Рішення № 87676350, 19.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Київ № 826/5457/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 16.03.2018 № 53746-17.

Ухвалою від 05.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган не мав права приймати рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки, станом на 16.03.2018, за позивачем відсутній податковий борг, а суми грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 19.02.2018 №№ 0017254202, 0017264202, 0017274202, 0017284202 є неузгодженими у зв`язку з їх судовим оскарженням.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення не було відомо про оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, з огляду на що у інформаційній системі контролюючого органу була відображена заборгованість, що і слугувало підставою для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

19.02.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0017254202, 0017264202, 0017274202, 0017284202, якими ОСОБА_1 нараховано грошові зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Отримавши зазначені податкові повідомлення-рішення, позивач не погодився з ними та оскаржив їх у судовому порядку, звернувшись 02.03.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними заяви до Головного управління ДФС у м. Києві (адміністративні справи №№ 826/3619/18, 826/3621/18, 826/3618/18, 826/3622/18).

Того ж дня, позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві з повідомленнями про судове оскарження податкових повідомлень-рішень, що підтверджується копіями відповідних заяв з відмітками податкового органу про прийняття - 02.03.2018.

У зв`язку з несплатою у встановлені Податковим кодексом України терміни грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкову вимогу від 16.03.2018 № 53647/17, якою визначено суму податкового боргу платника податків у розмірі 16662,56 гривень, а також прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 16.03.2018 № 53746-17.

Позивач, вважаючи, що прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є передчасним, оскільки грошові зобов`язання не набули статусу узгоджених, звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підстави виникнення податкової застави визначені пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України. Так, відповідно до підпункту 89.1.2 цього пункту право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Матеріалами справи, а також відповідачем у відзиві, підтверджується, що позивач дійсно у встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України строк повідомив контролюючий орган про оскарження податкових повідомлень-рішень та надав докази звернення до суду з позовними заявами.

Разом з тим, відповідач зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень надійшла до податкового органу вже після прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

Суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України пов`язує зупинення перебігу строків сплати зобов`язань з умовою початку платником податків процедури оскарження рішення контролюючого органу, а не з фактом відкриття провадження в адміністративній справі.

Отже, якщо платник податків у десятиденний строк з дня отримання податкового повідомлення-рішення повідомив контролюючий орган про їх оскарження у судовому порядку та надав докази, які свідчать про звернення до суду з відповідним позовом, це є достатньою підставою для зупинення перебігу строку сплати податкових зобов`язань.

Таким чином, станом на 16.03.2018 податкові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 19.02.2018 №№ 0017254202, 0017264202, 0017274202, 0017284202, не набули статусу узгоджених, а тому у позивача був відсутній податковий борг, що свідчить про відсутність у податкового органу права податкової застави.

Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій і другій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем надано до матеріалів справи копію ордера про надання правової допомоги від 31.03.2018 серії КВ № 417414, копії договору про надання правової допомоги від 31.03.2018 № 31/03/18, акта виконаних робіт від 03.04.2018.

Суд звертає увагу позивача, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до акту виконаних робіт, адвокатом надана правнича допомога відповідно до умов договору на загальну суму 7000,00 гривень. Зазначена сума була сплачена позивачем на рахунок адвоката, що підтверджується квитанцією від 03.04.2018 № 0.0.1003095757.1.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 16.03.2018 № 53746-17.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов