Рішення № 87704279, 20.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 лютого 2020 р. Справа № 120/4182/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в період з 19.03.2014 по 15.03.2015, як мобілізований перебував в зоні проведення антитерористичної операції. Був мобілізований у зв`язку з пораненням та відповідно отримав 3-ю групу інвалідності.

Однак, 05.12.2019 під час ознайомлення з матеріалами викоанвчого провадження №58950081 дізнався, що Головним управлінням ДФС у Вінницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 18.12.2018 за №Ф-314813-50 на суму 14181,42 грн. При цьому, покликаючись на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань підчас проведення мобілізації» від 20.05.2014 р. №1275-VIІ, якими передбачено, що самозайняті особи, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом про мобілізацію, звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО, а також від подання податкової звітності з єдиного податку, вважає, що відповідач не мав права нараховувати йому заборгованість по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, на думку позивача, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 18.12.2018 за №Ф-314813-50 є протиправною, в зв`язку з чим звернувся в суд з цим позовом, в якому просив зазначену податкову вимогу визнати протиправною та скасувати.

Ухвалою суду від 18.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.01.2020 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області подано до суду відзив на адміністративний позов, у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказали, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464).

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону Украйни № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Платники звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).

Таким чином, зазначеною нормою визначено дві умови звільнення платника від сплати єдиного внеску: наявність у особи статусу пенсіонера за віком або інваліда та факт отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги. Тобто критерієм звільнення від сплати єдиного внеску разом із фактором отримання пенсії, у тому числі пенсії за віком на пільгових умовах, є наявність у особи, яка обрала спрощену систему оподаткування, статусу пенсіонера за віком, що встановлюється за відповідністю всім умовам, визначеним законом, зокрема досягнення певного віку, після якого вона має право на призначення відповідної пенсії

Також відповідно до підсистеми «Реєстрація ПГІ» інформаційної бази даних АІС «Податковий блок» ОСОБА_1 перебуває на загальній системі оподаткування, а також по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) присвоєно ознаку «Інвалід» з 01.08.2019.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону №2464).

Згідно даних ІКП 71040000 до ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховано єдиного соціального внеску: 8448 грн. - 2017 рік, термін сплати 09.02.2018, за 1 квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати 19.04.2018, за 2 квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати 19.07.2018, за 3 квартал 2018 року - 819,06 грн., термін сплати 19.10.2018. Таким чином станом на 02.01.2019 борг позивача по ІКП 71040000 становить 14181,42 грн.

Враховуючи викладене, відповідач просив в задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою від 20.01.2020 здійснено заміну первинного відповідача Головного управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Вінницькій області.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 , 1975 року народження, з 20.03.2015 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України №2262-XII від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Дані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи довідкою ГУ ПФУ у Вінницькій області №49 від 20.02.2020 та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №078655 від 05.07.2018.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 21.03.2000 та перебуває на обліку в Вінницькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Вінницькій області як платник єдиного внеску.

Згідно даних ІКП 71040000 до ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховано єдиного соціального внеску: 8448 грн. - 2017 рік, термін сплати 09.02.2018, за 1 квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати 19.04.2018, за 2 квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати 19.07.2018, за 3 квартал 2018 року - 819,06 грн., термін сплати 19.10.2018.

18.12.2018 Головним управління ДФС у Вінницькій області, на підставі даних інтегрованої картки платника, позивачу сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-314813-50 на суму 14181,42 грн.

Не погодившись із даною вимогою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI).

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п.4 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі - Порядок №435), ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою N Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку 435 передбачено, що ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу.

Звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція №449), особи, зазначені в пункті 4 розділу II цієї Інструкції, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За таких обставин суд наголошує, що враховуючи статус позивача з 20.03.2015, він може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зазначене також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 березня 2018 року у справі №805/2195/17-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 2464-VI особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Отже, суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонери за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах.

При цьому суд зазначає, що договори про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно до ст. 10 Закону №2464-VI фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонери за віком або особами з інвалідністю не укладаються.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавав, договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з ним не укладався. Тобто, він у добровільному порядку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не перебував, а тому обов`язок сплачувати єдиний внесок у нього був відсутній.

Відтак, враховуючи що позивач, згідно із нормами законодавства, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки має встановлену ІІІ групу інвалідності, суд дійшов висновку щодо протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Вінницькій області від 18.12.2018 за №Ф-314813-50.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених дій та прийнятої вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) 18.12.2018 за №Ф-314813-50.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Повний тест рішення складено: 20.02.2020.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна