Вирок № 87707677, 20.02.2020, Житомирський районний суд Житомирської області

1-кп/278/81/20

278/2733/18

В И Р О К

Іменем України

20 лютого 2020 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Мокрецького В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Поліщук І.О.,

прокурора – Талавєра О.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Риданова С.В.,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – Кравчука В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018060700000479 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олізарка, Червоноармійського району, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні двох дітей -малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого майстром лісу в Пулинському лісництві, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Першого червня 2018 року близько 13 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем «Фольцваген Транспортер Т4», державний номерний знак НОМЕР_1 у складі з автомобільним причепом «ПР КНОТТ 31», державний номерний знак НОМЕР_2 , у світлу пору доби, в умовах достатньої видимості з робочого місця водія, рухався у лівій смузі руху на 158-ому км. автодороги «Київ-Чоп» у с. Березівка, Житомирського району та у порушення вимог п.п. 2.3 (д), 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, обвинувачений, будучи попередженим дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту» про встановлене обмеження максимально допустимої швидкості руху транспортного засобу – 50 км./год, перевищив цю допустиму швидкість руху, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху, однак продовжив рух автомобіля.

В цей час обвинувачений ОСОБА_1 , усупереч вимогам п. 2.3 (б), не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, при виникненні небезпеки для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_5 , якого обвинувачений об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки автомобіля і на 158 км + 690 м зазначеної автодороги передньою правою та центральною частиною вищезгаданого автомобіля наїхав на велосипедиста ОСОБА_5 , який переїжджав проїзну частину справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок ДТП неповнолітній велосипедист ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: множинних саден на голові, кінцівках, задній поверхні тулуба, крововиливів під м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, перелому кісток основи черепа, забою головного мозку, переломо-відриву 1-го шийного хребця, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням смерті потерпілого ОСОБА_5 .

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та надав покази, які цілком відповідають висунутому обвинуваченню.

Вина обвинуваченого у скоєному іншими учасниками процесу також не оспорюється.

За клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, його захисником та потерпілим, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому обвинуваченому та іншим учасникам процесу судом роз`яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному суді.

Суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_1 відповідає пред`явленому обвинуваченню, а тому кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню та неповнолітню доньок, а також сукупність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому є визнання ним вини, щире каяття, добровільне відшкодування потерпілому завданої шкоди.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки обвинувачений у роботі постійно користується автомобілем.

Разом з тим, беручи до уваги особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, сукупність пом`якшуючих покарання обставин, а саме повне визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття та добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку, які істотно знижують ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим злочину, вчиненого із необережності, а також думку потерпілого, який не наполягав на суворості покарання та позицію прокурора про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства, суд вважає, що останнього можливо звільнити від відбування цього покарання з випробуванням у відповідності до ст. 75 КК України.

За приписами ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до ч. 3 ст. 206 ЦПК України суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову.

Оскільки потерпілий ОСОБА_2 звернувся із заявою про відмову від свого цивільного позову про стягнення з обвинуваченого 3170 грн. матеріальної та 500000 грн. моральної шкоди, суд закриває провадження щодо цивільного позову.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати пов`язані із проведенням експертиз у загальному розмірі 4004 грн.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись 124, 174, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку – 1 (одного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме буде періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

Закрити провадження у справі щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 3170 (три тисячі сто сімдесят) грн. матеріальної шкоди та 500000 (п`ятсот тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 4004 (чотири тисячі чотири) грн. витрат на залучення експертів під час проведення судово-технічної експертизи.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Богунського районного суду від 05.06.2017 на автомобіль «Фольцваген Транспортер», державний номерний знак НОМЕР_1 та причеп «ПР КНОТ» державний номерний знак НОМЕР_2 .

Речові докази, які зберігаються на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Житомирського РВП, а саме:

- вищенаведений автомобіль та причеп - повернути ОСОБА_1 ;

- велосипед чорного кольору – повернути потерпілому ОСОБА_2 .

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: