Ухвала суду № 87697204, 18.02.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6530/19

Провадження № 1-кп/487/345/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Миколаїв

Колегія суддів Заводського районного суду м. Миколаєва у складі: головуючого судді Сухаревич З.М., суддів – Притуляк І.О., Карташевої Т.А., за участю: секретаря судового засідання – Дорош В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12019150030002293 від 09.06.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мурманськ Російської Федерації, громадянин України, має неповну середню освіту, офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимий 06.12.2013 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 29.12.2015 року умовно достроково на 9 місяців 19 днів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України ,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора – Прохорчук І.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Абакумова С.М.,

Встановила :

Колегією суддів Заводського районного суду м. Миколаєва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у скоєнні особливо тяжкого злочину, на існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які з часом не перестали існувати та не зменшилися, та на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник Абакумов С.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не вчиняв саме той злочин у скоєнні якого обвинувачується, не є соціально небезпечною особою та просив обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 02.08.2019 р. ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.09.2019 р.

Ухвалами колегії суддів Заводського районного суду м. Миколаєва обвинуваченому ОСОБА_1 продовжувався строк тримання під вартою, який відповідно до ухвали від 26.12.2019 закінчується 23.02.2020.

Положеннями статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст.. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; - чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.

В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, неодноразово перевірялась під час вирішення питання слідчими суддями при обранні та продовженні строку запобіжного заходу.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що: - заявлені при обранні запобіжних заходів ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, оскільки злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, а тому є підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватися від суду, свідки судом ще не допитувались та про їх місце проживання відомо обвинуваченому, що свідчить про існування ризику здійснення на них тиску з метою надання показів, які виправдовують обвинуваченого. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні незакінченого замаху на умисне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_2 , та в судовому засіданні пояснив, що спричинив тілесні ушкодження потерпілій на ґрунті ревнощів, а оскільки обставини що стали підставою для ревнощів обвинуваченого не перестали існувати (потерпіла не бажає підтримувати з обвинуваченим подружні стосунки), суд вважає обґрунтованим наявність ризику продовження обвинуваченим кримінального правопорушення з метою доведення умислу до кінця.

Крім того, суд враховує відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який до затримання офіційно не працював, раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно та обвинувачення його у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи.

З урахуванням того, що до завершення строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою судовий розгляд не може бути завершений, а також те, що обставини по справі з часу обрання та продовження запобіжних заходів не змінилися, а ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися та не перестали існувати, колегія суддів вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, та вважає обґрунтованим і виправданим подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

Доводи сторони захисту щодо невірної кваліфікації дій обвинуваченого та можливості зміни йому запобіжного заходу на більш м`який, судом оцінюються критично, оскільки оцінка правильності кваліфікації дій обвинуваченого може бути надана лише після повного та всебічного дослідження колегією суддів наданих сторонами доказів у їх сукупності та лише при постановленні вироку. Крім того, обвинувачений не має постійного місця проживання в м. Миколаєві, до затримання проживав в квартирі потерпілої, що з урахуванням наявного між ними конфлікту, свідчить про неможливість спільного проживання. Приймаючи до уваги, що забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого можливо лише за умови суворого контролю з боку правоохоронних органів, а здійснення такого контролю щодо особи, яка не тримається під вартою, можливе лише за наявності у такої особи постійного місця проживання, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із запобіжних заходів не пов`язаних з триманням під вартою не зможе запобігти встановленим судом ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 діб - до 17.04.2020 року включно, що є підставою для задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, колегія суддів –

Ухвалила:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу — задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 діб - до 17.04.2020 року включно, з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор".

Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя : З.М. Сухаревич

Судді: І.О. Притуляк

Т.А. Карташева