Рішення № 87678630, 13.02.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/229/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2020 Справа № 908/3076/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/3076/19

за позовною заявою: концерну "Міські теплові мережі",

юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137

поштова адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4

до відповідача: фізичної особи-підприємця Назаренко Андрія Володимировича, АДРЕСА_1

про стягнення 5 396,17 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Білоус Д.С., довіреність від 19.11.19 № 657/20-19

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

31.10.19 до господарського суду Запорізької області звернувся концерн "Міські теплові мережі" (далі концерн "МТМ") з позовною заявою від 30.10.19 про стягнення з фізичної особи-підприємця Назаренко Андрія Володимировича (надалі ФОП Назаренко А.В.) 5 396,17 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.06 № 2814, з якої: 4 459,84 грн. основного боргу, 71,80 грн. інфляційних втрат, 88,70 грн. 3 % річних та 775,83 грн. пені.

Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, ст.ст. 1, 2, 12, 162-164, 171 ГПК України, Законом України "Про теплопостачання", "Правилами користування тепловою енергією", а також неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.06 № 2814 в частині розрахунків за поставлену теплову енергію у період з квітня 2018 р. по квітень 2019 року на загальну суму 4459,84 грн. За прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача окрім суми основного боргу, 71,80 грн. інфляційних втрат, 88,70 грн. 3 % річних та 775,83 грн. пені.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/3076/19 між суддями, 31.10.19 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 04.11.19 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3076/19. Судом ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 27.11.19.

Ухвалою від 05.11.19 судом виправлено в ухвалі від 04.11.19 про відкриття провадження у справі № 908/3076/19 описку в частині зазначення номеру провадження справи, а саме замість «Присвоїти справі номер провадження 17/228/19» читати «Присвоїти справі номер провадження 17/229/19».

Ухвалою від 27.11.19 розгляд справи відкладено на 09.12.19.

У зв`язку із відсутністю в матеріалах справи доказів отримання ухвал у цій справі стороною відповідача, з метою забезпечення права останнього на належний судовий захист ухвалою від 09.12.19 судом ухвалено про розгляд справи № 908/3076/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 15.01.20.

10.12.19 до суду надійшли письмові пояснення за вих. від 06.12.19, в якому представник позивача зазначає, що під час розрахунків було допущено технічну помилку, у зв`язку з чим розрахунки пені та 3 % річних, які було додано до позовної заяви не відповідають дійсності, тому представник позивача надає новий розрахунок пені на суму 775,61 грн. та 3 % річних на суму 89,03 грн.

За резолюцією головуючого судді у справі вказані письмові пояснення з додатками прийнято до розгляду.

15.01.20 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 09.03.20 включно та відкладено підготовче засідання на 29.01.20.

Ухвалою від 29.01.20 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/3076/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.20.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» та комплексі «Акорд».

У засіданні суду 13.02.20, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 30.10.19 з урахуванням письмових пояснень за вих. від 06.12.19. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь 5 396,28 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.06 № 2814, з якої: 4 459,84 грн. основного боргу, 71,80 грн. інфляційних втрат, 89,03 грн. 3 % річних та 775,61 грн. пені.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, про дату, час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/3076/19, станом на час відкриття провадження у цій справі місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Назаренко Андрія Володимировича є: АДРЕСА_1 .

З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/3076/19 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 121, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 04.11.19 про відкриття провадження у справі.

Крім того, на юридичну адресу відповідача направлялись екземпляри ухвал:

- в порядку ст.ст. 42, 46, 202, 216, 234, 235, 252 ГПК України екземпляр ухвали від 27.11.19 про відкладення розгляду справи;

- в порядку ст.ст. 42, 46, 234, 235, 250 ГПК України екземпляр ухвали від 09.12.19 про перехід справи до розгляду за правилами загального позовного провадження;

- в порядку ст.ст. 42, 46, 119, 177, 181, 183, 234, 235 ГПК України екземпляр ухвали від 15.01.20 про продовження строку підготовчого провадження;

- в порядку ст.ст. 13, 42, 46, 185, 234, 235 ГПК України екземпляр ухвали від 29.01.20 про закриття підготовчого провадження.

Разом з тим, на адресу суду у зворотньому напрямку повернулись екземпляри ухвал від 04.11.19 про відкриття провадження у справі № 908/3076/19, від 27.11.19 про відкладення розгляду справи, від 09.12.19 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, від 15.01.20 про продовження строку підготовчого провадження, від 29.01.20 про закриття підготовчого провадження, які надсилались на юридичну адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - "за закінченням встановленого строку зберігання".

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/3076/19.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/3076/19, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.06 між концерном "Міські теплові мережі" (Теплопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем Назаренко Андрієм Володимировичем (Споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 2814 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, за цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно із п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- гарячого водопостачання - протягом року;

- кондиціювання;

- інші технологічні потреби.

Пунктом 3.2.6 Договору передбачено, що Споживач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (на потреби опалення та гарячого водопостачання) (п. 5.1 Договору).

У відповідності до 5.5 Договору передбачено, що при відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями.

У разі, підключення Споживача без приладів комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів комерційного обліку Споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої теплової енергії розподіляється Споживачу пропорційно до його договірного максимального приєднаного теплового навантаження (п. 5.6 Договору).

Згідно із положеннями п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі, або в іншій формі, яка передбачена діючим законодавством, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 4 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

У відповідності до п. 6.3 Договору, оплата за теплову енергію здійснюється Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що при наявності приладів комерційного обліку - обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку, які щомісячно надаються споживачем до Теполопостачальної організації. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 6.6. Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. ___, буд. № _____, індекс ___, тел. 233-00-65, 233-65-70, документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- акт звіряння розрахунків (за вимогою Споживача).

Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. … (п. 6.6.1 Договору).

Пунктом 6.6.2 Договору, передбачено, що в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов`язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1. договору строк. У разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь (п. 6.6.3. договору).

Згідно із п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з 01.04.06 і діє до 31.12.06. Умови, а також термін дії цього договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін, або в інших випадках, встановлених діючим законодавством.

Пунктом 10.3. договору закріплено, що припинення дії договору не звільняє Споживача від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію та відповідальності, передбаченої цим договором і чинним законодавством України.

Відповідно до п. 10.4. договору, договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1., якщо не відбулося ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2.

Судом прийнято до уваги те, що в установленому законом порядку договір не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши надані докази суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем у період з квітня 2018 р. по квітень 2019 р. включно поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 4 459,84 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказані періоди (копії яких долучені до матеріалів справи).

На підставі зазначених актів приймання-передачі теплової енергії концерном "МТМ" виставлено відповідачу рахунки на оплату відпущеної теплової енергії.

Вищевказані акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки були направлені позивачем на юридичну адресу відповідача, що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями реєстрів на відправлення рекомендованих листів.

Споживач на адресу позивача підписаних актів приймання-передачі теплової енергії не повернув, заперечень щодо їх підписання не надав.

Згідно із п. 6.6.2. договору, в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов`язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1. договору строк. У разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідно до п. 6.3. договору, оплата за теплову енергію здійснюється Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з квітня 2018 р. по квітень 2019 р. не здійснив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 4 459,84 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 4 459,84 грн. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання. Зобов`язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов`язання відповідача оплатити спожиту у період з квітня 2018 р. по квітень 2019 р. включно теплову енергію не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії суду не довів, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 459,84 грн. за вказаний період обґрунтованими, заснованими на законі та договорі, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 775,61 грн. пені за період прострочення з 25.05.18 по 20.10.19 включно.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2.8. договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3. цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

У відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, за порушення відповідачем строку оплати поставленої теплової енергії за період прострочення, позивачем заявлено до стягнення 775,61 грн. пені (розрахунок пені міститься в матеріалах справи).

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати поставленої теплової енергії матеріалами справи № 908/3076/19 доведено.

Разом з тим, судом встановлено, що під час здійснення розрахунку пені позивачем за період просрочки за січень 2019 року, а саме з 25.02.19 по 25.08.19 та за період просрочки за березень 2019 р., а саме з 25.04.19 по 20.10.19 не враховано приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, та у відповідному випадку повинен рахуватись за період просрочки за січень 2019 року з 26.02.19 (а не з 25.02.19) по 25.08.19 та за період просрочки за березень 2019 р. з 26.04.19 (а не з 25.04.19) по 20.10.19.

З огляду на викладене, суд зазначає, що за заявлений позивачем період часу, виходячи з дати початку порушення грошового зобов`язання, суми боргу, що існувала у спірний період належний до стягнення, розмір пені становить суму 772,84 грн. (розрахунок перевірено за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство»).

Отже, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 772,84 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом відхиляються через необґрунтованість.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 89,03 грн. за період із 25.05.18 по 20.10.19 включно (розрахунок міститься в матеріалах цієї справи).

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та визнано його частково невірним через не врахування позивачем під час здійснення розрахунку приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, за період просрочки за січень 2019 року, а саме з 25.02.19 по 25.08.19 та за період просрочки за березень 2019 р., а саме з 25.04.19 по 20.10.19, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, та у відповідному випадку повинен рахуватись за період просрочки за січень 2019 року з 26.02.19 (а не з 25.02.19) по 25.08.19 та за період просрочки за березень 2019 р. з 26.04.19 (а не з 25.04.19) по 20.10.19.

За розрахунком суду розмір 3 % річних за заявлений позивачем період, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України та виходячи з дати початку порушення грошового зобов`язання, суми боргу, що існувала у спірний період, дат здійснення відповідачем оплат, окремо за кожним актом приймання-передачі теплової енергії, становить суму 82,33 грн.

В інші періоди позивачем нараховано 3 % річних вірно.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в сумі 82,33 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються судом через необґрунтованість.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 71,80 грн. індексу інфляції (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Перевіривши (за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство») наданий позивачем розрахунок індексу інфляції за загальний період прос рочки (з червня 2018 р. по серпень 2019 р. включно) встановлено, що позивачем не вірно розраховано інфляційні втрати за вказаний період, які повинні становити 50,73 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 50,73 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних втрат судом відхиляються через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 202, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Назаренко Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 у філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) - 4 459 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 84 коп. основного боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Назаренко Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, р/р № НОМЕР_3 у ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», код МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458) - 82 (вісімдесят дві) грн. 33 коп. 3 % річних, 50 (п`ятдесят) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 84 коп. пені та 1 910 (одну тисячу дев`ятсот десять) грн. 24 коп. витрати зі сплати судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.02.2020.

Суддя В.Л. Корсун