інтересах») - тобто не може укладати правочин як представник якоїсь особи та як

фізична особа, як така, одночасно;

-вчиняти правочин від особи, яку вона представляє та від іншої особи/осіб,

яку/яких вона також представляє («у інтересах осіб, яких вона представляє

одночасно») - тобто не може укладати правочин як представник декількох осіб

(учасників правочину) одночасно.

Таким чином, «у інтересах» у даному випадку є тотожним поняттю «від кого», а не «на користь» якоїсь особи. Тобто, не має значення «позитивний» результат такого представництва, користь, яку отримала чи не отримала особа за результатами такого представництва. Тим більше, не має значення користь, яка б могла бути отримана чи ні за результатами представництва. Головним є те, що будь-який результат діяльності представника, чи була вона корисною та економічно вигідною для особи, яку він представляє, чи ні, не нівелює дійсності такого представництва за умови додержання інших вимог законодавства.

Поняття представництва розкривається у ст. 237 ЦКУ.

З положень ч. 1 ст. 237 слідує, що представник - особа, яка зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ЦКУ не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Тобто особа, яка діє від власного імені не є представником. Особа може вважатися представником, коли вона діє в чужих інтересах, тобто не від себе, а від інших осіб.

Представництво як діяльність не від власного імені, а від імені будь-якої особи чи осіб залишається представництвом за будь-яких (позитивних/негативних з точки зору економічної вигоди) результатів.

Але закон чітко встановлює, що представництво, як раз з огляду на його сутність (передача прав на здійснення відповідних дій від однієї чи декількох осіб одній особі), з метою додержання та захисту прав таких декількох осіб від можливих зловживань з боку представника, який їх одночасно представляє, не може бути здійснено.

Вказана норма права встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів.

Логунов О.М., укладаючи Багатосторонній договір одночасно як представник декількох контрагентів порушив вказану вище імперативну заборону, що свідчить про необхідність визнання Багатостороннього договору недійсним».

2) ТОВ "Металургтранс" вважає, що поняття «Представник особи, яку він представляє на підставі довіреності» і «Представник, який діє в інтересах особи, яка видала довіреність» не є тотожними.

3) На думку суду поняття «представник особи, яку він представляє на підставі довіреності» і «представник, який діє в інтересах особи, яка видала довіреність», так само як і поняття «в інтересах» та «від імені» не є тотожними.

Представник особи, яку він представляє на підставі довіреності - це особа (представник), яка має певні повноваження на підставі довіреності (договору, закону, акта органу юридичної особи і т.п.) на вчинення певних юридичних дій (вчинення правочину) від імені другої сторони, яку вона представляє (ст.ст.237, 244 Цивільного кодексу України). Презюмується, що представник має завжди вчиняти правочин в інтересах сторони (особи), яку він представляє. Але не факт, що маючи певні повноваження, тобто маючи право чи будучи зобов`язаним діяти від імені якої-небудь особи (сторони), представник буде діяти саме в інтересах останньої. Іншими словами, «має діяти в інтересах сторони» не є запорукою того, що так і буде. Не виключено, що вчиняючи правочин від імені якої-небудь особи, представник у дійсності буде діяти не в її інтересах (не на її користь, вигоду, зиск і т.п.). Саме тому з метою забезпечення інтересів особи, яку представляє інша особа, законодавець ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України заборонив представнику вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

В контексті спірного питання поняття «діяти в інтересах» рівнозначно поняттю «діяти на користь, вигоду, зиск і т.п.», а поняття «діяти від імені особи, яку він представляє» чи «діяти від імені іншої особи» - рівнозначно поняттю «діяти не від власного імені», «бути представником», що не одне і теж. Так само як і поняття «представник особи, яку він представляє на підставі довіреності» рівнозначно поняттю «особа, яка має певні повноваження на представництво», а поняття «представник, який діє в інтересах особи, яка видала довіреність» рівнозначно поняттю «особа, яка наділена повноваженнями на представництво і яка діє на користь (вигоду, зиск і т.п.) особи, яку вона представляє (від імені якої вона діє)», що також не одне і те ж.

Якщо припустити, що поняття «в інтересах» є тотожним поняттю «від кого», на чому наполягає позивач, то при буквальній (дослівній) заміні поняття «в інтересах» на «від кого» отримаємо незрозумілу редакцію ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України, а саме: «Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх «від кого» або «від кого» іншої особи, представником якої він одночасно є …».

У випадку, приведеному судом, а саме - поняття «в інтересах» є тотожним поняттю «на користь, вигоду, зиск і інші слова синоніми», при буквальній (дослівній) заміні цих понять редакція ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України матиме такий вигляд: «Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, на свою користь (вигоду, зиск і т.п.) або на користь (вигоду, зиск і т.п.) іншої особи, представником якої він одночасно є …». На понятійному рівні вона не змінилась і залишилась зрозумілою.

7. Не довівши належними та допустимими доказами в чиїх інтересах фактично діяв представник АТ "ДТЕК Західенерго" ОСОБА_1 під час укладення оспорюваного правочину, позивач не пояснив, які його права чи інтереси порушені вчиненням оспорюваного правочину.

Згідно ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України «юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів …, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням».

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України «кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень».

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем/ами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Не встановивши, які права чи інтереси позивача порушені, не можна зробити висновок про визнання недійсним оспорюваного позивачем правочину.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 584/1512/16-ц (провадження № 61-21471св18).

Наслідком незазначення позивачем, які його права чи законні інтереси порушені вчиненням оспорюваного правочину, а також недоведення того, в чиїх інтересах (на чию користь з відповідачів-2, -3, -4, -5, -6) фактично було направлено дії ОСОБА_1 як одного представника від 6-ти осіб під час укладення оспорюваного правочину, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а також зважаючи на те, що факт укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів, не є беззаперечною (абсолютною) умовою для визнання такого правочину недійсним, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на судову практику, викладену у постановах Верховного Суду України і Вищого господарського суду України, зокрема на постанову Верховного Суду України від 16 травня 2011 року у справі № 3-31гс11, у якій зроблено висновок, що «відповідно до частини 3 статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Отже, вказана норма встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів», суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України «при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не Верховного Суду України, що не одне і те ж чи Вищого господарського суду України.

Безпідставним є твердження позивача про те, що оспорюваний правочин є самостійним договором і він АТ «ДТЕК Західенерго» не виконувався, оскільки:

- п.1 багатостороннього договору від 01.04.2017 визначено, що цією угодою сторони додатково врегульовують деякі питання взаємодії при виконанні умов уже укладених 6-ти самостійних договорів ТЕО, невід`ємною частиною яких вона є;

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі № 904/778/18 встановлено, що на виконання багатостороннього договору клієнтами на вересень 2017 року була направлена експедитору Загальна місячна заявка, якій відповідали заявки на цей період по кожному клієнту окремо, у тому числі й ПАТ "ДТЕК Західенерго".

Стосовно поданих позивачем і відповідачем-1 до матеріалів справи відповідно Висновку науково-правової експертизи від 09.08.2019 року №9347 щодо підстав визнання багатостороннього договору недійсним, підготовленого експертами Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз» та Висновку науково-правової експертизи Інституту законодавства Верховної Ради України від 09.09.2019 року стосовно відповідності Багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 р. загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину господарський суд зазначає наступне.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону, аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Однак, надані позивачем і відповідачем-1 висновки вказаним процесуальним вимогам не відповідають, оскільки не стосуються питань застосування аналогії закону, аналогії права, або змісту норм іноземного права, а тому не приймається судом як доказ.

Окрім цього, правова оцінка обставин справи залишається прерогативою суду.

Судові витрати в межах встановлених законодавством, покладаються на позивача з урахуванням наступного.

Відповідачем-1 заявлено клопотання про стягнення з позивача витрат на послуги адвоката у розмірі 20 000,00 грн.

Розглянувши клопотання Позивача про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, господарський суд дійшов до наступного висновку.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідачем-1 в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір про надання правничої допомоги № 09012018/МТ від 09.01.2018 (з додатковими угодами до нього), акт приймання-передачі наданих послуг від 11.10.2019, свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю, копія рахунку-фактури на оплату послуг адвокатів від 25 вересня 2019 року та платіжне доручення (оригінал) № 45535 від 15.10.2019 про сплату за послуги правничої допомоги 20 тис. грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

За додатковою угодою №25092019/1 від "25" вересня 2019 року до договору №09012018/МТ про надання правничої допомоги від « 09» січня 2018 року, Адвокатським об`єднанням «СОТА», в особі його адвоката Барабаш О.В., було витрачено 20 годин. За попередньою домовленістю Відповідача 1 з АО «СОТА», година роботи адвоката АО «СОТА» оплачується у розмірі 1 000,00 грн.

Витрати відповідача-1 на професійну правничу допомогу згідно розрахунку складаються:

- попереднє опрацювання матеріалів (2 год.) - 2 000,00грн.;

- вивчення судової практики (3 год.) - 3 000,00грн.;

- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, формування правової позиції - (4 год.) - 4 000,00грн.;

- підготовка відзиву на позовну заяву АТ «ДТЕК Західенерго», відправка стороні по справі та подання до суду - (11 год.) - 11 000,00грн.;

- разом: (20 год.) - 20 000,00грн.

Враховуючи складність спору та те, що відповідачем-1 не зовсім вірно було вибрано напрямок захисту (в основному він посилався на те, що спірний договір був прийнятий до виконання та виконувався сторонами, в тому числі і самим позивачем - АТ «ДТЕК Західенерго» і при цьому майже залишилась поза увагою ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається як на єдину підставу своїх вимог), витрати відповідача-1 на професійну правничу допомогу суд задовольняє частково у розмірі 2 000, 00 грн. (опрацювання матеріалів) та покладає їх на позивача.

Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову про визнання багатостороннього договору щодо умов транспортного експедирування від 01.04.2017 недійсним з моменту його вчинення.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, ідентифікаційний код 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс» (49000, м. Дніпро, площа Героїв Майдану, 1, ідентифікаційний код 33074226) 2 000,00грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 19.02.2020р.

Суддя В.І. Матюхін