Рішення № 87680243, 19.02.2020, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1936/19 Провадження № 2/358/179/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської міської ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно (житловий будинок) за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , звернувшись до суду з даним позовом, просить суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на нерухоме майно - житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , з такими технічними характеристиками: будинок житловий, 1970 року забудови, загальною площею - 59,30 кв.м., жилою площею - 22,20 кв.м., допоміжною (підсобною) площею - 30,00 кв.м., площею літніх неопалювальних приміщень -7,10 кв.м., а також на господарські будівлі та споруди: прибудову, два сараї, погріб з шийкою, вбиральню, ганок, ворота з хвірткою, огорожу, колодязь питний.

В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що в 1991 році вона вселилася в житловий будинок АДРЕСА_1 та почала ним володіти і користуватися. Починаючи з 1991 року вона добросовісно, відкрито та безперервно володіє і користується житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, обробляє земельну ділянку біля будинку, здійснюючи поточний ремонт будівлі за вищевказаною адресою. Вказаний факт підтверджується довідкою №02-37/424 від 27.11.2019 року, виданою виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області.

Посилаючись на положення ст.ст. 328 ч. 1, 344 ЦК України позивачка просить задовольнити її вимоги.

Представник позивачки Чайка О.В. подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивачки, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач - Миронівська міська рада Київської області свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає та просить його задовольнити і розглянути справу без участі представника.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази надані позивачкою, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Довідкою виконавчого комітету Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області №02-37/424 від 27 листопада 2019 року підтверджується факт, що ОСОБА_1 з 1991 року і по даний час зареєстрована та проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 та відкрито і безперешкодно користується цим будинком.

Довідкою виконавчого комітету Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області №02-37/425 від 27 листопада 2019 року підтверджується факт, що згідно погосподарської книги № 03 за 2016-2020 роки житловий будинок, який належить ОСОБА_1 , дійсно розташований по АДРЕСА_1 .

Згідно даних технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що виготовлений ТОВ «Проект-монтаж-буд» 06 грудня 2019 року, житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 має такі технічні характеристики: будинок житловий, 1970 року забудови, загальною площею - 59,30 кв.м., жилою площею - 22,20 кв.м., допоміжною (підсобною) площею - 30,00 кв.м., площею літніх неопалювальних приміщень -7,10 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: прибудова, два сараї, погріб з шийкою, вбиральня, ганок, ворота з хвірткою, огорожа, колодязь питний.

Згідно технічного звіту №339/20.01.20 від 20 січня 2020 року складеного експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_2 , житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 зведений (побудований) без істотних порушень будівельно-технічних норм та правил, стан будинку на даний час дозволяє безпечно його експлуатувати.

Згідно експертного висновку протипожежного стану об`єкту - будинку АДРЕСА_1 , складеного експертом з оцінки протипожежного стану об`єктів ОСОБА_3 21.01.2020 року, на момент здійснення експертизи порушень протипожежного стану об`єкта виявлено не було, будівлі відповідають вимогам правил пожежної безпеки в Україні.

Задовольняючи вимоги позивачки суд керується наступними положеннями чинного законодавства, які регулюють виниклі правовідносини.

Відповідно до статті 41 Конституцції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивачка надала суду достатні та допустимі докази, якими підтверджується факт добросовісного і відкритого користування нерухомим майном на протязі більше 10 років, отже визнання права власності за позивачкою на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 384 гривень 20 коп.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч.1, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328 ч. 1, 344 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок, 1970 року забудови, загальною площею - 59,30 кв.м., жилою площею - 22,20 кв.м., допоміжною (підсобною) площею - 30,00 кв.м., площею літніх неопалювальних приміщень -7,10 кв.м., а також на господарські будівлі та споруди: прибудову, два сараї, погріб з шийкою, вбиральню, ганок, ворота з хвірткою, огорожу, колодязь питний, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого 20.12.2019 року, згідно квитанції № 139 на р/р UA658999980000031210206010080, в ТВБВ 10026/638 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк ", що становить 384 гривні 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов