Ухвала суду № 87694020, 19.02.2020, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/4302/16-к

Провадження № 1-кп/636/561/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Оболєнської С.А.,

за участю прокурора –Копйова О.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника – Мазницького М.М.,

секретаря судового засідання – Гамоліної О.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12016220440001543 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Бабаї Харківського району Харківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чугуїв Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно ухвали Харківського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року продовжений ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 21 лютого 2020 року.

Заслухавши думку прокурора про необхідність зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, думку обвинуваченого та захисника, які просили змінити запобіжний захід на більш м`який, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Суд, повторно розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою враховує, вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку». Також суд зазначає, що п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.09.2016 року утримується під вартою, на нього розповсюджується дія ч.5 ст.72 КК України в редакції закону від 26.11.2015 року.

Отже, враховуючи обставину фактичного тривалого строку тримання під вартою, а також те, що ОСОБА_1 , має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, суд приходить до висновку про зміну запобіжного заходу.

Оцінивши сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, визначеного санкцією статті обвинувачення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на даний час перестали існувати у зв`язку з чим запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає зміні на особисте зобов`язання, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки з метою здійснення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, ст. 315 КПК України, суд,

постановив:

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – тримання під вартою змінити на особисте зобовязання та звільнити його з-під варти в залі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чугуївського міського суду

Харківської області Оболєнська С.А.