Ухвала суду № 87695510, 19.02.2020, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/794/18

Провадження №:2/138/29/20

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2020 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: Цибульського О.Є.,

з участю: секретаря Спічко А.В.,

прокурора Коцулима Б.В.,

представника відповідача Гримайло К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фермерське господарство «Ганна Плюс», про визнання державного акта недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури подав до Могилів-Подільського міськрайонного суду позовну заяву в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Ганна Плюс" про визнання державного акта недійсним, повернення земельної ділянки.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 27.03.2018 по справі відкрито загальне позовне провадження.

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 16.08.2018 ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду від 27.03.2018 скасовано в частині відкриття провадження у справі за позовом до ФГ «Ганна Плюс» про повернення земельної ділянки та закрито провадження в цій частині.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 13.03.2019 до участі в справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фермерське господарство «Ганна Плюс».

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 25.04.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено до розгляду по суті.

В ході розгляду справи по суті, суд з`ясував чи наявні підстави для подання даного позову до суду прокурором та здійснення представництва інтересів держави в суді та чи надані належні і допустимі докази на підтвердження необхідності такого представництва.

Прокурор Коцулим Б.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, оскільки існували підстави для подання даного позову до суду та здійснення представництва інтересів держави прокурором в суді, в зв`язку з тим, що позивачем не здійснювалися дії для захисту інтересів держави.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, де просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача ОСОБА_1 та третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ФГ «Ганна Плюс» – Гримайло К.Л. в судовому засіданні позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити, просила застосувати строки позовної давності для звернення до суду, зазначила, що по даній справі прокурор, на підставі наданих документів не має повноважень на звернення до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, відзив на позов, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід залишити без розгляду з наступних підстав:

положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст.175 ЦПК України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 5 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі самостійно обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

За змістом пункту 3 частини першої ст.131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Всі вище вказані докази в своїй сукупності є підставами для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді. Разом з тим, їх відсутність в силу статті 23 Закону України «Про прокуратуру» виключає таке представництво.

Правовий аналіз змісту частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(б) у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі N 910/18770/17.

В даному випадку прокурор не надав належних і допустимих доказів на підтвердження заяви про бездіяльність уповноваженого на державне представництво органу державної влади (місцевого самоврядування), якою було обґрунтовано необхідність представництва прокурором інтересів держави. При цьому, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області дізналося про виявлення прокурором порушення земельного законодавства по факту звернення прокурора з позовом до суду, а тому ніяких дій для захисту своїх інтересів не вчиняло, про що свідчить повідомлення позивача про подання прокурором позову до суду в його інтересах.

Крім того, прокурор не навів причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом після виявлення порушень, які суд мав перевірити, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор зазначив, що оскаржуваний державний акт виданий з порушенням земельного законодавства, оскільки рішення 14 сесії 21 скликання Ярузької сільської ради народних депутатів від 27.05.1993 про надання у користування ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення фермерського господарства сільською радою не приймалося. Згідно матеріалів доданих до позову, не прийняття даного рішення прокурор мотивує його відсутністю у відповідних органах, а також тим, що 14 сесія 21 скликання не проводилася, на що також посилається Ярузька сільська рада Могилів-Подільського району Вінницької області у відповіді на запит прокурора (а.с.19). Хоча та ж сільська рада підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно користується земельною ділянкою із земель державної власності на підставі Державного акту на право постійного користування (а.с.18).

Крім того, відповідачем сплачено податок за користування земельною ділянкою (а.с.110), хоча і після подання позову до суду. При цьому суд вважає, що питання сплати податку мало вирішуватися Ярузькою сільською радою Могилів-Подільського району Вінницької області, якій достеменно було відомо про користування ОСОБА_1 та ФГ «Ганна Плюс» земельною ділянкою із земель державної власності на підставі Державного акту на право постійного користування на протязі 15 років. А тому не зрозуміло, чому прокурором не ставилося питання про залучення до участі в справі даного органу місцевого самоврядування.

Крім того, прокурором не проводилася перевірка та не вирішувалося питання про можливу підробку рішення сесії чи оскаржуваного державного акту відповідними посадовими особами (що можливо в межах кримінального провадження), а лише зібрано відповіді на запити та одразу подано позовну заяву про визнання його недійсним та скасування.

Як вбачається з наданої стороною відповідача технічного звіту про виконання робіт по встановленню в натурі меж земельної ділянки, що відводиться громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, згідно пояснювальної записки рішенням №7 від 30.03.1993 Ярузька сільська рада народних депутатів дала згоду на надання у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 10,3 га, з них 7,0 га ріллі, 3,0 га пасовищ (а.с.104-109).

При цьому прокурором не доведено в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту саме ним, а не Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області чи Ярузькою сільською радою Могилів-Подільського району Вінницької області,

За таких обставин, суд вважає, що прокурор не навів чіткого і законного обґрунтування підстав здійснення представництва ним інтересів в суді.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовну заяву.

Керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 4, 56, 175, 185, п.2 ч.1 ст. 257, 258-261, 353-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву подану заступником керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фермерське господарство «Ганна Плюс», про визнання державного акта недійсним.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.Є.ЦИБУЛЬСЬКИЙ