
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
20 лютого 2020 року Справа №160/1867/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
17 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача у відношенні скарг ОСОБА_1 від 01.10.2019, 01.11.2019:
не розглянув їх об`єктивно, всебічно і своєчасно;
не вжив заходів по припиненню ФОП ОСОБА_2 неправомірних дій, виконанню ним замовлення позивача від 05.07.2019 на виготовлення та встановлення могильного пам`ятника;
не вирішив питання про покарання винних осіб, в тому числі своїх співробітників, включаючи заст. нач. ОСОБА_3
у кілька разів перевищив місячний термін для відповіді на скаргу від 01.11.2019, про його продовження позивач не сповіщений;
взагалі не провів перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 відносно замовлення позивача від 05.07.2019
відповідь від 21.01.2020 підписана неналежною посадовою особою, тобто не начальником, а його заступником /Чередниченко М., дії якої і були оскаржені;
- зобов`язати відповідача розглянути скарги ОСОБА_1 від 01.10.2019, 01.11.2019 об`єктивно, всебічно провести по ним перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 відносно замовлення від 05.07.2019, вжити заходи по припиненню його неправомірних дій, вирішити питання про покарання винних осіб, направити обгрунтовану відповідь;
- стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000 грн. + 50 грн. за кожен наступний день, починаючи з 14.02.2020 р. (дати позову) і до прийняття рішення по справі або усунення відповідачем визначених порушень.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Для звернення до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства обов`язковою умовою є сплата судового збору, що передбачено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою:
- майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 840грн.80коп.
Враховуючи те, що в позовній заяві заявлені вимоги майнового та немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру – 1681 грн. 60 коп..
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору як малозабезпеченого.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає таке.
Питання щодо зменшення, відстрочення, розстрочення чи звільнення сплати судового врегульовано положеннями ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного видно, що суду надано право, а не покладено обов`язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору. Крім того, суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору за однієї з умов, перелічених у п. 1-3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", лише з урахуванням майнового стану заявника.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Позивач в обґрунтування свого майнового стану до клопотання про звільнення від сплати судового збору долучив лист Укрпошти від 11.11.2019 №23-03-869, в якому вказано про отримання ОСОБА_4 виплат у період: з травня 2019 року по жовтень 2019 року згідно пенсійних відомостей.
Отже, зазначений лист не відображає майновий стан позивача, який може мати і інші джерела доходу.
Водночас, суд наголошує, що належними та достатніми доказами для підтвердження скрутного майнового становища позивача можуть бути довідки про доходи з органів державної податкової інспекції, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, тощо.
Отже, ОСОБА_5 потрібно надати документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної податкової служби тощо), або документ про сплату судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2019 року по справі № 215/3329/19.
Оскільки зазначені умови, за наявності яких позивача можна було б звільнити від сплати судового збору, відсутні, належних доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан та відсутність інших джерел доходу, окрім пенсійних виплат на момент подання позову позивач не надав, то його клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Разом із тим згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В поданому адміністративному позові, позивачем не зазначено адресу своєї електронної пошти та адресу електронної пошти відповідача, якщо такі відомості відомі позивачу.
У відповідності до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 8 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додано копії документів для відповідача, які не засвідчені позивачем у встановленому порядку.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1681 грн. 60 коп. на реквізити суду: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження наявності обставин щодо звільнення позивача від сплати від судового збору;
- належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням адрес електронної пошти позивача та відповідача у справі, якщо такі відомі позивачу;
- копії належним чином завірених додатків до позовної заяви для відповідача у справі.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова
Судове рішення № 87704396, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 20.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/1867/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: