Рішення № 87705399, 20.02.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5437/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (далі - відповідач,), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті, починаючи з 26.09.2014 до 31.07.2018 допомоги при народженні дитини та не виплату допомоги на дітей, як одинокій матері у період з 26.09.2014 до 31.07.2018;

- зобов`язати відповідача виплатити допомогу при народженні дитини з 26.09.2014 року на ОСОБА_2 негайно після проголошення судового рішення;

- зобов`язати відповідача виплатити допомогу на дітей одинокій матері у період з 26.09.2014 до 31.07.2018 негайно після проголошення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що 20 листопада 2019 року позивач звернулась до Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради з заявою про виплату допомоги при народженні дитини та виплати заборгованості на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На свою заяву позивач отримала відповідь від 18.12.2019 №571-03/47, що управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради не має підстав для призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки звернення (заява в довільній формі від 20.11.2019) надійшло пізніше ніж 12 календарних місяців після народження.

За матеріалами особової справи допомога на дітей одиноким матерям, мені у період з 26.09.2014 до 31.07.2018 не призначалась.

Повідомленням Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради про причини не виплати мені заборгованості, що виникла, не прийняття та не направлення рішення по суті заявлених мною вимог було повідомлено про відмову у здійсненні виплат по заборгованості з підстав пропущення строків звернення за поновленням виплат, визначених пунктом 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує мої конституційні права звертаюсь до суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; поновлено строк звернення із позовом до суду; відстрочено сплату судового збору (а.с. 34-36).

Відповідач позов не визнав з таких підстав (а. с. 41-45).

Управлінням взяті на облік ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 .

Згідно з наданою заявою від 30.08.2018 отримує:

- допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.05.2018 по 31.08.2020;

- допомогу на дітей одиноким матерям на доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.08.2018 по 31.01.2019.

20.11.2019 Позивач звернулася до Управління з заявою довільної форми про призначення та виплату державної допомоги при народженні доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження видане 21.11.2017 року Старобільським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області) та допомоги на дитину як одинокій матері у період з 26.09.2014 по 31.07.2018.

З матеріалів особової справи отримувача державної соціальної допомоги ОСОБА_1 , яка надійшла 06.08.2018 від управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради, вбачається, що Позивач перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації з 27.10.2017 по 01.05.2018 як отримувач допомоги при народженні доньки ОСОБА_3. Свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 21.11.2017 року Старобільським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області, отже Позивач мала змогу звернутися з заявою про призначення та виплату державної допомоги при народженні доньки ОСОБА_2 та допомоги на дітей одиноким матерям до управлінні праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації в строк, встановлений Законом, після отримання обов`язкового документу, однак зазначеним правом не скористалася.

До теперішнього часу Позивач з заявою, затвердженої форми Мінсоцполітики, про призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Управління не зверталась.

Враховуючи вищезазначене та норми чинного законодавства, Управління не має підстав для призначення допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки звернення (заява у довільній формі від 20.11.2019) надійшло пізніше ніж 12 календарних місяців після народження та отримання свідоцтва про народження дитини.

Відповідно до наданих заяв від 30.08.2018 № 1635, від 13.02.2019 № 319 Позивачу Управлінням призначена допомога на дітей одиноким матерям (на доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.08.2018 по 31.01.2019, з 01.02.2019 по 31.07.2019.

За матеріалами особової справи отримувача соціальної допомоги ОСОБА_1 за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям з 26.09.2014 по 31.07.2018 Позивач не зверталася.

Приймаючи до уваги вищевикладене враховуючи приписи п. 36 Порядку 1751 Управління не має підстав для призначення допомоги на дітей одиноким матерям (на доньку ОСОБА_2 ) з 26.09.2014 по 31.07.2018.

З огляду на наведене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання якої, згідно інформації, зазначеної в паспорті громадянина України 002242518, виданого 28.08.2018 4430, є АДРЕСА_1 (а.с. 6-6зв.).

З інформації, зазначеної у довідці від 31.07.2018 № 924-26650 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання/перебування позивача - АДРЕСА_2 (а.с. 8).

21.11.2017 Старобільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області видано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14).

Згідно із інформації, яка зазначена у Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України серія АКХ № 372017, вбачається, зо відомості про батька записані відповідно до частини першої ст. 135 СК України (а.с. 15).

20.11.2019 позивач звернулася до УПСЗН Лисичанської міської ради з письмовою заявою щодо призначення про допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виплату заборгованості з грошової допомоги як одинокій матері ОСОБА_2 за період з 26.09.2014 по 31.07.2018 (а.с. 19-20).

Листом від 18.12.2019 № 571-03/47 відповідач повідомив позивачу, що відповідно до заяви від 30.08.2018 та наданих до управління документів було призначено з 01.05.2018 по 31.08.2020 допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у сумі 860,00грн. щомісячно (за попереднім місцем проживання зазначена допомога виплачена у сумі 10320,00 грн. одноразово по 31.08.2017 та у сумі 860,00 грн. - по 30.04.2018); з 01.08.2018 по 31.01.2019 допомогу на дітей одиноким матерям (на доньок ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у сумі 2631,34 грн. щомісячно.

При цьому, зазначено, що управління немає підстав для призначення допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки звернення (заява у довільній формі від 20.11.2019) надійшло пізніше ніж 12 календарних місяців після народження. За матеріалами особової справи допомога на дітей одиноким матерям позивачу у період з 26.09.2014 по 31.07.2018 не призначалась.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини; допомога при усиновленні дитини; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", допомога при народженні дитини надається одному із батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Згідно із частинами 1-3 статті 11 Закону України "Про державну допомогу з дітьми", допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 11 Порядку № 1751 передбачено, що для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Як встановлено судом, позивачем були виконані умови Закону України "Про державну допомогу з дітьми" та Порядку №1751 в частині надання усіх необхідних документів для призначення допомоги при народженні дитини.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини. Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 червня 2014 року, надається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

Як встановлено судом, позивач отримала свідоцтво про народження дитини українського зразка 21.11.2017 та 20.11.2019 звернулася до відповідача про призначення допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання щодо законності бездіяльності відповідача щодо непризначення допомоги при народженні дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВРУ №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, а тому не можна позбавити дитину благ, гарантованих їй державою.

Як встановлено судом, позивачка не отримувала виплат, визначених законодавством, при народженні дитини - ОСОБА_2 .

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вище викладене, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, у зв`язку з чим визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення соціальної допомоги позивачу при народженні дитини ОСОБА_2 .

Як встановлено судом, відповідач формально підійшов до розгляду заяви позивачки щодо призначення допомоги при народженні дитини.

З огляду на викладене, бездіяльність відповідача щодо непризначення позивачу допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 є протиправною, що вказує на наявність підстав зобов`язати відповідача призначити позивачу та виплатити допомогу при народженні дитини.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті допомоги на дітей, як одинокій матері у період з 26.09.2014 до 31.07.2018, то суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка зверталася до органів УПСЗН із заявами, зокрема, про призначення допомоги як одинокій матері від 30.08.2018, від 13.02.2019, від 13.09.2019 (а.с. 53-54, 60-61, 65-66), відповідно до яких призначено допомогу на період з 01.08.2018 по 31.01.2019, з 01.02.2019 по 31.07.2019 (а.с. 57,64).

Допомога на дитину одинокій матері призначається відповідно до Закону Закон № 2811-XII та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми » ( надалі - Порядок).

Нормами статті 18-1 зазначеного Закону визначено, що право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами і в установленому законодавством порядку, відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

У статті 18-3 передбачено розмір допомоги на дітей одиноким матерям, а саме що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Згідно п. 34 Порядку допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Відповідно до пункту 36 Порядку допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. Допомога виплачується протягом шести календарних місяців. Тобто для призначення допомоги на дітей одиноким матерям на наступний шестимісячний термін необхідно звернення до відповідного органу соціального захисту із заявою та переліком документів передбачених п. 35 Порядку:

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документ про народження, виданий компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім`ї, наданого центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір`ю. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини.

Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3, 4 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 (далі - Порядок № 250) призначення і виплата соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї.

Соціальна допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Згідно пункту 6 Порядку № 250 для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає документи, передбачені у цьому пункті.

Згідно з пунктом 9 вказаного Порядку рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів. У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім`ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

Так, судом встановлено, що позивач у період з 26.09.2014 до 31.07.2018 не звертався до органу УПСЗН для призначення допомоги як одинокій матері.

Обов`язковою умовою для надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, чого в цій частині не відбулося.

Тому, в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті допомоги на дітей, як одинокій матері у період з 26.09.2014 до 31.07.2018 слід відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 21.01.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору по даній адміністративній справі у розмірі 768,40 грн до ухвалення судового рішення в даній справі.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути в доход Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (код ЄДРПОУ 24205528, 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського буд. 22 «А») про визнання дій неправомірними, зобов`язати вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо непризначення ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 26 вересня 2014 року, з виплатою виниклої заборгованості.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (код ЄДРПОУ 24205528, 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського буд. 22 «А») в дохід Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Тихонов