Ухвала суду № 8770685, 02.04.2010, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 22ц-853/2010 р. Головуючий у І інстанції Ченцова С.М.

Категорія цивільна Доповідач Євстафіїв О.К.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Шарапової О.Л.,

суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

при секретарі Штупун О.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2010 року у справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити дане рішення шляхом збільшення визначеного місцевим судом розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на її користь на утримання дітей, до Ѕ частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

У грудні 2009 р. ОСОБА_1 предявила позов до ОСОБА_2, в якому, після збільшення позовних вимог, остаточно просила стягнути з останнього на її користь на утримання дітей аліменти в розмірі Ѕ частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 01.09.2009 р. до досягнення дітьми повноліття. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що, на порушення ст. 180 СК України, відповідач з вересня 2009 р. ухиляється від обовязку утримувати їхніх неповнолітніх дітей.

Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено: з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.12.2009 р. до досягнення найстаршою дитиною повноліття; з відповідача також стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 посилається на наступне.

На порушення ст. 182 СК України, суд І інстанції не врахував, що вона мешкає лише з двома дітьми та матірю, яка страждає на онкологічне захворювання і потребує постійного піклування й фінансової підтримки, і що в силу ст. 202 СК України вона зобовязана надавати матері відповідну допомогу.

Оскільки ОСОБА_2 має змогу заробляти значні кошти, то діти у звязку з цим мають право на більш високий рівень життя відносно того рівня, який може їм забезпечити вона, виходячи з її заробітку.

Стягнення аліментів у розмірі Ѕ частини доходу відповідача не ставитимуть його у скрутне матеріальне становище. Такий розмір аліментів не є більшим, ніж розмір відрахувань, передбачений Законом України „Про виконавче провадження”. Аналіз судової практики показує, що суди присуджують аліменти на одну дитину в розмірі 1/3 частини доходу відповідача.

Т.я. оскаржуваним рішенням стягнуто аліменти на утримання двох дітей, то відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України суд в рішенні мав зазначити, що розмір аліментів має бути не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину. Натомість у рішенні вказано, що розмір аліментів повинен бути не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У рішенні місцевого суду вказано, що аліменти стягнуто до досягнення найстаршою дитиною повноліття, що позбавляє її права на отримання аліментів на меншого сина після 05.12.2010 р. (після досягнення старшим сином повноліття) й примушує її після вказаної дати повторно звертатися до суду з приводу стягнення аліментів на меншого сина.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з того, що за встановлених по справі обставин з відповідача на користь позивача на утримання дітей належить стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Апеляційний суд не знаходить підстав для скасування даного рішення.

Так, по справі встановлено наступне.

Сторони перебували у шлюбі з 22.02.1992 р., який розірвано рішенням суду від 08.12.2009 р. (копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу на а.с. 6, копія рішення суду на а.с. 18). Від даного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (копії свідоцтв про їх народження на а.с. 4, 3). Останні в даний час проживають разом з матірю (довідка відповідного змісту на а.с. 2).

З вересня 2009 р. відповідач не бере участі в утриманні дітей.

Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 становить 8000 грн. 00 коп. на місяць.

25.08.2009 р. ОСОБА_2 подарував синам ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в особі їхньої матері позивача ОСОБА_1 по ј частині (кожному) АДРЕСА_1, вартістю 221899 грн. 00 коп., про що укладено відповідний нотаріально посвідчений договір дарування, копія якого мається у справі.

Викладене жодним з учасників судового розгляду не оспорюються.

Крім дітей, з позивачем проживає мати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка страждає на ряд захворювань. Ці обставини підтверджуються довідкою вуличкому від 04.12.2009 р. № 3 (а.с. 2) та копією виписки-епікризу з медичної карти останньої № 15329 за 2009 р. (а.с. 17).

Згідно з довідкою з місця роботи ОСОБА_1 від 02.12.2009 р. № 910, за період з червня по листопад 2009 р. розмір її середньомісячної нарахованої заробітної плати становить 2161 грн. 60 коп. (а.с. 5).

З встановленого випливають наступні висновки.

Частини 1, 3 ст. 10 і частина 1 ст. 11 ЦПК України приписують, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та що кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Таким чином, позивач повинна була довести суду, що з відповідача на утримання їхніх дітей необхідно стягнути аліменти саме у розмірі Ѕ частини всіх видів його заробітку (доходу) і що місцевий суд аліменти визначив у заниженому розмірі. Але таких доказів суду не надано.

Посилання ОСОБА_1 на те, що визначення аліментів у розмірі Ѕ частини доходу відповідача не є більшим, ніж розмір відрахувань, передбачений Законом України „Про виконавче провадження”, не є підставою для задоволення її вимог, оскільки даний закон спірні правовідносини не регламентує.

Зі змісту рішення місцевого суду прямо й конкретно вбачається, що визначений цим рішенням мінімальний розмір аліментів за один місяць становить не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину (а.с. 22 (зв.)).

Кінцевий строк, на який присуджено сплату аліментів відповідачем на користь позивача на утримання дітей, судом І інстанції визначено у повній відповідності з приписом ч. 2 ст. 183 СК України.

Апеляційний суд постановляє ухвалу як на підставі доказів, наданих місцевому суду, так і на підставі доказів, наданих апеляційному суду, оскільки попередній розгляд справи місцевим судом проведено з порушеннями вимог п.п. 3, 4 ст. 130, ст. 131 ЦПК України, що вбачається з постановленої ним ухвали від 14.01.2010 р. за наслідками попереднього розгляду справи (а.с. 15).

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 відхиляється.

В порядку ст.ст. 81 ч. 3 п. 4, 88 ч. 5 ЦПК України з останньої до державного бюджету належить стягнути 120 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи за ставкою, встановленою п. 1 розд. I Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою КМУ від 21 грудня 2005 р. № 1258 (з наступними змінами).

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2010 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи до державного бюджету м. Чернігова на розрахунковий рахунок № 31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО банку 853592, код ЄДРПОУ 22825965.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: