Ухвала суду № 87704437, 19.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 лютого 2020 року Справа №215/4169/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по справі №215/4169/19 за позовом ОСОБА_1 до голови Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича із позовними вимогами щодо:

-визнання протиправною бездіяльності голови Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилась у порушення механізму, порядку, шаблону розгляду скарги позивача від 18.06.2019р. вх. №С-587 згідно порядку ст.ст. 7, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", ч.ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України "Про державну службу" і не вжиття заходів для забезпечення можливості одержання державних соціальних гарантій та зазначити закон, вимоги яких порушено згідно ст. 249 КАС України;

-захисту прав позивача, пов`язаних з виборчим процесом, захистом соціальних прав, свободного пересування та вільним вибором місця проживання відповідно до ст.ст. 3, 19, 22, 33, 46, 69-71 Конституції України шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень) голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради прийняти рішення про визнання фактичного місця перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 , за якою позивач надає соціальні послуги інваліду для складання і надання довідки про склад сім`ї;

-захисту права позивача бути присутнім при розгляді скарги від 18.06.2019р. та права позивача викривати недоліки в роботі голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання своїх прав і законних інтересів шляхом їх визнання окремим пунктом рішення.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 215/4169/19.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2019р. справу №215/4169/19 передано на розгляд судді Боженко Н.В.

08 січня 2020 р. за результатами розгляду адміністративної справи №215/4169/19 Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до голови Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

17 лютого 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по справі №215/4169/19, в якій заявник просить суд додатково роз`яснити рішення від 08.01.2020 р. по справі шляхом постановлення ухвали, чим здійснити ефективний захист прав позивача на вільні вибори, на свободу пересування та інтересів згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення мотивована тим, що заявник отримав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №215/4169/19, яке, як стверджує ОСОБА_1 , не оформлено належним чином та не містить норм права, на які посилався заявник і які суд не застосував разом із мотивами їх не застосування щодо наведених позивачем правових підставі й мотиви відхилення кожного аргументу згідно ст. 246 КАС України. Також заявник зазначив, що суд відмовив захистити його право бути присутнім при розгляді скарги від 18.06.19 р. та право викривати недоліки в роботі, захистити права ОСОБА_1 , що пов`язані з виборчим процесом й захистом соціальних прав, свободою пересування і вільним вибором місця проживання відповідно до ст. 3, 19, 22, 33, 46, 69-71 Конституції України. Заявник вважає, що суд іменем України створює колізії в законодавстві та умови не дії закону для осіб державних установ, які теж ігнорують Основний закон. Тому згідно ст. 254 КАС України, на думку заявника, потрібно роз`яснення судового рішення, оскільки позов подано на підставі ст. 6, 7 КАС України. Додатково ОСОБА_1 посилається на приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та стверджує, що його було позбавлено усіх наданих прав, що є порушенням процесу при розгляді заяви, до якого застосована відповідачем неналежна правова процедура, так і його конституційних прав (стаття 59 Конституції України - право на правову допомогу).

У відповідності до положень ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Адміністративна справа №215/4169/19 була розглянута Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, розгляд вищезазначеної заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Проаналізувавши викладені у заяві ОСОБА_1 доводи, суд доходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Водночас, у даному випадку рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 р. по справі №215/4169/19 - у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено та зазначено про відсутність підстав для розподілу судових витрат, а, отже, таке рішення не є таким, що підлягає виконанню.

Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення.

У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

17 лютого 2020 р. ОСОБА_1 разом із заявою про роз`яснення судового рішення також було подано апеляційні скарги на відповідне рішення суду.

У поданій заяві про роз`яснення рішення суду від 17.02.2020 р. позивач фактично просить суд доповнити дане рішення посилання на норми права та додатковими мотивами відмови судом у задоволенні заявлених ним вимог, що не є роз`ясненням змісту рішення суду.

При цьому, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 р. в адміністративній справі №215/4169/19 містить обґрунтування прийнятого рішення, резолютивна частина рішення викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.

Згідно з п.30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

У рішенні у справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Крім того, слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд доходить висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 р. в адміністративній справі №215/4169/19 є зрозумілим та не потребує роз`яснення.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 р. в адміністративній справі №215/4169/19 в контексті аргументувань, викладених у заяві ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 17 лютого 2020 р.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по справі №215/4169/19 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтєю 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко