Рішення № 8769771, 16.03.2010, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого судді Шершуна В.В.

суддів Костенка А.М., Кізюн О.Ю.

при секретарі Товкан І.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-573 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Славутського міськрайонного суду від 30 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Національного університету водного господарства та природокористування, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Славутська дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

19.03.2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд. він вказував, що рішенням Славутського міськрайсуду від 09 листопада 2007 року його позов до Національного університету водного господарства та природокористування м. Рівне про відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом задоволено частково. Стягнуто на його користь у відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом (11.02.1983 року) за період з 01 січня 2004 року по 01 листопада 2007 року 14807 грн., 30000 грн. моральної шкоди і 1000 грн. витрат на правову допомогу. Постановлено стягувати щомісячно з університету у відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом мінімальну заробітну плату починаючи з 01 листопада 2007 року довічно. Стягнуто з університету на користь держави судовий збір в сумі 448 грн. 07 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1 грн. 50 коп.. В задоволенні позовнх вимог про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом за період з 11 лютого 1983 року по 31 грудня 2003 року відмовлено за пропуском позовної давності.

Позовні вимоги про відшкодування понесених додаткових витрат, викликаних необхідністю стороннього догляду та про стягнення наперед додаткових витрат на спеціальне медичне обслуговування, побутове обслуговування, придбання ліків, протезування, придбання спеціальних транспортних засобів залишено без розгляду в звязку з недоведеністю вимог.

ОСОБА_2 вказував, що згідно довідки ЛТЕК він визнаний інвалідом І групи довічно з втратою 100% працездатності, а згідно з висновком судово-медичної експертизи

_______________

Головуючий у першій інстанції Мацюк Ю.І. Справа № 22ц-573

Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 30, 32

потребує стороннього догляду у побуті, надання медичної допомоги, спеціальних транспортних засобів, санітарно-курортного лікування, тощо.

В звязку з цим, позивач просить стягнути відповідача на свою користь 23327 грн. затрат на спеціальний медичний догляд за період з 01 січня 2004 року по 28 лютого 2009 року, 11663 грн. 50 коп. за постійний сторонній догляд за той самий період і 5831 грн. 75 коп. затрат на побутове обслуговування за той самий період. В подальшому з 01.03.2009 року він просив відшкодовувати йому щомісячно 1 мінімальну заробітну плату на спеціальне медичне обслуговування, 50% мінімальної заробітної плати витрат на сторонній догляд і 25% мінімальної заробітної плати на побутове обслуговування довічно. Крім того, позивач просив зобовязати відповідача з 01.03.2009 року відшкодувати йому на підставі рецептів лікарів, довідок або рахунків додаткові витрати на медичну допомогу, придбання ліків, тощо.

В липні 2009 року ОСОБА_2 збільшив розмір своїх вимог. він просив додатково стягнути на його користь 3110 грн. за спеціальне медичне обслуговування, 2795 грн. на необхідний сторонній догляд, 777 грн.50 коп. витрат на побутове обслуговування і 1500 витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2009 року в позові відмовлено в частині стягнення 26437 грн. на спеціальне медичне обслуговування, 14458 грн. на постійний сторонній догляд і 6609 грн. 25 коп. на необхідне побутове обслуговування та на правову допомогу в сумі 1500 грн. в решті позовні вимоги (стягнення додаткових витрат наперед) залишені без розгляду, оскільки на думку суду позивач не подав доказів на підтвердження необхідності попередньої оплати ліків, послуг, тощо.

Що стосується вимог про стягнення додаткових витрат на догляд за попередні роки, то суд визнав, що вони не доведені, оскільки ОСОБА_4 перебував на обслуговуванні Славутського територіального центру обслуговування пенсіонерів, інвалідів, одиноких працездатних та непрацездатних громадян, а подані ним договори про його обслуговування з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 суд не прийняв до уваги, оскільки ці особи не подали декларації про доходи до Славутської ОДПІ і не сплатили податків з доходів.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить скасувати рішення Славутського міськрайонного суду від 30 жовтня 2009 року і постановити нове рішення, яким повністю задоволити його позов. При цьому апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що у нього не було необхідності доводити вину відповідача у завданні шкоди його здоровю, оскільки цей факт встановлений рішенням Славутського міськрайонного суду від 09 листопада 2007 року, а тому в силу ч.3 ст.61 ЦК України доведення не потребує.

Він також стверджує, що відмовляючи йому в позові, суд не врахував п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди” та ст.34 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” і безпідставно відмовив йому в позові.

Колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В той же час, ч.1 ст.1195 ЦК України встановлює, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Пункт 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” встановив, що якщо в потерпілого у зв'язку з ушкодженням здоров'я є потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу, що підтверджується із зазначенням їх тривалості висновком МСЕК, вони компенсуються Фондом відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону N 1105-XIV. Додаткові витрати потерпілих, на яких дія цього Закону не поширюється (потреба в них та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду, на підставі ст. 455 ЦК.

При вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що:

б) розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків визначається МСЕК, а в інших випадках - судово-медичною експертизою) і не може бути меншим (на місяць) від: мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); її половини - на постійний сторонній догляд; чверті - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Для інвалідів I групи висновок МСЕК чи судово-медичної експертизи про потребу в звичайному сторонньому догляді або в побутовому обслуговуванні не вимагається. Якщо потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються витрати на кожен із них незалежно від того, ким вона здійснюється;

в) розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість. За медичним висновком потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи - щорічно надається безоплатно путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсується Фондом у розмірі, встановленому його правлінням. Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування й назад. Якщо він працює і використав щорічну відпустку до одержання путівки в санаторно-курортний заклад, йому надається додаткова відпустка для лікування (включаючи час проїзду) зі збереженням на цей період середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, який склався перед відпусткою, за його вибором.

У разі необхідності супроводжувати потерпілого особі, яка це робить, компенсуються витрати на проїзд і житло відповідно до законодавства про службові відрядження;

д) стягнення додаткових витрат потерпілого може бути проведено й на майбутній час у межах строків, зазначених у висновку МСЕК або судово-медичної експертизи. При стягненні сум витрат на протезування, придбання путівки на санаторно-курортне лікування, автомобіля суд повинен зазначити в рішенні, що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації, яка має надати ці послуги потерпілому.

Враховуючи викладене, а також положення п.3 ст.268 ЦПК України про непоширення позовної давності на вимоги про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з університету витрат на спеціальне медичне обслуговування, постійний сторонній догляд і побутове обслуговування починаючи з 01 січня 2004 року по 01 листопада 2010 року (дата розгляду справи судом першої інстанції) і стягнення з названого відповідача цих витрат на майбутнє (пожиттєво).

Такі стягнення ґрунтуються на висновку комісійної судово-медичної експертизи № 43 від 17.05.2007 року, згідно якої у громадянина ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження в вигляді закритого перелому вивиху тіла 6-го шийного хребця зі стисненням та забоєм спинного мозку в шийному відділі які супроводжувались парезом верхніх кінцівок, плегією нижніх кінцівок, порушенням функції тазових органів, порушенням чутливості з рівня 6-го шийного хрубця, відсутністю сухожильних рефлексів. Травму ОСОБА_2 отримав 11.02.1983 року при падінні з висоти з приземленням і ударом до тупого предмету шийним відділом хребта.

На момент контрольного обстеження ОСОБА_2 16.05.07 року виявлені наслідки перенесеної в 1983 році травми шийного відділу хребта: вялий пара парез верхніх кінцівок з вираженою слабкістю і порушенням функцій в дистальних відділах рук, спастична параплегія нижніх кінцівок з повною відсутністю рухів в ногах, вираженою атрофією мязів верхніх та нижніх кінцівок, порушення функції тазових органів нетримання сечі, зниження чутливості по провідниковому типу з рівня 1-го грудного хребця, стан після оперативного втручання приводу перелому-вивиху 6-го шийного хребця з наявністю фіксуючих сторонніх тіл проволоки.

По перерахованих наслідках травми шийного відділу хребта відсоток стійкої втрати загальної та професійної працездатності складає по 100% (по сто відсотків) відповідно до діючої інструкції Міністерства фінансів СРСР „Про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи” за 1986 р. і п.2 д. Наказу № 238 МОЗ України від 05.08.1998 року.

По виявленим наслідкам травми шийного відділу хребта ОСОБА_2 постійно потребує допомоги, стороннього нагляду в побуті, а також в наданні медичної допомоги з урахуванням стану його здоровя і можливих інших ускладнень травми.

ОСОБА_2 потребує також спеціальних транспортних засобів, стаціонарно-курортного лікування, медикаментозного загально-укріплюючого лікування, лікування направленого на попередження виникнення будь-яких інших ускладнень перенесеної травми.

Колегія суддів враховує, що вина відповідача Національного університету водного господарства та природокористування в завданні ОСОБА_2 каліцтва доведена рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2007 року і не підлягає доказуванню згідно ч.3 ст.61 ЦПК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковими висновки суду про недоведеність вимог позивача з посиланням на фіктивність укладених ним договорів на обслуговування і на те, що ОСОБА_2 обслуговується Славутським центром соціального обслуговування оскільки, як видно з п. 19 п/п б) наведеної Постанови Пленуму Верховного Суду, якщо потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються витрати на кожен із них незалежно від того, ким воно здійснюється. Крім того, на думку колегії суддів наявність у позивача потреби в сторонніх доглядах доведено висновком судово-медичної експертизи і подальшого доведення самого факту здійснення такого догляду не потребує, оскільки є життєво необхідною.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобовязання відповідача в майбутньому оплачувати його витрати на медичну допомогу, придбання ліків, протезування придбання спеціальних транспортних засобів, санаторно-курортного лікування на підставі рецептів, довідок і рахунків, оскільки у висновку судово-медичної експертизи не конкретизовані від суми і розміри такої допомоги, без чого неможливо зробити висновок про причинний звязок між певним видом даної допомоги і шкодою завданою позивачеві. Однак цей факт не позбавляє позивача права в майбутньому звертатись до суду з цього приводу за умови належного доведення необхідності названих потреб, знаходження їх у причинному звязку з отриманою травмою, а також виходячи з принципу розумності в їх оцінці.

Колегією суддів перевірені розрахунки стягнень виконані позивачем і визнані правильними. В звязку з цим, не думку колегії суддів, підлягають стягненню з Національного університету водного господарства на користь ОСОБА_2 за період з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2009 року 28327 грн. витрат на спеціальний медичний догляд, 15403 грн. витрат на постійний сторонній догляд і 7081 грн. 75 коп. затрат на побутове обслуговування.

Крім того, з названого відповідача на користь ОСОБА_2 довічно слід стягнути по одній мінімальні зарплаті щомісячно на спеціальний медичний догляд, по Ѕ частини мінімальної заробітної плати щомісячно на постійний сторонній догляд і ј частини мінімальної заробітної плати щомісячно на побутове обслуговування.

Підлягають також стягненню 1500 грн. витрат на правову допомогу.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно п.4 ст.309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення у випадку порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.

Тому, колегія суддів враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував матеріальне і процесуальне право, вважає за необхідне рішення скасувати, постановити нове рішення, яким позов частково задоволити.

Керуючись ст.ст. 309, 313, 314, 315, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2009 року скасувати.

Стягнути з Національного університету водного господарства та природокористування м. Рівне, вул.Соборна, 1 р/р 35223001000050 в УДК в Рівненській області м. Рівне МФО 833017 Код ЗКПО 02071116 на користь ОСОБА_2 за період з 1 січня 2004 року по 31 жовтня 2009 року 28327 грн. додаткових витрат на спеціальний медичний догляд, 15403 грн. 50 коп. витрат на постійний сторонній догляд, 7081 грн. 75 коп. витрат на побутове обслуговування і 1500 грн. витрат на правову допомогу, а всього 52312 грн. 25 коп.

Стягнути з Національного університету водного господарства та природокористування на користь ОСОБА_2 починаючи з 01 листопада 2009 року щомісячно:

по одній мінімальній заробітній платі, встановленої на день виплати, на спеціальний медичний догляд довічно;

по Ѕ частині мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, на постійний сторонній догляд довічно;

по ј частині мінімальної заробітної плати, встановлено на день виплати, на не побутове обслуговування довічно.

В решті в позовних вимогах відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду В.В. Шершун