Ухвала суду № 87688118, 18.02.2020, Василівський районний суд Запорізької області

311/1807/19

18.02.2020

Провадження №1-кп/311/58/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю учасників кримінального провадження: прокурора Ворона М.В., представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Келембет С.В., захисника - адвоката Шклярук Д.С., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018080000000229 від 10 серпня 2018 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження №12018080000000229 від 10 серпня 2018 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

У судовому засіданні захисником обвинуваченого - адвокатом Шклярук Д.С. заявлено клопотання про відкладення судового засідання для надання стороні захисту можливості доповнити судове слідство шляхом надання додаткових доказів, а саме: висновків інженерно-транспортної експертизи і комплексної інженерно-технічної експертизи, мотивоване складністю експертних досліджень.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

З ініціативи суду на обговорення було поставлено питання про необхідність встановити процесуальний строк в порядку ст.114 КПК України стороні захисту на подачу доказів.

Прокурор Ворона М.В. не заперечував проти встановлення строку на подання стороною захисту доказів.

Представник потерпілої - адвокат Келембет С.В. заперечував проти клопотання сторони захисту і встановлення процесуальних строків для надання стороною захисту експертиз.

Захисник Шклярук Д.С. і обвинувачений ОСОБА_2 питання встановлення процесуальних строків подання доказів стороною захисту просили вирішити на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Так, з 20 травня 2019 року в провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Збирання доказів, відповідно до ст.93 КПК України, здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

З метою реалізації права обвинуваченого за захист, стороною захисту в даному кримінальному провадженні ініційовано проведення інженерно-транспортної експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та комплексної інженерно-технічної експертизи, проведення якої доручено судовому експерту Драган В.М., проте стороною захисту не вжито заходів для розгляду кримінального провадження у розумінні положень про розумність строків.

Частиною 1 ст.318 КПК України передбачено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Згідно ст.332 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку та випадків відкладення судового засідання з причин, передбачених ч. 2 вказаної статті.

На даний час, згідно встановленого обсягу та порядку дослідження доказів, в повному обсязі досліджені докази сторони обвинувачення.

Судові засідання 10.12.2019 року, 04.02.2020 року відкладались за клопотаннями сторони захисту, в тому числі для надання висновків інженерно-транспортної експертизи і комплексної інженерно-технічної експертизи.

Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження, серед іншого, є забезпечення швидкого розслідування та судового розгляду. В п.21 ч. 1 ст.7 КПК України закріплено, що розумність строків є засадою кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Дотримання розумного строку розгляду провадження є елементом справедливого судового розгляду в розумінні ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, відповідно до якої, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п. 97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред`явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища [підозрюваного]», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983 р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов`язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п.1 ст.6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005 р. у справі «Павлюлінець проти України»).

Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах, по яких підсудний тримається під вартою, ґрунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду (з

урахуванням виключного ступеня обмеження права особи на свободу). Усталена правова позиція ЄСПЛ із зазначеного питання наведена у п.90 рішення у справі «Тодоров проти України»: «Суд також зазначає, що протягом усього кримінального провадження заявник у цій справі тримався під вартою, що вимагало від державних органів, які розглядали справу, особливу сумлінність у здійсненні правосуддя без затримок (див., наприклад, п.83 рішення у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia) та п.31 рішення від 31.01.2006р. у справі «Юртаєв проти України» (Yurtayev v. Ukraine))».

Згідно ч.1, ч.2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

За таких обставин, враховуючи тривалий судовий розгляд кримінального провадження, за яким обвинувачений ОСОБА_2 перебуває під вартою, дослідження доказів з порушенням вимог розумності строку, враховуючи положення ч.1 ст.114 КПК України, суд вважає за доцільне для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, встановити стороні захисту строк для подачі до суду доказів у даному кримінальному провадженні до 02.04.2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 114, 372 КПК України, суд. -

У Х В А Л И В:

Встановити стороні захисту у кримінальному провадженні за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, процесуальний строк до 02 квітня 2020 року для подання до суду доказів, а саме: висновку інженерно-транспортної експертизи, яка проводиться Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, висновку комплексної інженерно-технічної експертизи, яка проводиться судовим експертом Драган В.М.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Нікандрова