Постанова № 8767927, 07.11.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа №2а-1517/08

Категорія №34

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2008 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М.,

в присутності сторін:

від позивача: Колотович Д.О., довіреність від 25.01.08,

від відповідача: Ямщікова Н.В., довіреність №11-12/1-8 від 08.01.08;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс» до Управління державного казначейства у м. Луганську та Головного управління державного казначейства в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення з Державного бюджету збитків, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2007 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Мале приватне підприємство Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс» з адміністративним позовом до Управління державного казначейства у м. Луганську та Головного управління державного казначейства в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення з Державного бюджету збитків.

У позовній заяві позивач просив суд: 1) визнати бездіяльність Управління державного казначейства у м. Луганську Головного управління державного казначейства в Луганській області щодо несвоєчасного виконання виконавчого листа господарського суду Луганської області по справі №9/80-ад (22-а-263/07) неправомірною; 2) стягнути з державного бюджету України суму збитків нанесених внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) Управління державного казначейства у м. Луганську Головного управління державного казначейства в Луганській області, що виявилося у несвоєчасному виконанні виконавчого листа господарського суду Луганської області по справі №9/80-ад (22-а-263/07) у розмірі 4872, 37 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що постановою господарського суду Луганської області від 12.03.2007 року по справі 9/80ад за позовом МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» до Ленінської МДШ в м. Луганську та ГУДКУ в Луганській області стягнуто на користь позивача бюджетну заборгованість по ПДВ за декларацією за квітень 2006 року в сумі 116592, 00 грн. Вказана постанова набула законної сили.

25.05.2007 року МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» отримавши виконавчий лист по справі №9/80-ад (№22-а-263/07) керуючись статтями 254, 257-259 Кодексу адміністративного судочинства України та статтями 2, 3, 9 Закону України «Про виконавче провадження», а також п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року №209/72 у редакції наказу ДКУ від 21.05.2001 року №200/86, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 (далі - Порядок №209), звернулося до Управління державного казначейства у м. Луганську Головного управління державного казначейства в Луганській області із заявою про примусове виконання за виконавчим листом.

Фактично виконавчий лист був виконаний 23.08.2007 року. У зв'язку з цим позивач вважає, що були порушені його права та інтереси, що є підставами визнання бездіяльності відповідача неправомірною та стягнення на користь позивача суми збитків у розмірі 4872, 37 грн.

08 вересня 2008 року позивач надав у суд заяву про уточнення позовних вимог та обґрунтовуючи тим, що йому не було відомо, що Управління державного казначейства у м. Луганську не є самостійною юридичною особою (наказ від 30.11.2006 року №23 «Про створення відокремлених структурних підрозділів без статусу юридичних осіб» та наказ від 18.08.2006 року №134 УДК) просив суд: 1) визнати бездіяльність Управління державного казначейства у м. Луганську та Головного управління державного казначейства в Луганській області щодо несвоєчасного виконання виконавчого листа господарського суду Луганської області по справі №9/80-ад (22-а-263/07) неправомірною; 2) стягнути з державного бюджету України суму збитків нанесених внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) Управління державного казначейства у м. Луганську Головного управління державного казначейства в Луганській області, що виявилося у несвоєчасному виконанні виконавчого листа господарського суду Луганської області по справі №9/80-ад (22-а-263/07) у розмірі 4872, 37 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь який час до закінчення судового розгляду.

07 жовтня 2008 року у судовому засіданні позивач заявив про відмову від позовних вимог до Управління державного казначейства у м. Луганську та просив суд провадження по справі №2а-1517/08 відносно позовних вимог до Управління державного казначейства у м. Луганську припинити.

Відповідно до частини 2 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із частковою відмовою позивача від адміністративного позову суд постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення там, що позивач не навів у позовній заяві доказів наявності елементів об'єктивної сторони правопорушення збоку відповідача, яким є причинний зв'язком між шкодою та протиправними діями, та доказів вини відповідача у заподіянні йому збитків внаслідок неповернення бюджетного відшкодування ПДВ.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання, юридична особа Мале приватне підприємство Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс» (надалі - МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»), здійснює підприємницьку діяльність на підставі Статуту підприємства, який первинно зареєстрований у Ленінському райвиконкомі м. Луганська від 01.11.1994 року, нова редакція статуту від 01.10.2003 року зареєстрована управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за номером №3692, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 487554 від 01.11.1994р., реєстраційний запис №13821200000006241, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки № 35514 від 02.10.2003 року, ідентифікаційний код 21799042, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17300720, індивідуальний податковий номер 217990412369 від 17.04.2001 року. МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» знаходиться на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську з 20.01.1995 року.

Відповідач - суб'єкт владних повноважень Головне управління державного казначейства в Луганській області, діє на підставі Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1232 (далі - Положення №1232), у зв'язку з чим є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується, є юридичною особою.

Згідно п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України від 08.06.2001р. № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно статті 48 Бюджетного Кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства України відповідно до визначених повноважень здійснюють операції з перерахування коштів державного бюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Суд установив, що постановою господарського суду Луганської області від 12.03.2007 року по справі 9/80ад за позовом МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» до Ленінської МДПІ в м. Луганську та ГУДКУ в Луганській області стягнуто на користь позивача у справі бюджетну заборгованість по ПДВ за декларацією за квітень 2006 року в сумі 116592, 00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007 року по справі №22-а-263/07 постанова господарського апеляційного суду Луганської області по справі 9/80-ад була залишена буз змін, тому вказана постанова набула законної сили.

25.05.2007 року МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» отримавши виконавчий лист по справі №9/80-ад (№22-а-263/07) та керуючись статтями 254, 257-259 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 2, 3, 9 Закону України «Про виконавче провадження», а також п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року №209/72 у редакції наказу ДКУ від 21.05.2001 року №200/86, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680, звернулось до Управління державного казначейства у м. Луганську Головного управління державного казначейства в Луганській області із заявою про примусове виконання за виконавчим листом.

З матеріалів справи вбачається, що фактично позивач у справі отримав бюджетне відшкодування ПДВ за вказаним виконавчим листом тільки 23.08.2007 року., у заявку з чим позивач вважає, що затримкою повернення відшкодування ПДВ йому спричинені збитки у розмірі 4872, 37 грн.

Але суд вважає, що позивач не надав доказів на підставі яких можливо встановити обставини, що обґрунтовують протиправність дій (бездіяльності) Казначейства.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані спільним наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 року №82/245, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 24.05.2004 року за номером №645/9244 затверджений Порядок взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість (далі - Порядок №82/245).

Цей Порядок розроблено відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ, з метою забезпечення взаємодії органів державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду позовних заяв платників податку на додану вартість, оскарження прийнятих господарськими судами рішень та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість.

Зокрема, згідно п.3.1. Порядку №82/245 у разі надходження до органів Державного казначейства України оригіналу виконавчого документа (наказу суду), який свідчить про набрання рішенням законної сили, його копія не пізніше наступного робочого дня після його одержання передається до податкового органу для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування та формування довідки щодо залишку невідшкодованого податку за звітний період за формою, установленою додатком 3.

Згідно п.3.2. Порядку №82/245 податковий орган протягом п'яти робочих днів після одержання копії виконавчого документа (наказу суду) направляє органу Державного казначейства України довідку щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період.

У разі ненадходження до органу Державного казначейства України протягом п'яти днів довідки щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документа (наказу суду), рішень, ухвал, постанов суду (за відсутності обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення) своїми платіжними дорученнями перераховує кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків, указаний у виконавчому документі (наказі суду).

Згідно п. 1.1.2. службового розпорядження Державного казначейства України від 18.09.2006 року №46 при надходженні до органу казначейства довідки відповідного податкового органу, територіальне Управління Державного казначейства направляє до центрального апарату Державного казначейства України наступні документи:

оригінал виконавчого документу суду; оригінали (копії) судових рішень першої, апеляційної інстанцій; інформацію щодо стану виконання судового рішення за формою, встановленою додатком №1; інші документи (судових, податкових, правоохоронних, та інших органів), які пов'язані із судовим розглядом справи, підприємством або посадовими особами підприємства, на користь якого встановлено безспірне списання коштів Державного бюджету України.

Отже, зазначеними нормами податкового та бюджетного законодавства України визначає лише строки для виконання висновку органу державної податкової служби.

Суд установив, що 25.05.2007 року на адресу Управління державного казначейства в м. Луганську Головного управління державного казначейства в Луганській області надійшла заява від МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» про відшкодування ПДВ. На підставі вказаного УДК у м. Луганську надіслало копію виконавчого листа господарського суду Луганської області від 23.05.2007 року №9/80ад до Ленінської МДПІ в м. Луганську для формування довідки щодо залишків невідшкодованого податку на додану вартість згідно до Порядку №82/245.

Як свідчать матеріали справи, 31.05.2007 року УДК у м. Луганську отримало від Ленінської МДШ довідку про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ та в цей же день направило отримані документі до Головного управління державного казначейства в Луганській області для подальшого їх направлення до центрального апарату Державного казначейства України в м. Київ.

01.06.2007 року Головне управління державного казначейства в Луганській області сформований пакет документів щодо виконання виконавчого листа господарського суду Луганської області від 23.05.2007 року №9/80ад направило до центрального апарату Державного казначейства України в м. Київ.

Тобто, як Управління державного казначейства в м. Луганську так і Головне управління державного казначейства в Луганській області діяли в межах норм визначених Порядком №82/245.

В той же час, згідно норм діючого законодавства України відшкодування збитків є одним із засобів захисту цивільних прав та інтересів особи, якій такі збитки спричинені.

Але, за загальним правилом для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина відповідача-заподіювача. Тільки наявність всіх цих елементів утворює склад правопорушення та є підставою відповідальності.

Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про протиправну поведінку (дії чи бездіяльність) як Управління державного казначейства в м. Луганську так і Головного управління державного казначейства в Луганській області.

Відповідно п.1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до ст.3З Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету, в даному випадку відшкодування ПДВ, здійснюється центральним апаратом Державного казначейства України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних асигнувань.

Суд установив, що 23.08.2007 року позивач згідно вищезазначеного порядку отримав бюджетне відшкодування ПДВ за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних асигнувань.

Суд не установив порушень порядку збоку органів Державного казначейства України щодо відшкодування ПДВ на рахунок у банку МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» за виконавчим листом господарського суду Луганської області від 23.05.2007 року №9/80ад.

Отже суд, при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не відповідають чинному законодавству України, документально не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс» до Головного управління державного казначейства в Луганській області відмовити за не обґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 12 листопада 2008 року.